Медичне страхування в Україні: час приймати рішення

18 вересня 2002 р. у київському Будинку вчителя відбулася науково-практична конференція на тему «Обговорення проблем реформування системи охорони здоров’я через впровадження Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Організаторами конференції виступили: Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство фінансів України, Українське Медичне Страхове Бюро, Ліга страхових організацій України, Українська федерація громадських організацій сприянню охороні здоров’я громадянського суспільства. Організаційну підтримку надали: представництво корпорації «Солвей Фармасьютікалз ГмбХ», ЗАТ «Київський вітамінний завод», ТОВ «Слуховий центр «Ре Отон», страхова компанія «Здоров’я», Міжнародний фонд допомоги хворим з наслідками травм і захворювань. Привертає увагу високий рівень проведення цього заходу. Серед учасників конференції були присутні представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів України, провідних українських страхових компаній, управлінці, знані фахівці та практичні лікарі. Відкрив конференцію голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, професор Микола Поліщук. На конференції були присутні депутати Верховної Ради України — члени цього Комітету — Павло Жебрівський, Лілія Григорович, Ігор Челомбітко, Олександр Біловол та ін.

p_358_37_230902_Polischuk.jpg (9677 bytes)

Микола Поліщук, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства

Із запровадженням медичного страхування в нашій країні пов’язано надто багато сподівань, тому проект закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», що вже пройшов друге читання у Верховній Раді, викликає багато суперечок серед фахівців та медичної громадськості. Попри деякі очевидні переваги та недоліки згаданого проекту, основним лейтмотивом конференції прозвучала думка про те, що запровадження медичного страхування невиправдано затягується.

З привітанням до учасників конференції та гостей звернувся Микола Поліщук. Він, зокрема, зазначив, що на сьогодні майже всі держави колишнього СРСР вже створили умови для розвитку медичного страхування. Україна ж тільки наближається до створення системи медичного страхування, але підходить зважено, враховуючи такі фактори, як досвід роботи лікарняних закладів в умовах становлення ринку, створення і розвиток добровільного медичного страхування, досвід роботи лікарняних кас тощо.

Проект закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» можна віднести до основних законодавчих актів, що створюють підгрунтя для розвитку охорони здоров’я; його введення справлятиме значний вплив на добробут населення і громадське здоров’я. На сьогодні проект Закону знаходиться на доопрацюванні у Комітеті з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Верховної Ради України, але попри те, що він пройшов уже друге читання, потребує значних змін і доповнень.

Велику зацікавленість присутніх викликала доповідь завідуючого секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Володимира Рудого. Він докладно проаналізував недоліки існуючої системи фінансування охорони здоров’я і перспективи запровадження медичного страхування на теренах України. В. Рудий, зокрема, зазначив, що основними джерелами коштів системи охорони здоров’я є:

  • податки (прямі і непрямі);

  • обов’язкове медичне страхування (ОМС);

  • добровільне медичне страхування (ДМС);

  • офіційні та неофіційні прямі виплати населення закладам охорони здоров’я.

Враховуючи велике соціальне значення галузі охорони здоров’я, джерела її фінансування потрібно оцінювати, виходячи з двох позицій: соціальної справедливості та економічної ефективності. Згадані джерела надходження коштів мають як переваги, так і певні недоліки.

ОМС як джерело фінансування охорони здоров’я має такі переваги, як цільовий характер, незалежність коштів від держави та відокремленість від інших державних коштів. Обсяг відрахувань на ОМС не має прямого впливу на обсяг медичних послуг, що надаються. Проте ОМС має певні недоліки: можливість ухиляння платників від відрахувань, підвищення вартості робочої сили і пов’язане із цим зниження конкурентоспроможності економіки держави, залежність від темпів економічного розвитку, необхідність створення відповідних регуляторних органів, а також недостатня економічна база, оскільки, як правило, відрахування здійснюються тільки з фонду заробітної плати, не зачіпаючи інші джерела: інвестиції тощо.

Серед переваг ДМС як джерела надходження коштів до системи охорони здоров’я слід відзначити можливість подовження контрактів, взаємозв’язок між обсягом виплат і обсягом отримуваних медичних послуг. Якщо говорити про недоліки цього джерела надходження коштів, то для забезпечення адекватного контролю за обсягом відрахувань необхідно утворити спеціальні контролюючі органи. Крім того, для цього джерела коштів характерні й інші недоліки, в тому числі з точки зору забезпечення соціальної справедливості: селекція ринків, зокрема, відсів групи ризику — населення з високим ризиком захворювання буде не застраховане; селекція за рівнем доходів — більш забезпечені категорії населення отримають переваги при страхуванні.

У доповіді «Медичне страхування: ідеї і пропозиції» головний консультант Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Олег Виноградов зупинився на змінах, яких, на його думку, потребує проект Закону про ОМС і які зумовлені тим, що досі система охорони здоров’я перебуває на утриманні держави. Тому потрібно говорити не стільки про введення ОМС, скільки про повноцінну реформу системи охорони здоров’я України із законодавчим закріпленням програм фінансування медичних послуг за кошти бюджету, ОМС і ДМС.

Зокрема, на думку Олега Виноградова, потрібно врахувати такі фактори:

  • відсутність методологічної підтримки, системи контролю, підготовлених спеціалістів тощо призведе до певних труднощів;

  • передача ОМС страховим компаніям, лікарняним касам чи фондам сьогодні була б несвоєчасною;

  • необхідно забезпечити конституційне право громадян на безплатну медичну допомогу;

  • в умовах реформування необхідно визначити умови оплати праці медичних працівників, надати можливість лікарям отримувати оплату у вигляді гонорарів, премій тощо;

  • необхідно враховувати відрахування на ДМС у складі валових витрат підприємства на  рівні не менше 3–4%;

  • стимулювати придбання фізичними особами програм із ДМС шляхом відшкодування сум сплаченого прибуткового податку.

Доповідь головного лікаря Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, керівника наукового відділу медико-соціальних проблем кардіології Василя Карнацького була цікавою насамперед свіжим поглядом на проблему, який сформувався з поєднання досвіду практичного лікаря і глибокого вивчення проблеми медичного страхування. Зокрема, Василь Карнацький вважає, що потрібно більш грунтовно підходити до аналізу наслідків запровадження цієї системи забезпечення фінансування галузі. Запровадження медичного страхування не призведе автоматично до поліпшення громадського здоров’я, оскільки потрібно врахувати низький рівень свідомості громадян. Він вважає, що потрібно розробити умови матеріального стимулювання, щоб кожний опікувався своїм здоров’ям, наприклад, персоніфіковані рахунки.

Загалом, науково-практична конференція допомогла зробити висновок про те, що запровадження медичного страхування в Україні вкрай необхідне, але варто грунтовно доопрацювати проект закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Докладний розгляд доповідей, виголошених на конференції, читайте в наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА».

Денис Сухінін

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті