Інструменти для аналізу продажу та промоції ліків: ключові аспекти для планування на 2022 р.

Як уже повідомлялося, 8–9 вересня 2021 р. у Києві відбулася 15-та Міжнародна конференція-практикум «Фармбюджет–2022». У ході попередніх сесій учасники обговорили фінансові та регуляторні зміни на постковідному фармацевтичному ринку, кадрові питання, а також тренди у промоції лікарських засобів. У рамках фінального блоку обговорювалися питання ефективності для Фарми діджитал-інструментів та реклами на телебаченні, а в ході дискусії були озвучені ключові моменти для розробки планів на майбутнє.

Фарма в діджиталі та на телебаченні

Антон Воронюк, CEO WebPromoExperts, розповів про те, що робить Фарма в digital у 2021 р. Спікер зазначив, що сьогодні digital в Україні все ще є другим засобом масової інформації після телебачення. Однак прогнозується, що в найближчий рік він все-таки стане лідером. Які ж можливості це відкриває для фармкомпаній? А. Воронюк виділив 5 трендів, характерних для digital у Фармі:

  • перехід до наскрізної аналітики. «Зараз більшість фармкомпаній продовжує рахувати ефективність digital за кореляційною схемою. У нас є охоплення YouTube, Programmatic, будь-які інші. Якщо кореляція є — добре, ні — погано. Але при цьому дуже мало фармкомпаній (на етапі лончу, запуску і т.д.) ризикують проінвестувати в digital хоча б віддалено співмірні бюджети в порівнянні, наприклад, з телебаченням. У результаті зрозуміло, що кореляція виходить не завжди. Тому рух від просто конверсійної аналітики у Фармі до конверсійної і транзакційної — це тенденція на найближчі кілька років», — пояснив спікер;
  • machine learning вбиває ручний таргетинг. У цьому контексті А. Воронюк відзначив: «Якщо ви правильно навчитеся збирати дані (хто взаємодіє з вами, з вашими аудиторіями і т.д.), правильно підключати до цього процесу автоматизацію від Google і Facebook, яка дійсно працює і дає результат, — віддача буде зростати в рази»;
  • таргетинг вбиває органічні охоплення. «Органічне охоплення в Facebook 1%, в Instagram — 10%. Це означає, що без підтримки рекламними бюджетами ваші активності в соціальних мережах не даватимуть тих результатів, які вони давали 3–5 років тому», — підкреслив спікер;
  • Google знову ускладнив SEO. «Google постійно змінює правила. І якщо ви вчора отримували хороший обсяг органічного трафіку, то з наступним оновленням сайти можуть випадати, отримувати санкції від Google і питання можуть виникати на постійній основі», — зазначив А. Воронюк;
  • рrogrammatic повертається. Відносно цього тренду спікер пояснив: «Коли ми заходимо в тендер, починаємо медіапланування, бюджетування і т.д., виникає питання: а чому так складно? Чому немає єдиного інтерфейсу, який дозволяє сформувати охоплення? Якщо ще 4 роки тому, коли Google міняв свій рrogrammatic інструментарій — це здавалося фантазією, казкою, що це складно і неможливо, — то зараз в Україні вже є повністю діджитальні лончі Фарми. Тож, це ті інструменти, які кожен з вас може оцінити, використовувати і рухатися далі».

Про особливості системи рішень компанії dentsu Ukraine розповіли Олександр Гороховський, СЕO комунікаційної групи dentsu Ukraine, Ольга Профатіло, Carat Ukraine, Оксана Стехіна, Chief Business Development Officer, dentsu Ukraine, Олександр Шкура, Chief Technology Officer, dentsu Ukraine.

О. Гороховський зазначив, що компанія dentsu Ukraine, яка впродовж останніх 30 років займається медійною рекламою, реалізує свої проєкти таким чином, щоб вони могли вирішувати конкретне завдання клієнтів. Для цього, ґрунтуючись на значному досвіді роботи, було створено цілу екосистему різних продуктів. Одним з них є Quick Quest — ультрашвидке онлайн-опитування (дослідження можна реалізувати навіть за добу), що проводиться всередині dentsu Ukraine. Як зазначила О. Профатіло, цей інструмент відмінно проявляє себе вже 3 роки у вирішенні таких завдань, як: оцінка top-of-mind-переконань щодо певної проблеми; вибір між декількома креативними рішеннями із запам’ятовуваності бренду, основного повідомлення, релевантності креативу; виявлення лідерів думок та інфлюенсерів, найбільш релевантних для певної тематики.

О. Стехіна зробила акцент на нішевих продуктах, у рекламу яких компанії не готові інвестувати великі гроші через незнач­ний обсяг ринку. Наприклад, нові продукти Nova Poshta Global для вузьких бізнес-сегментів: доставка в/з Європи, США, Китаю. О. Стехіна зазначила, що в цьому контексті досить ефективно працює партнерство з лідерами думок і блогерами. У випадку з Nova Poshta Global реалізували колаборацію з власниками бізнесів та інфлюенсерами у кожному з вузьконаправлених сегментів (наприклад міжнародні логісти, fashion-блогери, які «полюють» за брендовими речами і т.д.), а також Data based digital-розміщення на вузькі сегменти. Результатом стало збільшення кількості нових клієнтів на 64%, що є досить вагомим показником для такого нішевого продукту і при порівняно невеликих інвестиціях компанії.

«Інфлюенсери створюють ефективні рішення для багатьох брендів. Зокрема, для тих, які мають короткий цикл життя. Наприклад, життєвий цикл препаратів від коліків для малюків — 2–3 міс. Для більшості людей з цільової аудиторії вони можуть ніколи більше не стати актуальними. Питання: чи є сенс підтримувати такий препарат масовими комунікаціями з мільйонними бюджетами? Альтернативний підхід — звернутися до релевантних блогерів, які красиво і нативно розкажуть про продукт у своєму Instagram», — пояснила О. Стехіна.

О. Шкура представив ще один інструмент від dentsu Ukraine, який допомагає в роботі з діджитал-кампаніями.

«У діджитал-кампаніях існує дуже багато інформації, яку щотижня вам як клієнтам надає агентство. Однак найчастіше звітність фрагментарна, складена на базі даних з декількох джерел. Як же побачити загальну картину, особливо у випадку мультибрендових кампаній. Для цього всередині dentsu Ukraine був розроблений продукт АmpliЕye, з яким ми успішно працюємо вже 3 роки. Він дозволяє збирати всю фрагментарну інформацію в єдину базу і на її підставі формувати ту аналітику, яка буде застосовуватися, щоб управляти поточними діджитал-кампаніями або прогнозувати роботу кампаній у майбутньому — оперативний і стратегічний рівень аналізу», — пояснив спікер.

Про те, чому важливо аналізувати вплив каналів просування лікарських засобів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі розповіла Марина Костроміна, директор по роботі з клієнтами Kantar, Україна (онлайн).

Цифрові технології відкрили доступ до безпрецедентного обсягу неструктурованих даних і при цьому створили прагнення до отримання негайних результатів. Інформація сьогодні надходить швидко, її можна візуалізувати, відстежувати зміни в режимі реального часу. Однак питання в тому, як поєднати всі ці дані в єдину картину і побачити не тільки короткострокову, але і довгострокову ефективність рекламної кампанії.

«Коли ми фокусуємося на тому, що відбувається тут і зараз, ми отримуємо деяке викривлення. Тобто у нас пройшла рекламна кампанія, ми побачили, що продаж спочатку злетів, потім трохи зафіксувалися. Але в будь-якому разі ми не розуміємо, що нам дасть ця рекламна кампанія через рік, два. Чи будемо ми триматися на тих же позиціях? Будемо зростати або падати? Як на це буде впливати те, що відбувається на ринку? Тому на сьогодні, враховуючи динамічність змін, простого виміру «до — після» недостатньо», — пояснила спікер.

М. Костроміна зазначила, що під час аналізу того, що впливає на вибір споживачів (крім прямого впливу: промоактивностей, рекомендацій лікаря) завжди проявляється такий досить сильний фактор, як особистий попередній досвід.

«Це і є другою важливою частиною драйвера продажу. Той базовий рівень, запас міцності, який дозволяє бренду утримуватися протягом значної кількості часу. Формується він з історії/вражень, які створив для споживачів бренд», — резюмувала М. Костроміна.

На глобальному ринку 69% маркетологів розуміють, що важливо зберігати баланс між прямим впливом маркетингу та створенням базового капіталу бренда, коротко- і довгостроковими маркетинговими інвестиціями. У даному контексті спікер продемонструвала, як за допомогою інструменту компанії Kantar Total marketing ROI можна побачити повну картину впливу маркетингових інвестицій на продаж.

Сергій Смелянський, генеральний директор «Ocean Media Plus», розповів про тенденції у промоції лікарських засобів на телебаченні (ТБ). Почав спікер з гострого питання, яке стосується пропозиції Ради національної безпеки і оборони України про тимчасову заборону реклами лікарських засобів для «мінімізації шкідливого впливу самолікування на здоров’я громадян». Це вже 3-тя спроба за останні 6 років заборонити рекламу ліків. С. Смелянський наголосив на тому, що такий підхід до боротьби із самолікуванням не є ефективним з цілого ряду причин. Зокрема, через те, що основні причини самолікування полягають у нерозвиненій системі медичної допомоги, відсутності страхування, у порадах знайомих/родичів чи поширених методах народної медицини. Зі свого боку телевізійні групи вже запропонували державі за свій кошт створити і поширити соціальну рекламу, яка б спонукала українців до консультацій з сімейним лікарем при перших симптомах будь-якої хвороби.

Далі С. Смелянський перейшов до аналізу телевізійного ринку. Він вказав на поширену думку про те, що наразі відбувається завершення ери ТБ. Однак статистичні дані говорять про інше. З 2016 до 2021 р. середній час перегляду ТБ є досить значним і знаходиться приблизно в одному діапазоні — близько 5 год (2021 р. — 5:22:55).

Що ж відбувається із Фармою на ТБ? Спікер зазначив, що у 2021 р. фармкомпанії стабільно збільшують інвестиції в ТБ, що корелює зі зростанням продажу (ОТС-препаратів). У цьому році рекламу на ТБ вперше запустили 25 брендів (у 2020 р. було 20 запусків). Найбільш активними на ТБ є виробники дієтичних добавок, які, як наслідок, мають найвище зростання продажу. У 2021 р. активність топ-10 рекламодавців у категорії «Ліки» зросла на 25%. У свою чергу, активність топ-10 брендів на ТБ підвищилася на 64%.

У чому ж секрет успіху Фарми на ТБ? Перш за все С. Смелянський вказує на фактично ексклюзивну здатність телебачення за дуже короткий час робити національне охоплення для брендів. Другий важливий фактор, який відмітив спікер, — це довіра. «Численні дослідження показують, що споживачі мають дуже високу довіру до брендів, які вони бачили саме на телебаченні», — наголосив С. Смелянський.

Серед факторів, які будуть підкріплювати успіх реклами на ТБ у майбутньому, спікер виділив: неймовірно швидке відновлення економіки після кризи 2020 р.; позитивний прогноз Міністерства економіки України щодо зростання середньої заробітної плати українців на 32% за період з 2021–2022 рр.; підвищення індексу споживчих настроїв; зниження рівня розпроданості реклами на ТБ для ефективного розміщення з 93% до 85%; повернення допандемічної поведінки рекламодавців і споживачів. Зважаючи на це, прогнозується, що у 2022 р. ринок ТБ зросте на 15%.

Однак ТБ дозволяє створювати не тільки пряму рекламу, а й здійснювати product placement — інтеграції брендів у контент телевізійних проєктів. Більш детально про ефективність цього інструменту розповів Анатолій Покровський, генеральний директор «StarLight Brand Content».

Спікер зазначив, що product placement цікавий як брендам, так і аудиторії. На це вказує те, що для 86% брендів зі списку Fortune product placement є невід’ємною частиною стратегії. А 91% глядачів схвалюють промо брендів у контенті, адже інтеграції роблять його більш реалістичним.

Говорячи про ефективність цього інструменту, А. Покровський відмітив, що промо бренда в контенті вдвічі підсилює пряму рекламу. Крім того, product placement допомагає завойовувати любов та лояльність споживачів — у свідомості глядача формується зв’язок між емоціями від перегляду контенту та інтегрованим у нього продуктом. Тож 63% глядачів готові рекомендувати бренд, який вони бачили у телевізійній передачі, а 57% глядачів купували продукт, тому що бачили його в контенті.

Щодо того, як реалізується product placement, спікер зазначив: «Ключовою є стратегія бренда. Важливими факторами є відповідність бренда проєкту, помітність та нативність».

Чим живуть, чим переймаються та чого бажають українці сьогодні? Про це та інше розповіла у своїй доповіді «Споживчі тренди» Наталія Скиданенко, Senior RS Executive Retail Services Department NielsenIQ.
У ході огляду ринкової ситуації спікер продемонструвала, що у 2020 р. відбувся різкий спад обсягу продажу FMCG-товарів у грошовому вираженні. Однак з початком 2021 р. ринок почав поступово відновлюватися. У більшості каналів покупок частота відвідування збільшилася. Суттєву динамку демонструють онлайн-канали/інтернет-магазини та аптеки.

Н. Скиданенко відмітила, що у II кв. цього року до топ-5 причин занепокоєння українців входять: здоров’я (19%), комунальні послуги (14%), ціни на продукти харчування (10%), вій­на (10%), сімейне благополуччя (9%). На фоні цього у 2021 р. покупці стали більш чутливими до зростання цін: кожен 3-й економить за рахунок промо-акцій, а також зменшуючи кількість куплених товарів, 4 з 10 покупців оптимізують свою корзину: купують тільки необхідне, відмовляючись від дорогих продуктів. Тож магазини з найкращими акціями виграють у битві за лояльність покупців.

Щодо трендів ринку спікер відмітила, що сьогодні споживачі балансують між тим, чим можна себе побалувати, та тим, що корисно. Підтвердженням цього є те, що 60% споживачів готові платити більше за продукти рослинного походження. У першу чергу це молоко та котлети для бургерів рослинного походження, а також Vegan-догляд за волоссям.

«Після початку пандемії споживачі почали більше купувати продукти, на етикетках яких вказано, що вони органічні, без цукру, глютену, біо/натуральні і т.д.», — наголосила спікер.

Експертна дискусія

Наприкінці цієї сесії відбулася дискусія щодо подальших планів фармвиробників.

Олександр Суходольський, директор зі стратегічного розвитку компанії «БаДМ», звернув увагу на те, що, на відміну від багатьох ринків, Фарма зростає з великою швидкістю та має знач­ні перспективи в майбутньому. Тож вкладати гроші в цей ринок дуже доцільно.

Спікер зауважив, що, аналізуючи зміну поколінь X, Y, Z серед співробітників, важливо розуміти, що ці процеси неминучі. Одні покоління йдуть, інші приходять і приносять свої особливості. Те ж саме відбувається і зі споживачами — їх пріоритети змінюються. Наразі на перше місце для них виходить час.

«Найцінніше, що ми можемо запропонувати споживачам, — це час. Щоб вони витрачали на знаходження в наших аптеках мінімум часу і отримували від цього максимальну користь. Ось до цього все йде. Хто встигне швидше обслужити клієнта, зберігаючи при цьому якість, той і буде у виграші. Адже молодь не має наміру, як попередні покоління, стояти в чергах. Вони вже інші, і ситуація інша. Вони люблять себе. Тож, клієнтоорієнтованість буде зростати», — пояснив О. Суходольський.

Щодо прогнозів у сфері дистрибуції, спікер наголосив на суттєвих логістичних змінах: «Якщо раніше ми за раз відвантажували в аптеку, припустимо, 300 упаковок, то зараз замовлення йдуть — 1, 2, 3 упаковки. Тобто замовлення стають більш дрібними. У чому причина? Перш за все, ми починаємо обслуговувати e-commerce. Нехай він невеликий, але він є, і він зростає. Аптекам вже, відповідно, потрібно що? Не ящик ліків привезти, а лише 1 упаковку під конкретного пацієнта. При цьому таке замовлення потрібно дуже швидко зібрати і доставити. Сьогодні це досить важко з урахуванням того, що наші гігантські склади були розроблені для збирання цілих коробів для аптек. Така трансформація неймовірно збільшує наші трудовитрати, вимагає більшого досвіду, кваліфікації. Тож, у плані логістики працювати оптовиком сьогодні стає складніше, ніж це було раніше. Однак ми постійно вдосконалюємося і будемо намагатися максимально задовольнити нові потреби ринку».

При цьому О. Суходольський не виключає, що на фоні поетапного розвитку e-commerce функції дистриб’юторів можуть розширитися і на доставку ліків безпосередньо кінцевому споживачу.

Про особливості реалізації ліків у точках загальної торгівлі в Польщі та Європі розповів Гжегож Орновськи, міжнародний експерт фармринку. Він зазначив, що оборот деяких ліків поза аптекою дозволений в 11 країнах Європейського союзу (ЄС), ще у 7 дозволений з обмеженнями. Польські правові норми, що стосуються продажу ліків поза аптечними закладами, є одними з найбільш ліберальних в ЄС. У всіх країнах ЄС, за винятком Польщі, існують обмеження на максимальну дозу парацетамолу, яка може бути видана в торгових точках, відмінних від аптек.

Сьогодні в Польщі з аптек пішла значна група пацієнтів, які купують певні безрецептурні препарати в невеликих місцевих магазинах (33,9%), гіпермаркетах (33,6%), супермаркетах (33%) і т.д. За словами спікера, в Польщі поза аптеками продається 47% препаратів на основі парацетамолу та ібупрофену. Для аптек та оптовиків це пов’язано з деякими втратами, а ось виробники знаходяться в більш виграшній позиції, так як неаптечний ринок реалізації безрецептурних препаратів не конт­ролюється Державною фармацевтичною інспекцією.

Олег Никулішин, генеральний директор Аптечної мережі «D.S.», розповів про те, як разом зі споживачами буде трансформуватися аптечний ритейл. Спікер відмітив, що цей напрямок включає багато складних питань і єдиного рішення точно поки що не існує. Однозначно буде жорстка конкуренція, в першу чергу цінова.

«У нас багато мереж розвивається і мають відповідні ресурси, інвестування. Однак у будь-якому разі економічна модель буде вимагати певної рентабельності, окупності. У цьому контексті виробникам важливо розуміти, що існує питання маржинального доходу з націнки плюс маркетинг та питання щодо збалансовуючого показника, який говорить про оборотність. Тут починається чистий грошовий потік, питання із залишками. Не секрет, що наші мережі мають залишки деколи 120, а може і більше днів. Тому певна ліквідність відіграє величезну роль. Тож, може скластися ситуація що, коли мережі наберуть певну частку ринку, вони звернуться до виробників з пропозицією робити власні торгові марки (ВТМ; private label). Якщо з цією метою будуть братися певні ніші і певні продукти з маржею як мінімум у 50%, а може й 100%, виробникам доведеться скорочувати зовнішню службу та думати, чи потрібна їм взагалі рек­лама тих самих генериків», — пояснив спікер.

Підсумовуючи, доповідач зазначив, що для ритейлу ВТМ буде ключовим моментом, основним стратегічним завданням.

У свою чергу, Владислав Малинін, генеральний директор «ФІТОФАРМ», відмітив, що не варто боятися такого явища, як ВТМ у фармбізнесі. Наприклад, у компанії «ФІТОФАРМ» приблизно половина портфеля складається з небрендованої продукції, яка придатна для ВТМ.

«На мій погляд, ВТМ у Фармі не є катастрофою та не матиме лавиноподібної тенденції, тому що існують 2 істотних обмеження. З досвіду роботи у FMCG можу сказати, що там абсолютно нормально мати до 50% асортименту у вигляді ВТМ. При цьому економічно ВТМ працює, коли вона грає на співвідношенні ціни та якості. Тобто мережа робить у виробника закупівлю і під своїм брендом ставить на полицю продукт, який високої якості за середньою ціною, або середньої якості за низькою ціною. Низької якості ВТМ немає. Оскільки можливий даунгрейд за якістю — зробити менше шарів туалетного паперу, менше вати намотати на вушних паличках і т.д. — існує можливість для ВТМ (якість прийнятна, ціна нижча через збільшення обсягів). Однак у Фармі неможливий даунгрейд за якістю. Не можна покласти діючої речовини менше. У нас зарегульована галузь та зареєстровані продукти. Тобто у Фармі якість стандартизована і знижування її — це порушення чинного законодавства, тобто ми не будемо мати лавиноподібного ефекту.

Друге обмеження. ВТМ має, наприклад, Ашан. Однак бренд Ашан знають споживачі у всьому світі, це міжнародна мережа. У такому разі він вирішує 2 завдання: популяризація бренда мережі та надання споживачам можливості придбати товари зрозумілої якості за найкращими цінами. Для того, щоб наші аптечні мережі змогли ефективно використати ВТМ як маркетинговий інструмент ритейлу, їм потрібно домінувати щонайменше на національному рівні. Якщо у нас залишиться 2–3 аптечні мережі на Україну, то наявність у них ВТМ буде давати ефект», — зазначив В. Малинін.

Серед переваг ВТМ для виробників спікер виділив те, що з мережами можна домовлятися про ефективну ціну за умови отримання від них зрозумілих зобов’язань щодо обсягів закупівель. «ПРАТ «ФІТОФАРМ» як лідер галузі з продажу небрендованих лікарських засобів (за даними системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Проксіма Рісерч») може запропонувати аптечним мережам найкращі на ринку комерційні умови щодо ВТМ», — відмітив В. Малинін.

Ситуацію з ВТМ у FMCG також прокоментувала Наталія Скиданенко. Вона зазначила, що 80% респондентів так чи інакше вже спробували ВТМ. Основна причина, чому їх купують, — це співвідношення ціна/якість. Споживач вважає, що якість, яка пропонується ВТМ, не гірша, ніж у відомих брендів, а ціна нижча.

Антон Авринський, засновник і керівник сервісу пошуку і доставки препаратів Liki24.com, розкрив тему діджиталу у Фармі. Як відмітив спікер, через велику кількість правових обмежень цей ринок в Україні був закритим. Однак COVID-19 допоміг зрозуміти, що в будь-якому разі туди треба рухатися, що відображається на збільшенні кількості великих гравців. Спікер виділив 3 найголовніші тенденції цього напрямку — швидкість, персоналізація та екосистемність.

А. Авринський наголосив на тому, що варто сприймати нові потреби людей, у тому числі у швидкому обслуговуванні як нормальний природний процес.

«Люди хочуть тут і зараз, за гарною ціною. І це точно не зміниться. Це природа. Тож швидкість — це № 1», — зазначив спікер.

Стосовно персоналізації А. Авринський зауважив, що фармацевтична галузь — одна з таких, що має дуже мало класичної інформації про своїх клієнтів. Ринок нічого не знає про своїх клієнтів. Це стосується 2 напрямків: промоції та безпосередньо продажу.

«Діджитал-інструменти круті тим, що ми можемо робити з точки зору промоції для фармкомпаній. Коли ми точно знаємо все про пацієнта, що та коли він замовляв, як часто, він замовляв доставку чи забирав сам. Як наслідок, цей пацієнт може отримувати супер таргетований контент. Найголовніше, що користувач хоче сам цього. Він не хоче, щоб йому щось розповідали без прив’язки до специфіки його особ­ливостей», — пояснив спікер.

Екосистемність — третій тренд, який, за совами А. Авринського, полягає в тому, що люди хочуть в одному місці отримати все, що їм зараз необхідно.

«Ми маємо давати клієнтам супер персоналізовані швидкі рішення всіх їх ситуацій в одному місці. Я всім пропоную рухатися саме в цьому напрямку», — наголосив А. Авринський.

Юлія Спальвіш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація», аптечна мережа «Астрея-Фарм», згодна з тим, що діджитал істотно прискорює роботу аптек. Також на це може вплинути інтеграція електронного рецепта.

«З одного боку, це дуже сильно полегшує роботу для аптек. Тому що таким чином у них вже з’являються деякі прогнози. Їм не потрібно тримати якийсь невиправданий торговий запас, із розрахунком на те, що може зайти якась людина і щось купити. Частка прогнозованого попиту на певні препарати буде зростати. Від цього ще гірше стає дистриб’ютору, тому що він за нових умов має забезпечити аптекам велику кількість дрібних замовлень протягом дня. Моя особиста думка, що у зв’язку із цим трендом кількість роздрібних точок має зменшитися. Скоріше за все вони будуть трансформуватися в певні пункти видачі», — зазначила спікер.

Про те, який вплив матиме держава на фармбізнес, розповів Ігор Огороднійчук, партнер юридичної компанії «ОМП». Він звернув увагу, що в регулюванні фармацевтичного сектору протягом 2–3 років не вносилися істотні зміни. При тому, що у 2020 р. прийнято Закон України від 17.09.2020 р. № 904 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами», але вже рік не відбувається реального регулювання цього процесу.

Водночас Парламент у першому читанні прийняв проєкт нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» за реєстр. № 5547 (далі — законопроєкт), завдяки чому під час підготовки його до другого читання є можливість вносити в нього багато змін, пов’язаних з виконанням Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».

За словами доповідача, таким чином різні заінтересовані особи захочуть пролобіювати власні інтереси і намагатимуться вносити зміни, які будуть прийматися в другому читанні цього законопроєкту, наприклад, щодо електронної торгівлі, або офлайн/онлайн продажу.

«Ми зараз знову будемо спостерігати протистояння офлайн аптек маркетплейсам. Ми знаємо про те, що Держлікслужба намагається нав’язати ідею того, що онлайн-бронювання теж є електронною торгівлею, що в принципі заборонить маркетплейсам вказувати чіткі ціни і дозволяти бронювати ліки в аптечних мережах, що знову ж таки погано. Із цим потрібно боротися поки у нас є в першому читанні цей закон», — наголосив І. Огороднійчук та додав, що через швидке прийняття законопроєкту в першому читанні під час підготовки до другого читання в нього можуть внести зміни щодо реклами. І якщо раніше у представників фармацевтичного ринку був час, аби ознайомитися і виправити запропоновані помилки в регулюванні, то наразі всім учасникам ринку потрібно намагатися відслідковувати зміни, які вноситимуться в цей законопроєкт, адже наразі можуть бути узаконені вимоги і обмеження щодо реклами ліків.

Також спікер підкреслив, що текст законопроєкту, прийнятого в першому читанні, був недосконалим. Його прийняли для того, щоб прискорити внесення змін і процес його подальшого ухвалення. Тому зміни будуть, і вони прийматимуться в «турбо режимі».

Окрім того, І. Огороднійчук припустив, що в подальшому сильно зміниться й характер промоції дієтичних добавок. Зокрема, щодо позитивних описів, які хочуть розміщувати фармкомпанії, на упаковці, або в листку-вкладиші. Це стане суттєвим ударом по торгівлі дієтичними добавками, оскільки Держпродспоживслужба в кооперації з Антимонопольним комітетом України почнуть жорсткіше ставитися до порядку рекламування цих продуктів. Про необхідність таких змін теж йдеться в Указі Президента № 369.

Стосовно ж мораторію на рекламу лікарських засобів, то, на думку І. Огороднійчука, його не буде введено, однак для цього потрібно докласти чимало зусиль.

Також він припустив, що друге читання законопроєкту відбудеться протягом наступних 3 міс і, ймовірно, в нього внесуть багато змін, аби виключити всі суперечливі питання, що в кінцевому рахунку не призведе до якихось нововведень у рекламі лікарських засобів. Це буде компромісний варіант. Потім до кінця року вестимуться переговори щодо того, щоб рекламу, все-таки, дозволити.

Стосовно впровадження електронного рецепта І. Огороднійчук зауважив, що для держави він цікавий тим, що може зменшити кількість виписуваних лікарських засобів, що дозволить заощадити на реімбурсації. Крім того, електронний рецепт дає державі можливість чітко відстежувати товарообіг і замовлення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті