Громадська рада при МОЗ України: Концепцію підтримати з урахуванням зауважень

Костянтин Надутий, начальник Управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України, повідомив, що проект Концепції обговорюється вже три тижні. Причому врахування та внесення до тексту численних пропозицій та зауважень з боку громадськості та інших зацікавлених сторін відбувається невпинно (нинішня редакція проекту вже сьома: загалом було 4 робочих і 3 опуб­лікованих редакції), а часу залишається обмаль, адже чистовий варіант Концепції має бути поданий на розгляд Уряду до 1 липня.

На думку посадовця, у процесі розробки та обговорення проекту Концепції як у дзеркалі відобразилося серйозне протиборство, що відбувається між двома принциповими ідеями побудови системи охорони здоров’я населення — гуманоцентричною (в основі якої знаходиться людина як головна цінність держави, а здоров’я людини — як головна цінність суспільства) та монетоцентричною (де головне — комерційно-ринкові стосунки). Міністерство стоїть на позиціях гуманоцентричної ідеї: така позиція зумовлена не чиїмось особистим баченням, а ґрунтується на досвіді світової спільноти, принципах ВООЗ та Світового банку, дослідженнях і рекомендаціях зарубіжних та вітчизняних вчених. Зокрема, згідно з постулатами ВООЗ система охорони здоров’я базується на низці складових (або щаблів), а саме:

• управління,
• фінансування,
• кадрова політика,
• організація медичної допомоги,
• підходи до інформатизації,
• політика громадського здоров’я,
• фармацевтична політика,
• комунікація влади із суспільством.

Тому, презентуючи проект Концепції, представник групи її розробників стисло окреслив необхідність передбачених нею першочергових змін саме у вказаних вище восьми основних площинах.

З доповіддю на тему «Проект Концепції нової системи охорони здоров’я: погляд юриста» виступила Радмила Гревцова, заступник голови Громадської ради при МОЗ України — куратор правового напрямку, директор НДІ медичного і фармацевтичного права та біоетики Академії адвокатури України, експерт з медичного права, кандидат юридичних наук. Вона нагадала, що 27 травня 2014 р. Міністерством охорони здоров’я України було оприлюднено проект Концепції нової системи охорони здоров’я України для громадського обговорення. 12 і 18 червня 2014 р. на сайті МОЗ України було оприлюднено нову редакцію проекту Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України.

Оратор зауважила, що необхідність реформ в охороні здоров’я сьогодні визнається усіма. Причому реформ не імітаційних, а справжніх, глибинних. Відповідно, проведення таких реформ потребує чіткого стратегічного бачення. Розробка Концепції є, безперечно, необхідною, для початку істотних перетворень. Розробниками проведено масштабну та ґрунтовну системну роботу, а запропонований проект Концепції (усі редакції) містить цілу низку слушних пропозицій, наприклад, запровадження інституту менеджерів закладів охорони здоров’я, безперервної медичної освіти тощо.

Разом з тим доповідач вважає, що внаслідок певних недоліків викладу («ліс ідей») ціла низка дуже значущих позицій — автономія закладів охорони здоров’я, створення умов для конкуренції між державними і комунальними та приватними закладами охорони здоров’я та багато інших — залишилися майже непоміченими серед «дерев» загальних фраз, які вживаються багато років поспіль. Крім того, видається за доцільне змінити назву з дещо претензійної («побудова нової системи») на більш усталену для нормотворчої практики («реформування», «розвиток системи охорони здоров’я» тощо).

Відповідно до останнього оприлюдненого проекту Концепції її метою є «визначення напрямів модернізації управлінських, організаційно-правових, фінансово-економічних, структурних, інформаційних, комунікаційних та інших компонентів національної системи охорони здоров’я, реалізація яких сприятиме створенню гуманоцентричної системи охорони здоров’я, яка забезпечить умови для збереження та зміцнення здоров’я населення задля всезагального блага й відтворення та примноження людського капіталу української держави». Р. Гревцова запропонувала дещо спростити визначення мети, наблизивши його до цілей ВООЗ, наприклад: «визначення основних напрямів, організаційно-правових, управлінських та фінансово-економічних механізмів розвитку національної системи охорони здоров’я, реалізація яких сприятиме забезпеченню найвищого досяжного рівня здоров’я».

Два перших проекти Концепції створювали враження про неї як про більш системоцентричну, ніж пацієнтоцентричну. В останньому ж драфті відчувається намір усунути цей недолік, проте наразі це вдалося лише частково. Слід приділити більше уваги забезпеченню захищеності прав пацієнтів, а також шляхам і способам розв’язання даного завдання (наприклад реформування служби судово-медичної та судово-психіатричної експертизи).

Водночас, видається, що Концепція «заточена» швидше на медичну допомогу, ніж на охорону здоров’я. Окрім того, у проекті Концепції дещо «розчинилася» і модель фінансування системи охорони здоров’я, яка мала б бути визначена більш чітко. Так само серед загальних положень про «сучасні механізми» розчинилися деякі слушні пропозиції, що потребують уточнення. Так, читачеві, який не є «втаємниченим» в обговорення у вузькому експертному середовищі, буде не зовсім зрозуміло, у чому сенс створення Національного інституту здоров’я, які функції він виконуватиме, як співдіятиме з НАМН України та чим відрізнятиметься від інституцій, які вже існують (наприклад від Інституту стратегічних досліджень МОЗ України). Такий виклад може поставити під сумнів гарні та корисні ідеї, особливо в очах прогресивних, проєвропейських фахівців, які звикли до того, що структура йде за функцією, а не навпаки. Функціональне призначення (особливість) цих інституцій доцільно конкретизувати бодай одним реченням.

Як зазначається у проекті Концепції, її метою, серед іншого є «визначення … організаційно-правових … механізмів…». Утім, жоден з оприлюднених проектів Концепції належним чином не визначив правових механізмів побудови національної системи охорони здоров’я. У перших двох проектах визначення таких механізмів не було взагалі, в останньому зазначено назви кількох законопроектів, які потребують розробки і прийняття.

Проте здається, що немає необхідності визначати конкретні законодавчі акти (їх кінцева назва може, зрештою, виявитися відмінною від зазначеної у Концепції, що може створити непорозуміння та плутанину) — достатньо вказати на коло відносин, які потребують законодавчого та нормативно-правового регулювання.

Внаслідок недостатньо чіткого окреслення суті та механізмів реалізації деякі ключові — і цілком слушні — ідеї (наприклад запровадження самоврядування професій та саморегулювання ринків в охороні здоров’я) викликають багато запитань і також можуть призводити до неоднозначного розуміння або неправильного сприйняття пропозицій.

Суттєвим недоліком перших проектів Концепції була відсутність положень щодо етапів її реалізації — без таких зазначень Концепція виглядає дещо декларативною і невизначеною, натомість в останній версії проекту це зауваження було враховано. Також Концепція містить положення, які стосуються Плану дій з розбудови національної системи охорони здоров’я, проте вони більше нагадують пропозиції до інформаційно-роз’яснювального документа, ніж вимоги та загальні зауваження до плану. Проект Концепції має бути удосконалений у напрямку забезпечення зрозумілості, «рельєфності» усіх новацій, а також шляхів і способів того, як досягти їх ефективного впровадження.

Наостанок правник звернула увагу членів Громадської ради при МОЗ України на євроінтеграційні перспективи та глобалізаційні виклики, які повинні бути враховані під час роботи над проектом Концепції. Як відомо, аналітики The Economist Intelligence Unit (The future of health care in Europe: A report from the Economist Intelligence Unit, 2011) визначили можливі сценарії розвитку європейських систем охорони здоров’я до 2030 р., до яких, зокрема, належать:

• надання переваги профілактичній медицині над лікуванням захворювань,
• тріумф технологій та виліковування хронічних захворювань при вирішальній ролі «Е-здоров’я» в управлінні охороною здоров’я,
• фокусування систем охорони здоров’я на наданні первинної медичної допомоги соціально незахищеним верствам населення,
• приватизація охорони здоров’я та створення пан-європейської системи охорони здоров’я.

Зрештою від того, чи будуть враховані сучасні світові та європейські тенденції при формуванні концептуальних засад розбудови національної системи охорони здоров’я, значною мірою залежатиме місце України в європейському охороноздоровчому просторі, підсумувала Радмила Гревцова.

У свою чергу, Тамара Литвиненкова, заступник голови Громадської ради при МОЗ України — куратор медико-фармацевтичного напрямку, голова постійної Комісії з питань діяльності фармацевтичної галузі, голова правління ГО «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області», підкреслила необхідність більш широкого та деталізованого висвітлення у Концепції напрямків діяльності та перспектив розвитку фармацевтичного сектору охорони здоров’я. Неприпустимо зводити діяльність, зокрема, аптечних закладів до торгівлі медикаментами: адже аптеки — це насамперед заклади охорони здоров’я, наполягає оратор і зазначає, що позиції щодо професійного самоврядування фармпрацівників повинні бути розписані у Концепції так само рельєфно, змістовно і детально, як і щодо медичних працівників.

Після жвавого обговорення проекту Концепції та висування нових пропозицій до неї, на засіданні розглянуто низку поточних та організаційних питань. За результатами відкритого голосування по них Громадська рада при МОЗ України вирішила:

• підтримати проект Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України з урахуванням висунутих зауважень;
• прийняти до лав Громадської ради МОЗ України низку нових членів — представників інститутів громадянського суспільства, що подали відповідні кандидатури;
• провести засідання правління Громадської ради МОЗ України, на якому обговорити заходи щодо підвищення ефективності роботи постійних комісій;
• надати схвальну оцінку та підтримати кроки МОЗ України у царині побудови нової національної системи охорони здоров’я України, боротьби з корупцією та налагодження ефективного діалогу з громадянським суспільством.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!