Микола Орлов нагадав, що у 2016 р. АМКУ оприлюднив звіт за результатами дослідження фармацевтичних ринків (за період 2014 — І півріччя 2016 р.), у якому фактично визначена олігополія оптової торгівлі та монополія на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами. АМКУ у звіті зауважив про законодавчу неврегульованість відносин з маркетингу та про те, що всі витрати учасники ланцюжка продажу лікарських засобів перекладають на споживача. Регулятор вважає:
- чим більші витрати на маркетинг, тим вища ціна на лікарські засоби;
- державні механізми регулювання цін не діють;
- необхідно врегулювати фарммаркетинг законодавчо відповідно до європейської практики.
На сьогодні регулятор дозволяє укладати договори маркетингу та прив’язувати їх до обсягів реалізації, але за умови дотримання трьох умов:
- не підвищувати ціни на лікарські засоби;
- передбачити рівні умови для всіх учасників ринку. Тобто всі умови за договорами маркетингу одного виробника для всіх аптечних мереж мають бути однаковими. У результаті виробники розробили критерії, за якими відбираються ті чи інші мережі, і почали групувати їх на категорії. У межах однієї категорії діють однакові умови для всіх її учасників. Так виробники убезпечують себе з точки зору конкурентного законодавства, коли вони можуть довести АМКУ, чому саме обрали ту чи іншу аптечну мережу;
- не створювати перешкод для інших учасників ринку.
Восени 2018 р. АМКУ направив в МОЗ України рекомендації, у яких повідомив, що формально на фармацевтичному ринку склалася ситуація, коли всі учасники ланцюга просування лікарських засобів можуть бути зацікавлені у придбанні та реалізації кінцевим споживачам лише тих лікарських засобів, за які виробники платять у рамках маркетингових договорів.
На думку АМКУ, необхідно розробити та прийняти нормативно-правовий акт/акти, яким/якими встановлюватимуться чіткі, прозорі, недискримінаційні правила промоції лікарських засобів для всіх учасників фармацевтичного ринку з метою:
- унеможливлення спотворення конкуренції на ринку лікарських засобів внаслідок використання маркетингових інструментів при їх реалізації (оптовій та роздрібній) ;
- забезпечення для кінцевих споживачів можливості об’єктивного та неупередженого самостійного вибору в аптечних закладах необхідних їм лікарських засобів;
- унеможливлення переважної реалізації (оптової та роздрібної) лікарських засобів за підвищеною вартістю за рахунок застосування маркетингових інструментів.
Ігор Огороднійчук додав, що різні професійні асоціації та юридичні фірми намагалися брати участь у розробці відповідної політики з МОЗ, однак їм у цьому відмовили. Через це невідомо, що саме увійшло в цей документ. Є припущення, що ринок отримає загальний документ, який, зокрема, регулюватиме відвідування медичних представників, правила їх поведінки і т.д. На думку доповідача, там буде відсутнє чітке регулювання можливості отримання аптеками коштів за обсяги продажу. Адже МОЗ розглядає аптеку як спеціальний суб’єкт з продажу соціально важливого товару. Але проблема в тому, що там продають дієтичні добавки й OTС-/Rx-препарати. Тому в Міністерстві не зможуть чітко розділити винагороду за продаж дієтичної добавки від винагороди за продаж OTС-/Rx-препаратів. У зв’язку із цим не очікується заборони на оплату винагороди аптекам за обсяги продажу.
ПЕРЕВІРКИ АМКУ
У 2019 р. закінчився мораторій на перевірки бізнесу, тому варто очікувати на перевірки з боку АМКУ. На цей факт вказує й надання ним рекомендацій МОЗ стосовно фармацевтичного ринку і запити, які надсилалися в 2018 р. певним виробникам й аптечним мережам, зокрема стосовно маркетингових договорів.
На думку М. Орлова, під час перевірок АМКУ в першу чергу цікавитиме вплив маркетингу на роздрібні ціни на лікарські засоби, тому що регулятор у 2018 р. виграв судовий спір з одним із дистриб’юторів. І суд де-факто підтвердив усі вимоги АМКУ в цій справі. Зокрема, щодо цін на маркетингові послуги, а також стосовно того, що знижками формувалася ситуація більш вигідна для певних дистриб’юторів за їх географічним місцезнаходженням, ексклюзивністю. Після того, як Верховний суд України (ВСУ) підтримав позицію АМКУ, у судових інстанціях боротися з рішеннями цього регулятора стане складніше, бо суди в першу чергу опиратимуться на рішення ВСУ. Можливо, якщо згодом ВСУ прийме інше рішення щодо таких самих справ, це створить контрпрецедент, що послабить позицію АМКУ в судових інстанціях.
Також очікується, що під час перевірок АМКУ перевірятиме діяльність фармацевтичних виробників стосовно їх можливого зловживання монопольним становищем чи створення антиконкурентних узгоджених дій з метою витіснення лікарських засобів інших фармвиробників.
Перевірятимуться договори на предмет суттєвої різниці у відсотках при їх оплаті, коли одна мережа отримує 4%, а інша — 24% за такі самі послуги. У зв’язку із цим бажано мати похибку в оплаті не більше 3–4% за різними маркетинговими договорами.
ЗАПИТИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
Наприкінці листопада 2018 р. декілька представників фармацевтичного ринку отримали листи від ГПУ в рамках кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків. ГПУ вважає, що, оплачуючи послуги ФОП, фармацевтичні компанії тим самим виводили готівку й ухилялися від сплати податків. У листі запитувалися відомості щодо службових осіб, працівників та представників представництва, які брали участь у фінансово-господарських взаємовідносинах між представництвом та ФОП, відображених за період з 01.01.2017 р. до даного часу, із зазначенням їх посад, прізвищ, імен, по батькові, адрес реєстрації та проживання, контактних номерів телефонів. Тобто наразі правоохоронні органи вже почали перевіряти не документи щодо взаємозв’язків фармацевтичних компаній і ФОП, а саме існування ФОП на предмет його фіктивності.
Тому в першу чергу ГПУ цікавить можливість надання ФОП послуг за укладеними з ним договорами. Наприклад, якщо фармацевтична компанія замовила в поліграфії друк рекламних листівок, а для оплати таких послуг поліграфія надає реквізити ФОП. У цьому разі в ГПУ виникає питання, яке відношення має ФОП до поліграфії і чи може вона надавати послуги з друку листівок. Тому компанії повинні запитувати у своїх контрагентів копії контрактів з ФОП або хоча б листи, у яких повідомляється, яке відношення до них має ФОП.
Також ГПУ цікавить:
- як компанії знайшли ФОП, як з нею тримали зв’язок, передавали завдання, отримували послуги.
- як ФОП надавала послуги (чи має відповідну освіту та досвід роботи, субпідрядників, персонал);
- чому фармацевтичні компанії не укладали договори безпосередньо з субпідрядниками ФОП. На сьогодні вже деякі транснаціональні компанії розробили цілу політику щодо роботи з ФОП, де відслідковується весь ланцюжок взаємодії і, головне, відслідковується націнка на всіх його етапах;
- чому ФОП не зробила жодної (або лише символічну) оплату субпідрядникам. Наприклад, якщо за друк листівок ФОП отримала від компанії кошти, але при цьому не зробила оплату поліграфії. Тому цю інформацію потрібно запитувати у контрагентів;
- чому ФОП відразу ж після отримання коштів знімала всю суму готівкою;
- чому ФОП працює лише з одним субпідрядником/клієнтом/контрагентом.
Бажано, щоб компанії могли відповісти хоча б на частину цих запитань у випадку запитів від ГПУ.
Наразі компаніям, які отримали такі листи, у першу чергу варто дізнатися в прокуратурі, які саме відносини з ФОП їх цікавлять. Якщо це лише відносини в рамках маркетингових договорів, то слід надавати інформацію лише щодо цих взаємовідносин, з інших видів діяльності з ФОП надавати інформацію не потрібно. По-друге, детальну інформацію можна надати лише щодо угод, вартість послуг за якими перевищувала 100 тис. грн., а за іншими просто надати перелік ФОП із зазначенням послуг, за виконання яких їм оплачувалися кошти протягом року, при цьому зазначивши, що у разі необхідності компанія може надати детальну інформацію щодо кожної з них.
На думку М. Орлова, в подальшому ГПУ проводитиме дослідження ціни послуг на ринку і порівнюватиме її з ціною, оплаченою виробником ФОП. Тому виробникам бажано розробити внутрішню політику, яка б регулювала використання послуг ФОП, передбачала їх маржу у разі взаємодії з субпідрядниками (наприклад 10–15% від загальної вартості послуг) тощо.
І. Огороднійчук додав, що протягом останніх 30 днів певні фармацевтичні компанії також почали отримувати запити і від Служби безпеки України (СБУ) відносно їх взаємовідносин з маркетинговими компаніями. Оскільки СБУ розслідує ситуацію, коли через маркетингові компанії здійснювалося переведення коштів у готівку, після чого вони роздавалися лікарям за маркетингові послуги. Відповідно, у перелік потенційних порушників потрапило кілька маркетингових компаній, які зараз активно перевіряються СБУ. В основному це компанії, які займаються організацією заходів.
Тому в подальшому фармацевтичні компанії, щоб убезпечити себе, повинні перевіряти діяльність таких маркетингових компаній. А саме: отримувати від них звіти стосовно того, які саме дії вчинялися для просування їх товару. У разі наймання такими компаніями контрагентів слід отримувати й підтвердження платежів від маркетингової компанії такому контрагенту.
Коментарі