Never Be the Same: перспективи розвитку медицини у третій декаді XXI сторіччя

11 Лютого 2021 4:40 Поділитися
2020 р. став переломним у багатьох аспектах нашого життя. Пандемія коронавірусу (COVID-19) виявилася складним іспитом для національних систем охорони здоров’я. Наразі завдяки отриманим у лабораторіях знанням та невпинним об’єднаним зусиллям дослідників нарешті з’явилася надія на повернення до нормального життя з соціальної та економічної точок зору. Але деякі аспекти, безперечно, зміняться назавжди. Так, нинішня пандемія коронавірусу стала каталізатором важливих змін, у тому числі в галузі медицини. Зокрема, процес створення та схвалення нової вакцини ще не був настільки швидким, а засоби віддаленої комунікації не застосовувалися настільки активно. Фахівці IQVIA Institute for Human Data Science виділили ряд винесених у 2020 р. уроків, які, ймовірно, чинитимуть вагомий вплив на глобальну систему охорони здоров’я у третій декаді XXI ст.

Найбільша пандемія з 1918 р.

Нинішня пандемія COVID-19 не перша і не остання. Такі пандемії, як чума (XIV, XVII та XIX ст.), холера (XIX ст.) та іспанський грип або «іспанка» (1918–1920 рр.) щоразу призводили до значних демографічних втрат. Іспанський грип призвів до смерті щонайменше 50 млн осіб.

Станом на 11.02.2021 р. кількість випадків інфікування COVID-19 у світі становить понад 107 млн. Померли понад 2 млн, одужали — майже 80 млн, активних випадків — понад 25 млн.

Говорячи про тягар цього захворювання, слід також зважати на наслідки запровадження урядами країн особливих заходів, спрямованих на боротьбу з коронавірусною хворобою та попередження її поширення серед населення, зокрема запровадження карантинних обмежень, локдаунів, тимчасової заборони на проведення планових операцій тощо, що обумовили обмеження доступності медичних послуг, підвищення захворюваності на психічні розлади, випадки самогубств та домашнього насильства. Ми досі не усвідомлюємо всієї картини наслідків цієї пандемії, яка триває, підкреслюють в IQVIA Institute for Human Data Science.

Тим не менш пандемія COVID-19 винесла назовні багато проблем, а також стимулювала підвищення уваги до державних закладів охорони здоров’я, науки епідеміології та розуміння природного перебігу хвороб.

Переосмислення цінності медичної допомоги

Минулий рік змусив переосмислити цінність медичної допомоги, потужність відділень інтенсивної терапії та можливість масового тестування населення, переглянути видатки на охорону здоров’я, а також нагадав, що міцна та збалансована система охорони здоров’я є запорукою здоров’я громадян та економічного процвітання країни.

Цифрова трансформація медичної галузі

Цифрова трансформація медичної галузі зазнала помітного прискорення. 2020 р. ознаменувався зростанням попиту на цифрову медицину, що проявилося, зокрема, у проведенні децентралізованих/віртуальних клінічних досліджень та здійсненні віддаленого конт­ролю за станом пацієнтів. Фахівці IQVIA Institute for Human Data Science відзначають посилення тренду щодо застосування методів прогнозної аналітики, штучного інтелекту, машинного навчання, обробки та аналізу текстів природними мовами (natural language processing), що може допомогти вивести клінічні дослідження на новий рівень.

Human Data Science

У відповідь на появу нового невідомого захворювання медичною спільнотою проведено велику роботу та накопичено багато даних у ході досліджень у галузі геноміки, рандомізованих клінічних досліджень, отримання даних з реальної клінічної практики (real world evidence), спостережень за випадками інфікування тощо.

За даними IQVIA Institute for Human Data Science, народжується нова дисципліна, яка об’єднує клінічну медицину та науку про дані, — Human Data Science. Застосування знань, отриманих за допомогою сучасних технологій обробки даних про здоров’я людини, може допомогти досягати кращих результатів у лікуванні хвороб, а також краще конт­ролювати зростання витрат на охорону здоров’я.

До нового розуміння хвороби

Нинішня пандемія стала яскравим прик­ладом того, наскільки важливо досліджувати фактори, які передували хворобі, звертати увагу на супутні захворювання, виявляти та аналізувати взаємозв’язки між патологічними станами. Як зазначають в IQVIA Institute for Human Data Science, зрештою розуміння взаємозв’язків між захворюваннями може похитнути традиційне розмежування медичних спеціальностей та уособленість структур системи надання медичної допомоги.

Інновації у короткий термін

Фармацевтична індустрія відреагувала на пандемію COVID-19 надзвичайно швидко з точки зору розробки нових препаратів та вакцин, а також перепрофілювання існуючих ліків.

Зазвичай процес розробки та отримання доступу на ринок для нових препаратів та вакцин вимірюється роками. Проте зважаючи на ургентність ситуації, завдяки значним інвестиціям та глобальному співробітництву розробка вакцин проти COVID-19 відбувається в рекордні терміни.

Першою вакциною проти COVID-19, схваленою в ЄС (21 грудня 2020 р.) та включеною ВООЗ в перелік препаратів для використання в надзвичайних ситуаціях (31 грудня 2020 р.), стала вакцина на базі мРНК Comirnaty (BNT162b2). За даними Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ООН) ЮНІСЕФ, нині розробляється понад 200 вакцин-кандидатів (більшість перебувають на доклінічному етапі розробки).

На очах народилася абсолютно нова культура проведення досліджень та взаємодії науковців. Можливо, в найближчій перспективі біотехнологічним компаніям та регуляторним органам доведеться підтримувати більш швидкі темпи створення інноваційних препаратів для лікування небезпечних для життя хвороб, ніж це було раніше?

Перспективи в боротьбі з іншими захворюваннями

Технології мРНК, що лягли в основу деяких вакцин проти COVID-19, мають потенціал для застосування в боротьбі з іншими захворюваннями — інфекційними та онкологічними.

Включення різноманітних груп населення в R&D

У червні 2020 р. Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) опублікувало настанову «Development and Licensure of Vaccines to Prevent COVID-19», в якій наполегливо рекомендує включати різноманітні групи населення на всіх етапах клінічних досліджень вакцин проти COVID-19, у тому числі найбільш вразливі до коронавірусу, особливо расові та етнічні меншини. Це потрібно для забезпечення безпеки вакцин для всіх груп населення — йдеться в настанові.

Готуватися до наступних пандемій

Необхідно винести уроки з нинішньої ситуа­ції і працювати над зміцненням національних систем охорони здоров’я, щоб бути готовими до нових викликів у майбутньому. Як зазначає генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейсус, історія вчить, що спалахи хвороб та пандемії є по суті частиною нашого життя. Коли прийде наступна пандемія, світове співтовариство має бути підготовленим краще.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами worldometers.info, bbc.com, unicef.org, who.int, fda.gov
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті