Хворих на туберкульоз буде амністовано. Чи виникнуть проблеми?

Стратегія боротьби з туберкульозом в Україні грунтується на визнанні її одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та соціального розвитку, приверненні уваги до цієї проблеми Президента, Парламенту та Уряду України, розумінні того, що туберкульоз — це глобальна проблема, яка стосується всього суспільства і кожної людини зокрема. Сьогодні МОЗ України може з впевненістю констатувати, що за період впровадження централізованої закупівлі протитуберкульозних препаратів за кошти державного бюджету, яке здійснюється з 2000 р., досягнуто:

• покращання показників ефективності лікування хворих на туберкульоз у 2002 р. на 4,6%;

• зменшення темпів приросту захворюваності на туберкульоз усіх форм на 2,5 %;

• зниження захворюваності серед дітей на 5,4%;

• зниження смертності від туберкульозу на 9%.

Ці дані свідчать про тенденцію щодо стабілізації ситуації з туберкульозу в Україні. Сьогодні наша держава знаходиться на переломному етапі протидії епідемії туберкульозу і має шанс уповільнити, зупинити її поширення і найближчим часом покращити епідемічну ситуацію. Відповідно до законодавчих актів, в Україні створена і функціонує Міжвідомча комісія по боротьбі з туберкульозом, постановами Кабінету Міністрів України затверджено норми харчування для хворих на туберкульоз, порядок виявлення та лікування цього захворювання серед мігрантів, розроблено спільні заходи з Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міністерством внутрішніх справ, які затверджені спільними наказами.

Завдяки співпраці МОЗ та МВС розроблено спільні заходи, згідно з якими встановлюється порядок виявлення та лікування хворих на туберкульоз серед соціально дезадаптованих верств населення, які найчастіше затримуються представниками органів МВС. Відповідно до спільного Наказу МОЗ та МВС № 104/224 від 12.03.2003 р. «Про проведення спільних протитуберкульозних заходів серед тимчасово затриманих та взятих під варту осіб, які утримуються в спеціальних установах органів внутрішніх справ» упроваджується вдосконалена система діагностики та профілактичних оглядів хворих на туберкульоз, які утримуються в місцях позбавлення волі. Окремим пунктом Наказу зазначено лікування та медичний нагляд за інфікованими особами.

Згідно із Законом України «Про амністію», під амністію підпадають інваліди I, II та III груп, а також хворі на туберкульоз, з онкологічною патологією (II, III та IV стадії), іншими тяжкими захворюваннями, що перешкоджають відбуванню покарання. У зв’язку з цим МОЗ спільно з МВС України та Державним департаментом з питань виконання покарань розробили систему взаємодії щодо обліку та медичного забезпечення амністованих осіб, хворих на туберкульоз:

1. Державний департамент з питань виконання покарань видає амністованій особі довідку про стан здоров’я, в якій вказується діагноз «туберкульоз».

2. Звільнена з місць позбавлення волі особа повинна стати на облік за місцем проживання.

3. Державний департамент з питань виконання покарань подає до МОЗ України списки амністованих хворих на туберкульоз, МОЗ розсилає списки по регіонах одночасно с листом на ім’я керівників обласних управлінь охорони здоров’я з вказівкою взяти на облік амністованих за місцем проживання.

4. За даними обласних управлінь охорони здоров’я, МОЗ формує персоніфіковані звіти щодо кількості взятих на облік осіб, амністованих з діагнозом «туберкульоз».

Можливі наслідки амністування осіб, хворих на туберкульоз, а саме можливості всебічного контролю епідемічної ситуації (облік хворих, адекватне лікування та диспансерний нагляд), прокоментував головний фтизіатр МОЗ України, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, академік АМН України Юрій Фещенко: «Щоразу, коли в нашій країні приймається рішення про амністію, виникає занепокоєння з боку ЗМІ щодо можливості підвищення поширеності туберкульозу за рахунок осіб, які підпадають під дію Закону «Про амністію» і є хворими на туберкульоз. МОЗ та фтизіатрична служба України не вбачають у цьому сенсі будь-яких серйозних ускладнень, тому що заходи МОЗ щодо реалізації державної політики в галузі боротьби з туберкульозом передбачають і можливості звільнення хворих на туберкульоз. Слід зазначити, що пріоритетом програми є фінансування закупівлі ліків, і сьогодні ми готові забезпечити всіх хворих на туберкульоз, а не лише амністованих, лікарськими засобами та необхідною допомогою».

За офіційними даними
прес-служби МОЗ України