Трансформація охорони здоров’я України крізь призму Полтавського пілоту

10 вересня в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, присвячена реалізації пілотного проекту з трансформації фінансування системи охорони здоров’я в Полтавській обл., який стартував з 1 квітня 2019 р. відповідно до постанови КМУ від 27.02.2019 р. №131, та його масштабуванню на всі регіони України. У заході взяли участь Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр статистики МОЗ України», Євген Прилипко, голова правління асоціації «ЕСО здоров’я України», та Тимофій Бадіков, голова правління ГО «Платформа здоров’я».

Віктор Лисак зазначив, що пілотний проект з переходу на нову модель фінансування вторинної ланки медичної допомоги в Полтавській обл. можна вважати успішним.

Головне завдання на сьогодні — щоб пацієнт отримував послуги на більш високому рівні. Важливим у цьому питанні є комплексний підхід до змін у галузі охорони здоров’я на регіональному рівні. Тому зміни базувалися на принципах послідовності, етапності, доказовості та ефективності медичних закладів і регіональної системи охорони здоров’я в цілому.

Як відомо, у країні вже трансформовано первинну ланку та ланку екстреної допомоги, що є важливим кроком. Наразі в рамках пілотного проекту відбуваються перетворення на вторинній ланці. Процеси, які зараз впроваджені в Полтавській обл., у подальшому будуть поширені на всі регіони України.

Серед позитивних змін, які відбулися та відбуваються в регіоні, В. Лисак відзначив створення перинатальних центрів, впровадження інформаційних та телемедичних технологій, зокрема, й у віддалених районах, нововведення в медико‑технологічних процесах при захворюваннях серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, туберкульозі, СНІДі та інших розповсюджених захворюваннях.

Однак головним питанням є нововведення в госпітальному секторі. Зокрема, необхідно розуміти, що потрібно змінити? З чого розпочати? Які ресурси потрібні? На які результати очікувати?

Для проведення змін у госпітальному секторі необхідна команда, що готова до змін. Така команда має бути в кожному медичному закладі, важливим є постійне навчання кадрів. Також спікер додав, що дуже важливою є підтримка національних, громадських, міжнародних, владних та приватних інституцій.

Одним із ключових етапів підготовки госпітального сектору до змін є аналіз даних. У 2018 р. вперше проведено комплексний аналіз витрат стаціонарів на основі єдиного підходу, у розрізі кожного підрозділу, а саме планування та ефективності використання ресурсів. Усі стаціонари області провели облік та аналіз витрат за стандартною методикою покрокового розподілу витрат «зверху донизу». На основі аналізу розпочато формування майстер-планів госпітальних округів у розрізі кожного лікувально-профілактичного закладу з використанням матеріалів аудиту проекту «Фінансування та управління охороною здоров’я» та результатів попередніх досліджень фахівців різних рівнів.

Сьогодні в пілотному проекті бере участь 56 лікувальних закладів. Усі вони перетворені на комунальні некомерційні підприємства та отримали ліцензії на медичну практику. З 1.04.2019 р. всі заклади уклали угоди з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та працюють відповідно до умов договору.

Важливим компонентом змін є комп’ютеризація. На сьогодні в середньому в регіоні комп’ютеризовано понад 75% робочих місць від запланованого обсягу за кожним робочим місцем лікаря, медсестри, старшої медсестри та ін. Також розроблено та налагоджено обмін даними між лікарнями, регіональним центром інформаційного аудиту та НСЗУ.

Стосовно перших аналітичних результатів роботи лікарень в умовах підготовки та реалізації пілотного проекту В. Лисак відзначив, що за перші 6 міс 2019 р. кількість випадків госпіталізації скоротилася на 4,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому зменшився термін госпіталізації та підвищилася середня складність пролікованих випадків через зменшення кількості пацієнтів з необґрунтованою госпіталізацією.

Сергій Дяченко розкрив тему підготовки закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги до фінансування за результатами, та аудиту роботи як невід’ємної складової такої підготовки.

Ціль пілоту — відпрацювання механізму взаємодії провайдера медичної допомоги та платника (НСЗУ) у процесі переходу до фінансування за надання вторинної та високоспеціалізованої допомоги за моделлю діагностично-споріднених груп (Diagnostic related groups — DRG).

Система DRG передбачає, що за лікування пацієнтів з однаковим діагнозом та рівнем складності різні лікарні отримуватимуть від НСЗУ однакову кількість коштів. При цьому фактичні видатки на лікування такого хворого можуть бути різними, внаслідок чого одна лікарня отримає прибуток, а інша, навпаки, понесе збитки. Отже, фахівцям лікарень необхідно провести аналіз усіх аспектів роботи закладу, щоб уникнути збитків.

На сьогодні всі лікарні Полтавської обл. навчилися здійснювати аналіз витрат, розраховувати вартість медичного обслуговування за протоколом та моделювати фінансові ризики.

Спікер зазначив, що реальне зростання фінансування у порівнянні з попередньою моделлю відбувається в тих закладах, які краще підготовлені і де пацієнти бачать кращі умови для лікування. У таких лікарнях збільшується кількість пролікованих пацієнтів, скорочується термін лікування та зростає оборот ліжко-місць.

Якщо ж лікарня не займається власним розвитком, то її фінансування зменшується, оскільки пацієнти звертаються до інших закладів, що підготовані краще. С. Дяченко закликав керівників лікарень займатися підготовчою роботою.

Наразі лікарні майже в усіх регіонах України почали працювати над аналізом витрат. При цьому в окремих регіонах такий аналіз проводять усі лікувально-профілактичні заклади.

Євген Прилипко розповів про ініціативу щодо створення експертної асоціації та розкрив структуру першого етапу Комплексної програми «Впровадження регіональних систем ефективного управління мережами медичних закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду».

Зміни, що відбуваються на Полтавщині, — це результат більш як 5-річної роботи. Медичні заклади в інших регіонах мають менше року, щоб підготуватися до трансформації системи фінансування, яка має бути запроваджена по всій країні з 1 квітня 2020 р.

Отже, постає питання, яким чином за такий короткий час зробити так, щоб медичні заклади були готові до змін.

Асоціація «ЕСО здоров’я України» створила Фейсбук-групу #ЛікарВторинки, у якій розмістили довідкову інформацію про трансформацію системи охорони здоров’я та досвід Полтавщини. Комунікація з лікарями вторинки дає розуміння, що більшість із них не повністю розуміють, які кроки необхідно робити для підготовки до нововведень. Наразі у лікарів та керівників медичних закладів виникає дуже багато питань, на які вони не знаходять відповіді.

«Фахівці асоціації зрозуміли, що вже недостатньо просто надавати довідкову інформацію та презентації. Тому асоціація розпочинає велику програму «Впровадження регіональних систем ефективного управління мережами медичних закладів в умовах децентралізації на основі ціннісно-орієнтованого підходу до медичного догляду», яка триватиме 5 років і спрямована на те, щоб допомогти медичним закладам стати на ноги з найменшими втратами», — зазначив Є. Прилипко.

Програма включатиме 3 етапи:

  • мотиваційне середовище;
  • система, навчання, впровадження;
  • ефективність та якість — результат.

Перший етап — створення мотиваційного середовища є найважливішим. Цей шлях потрібно пройти всім, щоб кожен із учасників розумів, що відбувається, навіщо, яка буде вигода для кожного з них у цих процесах», — підкреслив доповідач.

Тимофій Бадіков наголосив на важливості формування довгострокової національної стратегії eHealth у забезпеченні стабільності якісного розвитку охорони здоров’я в Україні, включаючи й регіональний аспект.

На початку своєї доповіді Т. Бадіков процитував доктора Жужанну Якаб, директора Європейського регіонального бюро ВООЗ: «Інвестиції в здоров’я — це найбільш розумні інвестиції, які завжди окуповуються».

Це дуже важливо в аспекті того, що прем’єр-мінстр України Олексій Гончарук озвучив план щодо зростання економіки на 40% за 5 років, або приблизно на 7% за рік. Проте воно неможливе без людського капіталу.

«Міжнародні інвестори не будуть інвестувати в Україну, якщо не буде прозорості, не буде чіткої статистичної загальнодоступної інформації. Створення цих умов неможливе без повноцінної електронної системи охорони здоров’я. У свою чергу, щоби в eHealth пішли інвестиції, потрібен чіткий довгостроковий план — національна стратегія електронної системи охорони здоров’я, якої досі немає в Україні», — зазначив спікер.

Дуже важливо, щоб в Україні вже в цьому році з’явився такий план. Т. Бадіков додав, що наразі МОЗ проводить аудит, який триватиме 3 міс, і результати аудиту мають бути враховані в національній стратегії електронної системи охорони здоров’я. Також необхідно спиратися на досвід регіонів, наприклад, щодо того, як забезпечити інтернет у кожному населеному пункті, та де взяти на це кошти.

Якщо в Україні буде довгостроковий план розвитку системи охорони здоров’я, то це допоможе залучити додаткові інвестиції, адже багато інвесторів вкладають кошти лише в ті країни, де є стратегія.

За умови наявності стратегії та інвестицій в охорону здоров’я, та враховуючи досвід Полтавщини, в найближчі 2–3 роки кожен громадянин зможе відчути переваги цифрового здоров’я.

Прес-служба «Щотижневика «АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи