Пріоритетність здоров’я — рецепт економічного процвітання

10 Вересня 2020 11:26 Поділитися
Пандемія COVID-19 — це неочікуване та таке небажане нагадування про те, яке велике значення для людей, суспільства та глобальної економіки має здоров’я. За останнє століття, а то й більше, покращення здоров’я населення як інтегрального показника внаслідок широкого використання вакцин, антибіотиків, удосконалення норм санітарії та покращення харчування, врятувало мільйони життів і стало потужним каталізатором економічного зростання. Краще здоров’я сприяє економічному зростанню за рахунок збільшення кількості робочої сили та підвищення продуктивності, а також шляхом надання величезних соціальних переваг. Однак останніми роками в політичних дискусіях переважала зосередженість на зростанні витрат на охорону здоров’я, особливо в умовах розвинутих економік, тоді як питання здоров’я як інвестиції, що може дати економічну вигоду, значною мірою було відсутнє на порядку денному.

Що потрібно для покращення здоров’я у світі?

Коли весь світ переосмислює основи побудови охорони здоров’я та відновлює економіку, ми маємо унікальну можливість не просто відновити те, що було в минулому, але максимально сприяти зміцненню здоров’я та процвітання.

У ході дослідження «Prioritizing health: A prescription for prosperity» інституту «McKinsey Glo­bal Institute» було вивчено потенціал застосування за життя людини перевірених заходів для зменшення тягаря хвороб у всьому світі протягом наступних двох десятиліть. Під заходами (втручаннями) маються на увазі дії, спрямовані на поліпшення здоров’я людини. Вони варіюють від програм з покращення санітарних умов до хірургічних процедур та прийому лікарських засобів, і включають втручання, рекомендовані провідними установами, такими як Всесвітня організація охорони здоров’я або національні медичні асоціації. Також було вивчено потенціал нововведень щодо зменшення навантаження від хвороби за той самий період. Потім у ході дослідження вивчалося, який вплив може мати зменшення тягаря хвороб на здоров’я населення, економіку та загальний рівень добробуту населення до 2040 р. Аналіз проводився на основі даних з майже 200 країн.

Удосконалюючи здоров’я в усьому світі, ми можемо врятувати життя — і привнести трильйони у світову економіку

Протягом минулого століття поліпшення гігієни та харчування, створення антибіотиків, широке впровадження вакцинації, а також інші нові технології сприяли величезному прогресу в покращенні глобального здоров’я. Найновітніші відкриття сприяли кардинальному покращенню рівня виживаності людей з певними видами онкопатології та серцево-судинними захворюваннями в багатьох країнах світу. Покращення системи охорони здоров’я продовжило тривалість життя та покращило його якість, сприяючи швидкому зростанню кількості робочої сили та продуктивності праці у другій половині XX ст., що було ключовими факторами стрімкого економічного зростання за цей період. У міру того, як країни ставали багатшими, вони інвестували в кращу їжу та безпечніше середовище, створюючи умови для поліпшення здоров’я та підвищення доходів. Економісти підрахували, що приблизно третина економічного зростання в розвинених економіках за минуле століття може бути пов’язана з поліпшенням здоров’я населення. Дослідження останніх років показали, що покращення здоров’я сприя­ло зростанню доходів майже так само, як і підвищення освіченості населення.

Незважаючи на прогрес минулого століття, проблеми зі здоров’ям та нерівність у забезпеченні послугами з охорони здоров’я продовжують обмежувати економічне зростання. Це реалізується двома способами. По-перше, передчасна смертність обмежує зростання за рахунок зменшення кількості потенційної робочої сили. Понад 17 млн людей передчасно померли в 2017 р. По-друге, проблеми зі здоров’ям заважають бути економічно активними та реалізувати свій повний виробничий потенціал. Наприклад, загалом 580 млн людино-років було втрачено через захворювання серед людей віком 15–64 років у 2017 р., що було пов’язано з тим, що через хворобу вони певний час були відсутні на роботі або взагалі втратили її.

Загалом у 2017 р. вартість проблем зі здо­ров’ям становила понад 12 трлн дол. США. Потрясіння у сфері охорони здоров’я, такі як пандемія COVID-19, грип H1N1 та інші тяжкі гострі респіраторні вірусні інфекції можуть призвести до додаткових гуманітарних та економічних витрат. Прогнозується, що пандемія COVID-19 та її наслідки, такі як заходи, спрямовані на сповільнення поширення інфекції, зменшать світовий валовий внутрішній продукт (ВВП) на 3–8% до кінця 2020 р.

Здоров’я, як правило, не є частиною дискусії щодо пришвидшення економічного зростання, особливо в розвинених країнах, де останнім часом дебати були зосереджені насамперед на витратах на охорону здоров’я. Але низка тенденцій свідчить про те, що здоров’я може мати більше значення для економічного зростання в найближчі десятиліття, ніж вважалося раніше. По-перше, поліпшення здоров’я може протидія­ти затримці економічного зростання, що є наслідком уповільнення збільшення кількості населення. Очікується, що зростання глобальної робочої сили в усьому світі сповільниться з 1,8% на рік в останні 50 років до 0,3% в наступні 50 років. У той же час підвищиться попит на високо­кваліфікованих працівників.

Поліпшення здоров’я може допомогти протистояти цим змінам, продовживши термін здорового життя для працівників працездатного віку та старших, а також розвиваючи фізичні та когнітивні здібності молодшого покоління, майбутньої робочої сили світу. По-друге, здоров’я вже не покращується в усіх регіонах, оскільки проблеми, пов’язані з ожирінням та з психічним здоров’ям, обтяжують людей будь-якого віку, у тому числі й працездатного. Крім того, стабільна, а в багатьох випадках зростаюча нерівність у сфері охорони здоров’я створює розрив у результатах роботи системи охорони здоров’я між багатими та бідними в суспільстві. По-третє, здоровіші групи населення стійкіші до появи нових інфекційних захворювань, таких як COVID-19, захворювання на які може бути небезпечнішим для людей із наявними проблемами зі здоров’ям.

Інститут оцінки та дослідження здоров’я (Health Metrics and Evaluation — IHME)— заклад, який підтримує функціонування провідної бази даних щодо глобального тягаря хвороб, прогнозує, що глобальний тягар захворювань (вимірюється в DALY — втрата років життя у зв’язку з хворобою або передчасною смертю; disability-adjusted life year — DALY) зменшуватиметься повільніше, ніж у минулому. Особливо це стосується країн з розвиненою економікою, де населення старіє і стикається з більшою кількістю проблем зі здоров’ям, пов’язаних з віком та високим доходом, наприклад такими як цукровий діабет, серцево-судинні хвороби та деякі онкологічні захворювання. Однак очікується, що загальне здоров’я буде покращуватися швидше в країнах з низьким рівнем доходу, багато з яких відстають від країн з вищим рівнем доходу за тривалістю життя та іншими характеристиками здоров’я, головним чином через захворювання, яких можна уникнути чи які підлягають лікуванню, таких як діарея та малярія, порушення харчування та низький рівень здоров’я матері та дитини.

Глобальний тягар захворювань може бути зменшений приблизно на 40%, якщо застосовувати вже перевірені заходи з профілактики захворювань у широких верствах населення та використовуючи при цьому найефективніші з доступних інструментів.

Зменшення глобального навантаження хвороб такого масштабу буде мати значну користь для здоров’я населення в цілому. Таким чином, до 2040 р. смертність дітей може скоротитися на 65%. Смертність від онкологічних захворювань може знизитися на 29%, внаслідок серцево-судинної патології — на 39%, а смертність від тропічних хвороб та малярії — на 62%. Загалом у 2040 р. могло б жити на 230 млн більше людей, половина з яких була б молодше 70 років. Для людей середнього віку профілактика захворювань може збільшити кількість здорових років на десятиліття, по суті зробити 65-річних новими 55-річними.

Хоча, як ми бачимо, потенціал для покращення загального здоров’я у світі є значним, доступні заходи з профілактики суттєво різняться за своєю спроможністю боротися з конкретними захворюваннями (рис. 1). Понад 70% покращення здоров’я можна досягти завдяки профілактиці шляхом створення безпечніших умов життя, заохочення до здорової поведінки та усунення соціальних чинників, які є причиною нездорового способу життя, а також розширення доступу до вакцинації та профілактичної медицини (табл. 1). Решта 30% припадає на лікування захворювань та гострих станів за допомогою перевірених методів терапії, включаючи лікарські засоби та операції.

Рис. 1
 Потенціал профілактичних заходів залежно від захворювання
Потенціал профілактичних заходів залежно від захворювання
Таблиця 1 Внесок різних заходів у покращення здоров’я
Заходи із профілактики захворювань Внесок у покращення здоров’я, % Топ-3 в категорії за ефективністю впливу Внесок у покращення здоров’я, %
Соціальні, поведінкові та зміни середовища 33 Зміни в дієті 7
Зміни поведінки 7
Відмова від паління 4
Покращення здоров’я 38 Вакцинація 11
Безпечні пологи 9
Препарати для профілактики захворювань серця, інсульту та цукрового діабету 7
Лікування 29 Препарати для лікування інфекційних захворювань 10
Спеціалізовані оперативні втручання 5
Психологічна терапія 3
Таблиця 2 10 найперспективніших категорій для медичних інновацій
Категорія Приклад
Протеоміка, геноміка та молекулярні технології Використання технології редагування генів (CRISPR) для стримування малярії шляхом зміни генів москітів таким чином, щоб вони не могли бути переносниками збудника цього захворювання та поширення його в популяції
Лікарські засоби наступного покоління Лікарські засоби, що уповільнюють старіння
Клітинна терапія та регенеративна медицина CAR T-клітинна терапія, що застосовується для лікування солідних пухлин
Інноваційні вакцини AT04A вакцина для зниження рівня холестеролу, що стимулює створення антитіл до нього та, відповідно, знищення холестеролу
Передові хірургічні процедури Призупинка функціонування ушкоджених органів шляхом введення холодного сольового розчину та зниження температури тіла до 10-15 °С, що дає додатковий час хірургам
Розумні пристрої Е-тату — сенсори, що передають широкий спектр даних щодо стану пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями
Електроліки (невеликі засоби, які впливають на нервові ланцюги органів) Імплантація мікрочіпів для усунення хронічного болю
Робототехніка та протезування Екзоскелети нового покоління для забезпечення мобільності пацієнтів
Цифрова терапія Широке застосування штучного інтелекту, методів гейміфікації для більшого залучення пацієнтів до процесу відновлення
Технічне забезпечення надання медичної допомоги Надання медичної допомоги з використанням онлайн-платформ, особливо це актуально при хронічних захворюваннях

За допомогою кривих витрат аналітиками було розраховано, що понад 40% покращення здоров’я можна досягти, витративши менше 100 дол. США у розрахунку на кожен додатковий рік здорового життя. Оскільки витрати на оздоровлення значно відрізняються залежно від краї­ни, тому доцільно оцінювати їх окремо для чотирьох архетипів доходів держави. У країнах з низьким рівнем доходу найефективніші заходи (найнижча додаткова вартість при найкращому результаті щодо покращення здоров’я у розрахунку на 1 DALY) включають дитячу імунізацію, профілактику та лікування малярії, організацію безпечних пологів, краще харчування та профілактику серцево-судинних захворювань.

У країнах з нижчим середнім рівнем доходу лікування малярії та туберкульозу, профілактика серцево-судинних захворювань разом з інформаційними кампаніями, спрямованими на пропагування зміни способу життя, та фармакологічна профілактика також є дуже важливими. У країнах із середнім та високим рівнем доходу найбільше поліпшення здоров’я може відбутися завдяки більшому використанню профілактичних стратегій щодо серцево-судинних захворювань та цукрового діабету, включаючи управління масою тіла, відмову від паління, профілактику та лікування порушень обміну речовин та болю в нижній частині спини, що включає підтримку зміни поведінки та управління масою тіла.

Заходи, що застосовуються сьогодні для покращення здоров’я — це нововведення минулого. Без них тривалість здорового життя не була б такою довгою, якою вона є зараз. Інновації продов­жують залишатися критично важливими для боротьби з хворобами без відомого лікування, а також допомагають підвищити рівень сприйняття та прихильність пацієнтів до заходів з профілактики. Провідними у списку захворювань без відомого лікування є психічні та неврологічні розлади, серцево-судинні хвороби та рак. Хороша новина полягає в тому, що інновації, що повністю змінюють життя пацієнтів, продовжують з’являтися. Одним із прикладів є майже 70% зниження ризику передчасної смерті через хронічний мієлоїдний лейкоз у Швейцарії у 1995–2017 рр.

Очікується, що 10 найперспективніших інновацій зможуть знизити тягар захворювань ще на 6–10% до 2040 р., на додаток до 40% скорочення внаслідок застосування заходів із профілактики та лікування, що вже існують. Деякі із цих нововведень не тільки могли б допомогти повністю вилікувати деякі хвороби, але, впливаючи на фундаментальні процеси старіння, могли б значно продовжити тривалість здорового життя, відтерміновуючи розвиток певних захворювань, пов’язаних із віком. Це контрастує з інноваціями, що мали місце в останні 30 років, багато з яких зменшували вираженість симптомів або уповільнювали прогресування захворювання, тоді як профілактика та лікування були рідкістю. Крім того, перспективні інновації часто засновані на широкому використанні цифрових технологій. Наприклад, використання штучного інтелекту дозволяє досягнути значного прогресу в геноміці та молекулярних технологіях, таких як редагування генів, зробившими їх швидшими та точнішими.

Наскільки великий економічний приз?

Економічні вигоди від покращення здо­ров’я є досить значними, вони оцінюються на рівні 12 трлн дол. до 2040 р., що становить загалом близько 8% світового ВВП, або підвищення цього показника на 0,4% на рік. Таке економічне зростання є наслідком змін на ринку праці, а саме збільшення кількості працівників за рахунок зниження рівня ранньої смерті, скорочення тривалості періодів тимчасової непрацездатності за станом здоров’я та вищої залученості здорових людей до робочого процесу, а також зав­дяки підвищенню продуктивності праці, що досягається завдяки покращенню фізичного і когнітивного здоров’я працівників.

Вказані заходи могли б збільшити кількість економічно активного населення на 245 млн осіб до 2040 р. Близько 60 млн з них уникнули б ранньої смерті внаслідок серцево-судинних захворювань, раку, малярії та інших причин, додавши 1,4 трлн дол. до ВВП у 2040 р. Проблеми психічного здоров’я, цукровий діабет чи інші захворювання більше не будуть перешкодою для ведення економічно активного способу життя ще для близько 120 млн працівників, що сприятиме додатковому зростанню ВВП на 4,2 трлн дол. Збільшення ВВП ще на 4,1 трлн дол. можна досягти шляхом розширення участі в економічному процесі для таких 3 груп осіб:

  • люди старшого віку, для яких покращення здоров’я може відкрити можливість працювати довше (близько 40 млн осіб);
  • неофіційні доглядачі, яким більше не потрібно піклуватися про своїх близьких (12 млн осіб);
  • люди з обмеженими можливостями, які можуть вийти на роботу, оскільки робочі місця пристосовані для їхніх потреб (8 млн людей).

Нарешті, поліпшення здоров’я може підвищити продуктивність праці та збільшити ВВП на 2,0 трлн дол. за рахунок зменшення впливу хронічних захворювань, таких як біль у нижній частині спини, а також за рахунок інвестицій у харчування дітей, що покращує когнітивне та фізичне здоров’я майбутньої робочої сили. Одне лише вирішення проблем психічного та поведінкового здоров’я підлітків, які зачіпають близько 60 млн молодих людей у всьому світі, може додатково збільшити світовий ВВП на 600 млрд дол. до 2040 р. шляхом підвищення рівня їхньої освіченості та кар’єрного потенціалу.

Що буде означати покращення здоров’я для людей у всьому світі?

Збільшення кількості робочої сили за сценарію, що передбачає покращення здоров’я населення, забезпечить зростання зайнятості на 0,3%. П’ята частина (20%) нових учасників ринку праці знаходитиметься в країнах з високим рівнем доходів, де це збільшення кількості працездатного населення може повністю протидіяти прогнозованому уповільненню зростання кількості робочої сили. Решта 80% — особи, що покращать стан здоров’я та збільшать кількість робочої сили в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Незважаючи на складність оцінки у грошовому виражені, соціальні вигоди від поліпшення стану здоров’я можна розрахувати, застосовуючи підхід, що використовується в економіці для вимірювання добробуту. Таким чином було підраховано, що загальна сукупна вигода від запобігання смертності та погіршення стану здоров’я може становити приблизно 100 трлн дол. без коригування рівня доходів, що у 8 разів перевищує передбачуване зростання ВВП. Ця цифра настільки велика, оскільки люди, як правило, цінують міцне здоров’я понад усе. Поліпшення стану здоров’я також може допомогти зменшити диспропорції в галузі охорони здоров’я як у межах країн, так і між ними. Це, у свою чергу, також може сприяти зменшенню нерівності доходів у країнах та посиленню прихильності до соціального договору.

Найкраща новина полягає в тому, що зосередження уваги на відомих факторах поліпшення стану здоров’я може принести додаткову економічну вигоду — від 2 до 4 дол. за кожен вкладений 1 дол. (рис. 2).

Рис. 2
Інвестиції в покращення здоров’я, здатні генерувати значне зростання ВВП та добробуту населення
Інвестиції в покращення здоров’я, здатні генерувати значне зростання ВВП та добробуту населення

Слід зазначити, що результати впровадження стратегії з покращення здоров’я не будуть однаковими для різних країн світу (рис. 3).

Рис. 3
Внесок різних факторів, на яких ґрунтуються економічні вигоди від покращення здоров’я, залежно від регіону
Внесок різних факторів, на яких ґрунтуються економічні вигоди від покращення здоров’я, залежно від регіону
*Австралазія — регіон планети, який об’єднує континент Австралію, острови Нової Зеландії, Нову Гвінею та ряд прилеглих тихоокеанських островів.

Усвідомлення вказаних переваг мало б приз­вести до підвищення уваги до профілактики. Профілактика захворювань, як правило, є дешевшою за лікування та зменшує потребу в дорожчій терапії в майбутньому, що сприяє високій економічній віддачі. Однак перекласти додаткові витрати на профілактику було б непросто, оскільки її впровадження вимагає суттєвих змін у тому, де і як надається медична допомога, а також змін у громадах, які допомогли б людям рости, працювати та старіти здоровим способом. Важливо зазначити, що вказаний економічний аналіз слід трактувати не як заклик до додаткового фінансування охорони здоров’я, а як альтернативний підхід до організації процесів охорони здоров’я, за якого більше уваги буде приділятися профілактиці та лікуванню захворювань на ранніх стадіях, що є ефективнішим та дешевшим.

Реалізація можливостей щодо покращення здоров’я

Отримання вказаних переваг щодо покращення здоров’я потребує значних змін, які виходять за рамки того, що ми зазвичай вважаємо охороною здоров’я. Це вимагатиме змін від урядів та регіональних органів влади, компаній та громад щодо формування такого середовища та суспільних норм, які б сприяли здоровому способу життя.

Пандемія COVID-19 відкриває перед нами унікальні можливості для залучення урядів, компаній та громад у всьому світі до цієї діяльності. Пандемія виявила глибоку вразливість систем охорони здоров’я, ланцюгів постачання та соціальних структур.

Прагнучи подолати кризу, спричинену COVID-19, ми можемо зробити більше, ніж просто усунути прогалини у сфері охорони здоров’я, на які вказала пандемія, та сподіватися на відновлення. Ми можемо побудувати кращу систему охорони здоров’я та міцнішу, стійкішу світову економіку, яка забезпечить покращення здоров’я для всіх та спільне процвітання на наступні десятиліття. Щоб допомогти реалізувати ці можливості, науковці пропонують чотири імперативи:

1. Зробити покращення здоров’я соціальним та економічним пріоритетом.

Інвестування в охорону здоров’я може стати критичним важелем для майбутнього економічного зростання. Тож замість того, щоб розглядати видатки на охорону здоров’я як витрати, слід зосередити увагу на здоров’ї як на інвестиції, що може принести значну соціальну та економічну вигоду.

2. Здоров’я має бути на порядку денному кожного

Пандемія COVID-19 зробила здоров’я першим пунктом на порядку денному для кожної організації та кожного домогосподарства в усьому світі. І це може принести значну вигоду не тільки в контексті уникнення зараження вірусом. Довготривала профілактика та заходи зі зміцнення здоров’я, які можуть забезпечити понад 70% покращення здоров’я, про яке йде мова в доповіді, не можна просто покласти на постачальників медичних послуг або системи охорони здоров’я, це має стати справою кожного. Розвиток здорових традицій у громадах та здорових інклюзивних робочих місць буде критично важливим.

3. Трансформація систем охорони здоров’я

Пандемія COVID-19 виявила вразливі місця в системах охорони здоров’я скрізь. Користуючись можливістю щодо зміцнення та переосмислення систем, можна забезпечити не лише кращу підготовку до майбутніх криз, але й ефективніше рутинне функціонування систем охорони здоров’я, зокрема в частині ширшого впровадження профілактики.

4. Подвоїти кількість інновацій

В умовах, коли весь світ чекає на вакцину або ефективне лікування COVID-19, життєво важлива роль, яку відіграють інновації для здоров’я та світової економіки, не може бути більш очевидною. Інновації продовжуватимуть відігравати провідну роль у покращенні стану здоров’я населення світу. Сьогодні трохи більше половини з 300 млрд дол. світових витрат на R&D у сфері охорони здоров’я надходить з приватного сектору. Однак реалізація всього потенціалу інноваційного продуктового портфеля потребує змін економічних стимулів, щоб активізувати сфери досліджень, що мають найбільший невдоволений попит.

Таким чином, реалізація можливостей щодо покращення здоров’я вимагає скоординованих зусиль усіх зацікавлених сторін — урядів, компаній та закладів охорони здоров’я — для сприяння змінам у системах охорони здоров’я та поза ними. Сьогодні в умовах пандемії COVID-19 з’явилася унікальна можливість втілити ці зміни в життя. Вигоди були б значні: економічне зростання в розмірі 12 трлн дол., сотні мільйонів врятованих життів та покращення здоров’я населення в усьому світі. Чи може бути мета важливіша, ніж зробити світ і здоровішим і більш процвітаючим?

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами mckinsey.com, healthdata.org, nature.com

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті