І знову про інтернатуру, спеціалізації та БПР провізорів

23.04.2021 р. на офіційному вебсайті головного медичного відомства було оприлюднено нову редакцію проєкту наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську спеціалізацію» (надалі — проєкт Положення). Попередній проєкт наказу МОЗ Украї­ни «Про затвердження Положення про інтернатуру», що викликав доволі бурхливу реакцію серед освітян та представників професійної спільноти, було винесено на громадське обговорення 20.01.2021 р. Зауваження та пропозиції від громадськості стосовно цього проєкту приймалися Директоратом медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України до 20.02.2021 р. Згідно зі звітом про громадське обговорення за цей час на адресу Директорату надійшло близько 70 повідомлень, понад 20 з яких містили конкретні пропозиції та зауваження від стейкхолдерів і представників громадськості. Намагаючись врахувати думки всіх зацікавлених сторін, МОЗ України було прийнято рішення доопрацювати цей проєкт Положення, результатом чого і стало оприлюднення його нової редакції.

Я працюю в системі післядипломної фармацевтичної освіти, тому логічно, що, розглядаючи вищезгаданий проєкт Положення, я передусім звертаю увагу на питання, що стосуються провізорів, на деяких з яких я хотів би зупинитися в цій публікації.

Зокрема, можна відмітити наступні особливості запропонованої редакції Положення про інтернатуру та вторинну лікарську спеціалізацію (загалом та в частині підготовки провізорів).

1. Проєкт Положення містить визначення основних термінів, що вживаються, зокрема: «інтернатура (первинна спеціалізація)», «вторинна спеціалізація», «програма підготовки в інтернатурі», «бази стажування» тощо. У чинному Положенні такий розділ відсутній;

2. Основним завданням інтернатури визначено підвищення рівня практичної та теоретичної підготовки провізорів-інтернів, їх професійної готовності до самостійної діяльності за фахом з метою присвоєння звання «провізор-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.

У чинному Положенні основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки провізорів-інтернів.

Тобто, проєкт Положення передбачає не тільки удосконалення практичних навичок, але й поглиблення теоретичних знань. Крім того, цим документом передбачено компетентнісний підхід до підготовки інтернів. Так, програма підготовки в інтернатурі визначається як єдиний комплекс освітніх та практичних компонентів, спланованих і організованих закладами вищої освіти і базами стажування провізорів-інтернів таким чином, щоб забезпечити набуття провізорами-інтернами компетентностей, необхідних для отримання кваліфікації провізора-спеціаліста, що ґрунтується на академічній доброчесності, фармацевтичній етиці і деонтології, доказовій медицині;

3. Замість двох фармацевтичних спеціальностей в інтернатурі «Загальна фармація» та «Клінічна фармація», визначених наказом МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81 (зі змінами, в редакції 2019 р.) «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів», вводиться єдина спеціальність — «Фармація», що наведено в додатку 1 до проєкту Положення;

4. Тривалість підготовки в інтернатурі за спеціальністю «Фармація» залишається 1 рік. У першій редакції проєкту Положення пропонувалося — 1,5 року;

5. Програма підготовки в інтернатурі складається з двох частин: освітньої та практичної. Освітня частина інтернатури проводиться в закладі вищої освіти, а практична — на базі стажування провізорів-інтернів.

У чинному Положенні про спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних і фармацевтичних (факультетів) закладів, затвердженому наказом МОЗ України від 19.09.1996 р. № 291 (із змінами, в редакції 2001 р.) (надалі — чинне Положення), використовуються такі терміни, як «очна частина навчання» та «стажування»;

6. Тривалість освітньої (очної) частини інтернатури відтепер становитиме 3 міс за один рік навчання.

У чинному Положенні тривалість очної частини підготовки в інтернатурі, що передбачає навчання на кафедрах, становить 4 міс (див. табл. 1);

Таблиця 1. Чинні строки навчання в інтернатурі за фармацевтичними спеціальностями
Спеціальність Тривалість інтернатури (років) Тривалість підготовки (міс)
Навчання на кафедрах Навчання на базі стажування
«Загальна фармація» 1 4 7
«Клінічна фармація» 1 6 5

7. До інтернатури за спеціальністю «Фармація» вступають випускники закладів вищої освіти, які здобули ступінь магістра за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я».

Чинним Положенням визначено, що до інтернатури зараховуються випускники медичних і фармацевтичних закладів (факультетів) після присвоєння кваліфікації провізора та отримання диплому спеціаліста з відповідної провізорської спеціальності. Крім того, під час навчання в інтернатурі провізори-інтерни могли одночасно навчатися в магістратурі з такої ж спеціальності, як і спеціальність інтернатури (п. 1.5 чинного Положення). Але після прийняття нової редакції Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII, згідно з яким було змінено структуру ступеневості та зміст підготовки на рівнях вищої освіти, вищезгадана норма вже не діятиме.

Також у проєкті Положення відсутня норма, згідно з якою від проходження інтернатури звільняються випускники, які зараховані в аспірантуру закладів вищої освіти і науково-дослідних інститутів зі спеціальностей, що не належать до напряму «Фармація», або направлені на науково-дослідну роботу в ці ж установи чи на роботу в інші заклади (установи) на посади, що не відносяться до переліку провізорських посад (п. 1.3 чинного Положення).

8. Впроваджується обов’язковий рейтинговий розподіл на підготовку в інтернатурі на підставі отриманого випускником конкурсного балу. Зарахування до інтернатури та формування направлення на проходження програми підготовки в інтернатурі здійснюється відповідно до результатів рейтингового розподілу.

Згідно з чинним Положенням підставою для зарахування до інтернатури є посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування.

9. База стажування провізорів-інтернів щороку до 1 березня поточного року має подавати заявку до територіального органу управління охороною здоров’я щодо кількості посад провізорів-інтернів, які можуть проходити програму підготовки в інтернатурі на базі стажування відповідно до умов договору про відшкодування базі стажування витрат на оплату праці та нарахувань на оплату праці провізорам-інтернам, які працевлаштовані в аптечних закладах. Примірна форма цього договору затверджується МОЗ України.

Кількість посад за штатним розписом, яка заявлена базою стажування та на які поточного року мають бути прийняті провізори-інтерни, не може бути скорочена та їх не може бути замінено на інші посади.

10. Підготовка в інтернатурі починається з 1 серпня або з 1 квітня для провізорів-інтернів заочної форми навчання.

11. Підготовка провізорів-інтернів проводиться на підставі програм підготовки в інтернатурі та навчальних планів, затверджених вченою радою закладу вищої освіти. Примірні програми підготовки в інтернатурі затверджуються МОЗ України.

Єдине, не зовсім зрозуміло, хто є безпосередньо відповідальним за розробку примірної програми підготовки провізорів в інтернатурі. Скоріше за все, МОЗ України ставитиме це завдання перед провідними закладами (факультетами) вищої фармацевтичної освіти, з числа фахівців яких буде сформовано відповідну робочу або експертну групу.

Згідно з чинним Положенням підготовка провізорів здійснюється на підставі типових навчальних планів і програм післядипломної підготовки. Водночас з прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» затвердження типових навчальних планів з підготовки фахівців у закладах вищої медичної (фармацевтичної) освіти відтепер не входить до компетенції МОЗ України.

12. Бази стажування провізорів-інтернів повинні мати чинний акредитаційний сертифікат, яким їм присвоєно першу або вищу категорію, а також необхідну кількість кураторів провізорів-інтернів.

13. Куратор провізорів-інтернів призначається наказом керівника бази стажування з числа спеціалістів вищої або першої кваліфікаційної категорії, що мають досвід роботи за фахом не менше 10 років, з розрахунку на одного куратора не більше 5 середньорічних провізорів-інтернів.

Чинним Положенням визначено, що керівник (у проєкті Положення — куратор) провізорів-інтернів призначається за погодженням з деканатом (відділом) інтернатури закладу вищої освіти (у проєкті нового Положення ця норма відсутня) з числа спеціалістів вищої або першої кваліфікаційної категорії з розрахунку на одного керівника не більше 7 провізорів-інтернів.

14. У проєкті Положення, на відміну від чинного Положення, відсутнє згадування про таку посаду, як відповідальний за інтернатуру, лаконічніше викладені завдання та обов’язки органів управління охороною здоров’я, закладів вищої освіти, баз стажування та їх керівників, кураторів провізорів-інтернів, окремо не прописані завдання та обов’язки деканату (відділу) інтернатури та профільних кафедр закладу вищої освіти, відсутні положення щодо науково-дослідної роботи провізорів-інтернів.

15. У проєкті Положення детально прописано порядок проведення проміжного (піврічного) контролю за виконанням програми інтернатури.

16. Після закінчення терміну підготовки в інтернатурі провізори-інтерни проходять підсумковий контроль у формі атестації для визначення знань і практичних навичок з присвоєнням звання «провізор-спеціаліст». До атестації допускаються провізори-інтерни, які повністю виконали програму підготовки в інтернатурі і навчальний план, а також успішно склали тестовий екзамен ліцензійного інтегрованого іспиту Крок-3.

Атестація провізорів-інтернів має включати співбесіду та/або іншу форму підсумкової оцінки рівня засвоєння програми підготовки в інтернатурі, яка проводиться з кожним провізором-інтерном.

Чинним Положенням визначено, що атестація провізорів-інтернів включає: а) перевірку володіння практичними навиками; б) тестовий контроль знань та вмінь; в) співбесіду.

17. У проєкті Положення, на відміну від чинного Положення, відсутні деталізовані вимоги щодо складу атестаційних комісій та організації проведення атестації провізорів-інтернів, оскільки вони прописані в Положенні про порядок проведення атестації провізорів, затвердженому наказом МОЗ України від 12.12.2006 р. № 818 (із змінами, в редакції 2021 р.).

18. Провізори-інтерни мають право пройти повторну атестацію один раз протягом 3 років, але не раніше, ніж через рік з моменту відмови в присвоєнні звання «провізор-спеціаліст». При цьому витрати для проведення повторної атестації покладаються на провізорів-інтернів.

19. У проєкті Положення, на відміну від чинного Положення, детальніше прописано причини відрахування з інтернатури та істотно скорочено розділ «Фінансове забезпечення інтернатури».

20. Останнім моментом, на який хочеться звернути увагу, є те, що в проєкті Положення відсутній перелік спеціальностей за вторинною провізорською спеціалізацією на відміну від Переліку спеціальностей за вторинною лікарською спеціалізацією, що наведений у додатку 2 до проєкту Положення. Мінімальний термін підготовки за вторинною спеціалізацією становить 3 міс. Крім того, визначено, що вторинна лікарська спеціалізація проводиться відповідно до Положення про післядипломне навчання лікарів, що має бути розроблене на заміну чинному Положенню про факультет удосконалення лікарів (провізорів) при вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладах, затвердженому наказом МОЗ України від 22.07.1993 р. № 166.

На мою думку, цілком доцільним є включення до проєкту Положення також переліку спеціальностей за вторинною провізорською спеціалізацією шляхом доповнення додатку 2 або створення окремого додатку 3 (табл. 2).

Вказане стає актуальним, зокрема, в контексті того, що змінюється назва спеціальності в інтернатурі «Загальна фармація» на «Фармація» та скасовується інтернатура за спеціальністю «Клінічна фармація», що спричиняє необхідність внесення змін до низки нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та МОЗ України, у тому числі Переліку назв циклів спеціалізації та вдосконалення лікарів і провізорів у вищих медичних (фармацевтичних) закладах (факультетах) післядипломної освіти, затвердженому наказом МОЗ України від 07.12.1998 р. № 346 (із змінами, в редакції 2020 р.).

Таблиця 2. Пропонований перелік спеціальностей за вторинною провізорською спеціалізацією
Назва вторинної спеціалізації Назва спеціальності в інтернатурі Термін підготовки (міс)
«Аналітично-контрольна фармація» «Фармація» 3
«Клінічна фармація»* «Фармація» 3
«Організація і управління фармацією» або «Соціальна та адміністративна фармація»** «Фармація» 3
«Оцінка технологій охорони здоров’я»*** «Фармація» 3
«Фармацевтична косметологія» «Фармація» 3
«Фармацевтична токсикологія»**** «Фармація» 3

*Спеціалізація з клінічної фармації важлива в контексті впровадження належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP), що передбачає забезпечення раціональної фармакотерапії та фармаконагляду, здійснення фармацевтичного консультування та фармацевтичної опіки над пацієнтами з боку фармацевтичних працівників.**Така назва прийнята сьогодні в США, Канаді та ряді інших розвинених країн.***Ця спеціалізація необхідна у зв’язку з впровадженням в Україні позиції експерта з оцінки медичних технологій.****Дана спеціалізація необхідна у зв’язку з потребою у підготовці провізорів-токсикологів, адже відповідну професію внесено до Класифікатора професій ДК 003:2010.

На завершення варто згадати, що в Україні дотепер так і не запрацювала система безперервного професійного розвитку (БПР) фармацевтичних працівників, не внесено відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» (із змінами, в редакції 2019 р.), не розроблено новий Порядок атестації провізорів та фармацевтів, не закрито питання щодо зміни кваліфікації «провізор» на «фармацевт», а «фармацевт» на «асистент фармацевта» тощо. Але будемо сподіватися, що всі вищезгадані питання в найближчій перспективі спільними зусиллями профільного директорату МОЗ України, освітян та професійної спільноти буде вирішено.

Сергій Убогов
завідувач кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів
Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика,
доктор фармацевтичних наук, професор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті