KyivPharma–2021. Фармакологія та фармацевтична технологія в забезпеченні активного довголіття

26 листопада 2021 р. в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУДТ) відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «KyivPharma–2021. Фармакологія та фармацевтична технологія в забезпеченні активного довголіття», яка проходила в очно-дистанційній формі — у режимі online. Конференцію організовано під егідою Міністерства освіти і науки України, за підтримки Торгово-промислової палати України. Головним партнером заходу виступила фармацевтична компанія «Фармак». Партнерами конференції також стали Торгово-промислова палата України та Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка Національної академії наук України. Головні інформаційні партнери — компанія «МОРІОН» та «Щотижневик АПТЕКА».

Метою заходу був обмін науковим та практичним досвідом з представниками інших закладів вищої освіти, наукових установ, а також підприємств та ділової спільноти, популяризація наукових досягнень у галузі розробки та виробництва лікарських засобів, обговорення перспектив розвитку фармацевтичної галузі та її євроінтеграції, проблем підготовки фахівців для фармацевтичної промисловості України.

Серед основних наукових напрямків, що розглядалися в ході конференції, були:

1) розробка, дослідження властивостей і виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), лікарських засобів і косметичних виробів;

2) фізико-органічна хімія біологічно активних речовин;

3) молекулярна фармакологія і хемогеноміка;

4) фундаментальна і прикладна геронтологія;

5) сучасні технології дипломного і післядип­ломного навчання фахівців.

У роботі конференції взяли участь більш ніж 50 науковців, аспірантів, магістрантів, експертів з України та Євросоюзу, які обговорили найважливіші питання сучасної фармацевтичної науки та практики, потреби та виклики вітчизняної фармацевтичної галузі.

Від імені Івана Грищенка, доктора економічних наук, професора, ректора КНУТД, академіка Національної академії педагогічних наук Украї­ни, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, конференцію відкрила Людмила Ганущак-Єфіменко, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та інноваційної діяльності КНУТД. Вона привітала учасників заходу та висловила сподівання, що озвучені доповіді закладуть підвалини для нових наукових напрямків та векторів співпраці, підкресливши, що кафедра промислової фармації вже має низку фундаментальних напрацювань.

З привітаннями також виступили декан факультету хімічних та біофармацевтичних технологій, кандидат хімічних наук, доцент Ольга Бау­ла, завідувач кафедри промислової фармації КНУТД, доктор фармацевтичних наук, професор Владислав Страшний. О. Баула зазначила, що конференція проходить вже вп’яте і стала високопрофесійною платформою для конструктивного діалогу з метою вирішення актуальних питань фармацевтичної промисловості. Сьогодні фармацевтична галузь України — це той напрямок, яким можна пишатися, вона активно нарощує свій потенціал та вже багато років демонструє швидке зростання. Збільшення виробничих потужностей у фармацевтичному секторі стимулює розвиток наукового і освітнього напрямків, які опікуються підготовкою висококваліфікованих спеціалістів, що покликано забезпечити високий рівень розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості. Таким чином, консолідоване єднання науки, освіти та бізнесу — шлях до активного розвитку фармацевтичної галузі України.

Привітання, що надихає на творчі досягнення, учасникам конференції надійшло від Ханса Гроса (Hans Groth), доктора медичних наук, MBA, голови правління Всесвітнього форуму з демографії та старіння (World Demographic & Ageing Forum — WDA Forum). Динаміка кількості населення, а також питання довголіття та зміни поколінь є одними з ключових викликів ХХІ ст., але також невикористаним джерелом безпрецедентних можливостей. WDA Forum — глобальний аналітичний центр, заснований у 2003 р. Його метою є підтримка та забезпечення добробуту в усьому світі. WDA Forum розглядає демографічні проблеми та їх вплив на соціальне, економічне та політичне середовище в міжнародному контексті. Тому активне довголіття є частиною його порядку денного. Старіння та довголіття — реальність у всьому світі, і це так і для України. Вплив безпрецедентний, і тому ця зустріч є такою важливою для розвитку інновацій. Старіння впливає як на індивідуальному, так і на суспільному та економічному рівні — скрізь. Кількість осіб віком 85+ вже зараз сягнула найвищих показників за всю історію людства і в наступні кілька десятиліть очікується значне її зростання. Тому надзвичайно важливим є вже сьогодні створювати інновації, спрямовані на забезпечення здорового старіння та активного довголіття.

Галина Кузьміна, кандидат хімічних наук, доцент кафедри промислової фармації КНУТД, представила доповідь на тему «Сталий розвиток інноваційних наукових досліджень на кафедрі промислової фармації КНУТД». Кафедру органічної та аналітичної хімії було створено у 2002 р., а згодом перейменовано на кафедру промислової фармації, завідувачем якої наразі є В. Страшний. З моменту створення кафедри було підготовано 15 проєктів для участі в конкурсах на фінансування науково-дослідних робіт (НДР). У 2016 р. було зареєстровано науковий напрям досліджень «Фундаментальні технології активного довголіття». У 2019 р. науковцями кафедри на базі Навчально-наукової лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології виконано госпдоговірних НДР щодо розробки лікарських засобів та послуг з дослідження АФІ на загальну суму майже 1 млн грн. Проведено 4 міжнародні науково-практичні конференції, видано 3 збірки наукових праць та збірку тез доповідей. Кафедра активно співпрацює з науковими установами Національної академії наук (НАН) України, зокрема з Інститутом фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України та Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. Крім того, кафедра веде наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями. Зокрема, у 2020 р. 3 студенти магістратури пройшли освітньо-наукове стажування в Литві за програмою білатеральних обмінів. У 2019 р. відкрито аспірантуру за спеціальністю «Промислова фармація» та наразі 10 аспірантів навчаються на кафедрі. У 2020 р. КНУТД атестовано за науковим напрямом «Біологія та охорона здоров’я» і заклад отримав категорію «Б». А у 2021 р. вперше за всю історію кафедри промислової фармації захищено докторську та кандидатську дисертації.

Змістовним стало пленарне засідання конференції, яке було повністю присвячене сучасним дослідженням у галузі фармакології та фармацевтичної розробки АФІ, допоміжних речовин та лікарських засобів геріатричного спрямування.

У рамках засідання велику зацікавленість учасників конференції викликали доповіді:

  • Романа Смішко, керівника департаменту досліджень і розробки АТ «Фармак» на тему «CPhI Worldwide. Інноваційні тренди, нові ідеї та технології»;
  • Володимира Бессарбова, доктора технічних наук, доцента, наукового керівника навчально-наукової лабораторії молекулярної фармакології, хемогеноміки та біогеронтології КНУТД, професора кафедри промислової фармації;
  • Галини Кузьміної, кандидата хімічних наук, доцента кафедри промислової фармації КНУТД, та Вадима Лісового, магістранта тієї ж кафедри на тему «Тверді дисперсні системи природних флавоноїдів у виробництві геріатричних лікарських засобів»;
  • Олени Іщенко, кандидата технічних наук, доцента кафедри прикладної екології, технології полімерів та хімічних волокон КНУТД, Вікторії Плаван, доктора технічних наук, професора, завідувачки кафедри прикладної екології, технології полімерів та хімічних волокон КНУТД та Ірини Ляшок, кандидата технічних наук, доцента тієї ж кафедри на тему «Технологія електроформування волокнистих матеріалів на основі біосумісних полімерів»;
  • Олени Салій, кандидата фармацевтичних наук, доцента кафедри промислової фармації, директора ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» на тему «Впровадження підходу Quality by Design на етапі фармацевтичної розробки ін’єкційного препарату для внутрішньосуглобового введення»;
  • Надії Матвєєвої, доктора біологічних наук, професора, завідувачки лабораторії адаптаційної біотехнології Інституту клітинної біо­логії та генетичної інженерії НАН України на тему «Розробка фармацевтичної композиції біофлавоноїдів з флеботонічними та протизапальними властивостями».

Роман Смішко розповів про інноваційні тренди, нові ідеї та технології у фармацевтичній галузі за підсумками міжнародної конференції CPhl Worldwide 2021, яка проходила 9–11 листопада в Мілані (Італія). Цього року після 2 років перер­ви у зв’язку з пандемією було представлено майже 1300 компаній, з них близько 50 — онлайн. Серед найбільш популярних нових трендів та інновацій у фармацевтичній галузі у 2021 р. доповідач відзначив застосування можливостей штучного інтелекту, великих масивів даних та аналітики, а також підходів гнучкого виробництва.

На конференції були представлені наступні напрямки: АФІ (алкалоїди, амінокислоти, антитіла, антибіотики, цитокіни, ензими, гормони та синтетичні речовини, пептиди, фосфоліпіди, простагландини, сироватки та вакцини), біотехнологія, фармакологія, токсикологія, імунохімія, доклінічні та клінічні дослідження, обробка даних, статистичний аналіз, фармакоекономіка, фармацевтичне обладнання та пакування.

У 2021 р. більше виробників АФІ інвестують у безперервні технології виробництва, які мають переваги щодо максимізації пропускної здатності та усунення додаткових витрат робочого часу та фінансів, пов’язаних із запуском та зупинкою виробництва між партіями, за допомогою виробничого процесу 24/7 до завершення проєкту. Також такий підхід включає можливість зниження ймовірності розбіжностей у якості та надійності процесу, що означає, що ризик вилучення частини або всієї партії значно нижчий. Найбільш популярними терапевтичними напрямками щодо розробки АФІ були імунодепресанти, засоби, що застосовуються при онкологічних захворюваннях, цукровому діабеті, серцево-судинних та респіраторних хворобах, при розсіяному склерозі. Велику увагу в ході конференції було приділено біотехнологічним АФІ, новим технологіям виробництва, пакування та доставки ліків, роботі контрактних організацій.

У секторі контрактних дослідницьких організацій (Contract Research Organization — CRO) в останні роки спостерігається активність у сфері використання штучного інтелекту та машинного навчання. Технології штучного інтелекту застосовують для розробки нових лікарських засобів. Також велика кількість біофармацевтичних та фармацевтичних компаній покращує розробку нових ліків та проведення клінічних досліджень завдяки використанню штучного інтелекту та машинного навчання.

Іншим напрямком є Real World Evidence (реальні дані/докази, RWE), що відіграє значну роль у розробці лікарських засобів, допомагаючи дослідникам ідентифікувати потенційних пацієнтів, створити правильні критерії для проведення клінічних досліджень. У секторі організацій, що займаються контрактним виробництвом та дослідженнями (Contract development and manufacturing organization — CDMO) в останні роки спостерігається значна активність у клітинній та генній терапії. CDMO використовує дві опції: вертикальну (знижує залежність CDMO від однієї форми випуску лікарського засобу) та горизонтальну інтеграцію.

Тож, фармацевтична галузь ніколи не стоїть на мiсцi, а пандемія COVID-19 змусила компанії переосмислити багато аспектів своєї діяльності. Минулий рік показав, що важливо підвищувати швидкість та точність пошукiв нових лікарських засобів та їх виробництва, методів лікування та вакцин для задоволення великомасштабного попиту. Сучасні тенденції дозволяють створювати якісні та ефективні препарати, а також постійно удосконалювати технології їх виробництва. Важливо відслідковувати нові тренди, що мають місце на світовому ринку, та рухатися вперед разом з ними.

У режимі online в роботі конференції взяли участь Євген Карпічев (Yevgen Karpichev), кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник, департамент хімії, Талліннський технологічний університет (Department of Chemistry, Tallinn University of Technology), м. Таллінн, Естонія, та Денис Бондар (Denys Bondar), Ph.D, з доповіддю «Наноалмази для таргетної доставки ліків», а також заочно Ханс Грос з доповіддю «Орієнтири фармацевтичної промисловості України у зв’язку із демографічною ситуацією, що змінюється». Х. Грос надав матеріали прогнозу експертів ООН щодо демографічних змін на різних континентах до 2100 р. Зокрема, в європейському регіоні прогнозується значне зменшення кількості дітей (0–14 років) та осіб працездатного віку, натомість до 2100 р. кількість осіб старше 65 років збільшиться майже удвічі порівняно з 2000 р. При цьому кількість людей віком 80+ збільшиться з 20 до 90 млн за аналогічний період.

Базуючись на цих прогнозах, можна сформувати наступні рекомендації для фармацевтичної промисловості України. Роботодавцям доцільно зосередити увагу відділів роботи з персоналом на створенні умов для продовження трудової діяльності кваліфікованих працівників вікової категорії 65+, а також активно протидіяти будь-яким проявам ейджизму. Основним кінцевим споживачем продукції фармацевтичних підприємств стає людина літнього віку (група 65+). Тому розробку та виробництво лікарських засобів необхідно поступово переорієнтовувати значною мірою на комплексні ліки для зниження поширеності поліпрагмазії та насичення ринку препаратами для профілактики та лікування захворювань, характерних для вікової групи 65+, а саме:

  • нейродегенеративних захворювань (наприклад хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона та iн.);
  • серцево-судинних захворювань;
  • онкологічних хвороб;
  • цукрового діабету ІІ типу та ін.

Жваву наукову дискусію ініціювали доповіді науково-педагогічних працівників кафедри промислової фармації Андрія Галстяна, доктора хімічних наук, професора та Іллі Ресницького, асистента.

За результатами роботи конференції буде видано збірник наукових праць «Фізико-органічна хімія, фармакологія та фармацевтична технологія біологічно активних речовин. Випуск 4».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті