КОРВІТИН® – серця додатковий шанс

— Олександре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про сучасні надбання медицини в боротьбі з ІМ та його ускладненнями.

Олександр Пархоменко, професор, керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска

— Останнім часом в цьому напрямі сучасна медична наука досягла значних результатів: з’явилися нові лікарські препарати, впроваджені в практику методи реканалізації коронарних судин, патологія яких зумовлює виникнення ІМ (тромболітична терапія, перкутантна транслюмінальна коронарна ангіопластика, стентування тощо). Але, звичайно, на початковому етапі лікування провідну роль відіграє саме фармакотерапія. Неможливо переоцінити значення кожного препарату, що при цьому застосовується, адже саме завдяки їх оптимальному поєднанню прогноз для хворого з ІМ істотно покращується.

Нині вивчено клінічну ефективність водорозчинної форми інгібітора ліпооксигеназ і антиоксиданта кверцитину — КОРВІТИНУ для внутрішньовенних ін’єкцій. Так, встановлено, що раннє застосування КОРВІТИНУ в комплексній терапії гострого ІМ покращує клінічний перебіг захворювання, електрофізіологічні властивості міокарда, зменшує масу некротизованого міокарда, дилатацію лівого шлуночка. Тому препарат КОРВІТИН заслуговує на особливу увагу лікарів.

— Яка історія створення цього препарату?

—В 60-х роках минулого століття було отримано діючу речовину — рибофловоноїд кверцетин, який увійшов до складу препаратів, що виготовляли у формі таблеток. На той час його застосовували в  хірургії — з метою прискорення процесів загоєння м’яких тканин та в алергології — як компонент десенсибілізуючої терапії. Виготовляли його з натуральної сировини — софори японської. Перші спроби застосувати кверцетин у комплексній терапії ІМ були зроблені вітчизняними науковцями на початку 90-х років минулого століття. Були отримані позитивні результати. Але проблема полягала в тому, що добова доза цього препарату становила 20 таблеток, що зумовлювало незручності у застосуванні як для хворих, так і для медичного персоналу. Окрім того, період очікування терапевтичного ефекту після прийому кверцетину був тривалим. Тоді й виникла ідея розробити ін’єкційну форму препарату.

Так, було створено кверцетин для внутрішньовенного застосування. Після цілої серії клінічних досліджень було прийнято рішення про необхідність значно підвищити концентрацію кверцетину. Тобто, по суті, йшла мова про створення нового лікарського засобу. Сьогодні ці наміри втілені у препараті КОРВІТИН.

— Хто брав безпосередню участь у створенні КОРВІТИНУ?

— Цей унікальний препарат (біофлавоноїд кварцетин не розчиняється у воді) був розроблений в Україні за участі фахівців Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (проф. Н. Максютіна), Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (акад. НАН України О. Мойбенко), Інституту фармакології та токсикології АМН України (проф. Н. Мохорт), з боку нашого Інституту в розробці препарату, крім мене, брав участь канд. мед. наук С. Кожухов. Безперечно, «народження» КОРВІТИНУ не сталося б без участі Борщагівського ХФЗ (директор — Л. Безпалько).

— Чим зумовлена сьогодні актуальність застосування КОРВІТИНУ в кардіологічній практиці?

— Кверцетин — аглікон флавоноїдного глікозиду рутину. При гострому ІМ препарат призначають у різних формах: таблетки, гранули, розчин для внутрішньовенного введення. Перший клінічний досвід, як вже зазначалося, отримано на початку 90-х років минулого століття і стосувався використання кверцетину в формі таблеток при гострому ІМ. Але пероральний прийом кверцетину при гострому ІМ не є оптимальним, оскільки терапевтична концентрація препарату в крові досягається недостатньо швидко, як необхідно після розвитку коронарного тромбозу, тому було вирішено працювати над розробкою парентеральної форми кверцетину та препарату КОРВІТИН.

— Розкажіть, будь ласка, про показання до застосування цього препарату та його клінічні випробування в  Україні.

— КОРВІТИН як кардіопротекторний засіб застосовують у комплексній терапії при гострому порушенні коронарного кровообігу та ІМ, для усунення та профілактики реперфузійного синдрому під час хірургічного лікування у хворих на облітеруючий атеросклероз черевної аорти і периферичних артерій. Клінічні випробовування були проведені на базі Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України. Ми застосовували КОРВІТИН в перші 6–12 год після початку гострого ІМ шляхом внутрішньовенної крапельної інфузії. Препарат вводили до початку реваскуляризації міокарда з дотриманням відповідної схеми лікування. За результатами клінічної апробації цієї схеми лікування у пацієнтів з гострим ІМ відзначено високу ефективність кверцетину у поєднанні з сучасними методами лікування — тромболітичною терапією, перкутантною транслюмінальною коронарною ангіопластикою, а також гепарином, ацетилсаліциловою кислотою, блокаторами b-адренорецепторів, нітратами, інгібіторами АПФ. Також встановлено, що застосування КОРВІТИНУ сприяє покращанню перебігу захворювання: знижує частоту виникнення аритмії, гострої недостатності лівого шлуночка, рецидиву больового синдрому, зменшується потреба у використанні наркотичних анальгетиків.

Таким чином, включення препарату КОРВІТИН в схему лікування хворих з гострим ІМ покращує клінічний перебіг захворювання, сприяє зменшенню розміру зони ІМ, підвищенню електричної стабільності серця.o

Олександр Сіроштан, фото Євгена Чорного