Здорова доза прориву? Трансформаційні зміни для здоров’я та добробуту суспільства

Справжні зміни відбуваються поза зоною комфорту. Під час Європейського форуму здоров’я Гаштайн (EHFG), який проходив 2–4 жовтня 2019 р., на тему «Здорова доза прориву? Трансформаційні зміни для здоров’я та добробуту суспільства» були підняті питання, які можуть бути незручними, але нам слід вирішити, чи справді ми хочемо протидіяти бар’єрам у розвитку систем охорони здоров’я і рухатися вперед. На запрошення організаційного комітету EHFG 2019 у Європейському форумі взяла участь Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор департаменту оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ), керівник Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR).

Близько 600 політиків у сфері охорони здоров’я, науковців та практиків з усієї Європи зустрілися, щоб вивчити виклики, тенденції та напрямки розвитку систем охорони здоров’я регіону. Європейський форум здоров’я Гаштайн відоб­ражає ключові питання європейської політики в галузі охорони здоров’я та має на меті забезпечити незалежну платформу для її обговорення та промоції в Європейському Союзі й за його межами з рівноправним представницт­вом усіх зацікавлених сторін. Цього року було обрано Європейський Парламент, Європейську комісію та директора Європейського регіонального бюро ВООЗ, отже, питання своєчасне: як каталізувати трансформаційні зміни та інструменталізувати провокативні дії для здоров’я, клімату та суспільного добробуту?

«Сприяння економіці добробуту може забезпечити більш стійкий розвиток європейських програм, а також зробити системи охорони здоров’я більш орієнтованими на саму людину та відповідати потребам пацієнтів», — відмітила віце-міністр із соціальних питань та охорони здоров’я Фінляндії Ейла Макіпа (Eila Makipaa) під час одного з ключових сесійних засідань Європейського форуму здоров’я Гаштайн на тему «Назустріч економіці добробуту. Люди, гроші та політика ЄС у 2020 р.» (Towards the Economy of Well-being. People, money and EU policies in the 2020s).

«Економіка добробуту підкреслює важливість розміщення людей у центрі економічних заходів, а економічне зростання покращує і добробут людей», — також акцентувала Е. Макіпа. Вона зазначила, що Фінляндія зробила цю концепцію наріжним каменем свого терміну головування в ЄС. Роль добробуту є вирішальною в контексті прав та безпеки людини, у якому політика добробуту може підвищити продуктивність праці, сприяти економічному зростанню, соціальній стабільності та забезпечити, щоб ніхто не залишався позаду в нашому мінливому світі.

«Соціальна інклюзія — це не лише позитивна людська цінність, це корисно для економіки», — додав професор Джозеф Фігуерас (Josep Figueras), директор Європейської обсерваторії з систем і політики охорони здоров’я, зазначивши, що лікування пацієнтів на стадії прогресування хвороби або реінтеграція безробітних несуть вищі витрати, ніж витрати, які проактивно здійснені для профілактики. Також Д. Фігуерас відзначив, що добробут сам по собі — це спосіб об’єднати різні сфери охорони здоров’я, соціального захисту, гендерної сфери, навколишнього середовища під однією парасолькою. Деякі країни, такі як Нова Зеландія та Франція, а також Уельс у Сполученому Королівстві Великобританія, уже використовують заходи добробуту для оцінки ефективності роботи уряду на різних аренах публічної політики. Але більшість європейських країн все ще борються з ефективними способами моніторингу та вимірювання прогресу в економіці, побудованій навколо концепції добробуту.

На шляху до 2030 р. із Цілями сталого розвитку, які окреслюють основні пріоритети та вектори руху, під час сесійних засідань EHFG 2019 представлено багато прикладів трансформаційних змін із різними ступенями впливу. Основ­ними темами, пов’язаними зі зміною системи та інноваціями, стали:

  • що таке прорив та як може він виглядати, виходячи за межі галузі новітніх технологій та концепції діджиталізації?
  • як ми переконуємося, що в такій важливій сфері, як охорона здоров’я, людський дотик не втрачається у вихорі застосування інноваційних інструментів та підходів?
  • чого ми можемо навчитися від змін клімату і яку роль грає охорона здоров’я при вирішенні кліматичної кризи?

На EHFG проведено жваві дискусії й поняття прориву має багатообіцяючу ноту, оскільки не існує єдиної думки стосовно того, чи більш технологічно орієнтовані підходи, які ми знаємо з інших секторів, можна перенести у сферу охорони здоров’я.

Тематичні блоки EHFG 2019

Перше пленарне засідання на тему «Здорова доза прориву?» (A healthy dose of disruption?) охопило теми, пов’язані з цифровим майбутнім охорони здоров’я, включаючи штучний інтелект, використання та безпеку великих даних і нові медичні технології, такі як клітинна і генна терапія. Професор Гарвардської школи бізнесу Клейтон М. Крістенсен вигадав термін «проривні інновації». Він стверджує, що прорив — це процес, а не продукт, і використовує приклад із автомобілями, щоб зрозуміти його. Так, винахід самого авто не був руйнівним, це було просто розкішним благом. Однак, коли Ford представив збірку виробництва ліній автомобілів і зробив автомобіль доступним для багатьох, це мало руйнівний вплив, знищивши старий ринок і створивши новий. Чи є ми свідками такого типу проривів в охороні здоров’я?

Це веде нас до наступного тематичного блоку сесій EHFG 2019 «Системи змін», під час якого було показано часто виражену повільність систем охорони здоров’я та доданий до нього інституційний та політичний механізми. Як може виглядати більш динамічною система і наскільки потрібна обережність для забезпечення розсудливих рішень? Під час цього блоку учасники обговорили безліч тем — від оптимізації управління системою охорони здоров’я до міжнародної готовності до боротьби із захворюваннями, включаючи проблеми, пов’язані з фізичною нестачею основних лікарських засобів у Європі, питань дез­інформації в інформаційному просторі та Європейський план боротьби з онкологічними захворюваннями.

Європейські експерти провели спеціальний форум і представили сучасні підходи до генерації реальних даних та їх використання при проведенні оцінки медичних технологій в ЄС (Making real world data real. New methods for EU health technology assessments). Зокрема, представлено використання реальних даних в аналізі порівняльної результативності медичних технологій, нові підходи до аналізу електронних медичних записів пацієнтів і їх ефективне використання для покращення практики лікування. Сьогодні Європейською комісією розглядається пропозиція щодо проведення обов’язкової спільної оцінки медичних технологій (ОМТ) для країн ЄС з метою сприяння зближенню інструментів, процедур, програм, методологій та для забезпечення ефективного використання ресурсів, посилення якості ОМТ у межах­ ЄС та покращення передбачуваності бізнесу.

Третя композиція сесій EHFG 2019 відобразила дух нової ери для європейців щодо розробки політик в охороні здоров’я та за її межами із призначенням Європейської комісії та обранням нового директора Європейського регіонального бюро ВООЗ. Під заголовком «Формули майбутнього» проведено сесійні засідання на теми змін відносин між глобальними фармацевтичними компаніями і громадськими діячами та розробки політик для просування суспільного добробуту. Під час 2-го пленарного засідання «Людський дотик у цифровому світі» (The human touch in a digital world) учасники EHFG 2019 обговорили проблематику трансформуючих суспільств.

Особливу увагу учасників EHFG як професіо­налів, які працюють над темою здоров’я, звернули на те, наскільки здоров’я визначається тим, що відбувається зовні систем охорони здоров’я. Це стало темою 3-го пленарного засідання EHFG 2019 на тему «Глобальна кліматична криза — надзвичайна ситуація для громадського здоров’я» (The Global Climate Crisis — a Public Health Emergency). Учасники EHFG 2019 обговорили також алкогольну політику, протидію поширенню ВІЛ/СНІД та медичну грамотність.

Доступність медичної допомоги

Особливо цікавими є результати дослідження фінансових труднощів, пов’язаних з охороною здоров’я в Європі, які представлено та активно обговорено в ході форуму на тему «Чи можуть люди дозволити собі оплачувати медичну допомогу? Нові докази фінансового захисту в Європі» (Can people afford to pay for healthcare? New evidence on financial protection in Europe).

Показано, що платежі з власної кишені можуть створити фінансовий бар’єр для доступу, що призводить до існування незадоволених потреб або до фінансових труднощів для людей, які користуються медичними послугами. Результати дослідження, засновані на внесках національних експертів з 24 країн (у тому числі України), показують, що фінансові труднощі відрізняються в різних країнах, і навіть у державах з високим рівнем доходів, які надають усьому населенню доступ до державних медичних послуг, є можливості для покращення.

Катастрофічні витрати на охорону здоров’я зосереджені серед найбідніших домогосподарств у всіх досліджуваних країнах. У краї­нах, де фінансовий захист порівняно слабкий, витрати здійснюються в основному за рахунок платежів із власної кишені за лікарські засоби для амбулаторного лікування. Прогалини в покритті виникають у зв’язку з наявністю слабких сторін у розробці 3 політик: право населення, пакет гарантованих послуг та співоплати. Представлений звіт підсумовує дії, які можуть зменшити незадоволені потреби та фінансові труднощі шляхом посилення політики охоплення медичною допомогою.

Економіка добробуту

Особливу увагу учасників Європейського форуму цього року було привернено до економіки добробуту, яка є інструментом управління, що має на меті зробити людей та їхній добробут центром політики та прийняття рішень. Хоча благополуччя людей є цінністю саме по собі, економіка добробуту підкреслює взаємозв’язок характеру добробуту та економічного зростання. Врахування добробуту в усіх політиках є життєво важливим для економічного зростання ЄС, продуктивності та фіскальної стійкості, а також для соціальної стабільності, демократії та верховенства права.

Як ми можемо впроваджувати економіку добробуту?

Горизонтальний підхід шляхом міжгалузевої співпраці є елементарним фактором для реалізації економіки добробуту. Як багатосекторний підхід економіка добробуту торкається соціальних, гендерних питань, охорони здоров’я, зайнятості, освіти та екології та їх зв’язку з економічним зростанням, акцентуючи увагу на таких напрямках:

  • інвестиції в добробут підвищують продуктивність праці, створюють економічне зростання, збільшують зайнятість і, таким чином, обіцяють скоротити державні витрати в довгостроковій перспективі;
  • важливість оцінки законодавчих та політичних заходів впливу на добробут;
  • джерела стійкості та стабільності суспільства, що також приносить користь бізнесу та інвестиціям.

Державні витрати на добробут, а саме витрати на соціальне здоров’я, охорону здоров’я, освіту та зайнятість, становлять велику частину національних бюджетів. Часто провідна тенденція реформ полягає в скороченні цих видатків, щоб досягти фіскальної консолідації в короткостроковій перспективі. З іншого боку, на горизонті стоять основні виклики та можливості, пов’язані з перетвореннями, зумовленими змінами клімату, новими формами роботи, старінням населення та пов’язані з технологічним розвитком, таким як діджиталізація, штучний інтелект та робототехніка. Стійкість і здатність до адаптації ще ніколи не були настільки важливими.

Соціальна згуртованість є життєво важливою для економічного прогресу. Баланс між економічним прогресом та соціальною згуртованістю лежить в основі європейської інтеграції, але він також відрізняє ЄС у глобальному масштабі. Йдеться про розуміння важливості соціальної, гендерної рівності, охорони здоров’я, зайнятості, освіти та екологічної політики для економічного зростання, а також стабільності економіки та суспільства. Рейтинг Світового банку щодо індексу людського капіталу, опублікований у жовт­ні 2018 р., надає результати, що підтверджують ці твердження.

У підсумку та шляхи руху вперед

Європейський форум здоров’я Гаштайн 2019 привернув значну увагу всіх учасників до актуальних питань розвитку систем охорони здоров’я та економіки добробуту, яка базується на обґрунтованій економічній політиці та підкреслює важливість інвестицій в ефективні політичні заходи та структури, що забезпечують доступ до всіх державних послуг, включаючи охорону здоров’я, заходи з профілактики, соціальний захист, освіту та навчання.

Стійке та інклюзивне економічне зростання можуть сприяти добробуту людей, суспільств та планети, а економіка добробуту має на меті забезпечити, щоб ніхто не залишався позаду в нашому мінливому світі та всі громадяни жили в процвітанні.

На завершення президент EHFG Клеменс Мартін Ауер (Clemens Martin Auer) відзначив, що мети EHFG 2019 було досягнуто — вийти із зони комфорту та вивчити ті рішення, які забезпечують проактивні системи охорони здоров’я, а також підкреслив, що наше пацієнторієнтоване майбутнє залежить від потужної цифрової інфраструктури.

Ореста Піняжко,
кандидат фармацевтичних наук,
директор Департаменту оцінки медичних технологій ДЕЦ,
керівник Українського відділу ISPOR

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи