Реформування галузі охорони здоров’я — перші здобутки

Пацієнти завжди прагнуть отримувати медичні послуги найвищого рівня. Досвід європейських країн свідчить, що досягти підвищення якості медичного обслуговування можливо лише при розробці та подальшій реалізації економічно обґрунтованої стратегії розвитку системи охорони здоров’я, адаптованої до потреб і можливостей держави. Для українського суспільства настав час усвідомити, що раціональне реформування галузі охорони здоров’я сприятиме відродженню довіри населення до вітчизняної медицини та створенню економічно вигідної моделі медичного обслуговування населення. Наразі ж в українській системі охорони здоров’я наявний довгий список недоліків, які дісталися у спадщину від радянських часів.

Реформування галузі охорони здоров’я — перші здобутки 17 грудня 2009 р. у конференц-залі НАН Украї­ни пройшла заключна конференція за підсумками роботи Проекту ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні» (далі — проект) з метою представлення його основних рекомендацій та напрацювань. У заході взяли участь представники МОЗ України, представництва Європейської комісії в Україні, обласних управлінь охорони здоров’я, АМН України, Інституту стратегічних досліджень, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

У своєму вступному слові Ханс Раєн, керівник оперативного відділу представництва Європейської комісії в Україні, привітав учасників підсумкової конференції та висловив впевненість у тому, що більш ніж дворічна робота в рамках проекту була плідною та змогла закласти підвалини для ефективного реформування української системи охорони здоров’я. Він вказав на те, що стратегія ЄС базується на зміцненні міжнародного співробітництва, забезпеченні обміну інформацією та знаннями між країнами, допомозі їм у прийнятті рішень на державному рівні. Зі слів Х. Раєна, ЄС продовжуватиме співпрацю з Україною щодо реформування сектору охорони здоров’я та сприятиме імплементації проекту, що увібрав у себе досвід європейських країн. Також ЄС надаватиме допомогу у боротьбі з епідеміями інфекційних хвороб в Україні, зокрема грипом А (H1N1); братиме участь у заходах по запобіганню та контролю за розповсюдженням ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, інфекцій, що передаються статевим шляхом; підтримуватиме програми щодо здорового способу життя, зменшення вживання продуктів тютюну та ін.

Ігор Яковенко, заступник міністра охорони здоров’я України, зауважив, що даний проект Тасis став цілком успішним та мав численні переваги над попередніми («Профілактичні та первинні заходи охорони здоров’я України, Києва та ряду областей», 2002–2004 рр.; «Первинна і вторинна охорона здоров’я в Україні, Києві і окремих областях», 2003–2004 рр.; «Фінансування та управління охороною здоров’я в Україні», 2004–2006 рр.; «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні», 2005–2006 рр. та ін.), адже почався на рівні районних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

І. Яковенко зазначив, що в Україні потрібно будувати таку систему охорони здоров’я, яка, виходячи з державних можливостей та потреб, враховувала б кращий європейський досвід та стандарти. На його думку, доцільним є поступове впровадження принципів страхової медицини, а також розробка відповідних нормативно-правових документів та системи фінансових розрахунків. І. Яковенко висловився на користь подальшої співпраці ЄС з урядом та МОЗ України у сфері реформування системи охорони здоров’я, адже якісне та доступне медичне обслуговування є запорукою успішного суспільного та економічного розвитку країни.

Оксана Абовська, керівник проекту, міжнародний експерт з реформування та державного управління у секторі охорони здоров’я, нагадала присутнім про історію впровадження та розгортання даного проекту. Він розпочався 6 серпня 2007 р. та тривав до 31 грудня 2009 р. у трьох пілотних областях — Полтавській, Житомирській та Харківській, де було розроблено плани стратегічного розвитку вторинної медичної допомоги (ВМД). Це третій і найбільший проект у системі охорони здоров’я України, що фінансувався ЄС. Його загальний бюджет становив 4,2 млн євро. Мета проект­у полягала в підтримці МОЗ та уряду України у процесі формування ефективної, економічно доцільної та справедливої системи охорони здоров’я через впровадження докорінних змін у системі ВМД. Він реалізовувався консорціумом трьох провідних компаній, сертифікованих за ISO, що мають великий досвід у даній сфері: «EPOS Health Management» (Німеччина), «NI-CO» (Велика Британія) та «ECORYS» (Нідерланди).

О. Абовська нагадала про недоліки української системи охорони здоров’я, до яких належать:

  • відсутність структурних змін та реформ у галузі протягом останніх 60 років;
  • відсутність функціональної диференціації лікарень (окремі лікарні загального профілю працюють як установи соціального захисту (45% випадків) або надають послуги первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД); деякі обласні лікарні пропонують високоспеціалізовані послуги поряд з послугами ВМД для відносно незначної кількості охоплюваного населення);
  • паралельні механізми фінансування ЛПЗ (різні міністерські та урядові лікарні отримують приблизно 7% загальних витрат на охорону здоров’я, представляючи лише 0,5% кількості всіх медичних закладів);
  • 4 рівнева модель фінансування охорони здоров’я (кошти з Державного бюджету направляються в обласні, з них — в районні, міські і в сільські бюджети) не забезпечує ефективного об’єднання ресурсів, до того ж є причиною дублювання медичних послуг і неефективної витрати коштів;
  • при розрахунку числа спеціалізованих ліжок в стаціонарах не береться до уваги реальна потреба в їх кількості, а також демографічна ситуація в кожному окремому регіоні, що призводить до зайнятості ліжок одного профілю і відсутності попиту на інший;
  • середня тривалість перебування хворого на ліжку в стаціонарі втричі перевищує прийняту норму в ЄС;
  • більшість лікарень є бюджетними медичними закладами, що обмежує запровадження універсальних систем управління та сучасних підходів на місцях.

Однією з наявних перешкод по впровадженню проекту, на думку його керівника, є встановлені у ст. 49 Конституції України обмеження, зокрема норма щодо неможливості скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я, а також щодо безоплатності медичної допомоги. Таким чином, повномасштабне реформування із запровадженням страхової моделі медицини можливе лише за умови внесення змін до Конституції України.

О. Абовська зазначила, що основними партнерами проекту були МОЗ України та цільова група медичних працівників, а також представників органів місцевого самоуправління. Доповідач розповіла про критерії, які лягли в основу моделювання системи ВМД у рамках проекту:

  • охоплення не менш ніж 100 тис. населення;
  • проведення не менш ніж 4 тис. оперативних втручань на рік;
  • мінімум 400 пологів на рік;
  • медичний заклад повинен знаходитися в 60–70 км від будь-якого населеного пункту району обслуговування;
  • можливості працювати 24 годин на добу, 7 днів на тиждень;
  • кількість ліжок визначається на основі епідеміологічних даних в кожному окремому регіоні охоплення;
  • станції швидкої допомоги (оснащені обладнанням підтримки життєзабезпечення пацієнта) розташовані таким чином, щоб шлях до пацієнта для машини швидкої не перевищував 10–15 хв.

Саме при такій організації система охорони здоров’я зможе ефективно використовувати фінансові ресурси, медичні працівники будуть забезпечені достатньою практикою для підтримки своїх професійних навичок та їхнього вдосконалення, а населення отримає доступ до своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги. О. Абовська виділила такі ключові кроки на шляху реформування системи охорони здоров’я:

1) запровадження необхідних структурних змін у системі охорони здоров’я:

  • автономізація та надання медичним закладам районного та міського рівня статусу некомерційних комунальних підприємств;
  • структурне та функціональне відокремлення ПМСД та ВМД;
  • запровадження контрактних відносин між закладами ПМСД, ВМД та місцевими адміністраціями районного та міського рівнів з використанням індикаторів результативності для подальшої оцінки діяльності;
  • оцінка наявних потужностей та виявлення реальної потреби у медичних послугах;
  • рекомендації обласних управлінь охорони здоров’я місцевим радам щодо визначення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень (МГОЛ);
  • формування МГОЛ та перепрофілювання всіх лікарень до 50 ліжок в центри ПМСД, амбулаторії загальної практики/сімейної медицини, лікарні сестринського догляду, хоспіси, що надають первинну медичну і паліативну допомогу, сестринські послуги;

2) запровадження ефективної системи управління якістю медичних послуг, яка передбачає: утворення незалежної агенції з акредитації та ліцензування діяльності у сфері охорони здоров’я; запровадження клінічного аудиту та відкритої атмосфери у кожному медичному закладі для обговорення клінічних помилок та нових технологій лікування; розробка клінічних протоколів лікування найбільш поширених груп захворювань; ліцензування медичної практики лікарів; введення електронного реєстру фахівців, що працюють у сфері охорони здоров’я;

3) імплементація змін у вирішенні кадрових питань: диференційований підхід у оплаті праці за результатами роботи; належне забезпечення ПМСД лікарськими кадрами (первинна спеціалізація достатньої кількості лікарів загальної та перепідготовка лікарів за спеціальністю «Загальна практика/сімейна медицина»); запровадження професійної управлінської посади у кожному закладі охорони здоров’я та програми післядипломного навчання керівників медичних закладів за спеціальніст­ю «Управління охорони здоров’я»;

4) впровадження інформаційних технологій, які дозволять забезпечити можливості передачі, обміну та обробки даних між різними медичними закладами; поступовий перехід від звітності на паперових носіях до електронної комп’ютерної звітності за встановленими формами тощо;

5) роз’яснення серед загального населення, медиків, представників органів місцевого самоврядування переваг та доцільності реорганізації галузі охорони здоров’я.

Про впровадження рекомендацій та напрацювань проекту в Житомирській обл. розповів Олександр Толстанов, начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації. Він зауважив, що в ході реалізації проекту у даному регіоні зросла кількість населення, яке отримує медичну допомогу на засадах сімейної медицини; зменшилася тривалість перебування пацієнта в стаціонарі; збільшилася частка ліжок ден­ного стаціонару. О. Толстанов наголосив на тому, що здійснення реформування ВМД неможливе без реорганізації ПМСД — необхідним є їх розмежування, створення центрів ПМСД на рівні кожного району; розширення мережі закладів ПМСД; мотивування лікарів до роботи у первинній ланці; налагодження системи направлень пацієнтів; подальший розвиток денних стаціонарів та стаціонарів на дому; запровадження профілактичних програм для населення. Доповідач також освітив стратегію розвитку ВМД, якою передбачено перерозподіл бюджету залежно від обсягу та складності послуг, що надаються, а також перепрофілювання надлишкового стаціонарного ліжкового фонду у хоспіси та геріатричні ліжка.

О. Толстанов розповів, що у регіоні планується формування центральних міжрайонних лікарень, на основі яких буде організовано 4 підрозділи ВМД: хірургії (невідкладна, екстрена та планова) та ортопедії, акушерства і гінекології, педіатрії, а також терапії з гнучким внутрішнім розподілом ліжок. Пріоритетним для регіону, на думку доповідача, повинен стати розвиток хірургічної, акушерсько-гінекологічної, кардіологічної служб, в яких є найбільша потреба населення, а також подальше розширення мережі швидкої/невідкладної допомоги. О. Толстанов поінформував, що в рамках реалізації проекту в Житомирській обл. відбулися громадські обговорення шляхів реформування галузі охорони здоров’я, під час яких медичні працівники були ознайомлені з досвідом європейських країн. Також проводилося роз’яснення серед населення області із залучення ЗМІ.

Про реалізацію проекту у Полтавській обл. розповів Віктор Лисак, начальник управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації. Він зазначив, що функціонування в області МГОЛ, створених під час розгортання проекту, дозволило населенню отримувати більш якісну медичну допомогу порівняно з існуючою у державі моделлю. Доповідач поінформував, що стаціонарна допомога в Полтавській обл. надається 93 закладами, в яких нараховується 12 560 ліжок, або 82,5 на 10 тис. населення; середня тривалість перебування хворого на ліжку становить 12,4 дня; охоплення пацієнтів медичною допомогою за принципом сімейного лікаря — 76,1%.

В. Лисак відзначив, що даний проект посприя­в ефективному використанню фінансових ресурсів ЛПЗ. Так, порівняно з 1999 р. їх бюджет у 2008 р. зріс у 4,1 раза (798 млн грн., 34% на фінансування обласних ЛПЗ, 66% розподілено по районах), при цьому фінансування на 1 мешканця області становить 520,70 грн. Середня заробітна плата лікаря на Полтавщині у 2008 р. становила 1764,95 грн., середнього медичного персоналу — 1065,97 грн., молодшого персоналу — 800,41 грн.

В. Лисак вказав на те, що при реорганізації центральної районної лікарні в комунальну лікарню терапевтичного профілю вдасться скоротити кількість медикаментів на 60% завдяки менш інтенсивному клінічному навантаженню; зменшити обсяги ремонтних робіт та технічного обслуговування на 60% (капіталомістке лікування проводитиметься у центральній районній лікарні); скоротити кількість продуктів харчування та інших статей витрат відповідно до зменшення кількості ліжок.

Доповідач підкреслив, що станом на 01.10.2009 р. кількість дільничних лікарень зменшилася до 42 (в 2008 р. їх нараховувалося 48), кількість ліжок скорочено більше ніж у 5 разів; економічний ефект від цього становив приблизно 15% до бюджету відповідних районів. Також В. Лисак повідомив, що на Полтавщині було скорочено малопотужні стаціонарні відділення; скорочено ліжковий фонд обласної дитячої та обласної клінічної лікарні та розширено їх реанімаційні відділення; юридично розмежовано психіатричну та наркологічну служби; запропоновано інноваційні підходи до соціальної та трудової реабілітації в психіатрії (обслуговування, вирішення соціальних проблем, працевлаштування на громадські роботи потребуют­ь 10–12% психічно хворих інвалідів).

Олександр Галацан, начальник управління охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації, доповів про особливості впровадження проекту в цьому регіоні. Він вказав на те, що необхідним є системний підхід до реформування галузі охорони здоров’я на регіональному рівні з існуванням єдиного медичного простору між ЛПЗ. Доповідач повідомив, що робочою групою експертів було розроблено можливі варіанти створення системи МГОЛ. Це сприятиме оптимізації ліжкового фонду та взаєм­ній передачі окремих повноважень за профілями та видами медичної допомоги між районами, що будуть входити до складу округів.

О. Галацан підкреслив, що від початку реалізації проекту фінансування охорони здоров’я області невпинно збільшується: з 1067,6 млн грн. в 2007 р. до 1438,3 млн грн. у 2008 р.

Він поінформував, що понад 25% ЛПЗ, що надають ПМСД, переведено на районний рівень управління та фінансування; приблизно в половині районів Полтавщини створено відділи охорони здоров’я у складі районних державних адміністрацій. Він повідомив, що в області продовжується реорганізація бюджетних лікарняних установ у державні (комунальні) некомерційні медичні підприємства. На його думку, статус бюджетних установ повинен залишитися у інфекційних, психіатричних лікарень, протитуберкульозної служби, спеціалізованих центів, зокрема в центру боротьби зі СНІДом, і саме багатопрофільні лікарні, що надають ВМД на рівні районів, варто перетворити на некомерційні комунальні підприємства.

Доповідач також розповів, що в Харківській області ведеться робота по створенню міжрайонних центрів екстреної медичної допомоги, міжрайонних спеціалізованих центрів за окремими профілями, лікарняних округів та корпорації лікарень (заплановано заснувати 7 міжрайонних корпорацій лікарень).

Як зазначив О. Галацан, на Харківщині на базі невеликих лікарень до 50 стаціонарних ліжок створюються підрозділи центрів ПСМД із переведенням ліжкового фонду у ліжка денного стаціонару.

З огляду на представлені на підсумковій конференції результати роботи українських та зарубіжних спеціалістів в рамках проекту можна з впевненістю зазначити, що його напрацювання вже втілюються на практиці і є суттєвим внеском в покращання надання медичної допомоги жителям пілотних областей. Завдяки постійному пошуку моделі ефективної та економічно вигідної системи охорони здоров’я та впровадженню проекту по реформуванню ВМД в цих регіонах вдалося усунути низку недоліків, а також зрушити з місця брилу проблем, яка нещодавно здавалася непідйомною через відсутність структурних змін у галузі протягом десятків років. Проте це лише початок довгого і тернистого шляху, ще багато завдань стоїть перед країною (приміром запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування). Потрібен певний проміжок часу, аби показати українцям результати від реформування галузі охорони здоров’я, служби якої працюватимуть на благо кожного громадянина, що зможе отримувати якісну та доступну медичну допомогу.

Марина Малєй
Ілюстрація:
(©) Hbas/Dreamstime/Dreamstock

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи