Впровадження НТА: по якому шляху піде Україна

25 лютого 2016 р. за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (Комітет) відбувся круглий стіл на тему «Оцінка технологій охорони здоров’я як інструмент підвищення якості медичної допомоги та раціонального використання ресурсів». Участь у заході взяли Ольга Богомолець, голова Комітету, Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я України, представники МОЗ, Державного експертного центру, інших зацікавлених міністерств і відомств, обласних державних адміністрацій, Національної академії медичних наук України, провідних наукових медичних та фармацевтичних установ і вищих навчальних закладів, фармацевтичних асоціацій, а також представники міжнародних та громадських організацій.

Головною метою системи оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) є надання науково обґрунтованої інформації для осіб, які визначають політику і приймають управлінські рішення в системі охорони здоров’я, щодо вибору лікарських засобів, виробу медичного призначення, імунобіологічного препарату, профілактичного, діагностичного засобу, методів діагностики та лікування, що будуть найбільш економічно доступними з оптимальним показником витрати/ефективність в умовах обмеженого фінансування системи охорони здоров’я.

Ольга БогомолецьЯк наголосила Ольга Богомолець, реформа охорони здоров’я повин­на забезпечити українцям якісне і доступне лікування відповідно до європейських стандартів. «Ще з кінця минулого року ми вимагали від Міністерства охорони здоров’я прийняття клінічних протоколів та стандартів лікування, але питання так і не було вирішено. Також хочу зазначити, що на мій запит, скільки у нас зареєстровано лікарських помилок в Україні, я отримала відповідь — нуль. Помилки не фіксуються, адже немає на що опиратися, немає стандартів лікування, немає підстав притягнути лікаря до відповідальності», — зазначила вона, додавши, що напрацювання клінічних протоколів полягає в адаптуванні європейських протоколів до нинішніх потреб України.

Віктор ШафранськийПрисутніх також привітав Віктор Шафранський, зазначивши, що кроки в напрямку покращання доступу пацієнтів до ліків та технологій в Україні без НТА будуть не­ефективними. Він повідомив, що в МОЗ проведена велика робота щодо створення нового Національного переліку основних лікарських засобів. Наразі завершується обговорення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про Національний перелік основних лікарських засобів та Положення про експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів».

На днях розпочнеться відбір кандидатур до експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів. Заступник міністра запросив усіх, хто має бажання, долучитися до роботи в цьому незаангажованому органі.

Завершується робота над стандартизацією медичних послуг, що дозволить покрити більшість нозологій. Очікується, що до 1 березня буде затверджено близько 120 стандартів надання медичної допомоги (станом на 1 вересня 2015 р. їх було близько 40). «Можливо, наша робота є невидимою для спільноти, але вона триває безперервно. Щотижня ми проводимо наради із головними позаштатними спеціалістами МОЗ, моніторуючи їх активність стосовно розробки та подання на громадське обговорення стандартів лікування», — зазначив В. Шафранський.

У свою чергу, голова Комітету запропонувала керівництву Міністерства звільняти тих головних позаштатних фахівців, які протягом року не напрацювали клінічних протоколів. «Їх не потрібно писати заново, а просто треба взяти європейські й адаптувати до сьогоднішніх потреб України», — підкреслила О. Богомолець.

Костянтин КосяченкоУчасники круглого столу ознайомилися з доповідями провідних віт­чизняних фахівців у галузі НТА. Професор Костянтин Косяченко, завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, розповів про перспективи впровадження оцінки технологій в Україні. НТА — це мультидисциплінарний процес впровадження наукових знань для обґрунтування ефективних рішень в охороні здоров’я. У сучасних умовах він спрямований на узагальнення інформації про нові та вже діючі технології на основі принципів системності, прозорості, ефективності, обґрунтованості та незалежності.

Система НТА дозволяє відповісти на такі питання:

  • чи є технологія ефективною;
  • для кого вона працює;
  • які витрати необхідні для її впровадження;
  • як дана технологія сумісна з існуючими лікувальними альтернативами.

Доповідач зазначив, що основними перед­умовами впровадження цієї системи стали стрімке зростання витрат на охорону здоров’я, необхідність оцінки традиційних методів лікування, розвиток та впровадження інноваційних технологій, пріоритетність застосування високовартісних ефективних технологій.

За словами К. Косяченка, МОЗ України робило певні кроки для запровадження НТА в Україні. Так, наказом Міністерства від 07.05.2014 р. № 305 затверджено склад робочої групи для опрацювання питань щодо запровадження системи з оцінки технологій охорони здоров’я. На жаль, було проведено тільки декілька засідань, наразі робоча група неактивна.

Питання запровадження НТА міститься і в звіті діяльності КМУ за 2015 р.: «З метою впровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я з урахуванням досвіду іноземних держав затверджено 7-й випуск Державного формуляра лікарських засобів та забезпечено його доступність». Як зазначив виступаючий, таке формулювання є недоречним та спотвореним, оскільки формуляр не може бути підставою для НТА. Саме оцінка технологій дозволяє відповісти на питання: чи слід включати до формуляра той чи інший лікарський засіб.

К. Косяченко представив увазі присутніх шлях побудови системи НТА в Україні. Першим кроком має стати вибір та розбудова моделі цієї системи (існують жорстка, легка та змішана моделі), наступними — підготовка експертів з НТА та зацікавлених фахівців суміжних сфер, розробка та затвердження настанови з НТА. На кінцевому етапі має бути створено систему ефективного нагляду за імплементацією результатів звітів НТА в практику.

Також необхідно визначитися, який саме орган візьме на себе функцію агентства НТА щодо консультування або безпосередньо прийняття рішень у процесі ліквідації неефективних або збиткових технологій, що фінансуються за державні кошти. Це може бути Парламент, МОЗ, Національна академія медичних наук.

Для забезпечення підготовки експертів з НТА мають бути розроблені навчальні програми з основ та принципів функціонування системи для фахівців охорони здоров’я, а також графік їх проведення. Курс з НТА необхідно ввести в навчальні програми медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти.

К. Косяченко зупинився на особливостях національної настанови з НТА, яка визначатиме принципи та базові методи проведення НТА, а саме вимоги до визначення сфери проблеми, клінічного, економічного аналізу, а також аналізу впливу на бюджет системи охорони здоров’я.

Розглядаючи особливості різних моделей НТА, він зазначив, що жорстка модель передбачає підготовку звітів з НТА державою. Цей процес тривалий та дороговартісний, адже повністю фінансується з бюджету. У разі легкої моделі підготовка звітів є завданням заявників (компаній, що подають заявку на реімбурсацію, пацієнтських організацій). При такій моделі агентство грає роль «воротаря», контролюючи якість звіту. Можна застосувати і змішану модель, коли держава замовлятиме звіт за певними нозологіями або новітніми технологіями.

На думку доповідача, в Україні має бути запроваджена легка модель через обмежені фінансові ресурси. Питанням НТА будуть займатися сертифіковані експерти. За таких умов можливо адаптувати звіти з НТА, написані для інших країн. У той же час триватиме запровадження цілісної системи НТА в Україні.

Було зазначено, що створення умов з боку держави для розвитку ринку НТА дасть можливість суспільству здійснювати контроль за ефективністю системи. Але це можливо лише у разі проведення ефективної судової реформи.

5621

Можливості використання звіту з НТА

Ольга СтецюкМожливості використання звіту з НТА у процесі прийняття рішень в системі охорони здоров’я висвітлила Ольга Стецюк, виконавчий директор Українського агентства з оцінки технологій охорони здоров’я, сертифікований експерт з НТА. Впровадження системи НТА на рівні держави дозволяє оптимізувати процес прийняття рішень в охороні здоров’я та досягти балансу «якість-ціна», підвищити рівень інформування практикуючих фахівців та менеджерів галузі щодо клінічної та економічної ефективності новітніх технологій, надати обґрунтування прийнятих рішень, в тому числі і політичних, щодо галузі, пришвидшити процеси поширення інновацій в охороні здоров’я.

Доповідач підкреслила, що ключовими принципами НТА є дотримання структури звіту з НТА, дотримання та обґрунтування методів НТА, процесу проведення оцінки технологій, а також забезпечення використання звіту з НТА при прийнятті рішень. Що хоче знати орган (або особа), що приймає рішення у сфері охорони здоров’я? По-перше, чи має дана технологія доведену ефективність та безпеку. По-друге, який варіант даного втручання найбільш ефективний та наскільки він перевершує інші варіанти. По-третє, чи виправдане фінансування даної технології в межах наявних ресурсів.

Учасники круглого столу ознайомилися із структурою звіту з НТА, який складається з наступних розділів:

  • сфера прийняття рішень (загальний опис технології, групи пацієнтів, інших варіантів втручання, мети дослідження);
  • клінічний аналіз (дані доказової медицини, мета-аналізу, систематичних оглядів, клінічні бази даних, настанови);
  • економічний аналіз (фармакоекономіка);
  • аналіз впливу на бюджет (планування витрат відповідного бюджету).

На завершення виступу О. Стецюк зазначила, що написання звіту вимагає часу, трудових та фінансових ресурсів, тому найбільш виправданим є використання НТА для інноваційних або дороговартісних технологій, а також препаратів, що застосовуються при найпоширеніших хронічних або особливо небезпечних захворюваннях. Для цього в країні має працювати система встановлення пріоритетів для НТА, тобто держава повинна провадити безперервну та зрозумілу політику при визначенні послідовності написання звітів з НТА по кожній окремій програмі охорони здоров’я. У свою чергу, лікувальні заклади повинні вміти успішно застосовувати якщо не звіти, то, принаймні, методи та принципи НТА. У 2013 р. група експертів з НТА написала пілотний звіт, який оцінював застосування альтернативних технологій при лікуванні раку передміхурової залози. У порівнянні з іншими досліджуваними технологіями застосування найефективнішої технології (лікарського засобу) дозволило б зекономити до 20 млн грн. та додатково пролікувати 770 пацієнтів. На жаль, у той час цей звіт виявився непотрібним державі.

Раціональне застосування ліків

Ігор ЗупанецьПроблему раціонального застосування лікарських засобів розглянув професор Ігор Зупанець, завідувач кафедри клінічної фармації з фармацевтичною опікою Націо­нального фармацевтичного університету, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Клінічна фармація». На його думку, при реформуванні медичної галузі особливу увагу необхідно приділити питанню лікарських помилок. Так, в США вони займають 3-тє місце серед причин передчасної смерті, а в Україні така статистика просто відсутня. За даними ВООЗ, 80% всіх лікарських помилок пов’язано з нераціональним застосуванням препаратів, та, зокрема, поліпрагмазією.

На базі Університетської клініки Харківського національного медичного університету співробітниками кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету було проведено клініко-фармацевтичний аналіз 20 медичних карт стаціонарних хворих. Його результати виявили поліпрагмазію у 100% карт, листи призначень містили 6–17 препаратів.

Вирішення проблеми, за словами І. Зупанця, можливо у разі запровадження страхової медицини, формулярної системи та реімбурсації. Багато зроблено на шляху впровадження формулярної системи в Україні, проте, на жаль, про Державний формуляр лікарських засобів мало знають в лікувальних закладах та не використовують його.

Він підкреслив, що Україна є країною препаратів-генериків, і це непогано. Багато країн переходять на використання саме генериків через їх економічну доступність. Проте питання ефективності та безпеки зареєстрованих у нас генеричних препаратів залишається відкритим. Фахівці та пацієнти не мають доступу до інформації, чи пройшов такий препарат дослідження біоеквівалентності. Натомість в США існує так звана Оранжева книга — «Orange Book», в якій кожен спеціаліст може отримати ці дані.

Прим.ред.: 16 лютого 2016 р. в Парламенті зареєстрований проект закону про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо доступу до матеріалів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів) за № 4074, авторами якого виступили усі 13 членів профільного комітету. Законопроект спрямований на відкриття доступу до матеріалів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів, що дасть можливість усім зацікавленим громадянам, їх об’єднанням, фахівцям приймати рішення стосовно вибору для призначення та медичного застосування лікарських засобів на підставі об’єктивних даних про рівень доведення їх безпеки та ефективності.

І. Зупанець зазначив, що наразі в Україні опрацьовується проект Національної політики забезпечення лікарськими засобами. Він також міститиме положення щодо раціонального використання ліків, що передбачає терапевтично обґрунтоване та економічно ефективне призначення препарату.

На завершення доповіді він окреслив основ­ні напрямки реформування галузі:

  • освіта (у тому числі розвиток спеціальності «клінічна фармація», збільшення годин із вивчення клінічної фармакології);
  • впровадження інформаційних систем (розробка довідників з еквівалентності ліків, доступ до клінічних даних);
  • впровадження НТА;
  • реорганізація системи реєстрації лікарських засобів;
  • модифікація системи моніторингу побічних дій лікарських засобів;
  • зміна підходів до формування формулярної системи.

32546

Референтне ціноутворення та НТА

Алла НемченкоАлла Немченко,професор,завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету, доповіла про роль НТА у пілотних проектах з реімбурсації та впровадженні референтного ціноутворення на ліки. До факторів, що визначають актуальність референтного ціноутворення в системі НТА в Україні, вона віднесла відсутність медичного страхування, неефективність діючих механізмів реімбурсації за пільговими та безоплатними рецептами, низьку платоспроможність населення, неефективну нормативно-правову базу щодо розвитку НТА.

Референтне ціноутворення має два діаметрально протилежні пріоритети для законодавця — економити кошти на придбання ліків та забезпечити фінансову успішність фармацевтичної галузі. Воно охоплює практично всю галузь — заклади охорони здоров’я, виробники, дистриб’ютори ліків, аптеки, пацієнти, фонди (бюджетні та страхові).

Ефект від впровадження референтного ціноутворення має позитивні та негативні боки. До позитивного А. Немченко віднесла стимул до зниження цін виробниками, але в той же час воно обмежує лікарю вибір препаратів.

У 2008 р. фахівцями Національного фармацевтичного університету було розроблено Методичні рекомендації з формування системи референтних цін на основні лікарські засоби. Методика передбачає наступні етапи: створення референтних груп, визначення референтного рівня, розрахунок референтної ціни, визначення економічної ефективності системи референтних цін для референтної групи.

Згідно з представленою методикою було проведено кількісну оцінку щодо впровадження системи референтних цін з позицій забезпечення виконання основних завдань держави у системі охорони здоров’я та фармації на прикладі трьох референтних груп кардіологічних препаратів.

А. Немченко розглянула пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, який став прикладом реалізації НТА в Україні. З 1 квітня 2016 р. стартує пілотний проект з відшкодування вартості препаратів інсуліну відповідно до постанови КМУ від 05.03.2014 р. № 73.

17 лютого МОЗ оприлюднено проект наказу, яким пропонується затвердити Порядок розрахунку референтної ціни (ціни відшкодування) на препарати інсуліну. На думку А. Немченко, запропонований порядок є далеким від ідеалу, оскільки він передбачає різний підхід для віт­чизняних та іноземних виробників при розрахунку референтної ціни. Крім того, з розрахунку пропонується виключити мінімальну та максимальну ціну. «Документ оприлюднено для громадського обговорення. Проте цього недостатньо — такі високовартісні проекти повинні підлягати експертизі як внутрішніх, так і зовнішніх спеціалістів», — додала вона. Доповідач також звернула увагу присутніх на складну ситуацію щодо захворюваності на грип та запропонувала розглянути можливість впровадження пілотного проекту з референтного ціноутворення на противірусні препарати для лікування грипу. Щороку грип та гострі респіраторні вірусні інфекції уражують декілька мільйонів населення, при цьому у значної частки пацієнтів, що госпіталізуються з грипом, діагностується гостра пневмонія. Це призводить до значних економічних збитків.

Навчально-освітні технології з НТА

Ольга Заліська«Навчально-освітні технології з НТА: світовий досвід та українські реалії» — тема доповіді професора Ольги Заліської, завіду­вача кафедри організації та економіки фармації і технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, голови Українського відділення Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень.

Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International society for рharmacoeconomics and outcomes research — ISPOR) розвиває наукові й практичні аспекти впровадження НТА у світі та європейських країнах. З 2008 р. у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького працює Український відділ фармакоекономічних досліджень ISPOR. Українські фахівці та науковці беруть активну участь в європейських конгресах та світових зустрічах ISPOR, представляючи результати своїх досліджень та знайомлячись із досвідом зарубіжних колег. Під час конгресів також проводять круглі столи з питань НТА.

ISPOR практикує дистанційне навчання, зокрема, короткі курси, які традиційно діють перед початком європейських конгресів, та тренінги. Таким чином, система навчання експертів НТА є постійною та безперервною.

В Україні з 2001 р. у до- та післядипломну підготовку провізорів та клінічних провізорів впроваджено навчальну дисципліну «Фармакоекономіка». Оскільки вся сучасна інформація з НТА є англомовною, фахівцями кафедри організації й економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за підтримки ISPOR були створені дистанційні освітні модулі з фармакоекономічних методів українською мовою, які наразі доступні на сайті ISPOR. Для популяризації фармакоекономіки та НТА в Україні також створено сайт http://www.uspor.org.ua .

О. Заліська підкреслила: в Україні є фахівці, сертифіковані спеціалісти з НТА та провізори, які володіють базовими знаннями з фармакоекономічного аналізу та можуть бути залучені до оцінки технологій. У 2002 р. МОЗ України також було затверджено Методичні рекомендації «Використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні» (автори — О. Заліська, Б. Парновський), які були впроваджені у діяльність обласних управлінь охорони здоров’я.

Не менш важливим є проведення вітчизняних конференцій з питань НТА, які дають поштовх до розвитку цього напрямку. Доповідач нагадала, що дві такі конференції відбулися в 2012–2013 рр. в Києві.

На її думку, система навчання НТА повинна включати два напрямки: для тих, хто буде готувати звіти, та для тих, хто буде їх читати (керівники лікувальних закладів, фахівці, споживачі медичних послуг).

Провідними вищими навчальними закладами з питань розвитку фармакоекономіки є Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний фармацевтичний університет, викладачі та молоді науковці з яких можуть бути залучені до запровадження НТА. «Фармакоекономічних напрацювань є багато, але вони дуже повільно впроваджуються в практику охорони здоров’я», — зазначила О. Заліська.

Проект

Резолюція круглого столу на тему:
«Оцінка технологій охорони здоров’я
як інструмент підвищення якості медичної допомоги та раціонального використання ресурсів»

Складна економічна ситуація у вітчизняній охороні здоров’я обумовлює необхідність раціонального витрачання ресурсів ще більшою мірою, ніж в інших країнах. Між тим, при постійному браку коштів в Україні поширене застосування малоефективних застарілих лікарських засобів і лікувальних втручань, дублювання діагностичних досліджень при переведенні хворого з поліклініки в стаціонар, нерідко невиправдане використання дорогих технологій діагностики і лікування, неефективне використання наявної ресурсної бази.

Необхідність розвитку методів комплексного клініко-економічного аналізу в медицині зумовлена:

  • зростаючою вартістю медичної допомоги (насамперед за рахунок старіння населення, постійної появи нових все більш дорогих технологій і зростаючих очікувань пацієнтів) при обмежених можливостях фінансування;
  • нераціональним використанням обмежених ресурсів (за рахунок втручань без належних показань, застосування малоефективних і небезпечних технологій тощо).

У більшості розвинених країн існує система оцінки технологій охорони здоров’я — Health Technology Assessment (НТА), метою якої є надання необхідних даних представникам охорони здоров’я, які приймають рішення на національному рівні, для формування об’єктивної оцінки щодо впровадження показників «витрати-ефективність» для нових медичних технологій.

Поняття «технології охорони здоров’я» поширюється на лікарські та імунобіологічні препарати, діагностичні методи, обладнання, оперативні втручання, а також на стандарти надання медичної допомоги.

Система НТА включає ранню діагностику й активний моніторинг технологій, що розвиваються, для визначення необхідних потенційних даних і впливу на бюджет. Вона допомагає розробникам і регуляторним органам контролювати та моніторувати впровадження нових технологій в медицині, відіграє велику роль в пріоритезації та розподілі ресурсів для гарантування максимально ефективного їх використання. У систему входять визначення нових технологій, допомога в контролі за впровадженими технологіями, у зміні технологій, визначенні проблем в охороні здоров’я і потреб в майбутньому, а також здійснення тривалого планування.

Крім того, система НТА відіграє основну роль при ухваленні представниками охорони здоров’я відповідних рішень, що базуються на засадах доказової медицини. Без об’єктивних даних і розуміння розподіл медичних технологій, ймовірно, буде піддано впливу політичних, соціальних і відомчих факторів. Наслідком чого можуть бути субоптимальні показники ефективності охорони здоров’я та неефективне використання ресурсів. Інноваційні методики та актуальні потреби охорони здоров’я повинні бути більш тісно пов’язані. Окрім того, повинні бути визначені лікарські засоби, застосування яких буде найбільш виправданим з точки зору ефективності та економічної доцільності. Виробники повинні заохочуватися шляхом запровадження реімбурсації (відшкодування вартості ліків) та цінової політики.

Використання системи НТА, у разі запровадження медичного страхування, стає необхідною умовою для ефективного використання коштів страхових фондів та застрахованих осіб. НТА також є основою для створення формулярів та стандартів лікування.

З урахуванням вищезазначеного учасники круглого столу вирішили:

1. Звернутися до МОЗ України з пропозиціями:

  • активізувати діяльність робочої групи, затвердженої наказом МОЗ України від 07.05.2014 р. № 305 «Про затвердження складу робочої групи для опрацювання питань щодо запровадження системи з оцінки технологій охорони здоров’я»;
  • внести пропозиції щодо змін законодавства, спрямованих на запровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я в Україні;
  • провести в Міністерстві консультації стосовно запровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я із залученням європейських спеціалістів у цій сфері;
  • залучати Національну академію медичних наук України до створення системи з оцінки технологій охорони здоров’я;
  • забезпечити використання результатів оцінки технологій охорони здоров’я при розробці та запровадженні галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

2. Запропонувати представникам професійних асоціацій та іншим фахівцям галузі охорони здоров’я долучитися до участі у робочій групі з опрацювання питань щодо запровадження системи з оцінки технологій охорони здоров’я.

Роль НТА у створенні стандартів лікування

Олена ЛіщишинаТему використання НТА у створенні стандартів лікування висвітлила Олена Ліщишина, директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного експертного центру МОЗ України. Дані доказової медицини використовуються для вибору медичної технології, медичного втручання, безпосередньо їх оцінки та створення на підставі отриманої інформації мультидисциплінарних медико-технологічних документів.

В Україні є декілька видів таких документів. Це клінічні настанови, галузеві стандарти, уніфіковані та локальні протоколи. Україна має доступ до світового надбання з НТА. При розробці стандартів медичної допомоги використовуються переважно клінічні настанови, розроб­лені такими визнаними організаціями, як Мережа міжнародних настанов (Guidelines International Network — G-I-N), Шотландська міжколегіальна мережа розробників клінічних настанов (Scottish Intercollegiate Guidelines Network — SIGN), Націо­нальний інститут здоров’я і клінічного вдосконалення (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE). Мультидисциплінарні робочі групи також враховують звіти з НТА, звіти про систематичний огляд клінічних настанов, звіти про докази. На жаль, всі вони виконуються поза межами України. Також використовуються первинні та вторинні джерела наукової інформації.

О. Ліщишина розповіла, яким чином відбувається включення доказових даних в медико-технологічні документи, а також вносяться зміни до них. Вона зазначила, що для повноцінного повсякденного використання НТА в Україні вітчизняній системі необхідно використовувати результати вже здійснених оцінок технологій, удосконалювати нормативну базу на основі кращих світових прикладів, надавати достовірні дані щодо результатів медичних втручань та створити національний орган для здійснення НТА.

Віктор ЧумакДоповіді викликали чималу зацікавленість та жваве обговорення. На думку Віктора Чумака, віце-президента Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, при появі нових пропозицій та напрямків не слід забувати про те, що вже було напрацьовано раніше. «Що стосується НТА, то на сьогодні постає питання, а що ж оцінювати? В Україні відсутні 65% ліків, що застосовують в Європі, а ті, що є, постачаються за високою ціною і практично недоступні для споживача», — наголосив він.

Владислав СтрашнийВладислав Страшний, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації Торгово-промислової палати, зазначив, що необхідно якомога швидше активізувати роботу вищезазначеної робочої групи з НТА. Наразі створюється та буде імплементовано новий Національний перелік основних лікарських засобів. В його основу буде покладено перелік ВООЗ, в якому відсутні фармацевтичні продукти, які необхідні Україні. Слід якнайшвидше визначитися, через яку призму оцінки пропускати цей перелік, за яким в подальшому відбуватимуться закупівлі лікарських засобів.

Олександр ЕтнісОлександр Етніс, начальник Управління охорони здоров’я та медико-санітарного забезпечення Державної пенітенціарної служби України, запропонував розглянути можливість зробити пенітенціарну медицину пілотним проектом з впровадження НТА, адже рівень матеріального забезпечення надзвичайно низький: «Одного бажання лікаря для врятування життів замало, а обладнання пенітенціарна служба практично не має. Потрібні кошти можна отримати в рамках кредиту Світового банку, який Україна отримала для 8 пілотних регіонів в 2015 р. Попередню згоду керівництва Світового банку ми вже отримали».

Тетяна ДуменкоТетяна Думенко, директор Департаменту раціо­нальної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи Державного експертного центру, запропонувала провести круглий стіл з питань ціноутворення на лікарські засоби та реімбурсації. Вона зазначила, що наразі в Україні є достатня кількість фахівців з НТА: «Ми маємо з ким рухатися вперед. Проте чи є готовність приймати управлінські технократичні рішення? Думаю, що є».

Наталі ШолойкоНа погляд Наталі Шолойко, доцента кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, впровадження НТА неможливо, поки фінансування лікарень здійснюється за принципом ліжко-місць, а не наданих послуг. Крім того, держава не має впливу на оцінку роботи лікаря — в Україні ліцензуються стіни, а не медики.

Підбиваючи підсумки, О. Богомолець наголосила, що створення нової агенції з НТА непотрібно Україні. Достатньо створити бази даних, де можна буде перевірити якість, доступність ліків і референтні ціни. Крім того, в умовах економічної кризи держава має чітко врегулювати націнку на ліки. «Вона має бути знижена, аби ліки стали доступнішими. 25% — неприпустимо на сьогодні», — зауважила народний обранець, запросивши усіх бажаючих долучитися до роботи профільного комітету.

За результатами круглого столу було напрацьовано проект резолюції, яку пропонуємо увазі читачів.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

александр 05.03.2016 7:10
Те же на манеже. Особенно радует пан Чумак - и химик, и специалист по регистрации, а вот теперь в HTA оказался. Зупанец опять же - тот еще специалист по медошибкам. 20 историй проанализировали такой кафедрой, смех. Этой же теме скоро сто лет в обед и занимались ей везде - от Львова до Симферополя, и не 20 историй просматривали. Господин, предложивший пилотный проект в пенитенциарной системе и взять очередной кредит, - тоже удивил как-то неприятно. Вот действительно, это на государственном уровне рассматривали или к первому апреля готовятся? Конец вообще фееричный. Богомолец решила, что HTA агентство не нужно. Они вообще понимают, о чем они говорят?

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи