Одним з першочергових заходів реформування охорони здоров’я має бути зменшення вартості ліків — опитування

У рамках опитування досліджувалися хвилювання українців щодо сфери охорони здоров’я. 92% респондентів вважають, що їм не довелося перехворіти на коронавірус. Водночас 5% відмітили, що вони або їх родичі перенесли COVID-19, 3% не змогли відповісти. У регіональному розрізі мешканці Західного (8,6%) та Центрального (5,4%) регіонів частіше висловлювали впевненість у тому, що хворіли на коронавірус, ніж жителі південних (2,4%) та східних (2,7%) областей. У віковому розрізі українці 50+ частіше висловлювали думку, що самі чи їх родичі перенесли хворобу, ніж представники інших вікових груп.

35% опитаних впевнені, що найбільше зусиль для стримування пандемії коронавірусу доклали медичні працівники. На 2-й позиції — органи місцевої (21%) та центральної влади (19%). На 3-му місці — волонтери та громадські організації (17%), далі — безпосередньо громадяни (14%). Порівняно з цим, зусилля великого бізнесу як найбільший внесок оцінили лише 2% респондентів, а місцевих осередків політичних партій — менше 1%. 15% опитаних вважають, що взагалі ніхто не доклав значних зусиль для стримування епідемії COVID-19. У регіональному розрізі зусилля лікарів відносно вище оцінили в Південному (41%) та Західному (39%) регіонах; внесок місцевої влади найчастіше відзначали на півдні України (31%); роль Президента та Уряду найкраще оцінили в західних (24%) та центральних (22%) областях; роботу волонтерів та громадських організацій рівномірно схвалювали в усіх макрорегіонах, крім Сходу Украї­ни. Цікаво, що у східних областях, порівняно з країною в цілому, найвища частка тих, хто заперечує будь-чий внесок у стримування коронавірусу, — 25%.

Більшість респондентів (51%) вважають, що головну відповідальність за якісну охорону здоров’я та підготовку медичних закладів до роботи в умовах пандемії несе МОЗ України. Ще 17% україн­ців головну відповідальність покладають на Президента України, що вдвічі більше, ніж кількість тих, хто покладає відповідальність на Уряд. На відповідальність Глави держави за підготовку до пандемії частіше звертали увагу респонденти в західному і центральному макрорегіонах.

За рік від часу попереднього дослідження, яке проводилося в червні 2019 р., громадська думка щодо структури та гостроти проблем у сфері охорони здоров’я практично не змінилася. Для 41% опитаних найбільшою проблемою залишається зростання цін на ліки, які вони частіше застосовують. Гострота сприйняття проблем підвищення вартості ліків більшає з віком респондентів.

Другою за значущістю проблемою є брак кваліфікованої допомоги з боку лікарів під час хвороби, вона лишається актуальною для 27% респондентів. Третє місце поділили одразу 3 проблеми: 20% заявили, що могли здати необхідні аналізи чи пройти призначену діагностику лише за гроші; 19% відзначили, що запис до лікаря чи отримання довідок стали ще більш складними і заплутаними; 19% поскаржилися на погіршення ситуації з швидким і якісним наданням невідкладної допомоги.

Водночас із позитивних змін, які люди відчули за останні 12 міс, на 1-му місці залишається можливість обрати лікаря первинної ланки, якому довіряєш. Про це заявили 39% опитаних (у 2019 р. таких було 46%). Проте скоротилася частка тих, хто відзначив зменшення часу на отримання невідкладної допомоги — з 8% у 2019 р. до 5% у 2020 р. Частота згадування інших позитивних зрушень в охороні здоров’я теж не змінилася за цей час: можливість безплатно здавати аналізи та проходити необхідну діаг­ностику — раніше 13,5%, нині 14%; можливість отримувати безкоштовні ліки — було 15,4%, стало 13,5%, спрощення запису до лікаря й отримання необхідних медичних довідок — було 15%, стало 12%. Найбільше респондентів відзначали можливість обрати лікаря в західних областях (52%). У східних областях відносно краща ситуація з отриманням безплатної діагностики та безкош­товних ліків (18 та 16% відповідно).

На думку учасників опитування, першочерговими заходами реформування охорони здоров’я мають бути (рисунок):

• зниження вартості ліків — 50% (у 2019 р. так вважали 59% опитаних);
• встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування — 30% (у 2019 р. — 34%);
• забезпечення лікарень і поліклінік якісним новітнім обладнанням для лікування й діагностики — 29% (у 2019 р. — 31%);
• забезпечення невідкладної допомоги всім необхідним у всіх населених пунктах — 29% (у 2019 р. — 38%);
• збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів — 28,5% (у 2019 р. — 30%).

Рисунок

Думка громадян про першочергові заходи реформи охорони здоров’я (червень 2019 — липень 2020)

Водночас опитування показало певні регіональні відмінності стосовно важливості деяких першочергових заходів:

• у Південному регіоні громадяни частіше вимагали припинити практику «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках та встановити відповідальність лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування. На півдні та заході України також більше тих, хто не вважає, що лікарям треба додатково доплачувати, щоб гарантувати якість допомоги в майбутньому;
• у західних та східних областях у пріоритеті — забезпечення лікарень та поліклінік якісним новітнім обладнанням для лікування та діагностики;
• у центральних областях першочерговим зав­данням вважають збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів.

Відповідаючи на запитання «Скільки грошей протягом останнього року Ваша родина в середньому на місяць витрачала на ліки та лікування?», 13% респондентів заявили, що взагалі нічого не витрачали, 15% — витрачали до 200 грн на місяць, 24% — 200–500 грн, 19% — 500–1000 грн, 7% — 1000–2000 грн, і майже 9% — віддавали на лікарські засоби та лікування понад 2000 грн на місяць. Опитування показало, що з віком витрати українців на ліки та лікування значно зростають.

Більше третини респондентів (35%) підтвердили, що за останні 12 міс їм доводилося доплачувати за прийом у лікаря чи медичну процедуру. 39% не зверталися за такими послугами, 23% — не доплачували, а 3% — не відповіли на запитання.

70% опитаних переконані, що лікарям не потрібно доплачувати, щоб гарантувати в майбутньому якісну допомогу. Втім 19% вважають, що доплачувати варто, а ще 11% не змогли відповісти. При цьому на заході та на півдні країни 77% респондентів не бачать потреби в додатковій оплаті. Найбільше тих, хто поділяє думку, що лікарям варто додатково доплачувати, — на сході країни (27%).

Відповідаючи на запитання «Хто з перелічених осіб обстоює інтереси громадян у процесі реформування системи охорони здоров’я?», 19% респондентів назвали чинного міністра охорони здоров’я Максима Степанова, 16% — Президента України Володимира Зеленського, 15% — лікаря і блогера Євгенія Комаровського, 14% — головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. За ексміністра Уляну Супрун висловилися 6%, за голову Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького — 3%. 35% респондентів вважають, що ніхто з перелічених осіб не відстоює їхні інтереси.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!