Проблеми оподаткування мотиваційних платежів за договорами поставки лікарських засобів

18 червня 2013 р. відбувся фокус-семінар «Оподаткування мотиваційних платежів за договорами поставки лікарських засобів: як дистриб’юторам порозумітися з постачальниками?». Організаторами заходу виступили юридична фірма (ЮФ) «ОМП» та компанія «УКРКОМЕКСПО», а доповідачами — Микола Орлов і Микола Хоменко, партнери ЮФ «ОМП». Вони висвітлили проблемні питання оподаткування операцій, які здійснюються між постачальниками і дистриб’юторами, а також шляхи їх вирішення.

Відкрив фокус-семінар Микола Орлов, який нагадав присутнім, що відповідно до п. 197.1.27 Податкового кодексу (далі — ПК) України продаж лікарських засобів звільнено від обкладення податком на додану вартість (далі — ПДВ). Проте доповідач звернув увагу на те, що під це звільнення можуть не підпадати знижки при оплаті лікарських засобів. Зазвичай договори поставки препаратів передбачають такі види платежів: безпосередньо за препарат; знижки, пов’язані з поставкою конкретних партій лікарських засобів (товарні знижки); інші знижки, бонуси та заохочення, тобто ті, які не пов’язані безпосередньо з поставками конкретних лікарських засобів, та компенсації.

У свою чергу, товарні знижки можна поділити на 3 групи: 1) пов’язані з особливостями товару — можуть надаватися через ризик неможливості реалізувати його до закінчення терміну придатності; 2) пов’язані з ринковими умовами — можуть надаватися у зв’язку з падінням попиту, закінченням сезону; 3) пов’язані з роботою дистриб’ютора — можуть надаватися за обсяг лікарських засобів, який отримує дистриб’ютор у виробника (чим більший обсяг, тим більша знижка), за швидкість розрахунків тощо.

М. Орлов зазначив, що в договорі потрібно чітко вказувати, за яких умов надаються ці знижки, тобто вказувати, до якого товару або групи товарів відноситься та чи інша знижка, за який період вона надається. Він також звернув увагу на знижки, не пов’язані безпосередньо з поставкою лікарських засобів, зокрема, дистриб’юторам можуть надаватися знижки за: інформацію про продажі, розрахунки, замовлення; участь у промоції або організацію промоції лікарських засобів (включаючи картковий семплінг); додаткові послуги.

Крім того, існують такі види знижок: за роботу з мережами, утилізацію, проведення лабораторних досліджень. Знижки в договорах поставки можуть бути оформлені у вигляді відсоткової знижки (% від ціни товару); кредит-ноти (право на знижку на цей чи інший товар); бонуси та премії (доплата замість знижки). Ці знижки можуть бути як проспективними — стосуються майбутніх поставок, так і ретроспективними — стосуються вже поставлених товарів.

Доповідач зазначив, що в листі Державної податкової служби України від 21.12.2012 р. № 7540/0/61–12/15–3115 сказано: «Одним з методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори)). Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг. Враховуючи зазначене, мотиваційні виплати є об’єктом оподаткування податком на додану вартість». У даному випадку не зрозуміло, чи будуть такі виплати постійно оподатковуватися у зв’язку з тим, що в цьому листі вказано, що вони «можуть бути віднесені до маркетингових послуг», але не вказано за яких саме обставин вони будуть віднесені до таких послуг.

У зв’язку з цим доповідач зазначив, що в деяких ситуаціях знижки на постачання ліків не обкладаються ПДВ: плата безпосередньо за лікарські засоби; плата за рекламні послуги (якщо надані нерезидентові); плата за послуги з обробки інформації (якщо наданні нерезидентові) та плата за консалтингові послуги (якщо надані нерезидентові). А знижки, які будуть віднесені до маркетингових послуг, завжди обкладатимуться ПДВ та податком на прибуток. Для оптимізації маркетингових платежів можна змінити надавача послуг.

У договорі потрібно чітко вказувати, до якого товару або групи товарів відноситься та чи інша знижка

М. Орлов повідомив, що відповідно до п. 14.1.108. ПК України до маркетингових послуг відносяться такі, що забезпечують діяльність платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача, а також післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. Також до маркетингових належать послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Але існують і рекламні послуги. Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу» рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами й їх інтерес щодо таких осіб чи товару. Тобто у випадку розповсюдження інформації про нерецептурні лікарські засоби такі послуги буде віднесено не до маркетингових, а до рекламних.

Доповідач підкреслив, що зазвичай усі платежі за договорами поставки поділяють на такі 2 групи: безпосередньо за лікарські засоби та на за послуги. У зв’язку з цим виникло питання розподілу таких платежів за згаданими категоріями. Доповідач навів кілька методів, які можна використати для проведення такого розподілу.

Перший метод — радикальний — сума компенсацій/винагород, отримана за допомогою знижок та бонусів, підлягає оподаткуванню 19% (податок на прибуток). Однак і ця виплата підлягає оподаткуванню, відповідно сплачувати потрібно 24% від суми компенсації/винагороди. Крім того, мотиваційні виплати є об’єктом обкладення ПДВ. Відповідно необхідно сплачувати 20% від суми таких компенсацій/винагород.

Другий метод — поміркований — полягає в чіткому оформленні таких документів: кредит-нота (повинна містити коригування ціни пономенклатурно та мати прив’язку до конкретної поставки); акт про надання знижки (має зазначатися номер та дата підписання відвантажувальних документів, відповідно до яких коригується ціна та надається корегувальна податкова накладна).

М. Орлов зупинився на оподаткуванні витрат на утилізацію нереалізованих лікарських засобів. Він зазначив, що даний податок буде сплачуватися в разі, якщо договором поставки передбачена компенсація за утилізацію і компенсація податку на списання товарів. Крім того, витрати на утилізацію товарів з вичерпаним терміном придатності можна врахувати при розрахунку прибутку.

Питання стосовно оподаткування митної вартості товару висвітлив Микола Хоменко. Він повідомив, що митна вартість товару може бути звичайною ціною без додаткового оподаткування відповідно до п. 39.13. ПК України, у якому зазначається, що для товарів, раніше імпортованих на митну територію України, звичайна ціна визначається як ринкова, але на рівні не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення. Доповідач наголосив, що на сьогодні прив’язувати звичайну ціну до митної вартості лікарських засобів не варто у зв’язку з тим, що при ввезенні препаратів на митну територію України вони не обкладаються ані ввізним митом, ані ПДВ.

Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що оподаткування платежів за договорами поставки лікарських засобів не досконале. Тому в договорах поставки препаратів слід чітко вказувати, за який період чи за який товар або групу товарів надається та чи інша знижка.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті