Як запобігти діареї, яка викликана застосуванням антибіотиків?

Антибіотикоасоційована діарея: причини, механізм виникнення та клінічні прояви

Під терміном «антибіотикоасоційована діарея» (ААД) розуміють діарею, яка виникла через кілька днів після початку застосування антибіотиків або до 8 тиж після припинення їх прийому (у разі виключення інших причин появи діареї). ААД набуває все більшої розповсюдженості, при цьому частота виникнення захворювання залежить від класу антибіотика, що застосовується, тривалості антимікробної терапії, а також інших чинників ризику з боку пацієнта і становить 5–30%. ААД найчастіше виникає при застосуванні амоксициліну, цефіксиму, ампіциліну або кліндаміцину. Дещо нижча частота розвитку ААД відмічена при прийомі цефало­споринів, макролідів (кларитроміцин), тетрациклінів (Кушнір І.Е., 2008).

На вірогідність виникнення ААД впливають спектр дії та клас антибіотиків, що застосовувалися, тривалість їх прийому, комбіноване застосування декількох антимікробних препаратів, вік пацієнта (молодше 6 та старше 65 років), наявність хірургічного втручання або хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення з боку імунної системи (Дуда А.К., 2012).

Виділяють 3 основні механізми розвитку ААД (Верховодова Ю.В., Киреев И.В., 2015):

• діарея зумовлюється безпосереднім впливом антибіотиків на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту,
• антибіотики змінюють склад мікрофлори кишківника, зокрема знищують бактерії, які зазвичай продукують бутират, необхідний для нормального функціонування епітеліальних клітин товстого кишківника. Такі зміни призводять до порушення травлення вуглеводів, перешкоджають належному функціонуванню епітелію кишківника, внаслідок чого виникає діарея;
• жовчні кислоти впливають на секреторну функцію епітелію товстого кишківника, тому порушення бактеріального метаболізму жовч­них кислот внаслідок дії антибіотиків може спричинювати діарею.

Основним клінічним проявом ААД з невизначеним збудником є діарея. Як правило, при цьому відсутні біль, інтоксикація і зневоднення організму (Успенский Ю.П., Фоминых Ю.А., 2013). Перебіг захворювання зазвичай характеризується відсутністю підвищення температури тіла і кількості лейкоцитів у крові, не супроводжується появою патологічних домішок у калі. Як правило, ідіопатична ААД не призводить до появи ускладнень (Шульпекова О.Ю., 2007). У 10–30% ААД зумовлюється патогенною бактерією Clostridium difficile, при цьому відмічають розвиток псевдомембранозного коліту, симптомами якого є діарея (випорожнення 10–20 разів на добу), біль в животі, підвищення температури тіла, зневоднення та збільшення кількості лейкоцитів у крові (Корнеева О.Н., Ивашкин В.Т., 2007).

Мікроорганізми можуть бути корисними

Не всі мікроорганізми спричинюють розвиток інфекційних захворювань. Деякі штами бактерій входять до складу нормальної мікрофлори кишківника і сприяють процесу травлення.

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої гастроентерологічної організації (World Gastroenterology Organisation) пробіотики — це життєздатні мікроорганізми, що можуть бути включені до складу харчових продуктів, лікарських засобів та дієтичних добавок. До них належать непатогенні, нетоксикогенні, грампозитивні ферментативні бактерії, такі як Lactobacillus, Lactococcus та Streptococcus thermophilus. Найчастіше до складу пробіотиків включають штами лактобактерій та біфідобактерій, рідше — дріжджові мікроорганізми Saccharomyces cerevisiae, а також деякі штами кишкової палички E. coli і паличкоподібних бактерій.

До уваги фармацевтів!

Застосування антибіотиків часто призводить до виникнення небажаних реакцій організму. Доцільно запитати людину, що звернулася до аптеки для придбання препаратів цієї групи, про наявність розладів з боку шлунково-кишкового тракту та поінформувати її про корисні властивості пробіотиків. Науковцями проведена значна кількість стандартизованих клінічних досліджень щодо вивчення впливу пробіотиків на організм людини, результати яких допоможуть фахівцям зорієнтуватися у широкому різноманітті цих засобів.

Які бактерії допоможуть у боротьбі з ААД?

Лактобактерії та біфідобактерії — оптимальна основа сучасних пробіотиків, розроб­лених для попередження розвитку ААД — входять до складу дієтичної добавки ДАРИВІТ САН ФОРТЕ. Ці мікроорганізми є домінуючою мікрофлорою (85–95%) нормального біо­ценозу тонкого і товстого кишківника, вони невірулентні та нетоксичні. Лакто- та біфідобактерії пригнічують розмноження клостридій, кишкової палички, золотистого стафілококу, протея, грибів роду Candida, а також синтезують бактерицидні речовини: бактеріоцини, лізоцим, перекис водню, молочну кислоту та ін. Лакто- та біфідобактерії попереджають прикріплення та проникнення в слизову оболонку кишківника патогенних мікроорганізмів, а також сприяють підвищенню рівня секреторного імуноглобуліну А та фагоцитозу у кишківнику (Hattori M., Taylor T.D., 2009; Yan F., Polk D.B., 2011).

Науковці провели аналіз рандомізованих клінічних досліджень щодо використання пробіотиків з метою профілактики ААД у дорослих, рівень доказовості для Lactobacillus acidophilus + Lactobacillus casei становив 1В. Можливість застосування Lactobacillus acidophilus + Bifidobacterium bifidum та Lactobacillus acidophilus + Bifidobacterium bifidum з метою попередження діареї, асоційованої з C. difficile, доведена з рівнем доказовості 1В, що зазначено у рекомендаціях Все­світньої гастроентерологічної організації (World Gastroenterology Organisation).

Високі дози пробіотиків (≥10 млрд КУО/добу) більш ефективні для профілактики ААД, ніж низькі (<5 млрд КУО/добу) (Gao X.W., Mubasher M., 2010). Саме ці наукові дані були враховані при розробці ДАРИВІТу САН ФОРТЕ. Вміст життє­здатних КУО мікроорганізмів в 1 капсулі ДАРИВІТу САН ФОРТЕ становить 10 млрд, що робить цю дієтичну добавку «чемпіоном у важковаговій категорії» серед пробіотиків.

До складу ДАРИВІТу САН ФОРТЕ входять 3 штами корисних бактерій: Lactobacillus acidophilus HA-122, Lactobacillus casei HA-108 та Bifidobacterium bifidum HA-132, які сприя­ють підтриманню балансу мікрофлори кишківника при порушеннях його транзиторної функції, що можуть виникати внаслідок застосування антибіотиків. Дієтичну добавку рекомендовано вживати по 1–2 капсули на добу з першого дня і протягом всього курсу антибіотикотерапії та продовжувати його вживання протягом 1 тиж після завершення прийому антимікробних препаратів. Капсули ДАРИВІТ САН ФОРТЕ стійкі до дії кислот шлункового соку та солей жовчі, тому мікро­організми зберігають свою життєздатність на шляху до кишківника.

Штами бактерій, що входять до складу ДАРИВІТу САН ФОРТЕ, можуть позитивно впливати на здоров’я людини при застосуванні дієтичної добавки у встановлених дозах, а їх природна належність до нормальної мікрофлори кишківника лежить в основі безпеки застосування ДАРИВІТу САН ФОРТЕ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!