Передумов до зростання цін на ліки поки що немає — думки експертів

На початку заходу Олексій Гавриленко повідомив, що, за інформацією видання «UBR.UA», в 2021 р. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) у ході перевірок виявила тенденцію до збільшення випадків встановлення націнок на лікарські засоби в аптечних мережах більших, ніж це передбачено законодавством. Так, у більше ніж 68% проінспектованих суб’єктів господарювання виявлено порушення у цій сфері.

Коментуючи це, Владислав Онищенко зауважив, що щоденно медичні представники звертаються до лікарів та фармацевтичних працівників задля просування того чи іншого лікарського засобу. Відповідно, на їх утримання фармацевтичні компанії витрачають великі кошти, тому, як наслідок, дані витрати закладаються у вартість самих лікарських засобів. Ще однією складовою вартості препаратів є укладення з аптечними мережами маркетингових договорів з метою збільшення обсягів продажу певного препарату.

Також, на думку доповідача, на вартість впливає й корупція в контрольно-дозвільній системі обігу лікарських засобів. Зокрема, стосовно лікарських засобів, які в Україні зареєстровані з більшим переліком показань до застосування, ніж в країні свого походження. В. Онищенко зі свого боку поінформував, що Союз споживачів медичних послуг звертався до МОЗ з проханням роз’яснити такі випадки, але відповіді так і не отримав.

Він додав, що 3 роки тому Парламентом прийнято Закон України від 04.09.2018 р. № 2519 «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів». На виконання цього закону МОЗ має забезпечити вільний доступ до зазначеної в законі інформації, але з моменту набуття чинності нормативно-правового акта його положення не виконуються.

У свою чергу, Костянтин Косяченко зазначив, що на сьогодні в Україні є проблема безрецептурного відпуску препаратів рецептурної групи і, на його переконання, аптечні заклади перетворюються на звичайні магазини, а не на заклади охорони здоров’я. Він вважає, що для вирішення цієї проблеми варто запровадити насамперед електронний рецепт на рецептурні лікарські засоби.

Також К. Косяченко поінформував, що проводив аналіз цін на лікарські засоби за 2020 та 2021 р., який показав, що вони підвищилися лише на 1–2%. Тому він не вбачає загроз щодо знач­ного здорожчання лікарських засобів. Водночас аналіз також свідчить, що за вказаний період збільшилася кількість відпущених дієтичних добавок замість лікарських засобів, що, на думку доповідача, несе загрозу для здоров’я пацієнтів, оскільки виникає питання, чи отримують пацієнти дієву лікарську допомогу через вживання дієтичних добавок замість лікарських засобів.

Тому до проблеми, в тому числі й вартості ліків, варто підходити комплексно. Тут повин­ні враховуватися і якість, ефективність, клінічна в першу чергу, і, безумовно, економічна складова. Це все можна порахувати. Останніми роками розвивається напрямок оцінки медичних технологій, і я думаю, якщо цей інструмент будуть використовувати якомога ширше, особливо при бюджетних закупівлях, то ціни на ліки будуть справедливими, — зауважив К. Косяченко.

Окрім цього, він наголосив, що вартість лікарських засобів залежить і від інших факторів, зокрема, цін на енергоносії, податків і т.д. Тому якщо ціни на все інше зростатимуть, то й вартість ліків підвищуватиметься.

Валентина Маркевич зазначила, що за останні 3 роки препарати для лікування серцево-судинних захворювань істотно подорожчали. Окрім цього, вона заявила, що громадяни України повинні лікуватися оригінальними препаратами, а не генериками, особливо це стосується онкологічних захворювань. За її словами, через закупівлю генеричних препаратів за бюджетні кошти у пацієнтів з онкологічними захворюваннями виникали рецидиви, після чого вони вже потребували трансплантації.

Вона також звернула увагу, що на початку пандемії підвищувалися ціни на засоби індивідуального захисту і медичні вироби, хоча сьогодні ситуація вже стабілізувалася. Доповідач висловила надію, що в разі загострення ситуації з COVID-19 ціни на фармацевтичну продукцію більше не зростатимуть.

Олександр Гришаков, зі свого боку, звернув увагу на те, що аптеки встановлюють свої націнки до оптово-відпускних цін, і, на його думку, такі ціни державі також необхідно регулювати. І хоча Антимонопольний комітет України проводив аналіз діяльності фармацевтичних дистриб’юторських компаній в Україні, але він не виявив порушень конкурентного законодавства.

Спікер додав, що українське законодавство містить необхідні механізми для регулювання цін, але в той же час штрафи за їх порушення досить низькі, і підзаконні акти не дозволяють належним чином виконувати закони України, які регулюють це питання. Тому, на його думку, державі необхідно створювати нормативну базу, яка сприятиме конкуренції та прозорості фармацевтичного ринку.

Стосовно цін на вітчизняні та імпортовані лікарські засоби К. Косяченко зазначив, що українські пацієнти завжди вважали, що імпортовані ліки є кращими. Проте в Україні рівень фармацевтичного виробництва високий, і питання наразі лише постає у створенні виробництва інноваційних лікарських засобів. Адже наразі віт­чизняні виробники випускають генеричні засоби з однією діючою речовиною, але під різними торговими назвами.

Доповідач переконаний, що країні треба розвивати напрям інноваційних лікарських засобів, і національні виробники повинні інвестувати в цей процес.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!