Розсіяний склероз в Україні: чи готові ми до нових можливостей?

31 травня світ відзначає Міжнародний день розсіяного склерозу, заснований Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу (Multiple Sclerosis International Federation). Вперше захворювання описав в 1868 р. французький невропатолог Жан-Мартен Шарко. З того часу наука досягла значного прогресу у вивченні цього захворювання, наразі доступні препарати, що дозволяють запобігти загостренню захворювання, змінити перебіг хвороби.

Розсіяний склероз — одне з найпоширеніших захворювань центральної нервової системи. Найчастіше ця хвороба вражає саме молодих людей, а без доступу до належного лікування — призводить до інвалідизації. Як наголосила Катерина Місюра, керівник ГО «Українська спільнота людей з розсіяним склерозом», а також БФ «Люди з множинним склерозом», за умови вчасної діагностики і доступу пацієнтів з розсіяним склерозом до сучасних препаратів, вони можуть жити повноцінним життям без ризику розвитку інвалідизації, а відтак навчатися, працювати й планувати створення сім’ї.

В Україні нараховується 21 тис. хворих на розсіяний склероз, при цьому 88% таких пацієнтів мають статус інвалідності, що майже в 2 рази перевищує аналогічний показник у ЄС. Доповідач виділила наступні проблеми лікування таких хворих в Україні: відсутність реєстру пацієнтів з розсіяним склерозом, закупівля державою застарілих ліків та низька доступність хворобомодифікуючих препаратів.

Андрій Гаврилюк, генеральний директор директорату якості життя МОЗ України, прокоментував ситуацію щодо державного забезпечення пацієнтів з розсіяним склерозом лікарськими засобами. Він відзначив позитивну динаміку щодо збільшення фінансування. «У 2018 р. було закуплено ліків на 71 млн грн, в 2019 р. — 120 млн грн., а у цьому році обсяг коштів збільшився до 135 млн грн. Наразі можливе покриття майже повної потреби пацієнтів з розсіяним склерозом у препаратах. Також ми розуміємо, що наука не стоїть на місці. Саме для цього передбачено механізм оновлення номенклатури препаратів», — зазначив спікер.

Як зауважив Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, пацієнти з розсіяним склерозом, потребують особ­ливого підходу до формування запиту на медичну допомогу, тому проблема забезпечення їх допомогою та медикаментозним лікуванням знаходиться у фокусі уваги Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Є 2 напрямки впливу Верховної Ради України на цей процес: формування бюджетного запиту та законотворча діяльність, спрямована на те, щоб ефективніше використовувати наявні кошти (прикладом є законопроєкт від 28.01.2021 р. № 4662 щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу).

Тетяна Негрич, завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, голова Львівського обласного товариства неврологів, прокоментувала епідеміологічну ситуацію, стан діагностики та лікування пацієнтів з розсіяним склерозом в Україні.

У нашій державі зареєстровано 21 тис. дорослих пацієнтів з розсіяним склерозом, з них 65% — з рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом, при цьому вік хворих під час встановлення такого діагнозу найчастіше становить 20–30 років. Поширеність розсіяного склерозу в Україні — 49,4 випадків на 100 тис. населення. Для порівняння, у Польщі даний показник становить 120 випадків на 100 тис. населення, у Чехії — 160, в Угорщині — 176, що може свідчити про низький рівень діагностування цієї хвороби в Україні. Розсіяний склероз — одна з найпоширеніших причин інвалідизації пацієнтів у молодому віці. Як зазначила спікер, частка пацієнтів з розсіяним склерозом, що мають І групу інвалідності, в Україні у 1,7 разів вища порівняно з країнами ЄС, що зумовлено ранньою діагностикою і, відповідно, початком лікування в цих країнах.

Доповідач наголосила, що список препаратів, які закуповуються МОЗ України для лікування розсіяного склерозу дуже обмежений, у ньому бракує сучасних хворобомодифікуючих препаратів, препаратів для лікування пацієнтів з тяжким перебігом захворювання.

На думку спікера, щоб дійсно змінити ситуацію з розсіяним склерозом в Україні на краще, необхідним є доступ до додаткових сучасних опцій лікування для пацієнтів з розсіяним склерозом. Адже сама суть персоналізованого підходу до терапії розсіяного склерозу, що є визнаним у всьому світі на сьогодні, полягає у доступі до достатньої кількості варіантів лікування для можливості переключення терапії у разі її неефективності чи непереносимості для конкретного пацієнта, а також для можливості старту терапії з різних лікувальних опцій, залежно від типу захворювання, особливостей його перебігу, способу життя хворого тощо.

Емма Роган (Emma Rogan), керівник відділу зовнішніх зв’язків Європейської платформи розсіяного склерозу (European Multiple Sclerosis Platform), представила результати дослідження «MS Barometer 2020», проведеного у 35 європейських країнах. Відповідно до його результатів, 43% пацієнтів з розсіяним склерозом не отримують лікування хворобомодифікуючими препаратами. 65% осіб, які живуть із даним захворюванням, не зареєстровані у національному реєстрі. Доповідач підкреслила, що в країнах, які мають національну програму дослідження розсіяного склерозу та реєстр захворюваності, спостерігається краща динаміка у боротьбі з цією хворобою. Також дуже сильно на ситуацію впливає залучення пацієнтських організацій до складу консультативних груп у процесі прийняття рішень на державному рівні, що, за даними «MS Barometer 2020», практикує 43% досліджуваних країн, зокрема Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція, Великобританія.

Донна Волш (Donna Walsh), голова Європейської федерації неврологічних асоціацій (European Federation of Neurological Associations — EFNA), розповіла про економічний тягар, зумовлений розсіяним склерозом в Європейських країнах. Він включає не тільки прямі видатки на лікування, але й непрямі затрати, пов’язані з втратою працездатності або зниженням продуктивності праці. Але завдяки ранній діагностиці та початку лікування на ранніх етапах, а також застосуванню хворобомодифікуючих препаратів, можливо зменшити цей тягар. Безумовно, найбільш ефективні препарати можуть коштувати дуже дорого, але слід зважати на користь у довгостроковій перспективі: запобігання прогресуванню хвороби та інвалідизації, скорочення тривалості лікування тощо. Окрім того, справа не тільки в економії, але й у покращенні якості життя пацієнтів, їх праві на доступу до найкращих варіантів терапії. Спікер підкреслила, що державі варто ставитися до збереження працездатності хворих на розсіяний склероз як до інвестицій, а не витрат.

Як зазначив Геннадій Московко, завідувач кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, оскільки на розсіяний склероз хворіють переважно молоді люди працездатного віку, а поступова фізична, розумова і психологічна інвалідизація призводять до погіршення якості життя, порушення можливості навчатися, працювати та планувати майбутнє, вкрай важливим стає питання застосування сучасних методів терапії для лікування пацієнтів. Невихід на роботу у зв’язку з неочікуваними епізодами загострення може загрожувати звільненням, створювати проблеми з влаштуванням на роботу. Постійні значні витрати на лікування, реабілітація поряд з відсутністю можливості заробити зумовлює необхідність сторонньої допомоги.

Доповідач також наголосив, що лікування раннього прогресування захворювання під час «вікна можливостей» (періоду до розвитку значних явищ інвалідизації) може змінити перебіг захворювання та відстрочити прогресування неврологічних змін. Чим повільніше розвивається інвалідизація, тим довше пацієнт утримується в соціумі. Якщо втратити це «вікно можливостей», хворий ризикує стати прикутим до інвалідного візка за 5–7 років після встановлення діагнозу.

«На сьогодні, працюючи з сучасними ліками, ми можемо досягнути відсутності ознак активності хвороби (no evidence of disease activity — NEDA). Але частка пацієнтів з відсутністю ознак активності хвороби коливається від 20 до 60% і потребує індивідуального підбору лікування», — зазначив спікер. Чи можливе персоналізоване лікування в Україні? Тут є свої підводні камені. Існують пацієнти з ймовірно гіршим прогнозом на момент початку хвороби, що потребують більш агресивного лікування, але такі варіанти відсутні в переліку ліків, що закуповує МОЗ України. Що стосується планування вагітності, що передбачає перерив у лікуванні: існують препарати з тимчасовим введенням та тривалою післядією, але знову ж таки, у номенклатурі закупівель вони відсутні. Також доповідач зауважив, що постійні ін’єкції (основні препарати в переліку закупівель МОЗ), можуть призводити до значних місцевих змін та «моральної» втоми, що зменшує можливість утримання пацієнта на лікуванні. А відсутність додаткових варіантів терапії зменшує можливості для маневру в разі індивідуальної непереносимості/неефективності препарату.

Катерина Хобеану, фахівець з медичних питань «Санофі в Україні», виокремила 2 напрямки можливостей впливу фарміндустрії на покращення системи лікування розсіяного склерозу: діяльність у сфері R&D інноваційних препаратів, що надає можливість вибору варіантів лікування та підбору оптимальної терапії та підвищення рівня обізнаності про розсіяний склероз серед пацієнтів та лікарів. Зокрема, з метою надання доступу до інформації та розвінчення міфів навколо цієї хвороби створено інформаційну платформу MS One to One. Ця платформа працює в 20 країнах світу, слугуючи опорою для пацієнта на шляху ранньої діагностики розсіяного склерозу, пошуку відповідей на поширені запитання, планування лікування тощо. Відвідувачі платформи також можуть ознайомитися з досвідом пацієнтів з інших країн, що прагнуть мати активне та повноцінне життя з розсіяним склерозом.

Наприкінці заходу учасники публічного діалогу від імені медичних, пацієнтських, наукових і громадських організацій, звернулися до відповідальних органів державної влади з проханням:

• звернути увагу на наявну проблему відсутності в Україні системи ранньої діагностики та ефективного лікування розсіяного склерозу з використанням інноваційних терапевтичних рішень, які вже наявні в Україні, проте пацієнти досі не мають до них доступу;
• розглянути можливості впровадження в українській системі охорони здоров’я перевірених європейських методик і підходів до сучасного лікування, адже станом на сьогодні лише 32% людей в Україні, у яких діагностовано розсіяний склероз, мають можливість працювати або навчатися, в той час, коли в сусідній Угорщині цей показник сягає 45%, а в Естонії — 80%;
• включити розсіяний склероз до пріоритетних нозологій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!