ПМГ–2020: НСЗУ відзвітувала про старт другого етапу реформи

1 квітня запущено другий етап реформи охорони здоров’я, згідно з яким програма медичних гарантій ( ПМГ) почала реалізовуватися в повному обсязі. У зв’язку з цим 2 квітня Національна служба здоров’я України (НСЗУ) провела онлайн-брифінг «Старт Програми медичних гарантій (другої хвилі медичної реформи) в умовах пандемії». Доповідачами під час заходу виступили Оксана Мовчан, т.в.о. голови НСЗУ, Андрій Віленський, директор Департаменту договірної роботи НСЗУ, Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», та Олександра Балясна, голова ГО «Ранні Пташки». У ході онлайн-брифінгу обговорювали зміни, запроваджені з 1 квітня, а також фінансування закладів в умовах карантину.

Оксана Мовчан повідомила, що наразі НСЗУ уклала договори про надання медичних послуг з 1543 закладами спеціалізованої медичної допомоги. Ще 22 заклади очікують підписання, серед них — 6 комунальних та 16 приватних.

Практично всі комунальні медичні заклади країни (районні, міські, обласні лікарні) увійшли в реформу і отримуватимуть кошти за договором з НСЗУ. При цьому у переважній більшості регіонів заклади подали пропозиції та отримали проєкт договору на всі 26 пакетів медичної допомоги, що зробило медичну допомогу доступною для громадян.

Серед головних змін доповідач назвала, зокрема, те, що з 1 квітня лікарі вестимуть електронні медичні записи, які позбавлять їх від паперового документообігу. Це також дасть змогу швидко ознайомитися з історією захворювань пацієнта від самого народження, а не з окремими фрагментами, коли важливий елемент в лікуванні може бути втрачений і лікар не зможе про нього дізнатися. Для НСЗУ ці записи стануть звітністю про отримані закладами кошти.

З 1 квітня змінено принцип фінансування закладів охорони здоров’я, як загалом за різними програмами лікування, так і за конкретними медичними послугами.

«Ми почали вирівнювати 2 диспропорції, які існували протягом років у медичній системі України. По-перше, фінансування різних видів захворювання, коли на лікування інсультів та інфарктів, від яких страждає велика кількість українців, виділялося по 500 млн грн на рік, а на стоматологічну допомогу, яка вже багато років не є безоплатною, виділялося понад 1 млрд грн. По-друге, диспропорція в фінансуванні конкретної послуги. Наприклад, інсульт, коли препарати з недоведеною ефективністю, які спричиняють інвалідність ,та надскладна нейровізуалізація і застосування тромболітиків, обходилася державі в однакову суму. Ми це змінимо», — підкреслила О. Мовчан.

Вона зауважила, що майже 70% лікарень по всій країні отримали більше коштів, ніж за рахунок медичної субвенції 2019 р. Наприклад, агрегований профіцит за областями: у Полтавській обл. — понад 1 млрд грн, а в Тернопільській — понад 500 млн. грн.

Як зазначила О. Мовчан, деякі заклади отримуватимуть менше коштів порівняно з субвенцією. Однією з головних причин цього є невідповідність встановленим умовам специфікації для надання медичних послуг, на що впливає рівень оснащеності закладу і кваліфікації кадрів.

Вона наголосила, що фінансування йтиме виключно на лікування пацієнтів, а не на санаторно-курортне лікування чи переоснащення лікарень. Для цього є інші бюджети. «НСЗУ є партнером для лікарні, керівництва області та власників закладів. Усі ці недоліки, які ми разом виявили, ми зможемо відпрацювати, щоб усі пацієнти були в рівних умовах та лікарі отримували гідну винагороду за свою тяжку працю», — зауважила О. Мовчан.

Андрій Віленський повідомив, що кампанія з підписання договорів про надання медичних послуг між закладами охорони здоров’я та НСЗУ майже завершена. Наразі підписано 96% договорів. Залишилася частина договорів, які потребують технічного доопрацювання з боку закладів охорони здоров’я, і НСЗУ сподівається, що протягом 2–3 квітня цей процес буде повністю завершено.

Також А. Віленський відмітив, що в ПМГ не входять послуги патологоанатомічних бюро. Наразі МОЗ розробляє порядок їх фінансування, яке планується здійснювати за рахунок медичної субвенції.

Стосовно фінансування в період карантину, запровадженого у зв’язку з поширенням COVID-19, то протягом наступних 3 міс заклади охорони здоров’я отримуватимуть гроші за глобальним бюджетом. Тобто НСЗУ у цей період спрямовуватиме закладам такий обсяг коштів, який вони мали до цього в перерахунку на кількість послуг. Поки що НСЗУ не сплачуватиме за окремі випадки лікування, розуміючи, що заклади, з якими підписано договори, готові до надання медичної допомоги в будь-який момент.

Інна Іваненко зазначила, що ситуація з пандемією COVID-19 та запровадження карантину покаже всьому суспільстві, в якому занедбаному стані знаходиться медична система. Тому, на її думку, після цього тема реформи охорони здоров’я перестане бути територією маніпуляцій та популізму і стане пріоритетом для українського суспільства.

Вона підкреслила, що реалізація з 1 квітня ПМГ у повному обсязі дала пацієнтам право вибору лікаря не лише на первинній ланці, але й на інших рівнях медичної допомоги. Завдяки цьому хворий зможе обрати собі лікаря навіть з іншої області, і цю послугу НСЗУ за нього заплатить.

Також тепер кожен пацієнт розумітиме, за які медичні послуги йому не потрібно платити, бо вони вже оплачені державою. Наприклад, у реформі для пацієнта з онкологічним захворюванням, лікування якого є дороговартісним, передбачено безкоштовну діагностику, операційне втручання, базову терапію, променеве лікування, і навіть деякі лікарські засоби оплачуватиме держава за рахунок централізованих державних закупівель. Тому передбачено досить великий обсяг послуг, за які сплачуватиме НСЗУ. Однак інші послуги, поза ПМГ, доведеться оплачувати пацієнтам.

Олександра Балясна відмітила, що неонтологія — досить дорога частина медичних послуг і щорічно в Україні передчасно народжується до 20 тис. дітей. За підрахунками ГО «Ранні Пташки», до початку 1 квітня 2020 р., кожна сім’я з такою дитиною витрачала з власного бюджету близько 100 тис. грн для догляду за дитиною. Тепер серед послуг, оплачених НСЗУ, — забезпечення як необхідним обладнанням, лікарськими засобами, так і пренатальним харчуванням.

Однак наразі ще є питання необхідності проведення аудитів, оновлення матеріально-технічної бази, яке з 2012–2013 р. не проводилося. Хоча за останні роки в неонтології багато чого змінилося і ці зміни потребують відображення в клінічних протоколах.

Також під час брифінгу було повідомлено, що на сайті НСЗУ запущено новий дашборд, який показує інформацію про укладені договори на медичне обслуговування населення зі спеціалізованими закладами охорони здоров’я та закладами екстреної медичної допомоги. Окрім цього, дашборд містить електронну карту цих закладів.

На завершення брифінгу О. Мовчан повідомила, що наразі ведуться перемовини з МОЗ та Міністерством фінансів України щодо окремого фінансування медичних послуг, що надаються хворим на COVID-19.

Також вона спростувала інформацію про закриття туберкульозних лікарень через запровадження реформи, зазначивши, що лікування хворих на туберкульоз у різних областях коштувало по-різному, наприклад, в одних областях — 500 тис. грн на пацієнта, у той час як в інших — 12 тис. грн. Однак з 1 квітня 2020 р. фінансування цих послуг вирівняно і на кожного пацієнта виділено близько 20 тис. грн, і області, які не встигли змінити свою організаційно-правову форму і підписати договори з НСЗУ, наразі маніпулюють інформацією про закриття цих закладів.

Євген Прохоренко,
фото надані НСЗУ

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті