ПостCOVIDний фармринок: кадрові питання та тенденції у промоції ліків

Продовжуємо цикл публікацій, присвячених Міжнародній конференції-практикуму «Фарм­бюджет–2022», яка відбулася в Києві 8–9 вересня. У ході цієї сесії учасники обговорили особливості постCOVIDного фармринку, зміни кадрового складу в медицині та фармації, а також тренди в каналах просування лікарських засобів.

ПостCOVIDна історія фармринку

Ситуацію з розвитком фармринків Польщі та Європи представив Гжегож Орновськи, міжнародний експерт фармринку, відзначивши, що польський ринок лікарських засобів також зростає у грошовому вираженні.

Локомотивом розвитку ринку є госпітальний сегмент, який наразі акумулює 30% у грошовому та 5,8% — у натуральному вираженні. Це свідчить про те, що в госпітальному сегменті закуповуються переважно дороговартісні препарати, зокрема для лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Крім того, у Польщі близько 50% рецептурних препаратів включено до системи реімбурсації.

Щодо польського ритейлу, то кількість аптечних точок продовжує зменшуватися. Причиною цього є закон, який дозволяє відкривати аптеки лише провізорам, а власником 50%+1 акція юридичної особи також має бути провізор. Іншим фактором є географічні та демографічні обмеження, зокрема відстань не менше 500 м між аптеками та наявність не менше 3000 осіб на 1 аптеку. Наразі 55% від загальної кількості — це індивідуальні аптеки, які акумулюють 38% продажу. При цьому аптечна націнка в Польщі — одна з найнижчих в Європі та становить близько 16%.

Також спікер відзначив стрімке зростання сегменту e-commerce, який демонструє значно вищі показники збільшення обсягів продажу, ніж у традиційних каналах, а інтернет-аптека стає важливою частиною ринку ОТС-препаратів. При цьому online-аптеки намагаються вийти і на offline-ринок. Тобто оffline і online поступово зближуються, а послуги і асортимент постійно розширюються.

На завершення Г. Орновськи надав свої рекомендації щодо подальшого розвитку україн­ського фармринку, зокрема акцентувавши увагу на необхідності скорочувати кількість аптечних точок. Також спікер наголосив на важливості розвитку віртуальних сервісів та грамотному управлінні закупівлями й товарними залишками задля зменшення кількості залишкових товарів.

Тетяна Жолуденко, виконавчий директор компанії «МДМ», представила результати дослідження серед лікарів та пацієнтів щодо захворюваності на коронавірусну хворобу, діагностування, тяжкості захворювання, лікування, а також їх загальне сприйняття COVID-19 та їх ставлення до вакцинації.

Так, за результатами дослідження, на COVID-19 перехворіли 68% терапевтів і сімейних лікарів та близько 40% опитаного населення. При цьому більшість з них перенесли захворювання в легкій та середній формі. У переважній більшості випадків COVID-19 діагностують за допомогою лабораторного тесту.

39% населення та 17% лікарів вважають, що небезпека COVID-19 завищена, а 2/3 очікують закінчення пандемії в термін до 5 років. Більшість опитаних громадян не бояться COVID-19 і вважають, що небезпека перебільшена засобами масової інформації, на відміну від лікарів, які вважають захворювання небезпечним і перебувають у стресі у зв’язку з цим.

21% лікарів вважає, що вакцинація не може зупинити поширення захворювання. У той же час 70% пацієнтів вірять в ефективність вакцинації, але особисто вакцинувалися лише 36% опитаних і ще 23% готові до цього. Щодо примусової вакцинації, то її підтримують 35% опитаних громадян і тільки 10% лікарів. Більше 40% пацієнтів не готові вакцинуватися, оскільки немає довіри до вакцини, зокрема ефективності, вивченості та якості.

Кадри для медицини і фармбізнесу

Андрій Анучин, директор агентства «Фарма Персонал», розповів про те, що сьогодні відбувається на ринку кадрів в українській медицині та фармації. Однією з головних проблем на обох цих ринках є кадровий дефіцит. У цьому контексті спікер пропонує звернути увагу на те, що основне джерело робочої сили на дефіцитному ринку праці Фарми — це кандидати, які шукають роботу пасивно. Вони мають такі характеристики: працевлаштовані; не всі їхні мотиви задоволені на поточному місці роботи; спостерігають за ринком вакансій «з укриття», ретельно збирають інформацію про роботодавця, вибирають із 4–5 пропозицій; для них важлива конфіденційність; безпосередньо на оголошення резюме не відсилають, шукають «виходи» на менеджмент (або HR-відділ) компанії, щоб передати своє резюме.

У «коронавірусний» період (2020–2021 рр.) кількість кандидатів, що пасивно шукають роботу, зменшується. Це пов’язано з тим, що за часів кризи співробітники більше тримаються за свої робочі місця.

Основна конкурентна перевага компаній-роботодавців для таких кандидатів — незаплямована репутація (позитивний імідж). Ключовий канал пошуку кандидатів, що пасивно шукають роботу, — «сарафанне радіо» (як online, так і offline). Серед альтернативних стратегій найму на ринку праці Фарми спікер виділяє: курс на найм молодих і навчання їх «під себе» та залучення кандидатів з інших індустрій та їх «перепрофілювання».

У цілому А. Анучин вказав на наступні тренди кадрового ринку Фарми:

  • ринок персоналу помірно зростає (приблизно на 2,8% на рік). Серйозних скорочень персоналу в компаніях немає! Вони «оптимізують» штати і намагаються утримати ключових співробітників;
  • відзначається зниження активності на ринку персоналу: менше вакансій у порівнянні з «доковідним» періодом, зниження плинності персоналу, неактивність кандидатів у пошуку нових вакансій;
  • заробітна плата співробітників продовжує помірно підвищуватися (на 7,0% станом на 31.05.2021 р.). Однак зростає меншими темпами, оскільки 12,9% компаній відмовилися від запланованого підвищення зарплат у 2021 р.

Про те, як зовнішня служба фармкомпаній може розвиватися в мінливих реаліях сьогодення, розповіла Інна Сорочинська, керівник Департаменту SFE & BI Ukraine & CIS, «ACINO». Спікер представила результати дослідження, у яке було включено 375 співробітників зовнішньої служби і маркетингу компанії ACINO Україна. Співробітники були розподілені в залежності від того, представниками якого покоління вони є: покоління X (1964–1983 рр.) або Y (1984–2003 рр.).

Результати дослідження показали, що серед медичних представників Y домінують (69%), а Х є «стабільним ядром», так як працюють у компанії протягом багатьох років. Цікаво, що покоління Y стало домінувати (54%) над Х і серед старших медичних представників. Однак на позиціях «польових командирів» досі значно переважають Х: регіональні менеджери (65%), Key Account Manager (КАМ) (86%), Field Force Management (FFM) (100%). Серед маркетологів ситуація знаходиться в рівновазі (50% Х і 50% Y), а ось на позиції тренерів беззастережно лідирує покоління Y (86%).

Нам добре відомі відмінності між поколіннями Х та Y, які мають різні орієнтири та мотивацію. На тлі даних дослідження було розглянуто питання: як продовжувати розвивати внутрішні ресурси, враховуючи особливості покоління Y? За словами І. Сорочинської, пріоритетом у вирішенні цього питання є зміна підходу до навчання кадрів. Зокрема, впровадження коротких тематичних тренінгів, інструкцій, візуалізацій, інфографіки. Крім того, спікер зробила акцент на тому, що все більше медичних представників не мають профільної освіти. Наразі серед представників покоління Y кількість медичних представників з непрофільною освітою досягає рівня 21–29%. Спікер зробила дослідження, у якому порівняла навчальні плани провідних закладів вищої освіти України за спеціальностями «Медична справа» та непрофільними напрямами («Біологія», «Промислові біотехнології», «Ерготерапія», «Біомедична інженерія» та ін.) та зробила акцент на наявних відмінностях при тому, що ринок вимагає висококваліфікованих кадрів. У даному контексті завданням фармкомпанії є трансформація профільного навчання кадрів з акцентом на отримання або підвищення базових медичних знань із використанням як класичних освітніх заходів, так і інтерактивної взаємодії, гейміфікації і т.д.

Питання зменшення джерел кадрів у приватній лабораторній діагностиці та приватній медицині розкрили Наталя Заго, директор з розвитку продажу медичної лабораторії «Діла», і Євген Лавренко, SFE-менеджер «Діла».

Як зазначила Н. Заго, ринок приватної лабораторної діагностики в Україні ще не насичений. Він активно розвивався і до пандемії COVID-19. У середньому приріст ринку від року до року становив близько 30%. Безумовно, пандемія COVID-19 дала хороший додатковий стимул для розвитку цієї галузі в усьому світі. За рахунок впровадження тестування на COVID-19 ринок лабораторної діагностики у 2020 р., після різкого падіння, продемонстрував приріст на 45% порівняно з 2019 р. У 2021 р. очікується приріст ринку на 75% до 2020 р.

Спікер зауважила, що галузь приватної лабораторної діагностики ще більше залежна саме від медичних кадрів: «Якщо говорити, про компанію «Діла», то ми постійно розширюємо свої ресурси. Так, якісь позиції ми теж можемо закривати біологами, фармацевтами, медсестрами, хіміками. Адже у нас є кілька відділів продажу. Ми працюємо з лікарями, страховими компаніями, приватними медичними центрами, туроператорами, великими роботодавцями, які тестують своїх працівників. Ми беремо участь у клінічних випробуваннях, проводимо постмаркетингові дослідження для фармацевтичних компаній. Однак, безумовно, в основному нам потрібні саме медики. Перш за все для медичного сервісу — це медичні сестри. Крім того, у нас є клінічний консалтинг для консультації як лікарів, так і пацієнтів. Для такої роботи потрібні тільки лікарі. Хочу сказати, що лабораторна діагностика буде одним із суттєвих джерел відтоку медичних кадрів із Фарми».

У свою чергу, Є. Лавренко додав, що у приватних клініках також існує великий дефіцит кадрів. Це пов’язано з досить високими вимогами до кваліфікації лікаря і медперсоналу. Адже в приватній медичній практиці вартість медичної або сервісної помилки є достатньою високою.

«Дефіцит у клініках гострий. Іноді закрити позиції вузьких фахівців не вдається місяцями. Одне з невеликої кількості місць, звідки можна залучити додаткові кадри, — це державні поліклініки. Однак у такому разі виникає потреба в перенавчанні, зміні менталітету. Потрібен час, щоб лікар з державної поліклініки адаптувався до умов роботи лікаря приватного медичного центру. Найчастіше приватні клініки починають конкурувати за лікарів з інших приватних клінік. У цей момент починають розвиватися технології утримання, залучення і надання додаткової освіти. Тренд останніх 5 років — розвиток власних величезних потужностей з постійного навчання та підтримки рівня знань своїх кадрів», — пояснив спікер.

Говорячи про пошук персоналу в галузі приватної лабораторної діагностики, Е. Лавренко зазначив, що для того, щоб забезпечити оптимальний потік кандидатів на здобуття вакансій, доводиться суттєво переглядати вимоги.

«Ми шукаємо вже таких людей, які здатні просто навчатися. Зараз компанія «Діла» прагне до того, щоб, спростивши вимоги до кандидатів і збільшивши зусилля з навчання персоналу, забезпечити себе адекватними кадрами», — резюмував Є. Лавренко.

Вадим Янчарук, керівник проєкту «CRM & BI» компанії «Proxima Research International», розповів про сучасні інструменти ефективного управління мультиканальним Field Force.

Організація роботи і відстеження ефективності польової служби є одним з основ­них завдань фармкомпанії для забезпечення зростання бізнесу. У даному контексті почати варто з оцінки необхідної кількості Field Force. Для цього потрібно вибрати актуальну базу даних (лікувально-профілактичних закладів, лікарів, аптек і фармацевтів), розподілити території між медичними представниками, де є лікарі з високим потенціалом.

Наступний етап — оцінка потенціалу території та аналіз продажу: поточних і тих, які можна отримати. Цей процес включає: складання планів у різних одиницях виміру (гроші, упаковки); оцінку динаміки конкурентної групи, розподіл плану продажу між медичними представниками; аналіз дистриб’юторської звітності та даних роздрібної реалізації. «Співробітники компанії повинні розуміти, якою є їх мета, як вони рухаються, і головне — вони повинні вірити в те, що це можна здійснити», — підкреслив спікер.

Далі необхідно сформувати «портрет» лікарів, які працюють на території. Для цього важливим інструментом є база, яка включає великий пул інформації про лікарів: контакти, місце роботи, спеціальність, які месенджери використовує, потік пацієнтів і т.д. Наступний крок — розробка стратегії взаємодії з лікарями, що включає підготовку контенту для різних каналів комунікації. Звичайно, все це акумулюється в системі Customer relationship management (CRM), що значно полегшує процес аналізу даних.

Заключний етап — аналіз ефективності роботи медичного представника. Для оцінки продажу на конкретній території можна використовувати KPI SFE, а для оцінки того, як лікарі сприймають медичного представника — KPI trapper.

Тренди в каналах просування лікарських засобів

Фармпромоції — інвестувати не можна економити. Де в цьому реченні доцільно поставити кому у 2021 р.? Розібратися в цьому питанні допомогла Олена Зубко, керівник проєктів «PromoTest» і «RXTest» компанії «Проксіма Рісерч».

Після кризи, спричиненої пандемією COVID-19, гарною новиною є те, що загальний рівень промоактивності в Україні відновлюється за всіма параметрами. Візитна активність також зросла, але ще не досягла доковідного рівня.

При цьому підвищення промоактивності у 2021 р. супроводжується посиленням фокусу на цільові спеціальності. В Україні наразі близько 45% компаній зменшили кількість спеціальностей, представникам яких вони промотують свої продукти, і скоротили кількість брендів, які вони просувають (дані за перше півріччя 2021 р., у порівнянні з першим півріччям 2020 р.). «Тенденція щодо кількості спеціальностей, які охоплюються промоцією одного бренду, спрямована вниз. Але вже до обраних категорій фахівців застосовується максимальна кількість видів промоактивностей», — пояснила спікер.

Аналогічна тенденція спостерігається в Казахстані. Однак у Росії переважає фокусування не на цільових спеціальностях, а на персоналіях — для кожного конкретного фахівця за кожною спеціальністю використовується свій кастомізований спосіб донесення інформації.

Цікаво, що більше половини маркетуючих організацій в Україні скоротили охоплення спеціальностей за допомогою віддалених комунікацій і проведення заходів. У свою чергу, в Росії і Казахстані спостерігається паритет між компаніями, що скоротили і збільшили охоплення спеціальностей за допомогою віддалених комунікацій. О. Зубко припускає, що це пояснюється тим, що в порівнянні з медичними представниками, здатними досить гнучко підходити до донесення інформації, віддалена комунікація залежить від якісного скрипту і постійного оновлення контенту, що є складним завданням.

«Ті компанії, які здатні витримувати цю гонку, генерувати контент, створювати релевантне повідомлення, мають сміливість, амбіції і здатність збільшувати використання цього достатньо інновативного і дуже ефективного каналу комунікації в спілкуванні з фахівцями охорони здоров’я», — наголосила спікер.

При цьому в Україні самі лікарі почали активно використовувати віддалені комунікації для проведення онлайн-консультацій. Сталося це на тлі пандемії COVID-19 — чим вище ступінь карантинних обмежень, тим вище активність. При цьому для Казахстану і Росії лідируючим діагнозом у разі онлайн-звернення є COVID-19, а для України — гіпертонічна хвороба (COVID-19 на 8-му місці).

Переходячи до особливостей процесу бюджетування, О. Зубко зазначила, що це завжди іспит для маркетингової команди, адже будь-які заяви і плани завжди повинні бути підтверджені цифрами. Спікер продемонструвала, як саме за допомогою аналітичних продуктів RxTest та PromoTest можна визначитися з пріоритетами щодо цільових аудиторій та розподілити ресурси між різними спеціальностями і видами промоцій; визначити цільову частку голосу в кожному каналі комунікації та збалансувати промо-мікс для кожної цільової аудиторії; обрати способи і частоту комунікації силами медичних представників, додатково визначитися зі способом неголосової комунікації, а також оцінити ступінь популярності тієї чи іншої платформи для вебінару.

Звичайно, спікер торкнулася і теми реклами, яка є потужним каналом промоції. О. Зубко зазначила, що кількість спогадів про рекламу в інтернеті впевнено наздоганяє таку про рекламу на телебаченні завдяки тому, що охоплення телевізійною рек­ламою зараз практично в усіх випадках добирається рекламою в інтернеті. Щодо балансування витрат на рекламу на різних носіях спікер нагадала, що зіставлення кількості рекламних проявів із кількістю спогадів дозволяє робити висновки про ефективність реклами для кожного рекламного носія, що важливо в контексті оптимізації бюджету.

Розумна дистанція живого візиту — актуаль­на тема, навколо якої представники експертного бюро розвинули досить гостру дискусію. Віталій Гордієнко, голова представництва компанії ЕббВі Біофармасьютікалз ГмбХ в Україні та голова ради директорів Асоціації «АПРАД», вказав на деякі особливості промоції серед компаній — виробників інноваційних ліків. На прикладі своєї компанії він показав переваги «еволюції» від домінування індивідуальних візитів медичних представників до використання різнонаправленого мультиканального маркетингу (multichannel marketing) і нарешті до більш комплексного омніканального.

Вікторія Співак, директор з маркетингу та продажу компанії «МDМ», окреслила коло питань дискусії доповіддю «Ходити або не ходити? Ось у чому питання». Перш за все спікер поділилася результатами дослідження компанії «МDМ» — «Лікарі Україна: тренди 2021» — які говорять про те, що найбільшою проблемою для лікарів є відсутність часу для сприйняття того контенту, який їм пропонує Фарма. Ключовий висновок у тому, що вдала комунікація має проводитися в зручний для лікаря час, в зручному місці, зі зручного пристрою. Результати зарубіжного дослідження «Accenture research» (2020 р.) вказують на те, що тільки 10% лікарів хочуть повернутися до норми особистих візитів медичних представників, прийнятої до пандемії COVID-19. Більшість респондентів (87%) згодні або тільки на віддалені, або на поєднання віддалених і особистих візитів навіть після закінчення пандемії.

У 2021 р. в Україні встановилася відносна рівновага між часткою візитів face to face (близько 40%) і віддалених комунікацій (приблизно 20%). Проведення заходів/конференцій вийшло на 3-тю позицію, імовірно, за рахунок онлайн. Повертаючись до ключового персонажа дискусії — медичного представника — В. Співак описала досить широкий спектр навичок, якими має володіти такий співробітник. Це змушує замислитися над тим, чи готові компанії знаходити, навчати і утримувати такого «мультифункціонального героя», а також які витрати це за собою тягне?

Також спікер надала результати онлайн-дослідження компанії «МDМ» (серпень 2021 р.), проведеного серед маркетологів фармацевтичних компаній з метою аналізу використання ними онлайн-платформ для взаємодії з лікарями і фармацевтами. Виявилося, що половина (51%) респондентів використовує онлайн-платформи, при чому більшою мірою для комунікації з лікарями (44%), ніж з фармацевтами (6%).

Цікавим є те, що частіше ініціатива щодо створення онлайн-платформи надходить від локального офісу (67%), ніж від штаб-квартири (33%). Тільки 33% респондентів повідомили про те, що використовують підрядників для роботи із цим каналом. Більшість воліє мати власну платформу, в основному через бажання повністю управляти контентом та функціоналом.

Відвідуваність онлайн-платформ досить висока: середня кількість зареєстрованих на платформах осіб — 3770 (лікарі — більше 5 тис.; фармацевти — 2 тис.). Цікаво, що найбільш ефективний метод просування онлайн-платформ — це медичні представники, які про них розповідають і допомагають до них підключитися. На другому місці розсилка інформації про платформу на електронну пошту/Viber/смс.

«Це критерій того, що вже на сьогодні ті фармацевтичні компанії, які використовують інноваційні канали, вплітають їх у стандартну активність своїх медичних представників», — зазначила В. Співак.

Важливо відзначити, що під час оцінки ефективності онлайн-платформ найбільш показовою є кількість зареєстрованих користувачів, а не збільшення частки голосу (Share Of Voice) або навіть кількість призначень/рекомендацій. У цілому ефективність платформ як каналу промоції була оцінена респондентами високо.

Сергій Горіщак, директор дитячої міської поліклініки № 6 м. Одеса, у своєму виступі відмітив, що амбулаторна група лікарів (сімейні лікарі, педіатри, терапевти) вже третій рік працює в системі електронного запису. Враховуючи це, «вторгнення» медичних представників до черги породжує купу скарг. Тож спікер запропонував знайти певні точки контакту, які б дозволили лікарям та Фармі бути корисними один одному. Зокрема, привабливим для лікарів є безперервне навчання на онлайн-платформах. Такий формат дозволяє лікарю подивитися запропоновану інформацію в будь-який зручний для нього час.

Щодо проведення тематичних конференцій С. Горіщак наголосив на тому, що наразі лікарі сприймають за опініонів-лідерів реаль­них успішних практиків, а не людей, які мають купу вчених звань. Особливо це стосується практиків, які працюють поруч. Спікер відмітив, що у поліклініках часто є лікар-стейкхолдер, до якого звертаються колеги. Фармкомпаніям варто працювати саме з такими практиками, доносити їм свої повідом­лення та запрошувати до виступу перед своїми ж колегами.

Ірина Пашкетник, діджитал-менеджер компанії «Фармак», зазначила, що не може онлайн-маркетинг замінити офлайн-маркетинг, оскільки вони доповнюють один одного і можуть прекрасно співіснувати в синергії. Для візитів медичних представників онлайн-маркетинг може виступати в якості асистента. Адже Viber-повідомлення, електронні листи можуть бути зручним каналом інформування про новини медицини. Головне, щоб контент у цих каналах був змістовним, науково обґрунтованим — зауважила спікер. Допомогою лікарю також може бути QR-код з відеоматеріалами чи статтями. Відскакувавши його у зручний час, лікар зможе переглянути відео з конференції, вебінар, майстер-клас тощо.

Віталій Березницький, керуючий партнер клініки «Garvis», підняв наступне питання: чи впевнені фармкомпанії в тому, що лікарі хочуть навчатися і мають на це час? Адже 900/1800/2000 декларантів у сімейних лікарів — це величезне завантаження (особливо за спалахів COVID). Лікарі мають дефіцит часу (поточний запис на 14 днів уперед). Їх будні — це 12–15 очних та 16–20 телефонних консультацій на день, візити додому, робота 24/7.

Крім того, розглядаючи можливі варіанти співпраці, спікер зауважив, що в найближчий час сімейні лікарі почнуть впливати на структуру продажу в аптеках. Це те, що зараз роб­лять фармацевти-провізори. Також спікер виділив наступні потреби лікарів: навчання комунікаціям (робота із запереченнями, поведінка в конфліктних ситуаціях тощо); повідомлення про новинки через призму стандартів і протоколів; повідомлення про препарати, зняті з реєстрації, які відсутні на ринку впродовж тривалого часу; розробка медичної інформаційної системи: опитування/аналізи/обстеження/діагноз/призначення/рецепт/ відправлення рецепта до аптеки/пацієнт забирає призначені ліки; можливість забезпечити своїм пацієнтам мінімальну ціну лікування (наприклад хіміотерапія).

Анд­рій Стогній, регіональний директор компанії «Сантен» в Україні, Білорусі, країнах Кавказу та Цент­ральної Азії, відмітив, що в Україні відбулася критична зміна в діджиталізації лікарів. Імовірно, це пов’язано як з пандемією COVID-19, так і впровадженням електронних сервісів, які вимагають від лікарів бути діджитальними.

Спікер відмітив, що наразі лікарі можуть отримати від фармацевтичних компаній дуже багато корисного контенту в онлайні. На фоні цього у них можуть виникати конкретні запитання, надання відповідей на які є однією з ключових цінностей медичних працівників. Для фармкомпаній це пов’язано з постійним підвищенням експертності співробітників та розвитком їх навичок у виявленні та задоволенні потреб лікарів. Крім того, там, де складається довгострокове бізнес-партнерство, є позитивна емоціональна складова. Це відображається в розвитку такого формату, як невеликі групові презентації, які дають можливість лікарям зручно поставити запитання та сформувати певне емоційне ставлення.

Підводячи підсумки дискусії, Володимир Квашук, комерційний директор компанії «Фітофарм», наголосив на тому, що знач­ною наразі є роль медичного представника як провідника в діджитальний світ компанії. Адже для лікаря на сьогодні важливо отримувати більше персоналізованої інформації та у зручний для цього час. Спікер зазначив, що так, як було, більше не буде. Наразі компаніям необхідно перевірити економічну бізнес-модель на спроможність (медичні представник — все ж досить дорогий інструмент), а також переглянути стратегічні плани. Крім того, фармацевтичним компаніям треба займатися побудовою фундаментальних основ просування лікарських засобів.

Далі буде…

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті