24 листопада 2021 р. вчені у Південній Африці повідомили, що виявили тривожний новий варіант SARS-CoV-2.
Вони зауважили, що цей варіант дуже швидко розповсюджується на півдні Африки і містить велику кількість незвичайних мутацій, які можуть зробити вірус більш заразним, ніж попередні варіанти.
Через кілька днів після отримання даних від учених Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що новий варіант, названий «омікроном», викликає занепокоєння.
Підтвердивши ранні побоювання вчених, до початку січня 2022 р. «омікрон» викликав безпрецедентний сплеск випадків захворювання в усьому світі.
Важливо відмітити, що багато мутацій, виявлених експертами в «омікроні», рідкісні серед раніше секвенованих варіантів вірусу.
Це загадка для вчених, тому що немає відомих проміжних варіантів, що показують, як еволюціонував «омікрон». Начебто новий варіант з’явився «з нізвідки».
Є 3 альтернативні теорії походження «омікрону»:
- варіант розвинувся непоміченим у популяції десь у світі, де було мало спостереження та секвенування COVID-19;
- він розвинувся у тих, хто залишався з інфекцією протягом надзвичайно тривалого часу, тому що їх імунітет був скомпрометований, можливо, внаслідок супутньої ВІЛ-інфекції або лікування імунодепресантами;
- він розвинувся в популяції тварин до того, як людина заразилася вірусом.
Друга теорія найбільш популярна серед вірусологів та епідеміологів.
Проте деякі експерти стверджують, що інші віруси, такі як вірус грипу, згодом стають менш заразними для людей із ослабленою імунною системою. Вони наводять докази того, що хоча такі віруси адаптуються до імунної системи свого господаря, вони накопичують інші мутації, які роблять їх менш здатними заражати інших людей.
Однак «омікрон» виявився заразнішим, ніж усі раніше відомі варіанти.
«Сигнатура» мутацій SARS-CoV-2 у мишей
Дослідники з Китайської академії наук (Chinese Academy of Sciences) у Пекіні знайшли докази, що «омікрон», можливо, отримав свою велику колекцію незвичайних мутацій від мишей.
Вони вважають, що ранній варіант вірусу з лінії, відомої як B.1.1, передався від людини до миші в середині 2020 р. Згодом він розвинув ряд адаптацій до свого нового господаря, перш ніж викликати інфекцію в іншої людини наприкінці 2021 р.
Вчені з Китаю ідентифікували 45 «точкових мутацій» у РНК «омікрону», які, як вони припускають, він набув після виникнення розбіжності з лінією B.1.1.
Точкові мутації — це заміни окремих хімічних букв, відомих як основи, в чотирибуквенному генетичному коді.
Попередні дослідження показують на те, що РНК-віруси, як правило, отримують більше мутацій у певних основах, залежно від тварини-господаря, усередині якої вони реплікуються.
Використовуючи ці знання, автори нової статті визначили «сигнатуру» мутації в різних тварин-господарів SARS-CoV-2. Їхнє нове дослідження показало, що відносна частота нових точкових мутацій в «омікроні» є характерною для еволюції в миші-хазяїні, а не у людини.
Вони виявили, що «сигнатура» мутації «омікрону» відрізняється від декількох варіантів, які, як відомо, розвинулися у людей, включаючи 3 варіанти, виділені у пацієнтів із хронічним COVID-19.
Учені також виявили, що кілька мутацій у шиповидному білку «омікрону», який SARS-CoV-2 використовує для зараження клітин-господарів, допомагають вірусу міцніше зв’язуватися зі своїм цільовим рецептором у мишей. Свої висновки вони опублікували в «».
У статті дослідники підсумовують: «У сукупності наші результати свідчать про те, що попередник «омікрона» перейшов від людей до мишей, швидко накопичував мутації, що сприяють зараженню цього хазяїна, а потім повернувся до людей, що вказує на міжвидову еволюційну траєкторію спалаху «омікрона».
Дикі чи лабораторні миші?
Біолог Метт Рідлі (Matt Ridley), автор книги «Вірус: пошук походження COVID-19», прокоментував результати цього дослідження: «Схоже, «омікрон» розвинувся з людського варіанту у мишах. Питання: які миші та де? Домашні миші в будинках? Чи лабораторні миші в лабораторіях?».
«Ми вважаємо, що «омікрон», ймовірно, розвинувся в популяції диких мишей», — зазначив «Medical News Today» старший автор дослідження, доктор філософії Веньфен Цянь (Wenfeng Qian).
Він додав, що мутації шиповидного білка «омікрон» значною мірою перетинаються з мутаціями вірусів SARS-CoV-2, які адаптувалися до миші-господаря.
Однак 18 із 25 мутацій шипа «омікрон» не були наявні в жодному з вивчених ними вірусів SARS-CoV-2, які були адаптовані до лабораторних мишей.
Крім того, В. Цянь зазначив, що «омікрон», мабуть, відрізняється від лінії B.1.1, з якою він має 7 загальних мутацій.
«Низька вірогідність, що лабораторія буде використовувати варіант B.1.1 для своїх експериментів з адаптацією миші», — прокоментував він. Замість цього він сказав, що вчені, швидше за все, використовуватимуть штам SARS-CoV-2, який дослідники секвенували на початку пандемії, відомий як Wuhan-Hu-1.
У свою чергу, біолог-еволюціоніст Майк Воробей (Mike Worobey), доктор філософії, з Університету Аризони (University of Arizona), США, зазначив, що найбільш правдоподібною залишається теорія про те, що «омікрон» розвинувся у пацієнта із ослабленим імунітетом із затяжною інфекцією SARS-CoV-2.
За матеріалами www.medicalnewstoday.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим