ФАСТУМ® ГЕЛЬ: як подолати біль у м’язах та суглобах?

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) протягом багатьох років залишаються одними з найбільш популярних лікарських засобів, що входять до клінічних рекомендацій та протоколів ведення пацієнтів з болем (Беляцкая А.В. и соавт., 2017). Однак у практиці фармацевтів досить часто виникає питання — для якого виду порушень яка лікарська форма НПЗП є найбільш доцільною? Особливо це актуально у весняний період, коли люди починають проводити багато часу на природі та грядках і піддаються підвищеному ризику розвитку запалення і гострого болю в м’язах, розтягнень зв’язок, загострення старих травм і хронічних захворювань опорно-рухового апарату.

Напевно, фармацевти на власному досвіді переконалися, наскільки часто до них звертаються люди з болем у тілі: спині, шиї, м’язах, суглобах тощо. Цей дискомфорт може бути пов’язаний з різними порушеннями з боку опорно-рухового апарату, включаючи травми, отримані під час фізичних навантажень.

Так, дослідники встановили, що з усіх травм опорно-рухового апарату близько 30–50% випадків пов’язані з ушкодженням сухожиль і зв’язок, де велику частку займають травми щиколотки — приблизно 1 травма на 10 тис. осіб на день (Katcherian D.A., 1994; Maffulli N. et al., 2003). Крім іншого, молоді люди часто звертаються в аптеку або до лікаря з приводу забоїв і болю у м’язах, що виникають у результаті інтенсивних спортивних навантажень, а також болю у спині через підняття важких предметів.

Окрім молоді, до аптеки звертаються й особи поважного віку, що страждають від загострень артрозу, радикуліту та інших «суглобово-хребетних» проблем, особливо в період роботи на городі.

Локально чи системно?

Питання усунення болю у тілі є, безпереч­но, актуальним для більшості людей. Залишається з’ясувати, які ж існують методи для подолання цієї недуги?

У цьому аспекті можна звернути увагу на той факт, що в домашній аптечці багатьох людей часто знаходяться препарати групи НПЗП. І це не дивно, бо саме ці лікарські засоби здатні подолати такі неприємні та розповсюджені симптоми, як біль та запалення. Однак коли мова йде саме про біль у опорно-руховому апараті, важливо розуміти, яка саме лікарська форма НПЗП є більш доцільною: внутрішня (пероральна) чи зовнішня (місцева).

Сьогодні вже добре відомо, що пероральні НПЗП мають деякі недоліки, пов’язані з виникненням їх ймовірних побічних ефектів, особливо з боку травного тракту. Так, у 30–40% пацієнтів, що отримують НПЗП, відмічаються диспептичні розлади, 10–12% — ерозії та язви шлунка, 2–5% — кровотечі та перфорації (Кутяков В.А. та співавт., 2019). Окрім іншого, у науковій літературі відзначають випадки негативного впливу НПЗП на нирки і печінку, а в останні роки — і серцево-судинну систему (Simon L.S., 1994; Griffin M.R., 1998; Vardeny O., Solomon S.D., 2008).

Зважаючи на ці факти, для лікуванні різного роду уражень опорно-рухового апарату існують альтернативні варіанти терапії, пов’язані із застосуванням топікальних лікарських форм НПЗП: гелів, мазей, пластирів та спреїв. Місцеве застосування даної групи препаратів надає можливість забезпечити адресну і сфокусовану доставку та максимально уникнути системної активності. Тобто при місцевій формі застосування НПЗП передбачається створення терапевтичної концентрації препарату в тканинах у місці нанесення, при цьому до загального кровотоку надходить лише незначна кількість діючої речовини, що дозволяє практично виключити системні побічні ефекти (Altman R., Barkin R.L., 2009).

Однак обираючи оптимальний препарат для лікування болю в опорно-руховому апараті, доцільно звернути увагу не тільки на лікарську форму, а й на діючу речовину, що входить до його складу.

Критерії вибору

Під час вибору оптимального протизапального препарату місцевої дії слід враховувати спеціальні вимоги, що висуваються для локальних НПЗП. Отже, такі препарати повинні бути безпечними — вони не мають викликати місцевих токсичних і алергічних реакцій, а концентрація препарату в сироватці крові не повинна досягати рівня, за якого виникають залежні від дози побічні ефекти. Крім цього, вочевидь, що локальні НПЗП мають бути ефективними, а для цього вони в першу чергу повинні досягати своєї мішені — місця локалізації запалення (Кашеваров Н.Г., Алексєєва Л.І., 2006).

У процесі транспорту топікальних НПЗП значну роль відіграє здатність молекули препарату при оптимальній концентрації самостійно проникати через шкірний бар’єр. У цьому контексті завдяки своїм особливим фізико-хімічним властивостям з-поміж інших виділяється така діюча речовина, як кетопрофен. Справа в тому, що молекула кетопрофену є достатньо компактною, має низьку температуру плавлення і високу липофільність, тому може безперешкодно проникати через шкірний бар’єр у м’які тканини (Komatsu T. et al., 2012).

Крім цього, кетопрофен має доведену ефективність. На увагу заслуговують дослідження R.K. Patel, у якому оцінювали 3 види гелю, що включали кетопрофен (2,5%), піроксикам (0,5%) і диклофенак (1%). У дослідженні брали участь 1575 хворих з різними гострими ураженнями м’яких тканин. У результаті за такими показниками, як глобальна оцінка терапевтичної відповіді, біль при натисканні, русі і т.д., було відзначено значну перевагу гелю кетопрофену над двома іншими видами гелю (Patel R.K., Leswell P.F., 1996).

Враховуючи безперечні плюси кетопрофену, розробники компанії «A. МЕНАРІНІ» створили препарат ФАСТУМ® ГЕЛЬ, що являє собою гелеву форму кетопрофену у концентрації 2,5%.

Чому саме гель?

На сьогодні форма гелю вважається однією з найбільш вдалих для локальної протизапальної терапії. Застосування цієї форми, на відміну від мазей або кремів, є більш гігієнічним та економічним, оскільки максимальна кількість препарату може подолати шкірний бар’єр (Худобін В.Ю. та співавт., 2013).

Варто зазначити, що ФАСТУМ® ГЕЛЬ має унікальну гелеву основу. Наявність спиртового розчинника забезпечує швидке всмоктування лікарського засобу та його максимальне проходження через шкірний бар’єр. Більше того, до складу ФАСТУМ® ГЕЛЬ входять додаткові компоненти, які забезпечують проведення діючої речовини через шкіру і прилеглі тканини. У свою чергу, така речовина, як триетанол­амін, дозволяє досягати наближеного до шкіри рН — 5,9. І нарешті, за косметичний ефект гелю відповідають лавандинова та неролієва олії.

Не менш важливим є питання можливої системної дії ФАСТУМ® ГЕЛЬ. З цього приводу дослідники відзначають, що при місцевому застосуванні даного препарату його концентрація в плазмі крові є незначною, що дає змогу уникнути небажаних побічних ефектів, характерних для пероральних НПЗП.

При цьому локальне застосування ФАСТУМ® ГЕЛЬ дозволяє досягти переважного накопичення кетопрофену в тканинах суглоба, що і забезпечує терапевтичний ефект без розвитку небажаних ефектів навіть за умови тривалої терапії (Ballerini R. et al., 1986).

Крім іншого, ФАСТУМ® ГЕЛЬ є зручним і комфортним у застосуванні. Препарат слід наносити тонким шаром 1–3 рази на добу. Слід зазначити, що гель не залишає плям на шкірі та одязі й має приємний аромат.

ФАСТУМ® ГЕЛЬ — ефективність, безпека та комфорт!

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Последние новости и статьи