Статистика щодо цукрового діабету: чому Україні наразі необхідні об’єктивні дані?

12 листопада 2020 р. відбувся круглий стіл «Діабет: картина, що написана цифрами. Проєкт «Атлас: діабет в Україні». Організатором виступила Громадська організація «Українське громадське об’єднання сприяння хворим на цукровий діабет «Українська діабетична федерація». Учасники круглого столу презентували проєкт «Атлас: діабет в Україні», який має забезпечити можливість впровадження діабетичної допомоги з урахуванням статистичних даних. Адже, як зазначили організатори, лише статистика гарантує оптимальне використання наявних ресурсів, а також позитивний вплив на покращення демографічних та економічних показників.

Велику увагу з боку урядів та засобів масової інформації усього світу зосереджено на необхідності сповільнити поширення цукрового діабету. Тож, щороку 14 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Починаючи з 2007 р., цей день проходить під егідою Організації Об’єднаних Націй.

Щороку заходи у Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом спрямовані на підвищення обізнаності щодо профілактики цього захворювання, а також покликані привернути увагу медиків та населення загалом до вирішення цієї медико-соціальної проблеми.

Може виникнути питання: чому саме 14 листопада? Ця дата обрана в знак визнання заслуг одного з відкривачів інсуліну Фредеріка Бантінга, який народився 14 листопада 1891 р.

Об’єктивні дані — інструмент боротьби із цукровим діабетом

Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на сьогодні кожна десята людина в світі хворіє на цукровий діабет. Хвороба має тенденцію до поширення: у 2000 р. вона забрала життя майже 1 млн людей, а в 2016 р. від цукрового діабету у світі померло вже 1,6 млн людей.

В Україні ж наразі неможливо дослідити тенденції захворюваності на цукровий діабет через відсутність статистики щодо смертності внаслідок цієї хвороби.

На цьому наголосили учасники Громадської організації «Українське громадське об’єднання сприяння хворим на цукровий діабет «Українська діабетична федерація» (далі — ГО «Українська діабетична федерація») під час круглого столу в інформаційному агентстві «Укрінформ».

«Починаючи з 2017 р., Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) скасувало статистику щодо смертей від цукрового діабету, так само як з 2014 р. відсутня статистика про рівень смертності, захворюваності та поширеності хвороби на окупованих територіях. Тому, на жаль, на сьогодні ми не знаємо тих тенденцій, які існують в Україні стосовно смертності, захворюваності й поширюваності цукрового діабету», — наголосила виконавчий директор ГО «Українська діабетична федерація», заслужений лікар України Наталія Кожан.

Спікер також звернула увагу на те, що до 2017 р. упродовж 10 років ці показники були практично на одному рівні, хоча в усьому світі смертність внаслідок цукрового діабету зростає.

«Ми вважаємо, що у нас необ’єктивні статистичні дані, і дуже часто, коли цукровий діабет серед причин смерті поєднаний з іншими захворюваннями, наприклад з інсультом чи інфарктом, у причинах смерті буде відображено, що людина померла від інсульту чи інфаркту, а цукровий діабет не буде вказано в цій статистиці», — зазначила доповідач.

Водночас, за її словами, якщо немає достовірної статистики, то неможливо планувати фінансування заходів на підтримку людей з цукровим діабетом.

У свою чергу, керівник ГО «Українська діабетична федерація» Валентина Очеретенко підкреслила, що статистика смертей внаслідок хвороби допомагає оцінити якість медицини і спланувати заходи з боротьби з нею.

«Встановлення чисельності людей, які щороку помирають, і причин їхньої смерті є одним з найбільш важливих способів оцінити ефективність системи охорони здоров’я тієї чи іншої країни. Статистика щодо причин смерті допомагає керівникам охорони здоров’я визначити спрямованість заходів громадської охорони здоров’я», — наголосила В. Очеретенко.

При цьому, на її думку, люди помирають від цукрового діабету через брак просвітницької роботи серед хворих.

Більш детально про проєкт «Атлас: діабет в Україні» (далі — Атлас), його цілі та основні задання розповів Віктор Корогод, головний редактор цього проєкту.

У своїй промові спікер наголосив на тому, кому саме Атлас може стати в нагоді для:

  • політиків, які ухвалюють рішення щодо організації та фінансування системи допомоги при цукровому діабеті;
  • керівників медичних закладів державного і приватного сектора. Адже Атлас — це інформація щодо епідеміології та профілактики цукрового діабету, про загальні витрати на цукровий діабет І та ІІ типу з бюджету та з кишені пацієнта (різних вікових груп, статі, регіону і т.ін.);
  • медичних працівників. У Атласі зібрано матеріали щодо методів ранньої діагностики, лікування, профілактики ускладнень, інноваційних технологій та реабілітації людей з цукровим діабетом;
  • пацієнтів. Атлас включатиме матеріали щодо методів подолання стигматизації та боротьби з дискримінацією людей з цукровим діабетом і захисту їхніх прав. Він допоможе пацієнтові орієнтуватися в тому, де отримати медичну і правову допомогу, пройти навчання самоконтролю, отримати консультацію, враховуючи місце перебування;
  • фармації. За статистичними даними, фармацевтичний сектор може прогнозувати та планувати, яким чином забезпечити пацієнтів із цукровим діабетом необхідними ліками.

«На жаль, більшість урядів, які керують державними секторами охорони здоров’я, намагаються на ендокринології та цукровому діабеті трохи зекономити. Вони розробляють певні модифікації, концепції на зразок «Гроші ходять за пацієнтом». Але, на жаль, наші спостереження говорять про те, що для пацієнтів із цукровим діабетом ці концепції є вкрай недосконалими. Тому що виділення коштів є абсолютно неадекватним тим потребам, які слід реалізувати для пацієнтів із цукровим діабетом.

Щороку діабетологія пропонує нам різні дуже досконалі продукти для лікування та обстеження. Без врахування кошторису, цінності і, відповідно, того, скільки і яких продуктів ми можемо закупити і запропонувати пацієнтам різних груп, ми не можемо рухатися далі. Мушу сказати, що за останні 5 років діабетологія в Україні деградувала. Тому що опікування пацієнтами з цукровим діабетом передали переважно сімейним лікарям. Прошу врахувати, що останні пів року сімейні лікарі зайняті проблемами інфекції COVID-19. Тож зараз в Україні пацієнти із цукровим діабетом практично мало кому цікаві», — відмітив В. Корогод.

Важливо зазначити, що у 2000 р. Міжнародна діабетична федерація (International Diabetes Federation — IDF) випустила перше видання «IDF Diabetes Atlas», в якому зібрані статистичні дані щодо цукрового діабету з усього світу. З того часу «IDF Diabetes Atlas» став одним з найбільш цитованих джерел інформації про цукровий діабет.

ГО «Українська діабетична федерація» звернулася до IDF, членом якої є з 1996 р., для отримання можливості використовувати її матеріали, використовуючи ті ж методи збору та обробки даних.

Як зазначила В. Очеретенко, ГО «Українська діабетична федерація» звернулася за допомогою до МОЗ, провідних інститутів ендокринології, Міністерства соціального захисту України, Національної служби здоров’я України, Реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, та Асоціації міст України.

Детальніше про те, яку роль відіграв реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, у створенні Атласу, розповів Олександр Пхакадзе, кандидат медичних наук, лікар-ендокринолог, засновник MyDiabetesSolutions.

«Україна з огляду на динамічні зміни системи допомоги людям із цукровим діабетом впродовж останніх 25 років є дійсно унікальною країною. Саме тому створення Атласу є таким актуальним та цікавим проєктом. Реєстр людей з цукровим діабетом, які потребують інсулінотерапії, є також досить унікальним для України продуктом. Створений відповідно до Наказу МОЗ України від 23 грудня 2015 р. № 890, реєстр покликаний бути основним елементом у функціонуванні пілотного проєкту з реімбурсації інсулінів.

У першу чергу унікальність цього реєстру в тому, що він був створений досить швидко. Однак головна його особливість полягає в тому, що він дійсно працює. Функція видачі та обліку інсуліну, що є головним завданням реєстру, забезпечується. Проблеми із забезпеченістю, які виникають у тому чи іншому регіоні, не пов’язані із роботою реєстру. Проте, незважаючи на досить вичерпний перелік даних щодо перебігу хвороби, які згідно з положенням про реєстр мають до нього заноситися, аналіз цих даних не визначено як завдання функціонування цього реєстру.

Більше того, сам пілотний проєкт з реімбурсації інсулінів почався та наразі продовжує реалізовуватися без попереднього проведення аналізу його економічної доцільності та, відповідно, визначених показників оцінки його економічної ефективності. Аналіз величезного масиву даних, зібраних про перебіг цукрового діабету у більш ніж 200 тис. людей із цукровим діабетом протягом 3 років, досі не є завданням жодної з інституцій. Відповідно, неможливо ефективно оцінити стан допомоги людям із цукровим діабетом, що отримують інсулін, а також ефективність цієї допомоги. Однак ці дані існують.

Завдання нашої групи — це проведення аналізу цих даних», — пояснив спікер.

Крім цього, О. Пхакадзе звернув увагу на те, що під час детального аналізу оприлюднених даних у першу чергу увагу привертає кількість випадків сліпоти у людей, що отримують інсулінотерапію. Спікер повідомив, що внаслідок тривалого перебігу цукрового діабету та недостатньої компенсації вуглеводного обміну у більш ніж 8 тис. осіб діагностовано сліпоту.

«Ми говоримо про повну втрату зору. Ця цифра виходить за межі статистики. Ми говоримо про 8 тис. людей, які повністю втратили зір. Це величезна соціально-економічна проблема. Так само, згідно з реєстром, проблемою є проведення діалізу для близько тисячі людей із цукровим діабетом.

Ми також знаємо про проблеми реабілітації людей після ампутацій будь-якого рівня, яких згідно з реєстром у минулому році було проведено більше 2 тис. У цьому році вже 1300 пацієнтів із цукровим діабетом пройшли через ампутацію. Усі ці люди потребують реабілітації та уваги. Це має бути системно організовано. І це ми говоримо лише про 1/6 від усієї кількості людей з цукровим діабетом, про яких у нас є досить точні, зафіксовані у реєстрі дані.

Створення повного реєстру людей із цукровим діабетом, з урахуванням досвіду створення, напов­нення та аналізу поточного реєстру людей, які потребують інсулінотерапії, так само, як і створення національної стратегії боротьби із цукровим діабетом, є нагальною потребою для України.

Аналіз, про який ми говоримо сьогодні, має бути проведено з використанням випробуваних методик. Саме з цією метою ми заручилися методологічною підтримкою відділу епідеміології IDF», — зазначив О. Пхакадзе.

Доповідач також повідомив, що IDF наразі готує видання методичних рекомендацій із проведення епідеміологічних досліджень та навчального курсу для людей, що проводять аналіз діабетичних даних у країнах.

«Саме підходи, що описані в цих рекомендаціях, а також власний досвід учасників нашої групи, створеної за ініціативи ГО «Українська діабетична федерація», дозволить провести та оприлюднити аналіз поточної ситуації з розповсюдження цукрового діабету в Україні та в організації допомоги людям, що страждають від цього захворювання.

Я можу сказати, що я пишаюся тим, що я є членом цієї групи. Я дякую за довіру, і ми зробимо все можливе відповідно до наших професійних можливостей, знань та досвіду для того, щоб цей аналіз був якомога більш ґрунтовним та ефективним», — наголосив О. Пхакадзе.

Цукровий діабет + COVID-19

«На жаль, готуючись до цього круглого столу, ми не змогли отримати від МОЗ та Центру громадського здоров’я, який також опікується неінфекційними хворобами, чітку статистику щодо того, якою є питома вага хворих на цукровий діа­бет, що помирають від поєднаної патології — COVID-19 та цукровий діабет.

Якщо говорити про дані ВООЗ, то серед причин смерті від COVID-19 цукровий діабет займає друге місце після серцево-судинних захворювань. Тому люди із цукровим діабетом знаходяться у групі ризику. На цьому постійно наголошує міністр охорони здоров’я. Хворі на цукровий діабет мають такий самий ризик інфікуватися COVID-19, як і все населення. Однак ризик виникнення серйозних ускладнень і смерті від поєднаної патології (COVID-19 + цукровий діабет) дуже високий. Тому хворі на цукровий діабет повинні строго дотримуватися усіх превентивних заходів, які включають носіння масок, обробку рук антисептиками та дотримання соціальної дистанції», — зазначила Н. Кожан.

Учасники ГО «Українська діабетична федерація» наголошують на тому, що ефективність лікування пацієнтів із цукровим діабетом і COVID-19 залежить від якості компенсації цукрового діабету. У зв’язку з цим доцільно враховувати необхідність закупівлі для інфекційних відділень систем постійного моніторингу рівня глюкози в крові.

Крім цього, представники ГО «Українська діабетична федерація» говорять про необхідність удосконалення системи забезпечення інсуліном, особливо з огляду на пандемію COVID-19, адже чинна процедура є недосконалою та значно підвищує ризик інфікування.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Валентина Очеретенко 13.11.2020 7:50
дікуємо! дуже добре викладення проблеми має стати нам великою підтримкоюхороша робота команда УДФ
Олександр Пхакадзе 13.11.2020 8:32
Доброго вечора! Прошу виправити - в реєстрі наразі є дані щодо більше 200 тисяч людей, що отримують інсулін. В оригіналі теж йшла мова про 200 тисяч. Дякую за публікацію.
Олександр Пхакадзе 14.11.2020 10:04
Станом на сьогодні в Реєстрі зареєстровано більше 200 тисяч людей, що потребують інсулінотерапії. Прошу виправити. В оригінальному виступі мова також йшда саме про 200 тисяч.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті