Діяльність тендерного комітету у 2001 році

Нещодавно на розширеній колегії МОЗ України було підбито підсумки роботи галузі охорони здоров’я у 2001 р. Як вже повідомлялося (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 7 (328) від 18 лютого 2002 р.), на сьогоднішній день асортимент лікарських засобів вітчизняного виробництва перевищує 1560 найменувань, фармацевтична промисловість на 58% задовольняє потреби країни у лікарських засобах. Фінансування централізованої закупівлі медичного обладнання та санітарного транспорту збільшилося у 8 разів.

Важливу роль у поліпшенні забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення зіграв Тендерний комітет при МОЗ України. Хоча Тендерний комітет створений нещодавно — у червні 2000 р., завдяки його роботі медикаменти стали більш доступними для лікувально-профілактичних закладів, що фінансуються з державного бюджету, а також досягнено певної економії державних коштів.

Про підсумки роботи Міністерства охорони здоров’я та Тендерного комітету у 2001 р. розповідає Юрій Поляченко, перший заступник Державного секретаря, голова Тендерного комітету МОЗ України.

ДЕРЖАВНА ЗАКУПІВЛЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

p_330_9_040302_Polyachenko.jpg (6083 bytes)

Юрій Поляченко, перший заступник Державного секретаря, голова Тендерного комітету МОЗ України

— У 2001 р. було збільшено обсяги та істотно розширено асортимент закупівель, що дало змогу поліпшити забезпечення хворих лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Так, вперше було закуплено лікарські засоби та устаткування для трансплантації органів, розширено номенклатуру препаратів для лікування туберкульозу, онкологічних, онкогематологічних захворювань тощо. На жаль, у зв’язку з недостатнім фінансуванням не всі контракти в минулому році було оплачено.

У квітні 2001 р. Кабінет Міністрів прийняв постанову № 347 «Про затвердження Порядку захисту вітчизняного ринку у разі закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», яка вимагає надання переваг тендерним пропозиціям вітчизняних виробників під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та обмеження участі у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної 200 тис. євро (Прим. ред. — Нещодавно до постанови КМ № 347 внесено зміни. Див. «Щотижневик АПТЕКА», № 8 від 25.02.2002 р.).

За звітний період МОЗ України та підвідомчі організації уклали майже 500 договорів, спрямованих на захист вітчизняного ринку, що становить 76% їх загальної кількості. У більшості випадків було застосовано преференційну поправку у розмірі 10% ціни тендерної пропозиції.

Прикладом захисту вітчизняного виробника став факт визнання «Одеського заводу бактерійних і вірусних препаратів» і Харківського підприємства по виробництву імунобіологічних і лікарських препаратів «Біолік» переможцями торгів на закупівлю вакцин. При проведенні ж конкурсу на закупівлю протитуберкульозних препаратів участь у процедурі торгів була обмежена вітчизняним виробником — ОХФВП «Біостимулятор» (Одеса).

Питома вага лікарських засобів і виробів медичного призначення вітчизняного виробництва, закуплених МОЗ на конкурсних засадах у 2001 р. шляхом участі в тендерах, становить: препаратів для лікування туберкульозу — 41,2%, імунобіологічних препаратів — 20%, радіоізотопних препаратів — 100%, виробів медичної техніки — 70%.

Завдяки проведенню відкритих торгів зекономлено 23 млн грн., або 12,3% виділених коштів. Зокрема, економія при закупівлі препаратів для лікування туберкульозу шляхом проведення тендерів становить 28,4%, онкогематологічних захворювань — 26,8%, тест-систем для виявлення інфікування донорської крові вірусом гепатиту С — 28,8%.

ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ЗАКУПІВЛЯ ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

— Обласними управліннями охорони здоров’я у 2000 р. проаналізовано стан забезпечення медичною технікою лікувально-профілактичних закладів і розроблено плани їх технічного переоснащення на 2001–2005 рр. Аналіз стану забезпечення медичною технікою лікувально-профілактичних закладів свідчить, що більша частина складного медичного обладнання було придбано до 1992 року. Ще й досі в багатьох клініках нашої держави використовуються медичні прилади виробництва 1970-х років. Не дивно, що медична техніка на 60–70% морально та фізично застаріла. Яскравий тому приклад — сучасний стан рентгенологічного обладнання. Більше половини стаціонарних рентгенапаратів та флюорографів потребують заміни. У лікувально-профілактичних закладах практично відсутні пересувні флюорографи. Критична ситуація склалася навколо забезпечення операційних наркозно-дихальною апаратурою. У 38 центральних районних лікарнях 16 областей України немає ультразвукових сканерів.

Так, у 2001 р. за рахунок централізованих заходів в регіони України було здійснено поставку 255 одиниць складної медичної техніки — емісійних томографів «Тамара», комплексів для ультразвукової діагностики, наркозно-дихальних апаратів, мамографів тощо. У поточному році МОЗ України підготував пропозиції щодо закупівель медичної техніки для комплексного переоснащення лікувальних закладів. Під час підготовки пропозицій в першу чергу враховували потреби центральних районних лікарень, на переоснащення яких планується направити головним чином обладнання вітчизняного виробництва.

Реалізація цих заходів дозволить заощадити кошти за рахунок отримання знижок, що надаються при закупівлі великих партій медичної техніки, підвищити ефективність та якість технічного обслуговування, поліпшити організацію навчання медичного персоналу поводженню зі складними технічними засобами.

У рамках «Комплексної програми розвитку медичної промисловості України» активно проводиться централізована закупівля вітчизняної медичної апаратури — стаціонарних і пересувних флюорографів, мамографів, наркозно-дихальної апаратури для дітей та дорослих, цифрових електрокардіографів, ультразвукових сканерів тощо.

У 2001 році завершено розроблення устаткування для сублімації донорської крові, фракціонування плазми крові, кольпоскопа. Готуються до державних випробувань нові ультразвукові комплекси, операційні нейроендоскоп і гістероскоп.

РОЛЬ ТЕНДЕРНОГО КОМІТЕТУ

— На Тендерний комітет покладено завдання організовувати та проводити торги (тендери) на закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України. Вже третій рік поспіль МОЗ проводить відкриті торги на конкурсній основі. У 2001 р. загальна сума коштів, що були передбачені на централізовану закупівлю ліків, виробів медичного призначення, медичної техніки у кошторисі МОЗ становила близько 300 млн грн. — втричі більше, ніж у 2000 р. У минулому році Тендерним комітетом проведено 202 торги. Процедуру відкритих торгів застосовано у 90% випадків, у 17% — процедуру закупівель в одного виконавця, а в 3% — торги відбулись за процедурою запиту цінових пропозицій. Застосування процедури відкритих торгів дозволяє забезпечити їх максимальну відкритість та прозорість, створити умови конкуренції між виконавцями, зекономити бюджетні кошти.

ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРІВ У РЕГІОНАХ

— На виконання Указу Президента України від 3 січня 2002 р. «Про затвердження Комплексних заходів щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення» регіональні управління мають розробити плани конкретних заходів щодо переоснащення кожної центральної районної лікарні, визначити джерела бюджетного фінансування (відповідні статті місцевого бюджету) та обсяг міжбюджетних трансфертів.

У звітному році під час проведення торгів закладами та установами, що підпорядковані МОЗ, перевагу віддавали процедурі запиту цінових пропозицій — 46% випадків, відкритим торгам — 22%, закупівлі в одного виконавця — 30%. Хоча зазначені показники «вписуються» у рамки загальнодержавних, необхідно повністю перейти до централізації закупівель для лікувально-профілактичних закладів та установ, підпорядкованих МОЗ. Такий підхід дозволить ширше застосовувати процедуру відкритих торгів під час проведення закупівель, що в свою чергу дозволить більш раціонально витрачати бюджетні кошти.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

— За даними, що надходять до МОЗ від контролюючих органів, на регіональному рівні в 2001 р. державні закупівлі проводилися із значними порушеннями. Так, виявлено непоодинокі випадки закупівлі лікарських засобів і медичного устаткування без проведення тендерів. Наприклад, у Волинській області не проведено тендерів на закупівлю обладнання для бактеріологічної лабораторії протитуберкульозного диспансеру на суму близько 700 тис. грн.

Зафіксовано випадки проведення закупівель без оголошення тендерів шляхом подрібнення необхідного для закупівлі товару на партії, сума яких перевищує 5 тис. євро. Ряд лікувально-профілактичних закладів широко застосовують процедуру закупівлі в одного постачальника, що призводить до марнування бюджетних коштів через завищення вартості предмету закупівлі. За даними ГоловКРУ, у зв’язку з порушенням процедури закупівель у Луганській області додатково витрачено 105,5 тис. грн., у Полтавській — 198,4 тис. грн. тощо.

В областях мали місце випадки нераціонального розподілу бюджетних коштів, виділених на закупівлю медичного устаткування. Так, деякі лікувально-профілактичні заклади закуповують дороге устаткування, не маючи найнеобхіднішої медичної техніки. Багато порушень зафіксовано в роботі тендерних комітетів обласних управлінь охорони здоров’я, зокрема, тендерна документація розробляється під конкретну фірму, відсутні чіткі критерії визначення переможців.

Загальна сума коштів, що була запланована на рівні обласних бюджетів для закупівель лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення на конкурсній основі становить близько 15 млн грн. Ці кошти використані майже повністю. Проведено більш ніж 11 тис. процедур закупівель, із них 76% — за процедурою запиту цінових пропозицій. На жаль, на сьогоднішній день МОЗ України не має інформації з регіонів про номенклатуру закупівель, їх обсяги, середні ціни на окремі види товарів та ін.

У зв’язку з вищенаведеним вважаю, що найближчим часом необхідно:

1. Впровадити моніторинг стану державних закупівель.

2. Здійснити координацію та методичне забезпечення державних закупівель, як закладів та установ, безпосередньо підпорядкованих МОЗ України, так і тендерних комітетів і комісій обласних управлінь охорони здоров’я.

3. Проводити аналіз ефективності закупівель та впливу закупівель на показники забезпеченості лікарськими засобами та виробами медичного призначення населення і закладів охорони здоров’я.

4. Здійснювати попередні маркетингові дослідження.

Серед пріоритетних питань організації конкурсних закупівель слід виділити такі: раціональне планування номенклатури та обсягів закупівель, удосконалення роботи профільних комісій щодо визначення асортименту закупівель, розроблення тендерної документації, вдосконалення системи бальної оцінки вибору переможця торгів; відбір надійних постачальників високоякісної продукції; забезпечення своєчасної поставки придбаних товарів при мінімальних загальних витратах.

Складність питань, які потрібно вирішити для організації оптимальної системи державних закупівель, зумовлює необхідність створення у МОЗ окремого структурного підрозділу — Управління державних закупівель.

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи