Комітет рекомендував продовжити період закупівель ліків через міжнародні організації до кінця 2023 р.

21 Січня 2022 3:59 Поділитися
19 січня під головуванням Михайла Радуцького, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), відбулося перше у 2022 р. засідання профільного комітету. На порядок денний було винесено розгляд ряду проєктів законів.

На засіданні Комітету також були присутні Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я, Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Першим документом був проєкт закону № 6508 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину». Метою цього документа є врегулювання питання запровадження карантину на території України та покращення взаємодії між органами державної влади в умовах пандемії.

Михайло Радуцький зазначив, що відповідно до ст. 29 Закону України від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо встановлення карантину для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб на території країни. Одночасно з тим в Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відтак Міністерством охорони здоров’я було переглянуто положення ст. 29 вказаного вище закону та запропоновано викласти його в новій редакції, визначивши на рівні закону перелік протиепідемічних заходів, що можуть тимчасово застосовуватися на період встановлення карантину, зокрема передбачити особливі умови і режим пересування населення та господарської діяльності, відвідування закладів, здійснення пасажирських перевезень, підстави та порядок обов’язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталів) тощо.

Віктор Ляшко зауважив, що прийняття даного проєкту закону вирішить ті питання, які виникають під час розробки нормативних актів для протидії коронавірусній хворобі, та покращить взаємодію між органами державної влади при прийнятті рішення стосовно запровадження карантину. Олена Степаненко, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, озвучила позицію Уповноваженого з прав людини відносно проєкту закону № 6508.

За її словами, обмеження прав і свобод людини і громадянина згідно з Конституцією України можливе у разі встановлення надзвичайного або воєнного стану. При запровадженні карантину не встановлюється надзвичайний стан, однак відбувається обмеження/порушення конституційних прав громадян, зокрема право на вільне пересування.

На переконання О. Степаненко, має бути чітко визначений та закріплений у законі перелік прав, які обмежуватимуться на період дії карантину. Також має бути визначено перелік суб’єктів, на яких покладатиметься здійснення контролю за виконанням протиепідемічних, профілактичних та інших заходів. Тобто має бути затверджений перелік осіб, які матимуть повноваження здійснювати, зокрема, перевірку COVID-сертифікатів, яку наразі відповідно до рішення Уряду здійснюють Національна поліція, Національна гвардія України.

За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проєкт закону до порядку денного та прийняти його за основу.

Наступним розглядали проєкт закону № 6416 щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, розроблений Кабінетом Міністрів України.

Метою проєкту закону є продовження до 30 квітня 2023 р. пільгового періоду для здійснення державних закупівель ліків через міжнародні спеціалізовані організації, не поширюючи на них вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а також подовження чинних на сьогодні спрощених процедур державної реєстрації та маркування ліків і медичних виробів, які закуповуються міжнародними організаціями та державним підприємством «Медичні закупівлі України».

Ольга Стефанишина, член Комітету, зауважила, що основним завданням ДП «Медичні закупівлі України» є закупівля для населення якісних лікарських засобів, медичних виробів, вакцин тощо. На думку О. Стефанишиної, підприємство повноцінно виконує поставлене перед ним завдання, тому в даній ситуації незрозуміло, навіщо застосовувати додатковий механізм закупівель, такий як міжнародні спеціалізовані організації.

У ході обговорення Комітет надав дві пропозиції до проєкту закону № 6416, а саме:

  • щодо подовження пільгового періоду для здійснення державних закупівель до 31 грудня 2023 р.;
  • лікарські засоби, зареєстровані за спрощеною процедурою та закуплені особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я за бюджетні кошти, можуть перебувати на території України виключно для безоплатного постачання в заклади охорони здоров’я.

За результатами обговорення запропоновано Комітету з питань економічного розвит­ку рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроєкту у першому читанні прийняти його за основу і в цілому.

Останнім розглянутим питанням порядку денного став проєкт закону № 6423 щодо удосконалення захисту працівників бригад екстреної медичної допомоги. Даний проєкт закону передбачає посилення відповідальності за насильство проти працівників центрів екстреної медичної допомоги, а також збільшує штрафи за завідомо хибні виклики «швидкої».

Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України ст. 350-1 «Погроза або насильство щодо працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги». Санкції за порушення даної норми встановлюватимуться таким чином:

  • погроза вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень по відношенню до працівника центру екстреної медичної допомоги під час виконання ним службових обов’язків, застосована з метою перешкоджання службовій або професійній діяльності каратиметься арештом на строк до 6 міс або обмеженням волі терміном до 3 років,
  • умисне нанесення побоїв, легких чи середніх тілесних ушкоджень — каратиметься обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий термін,
  • умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження — каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.

Окрім того, проєктом закону врегульовується питання встановлення покарання за завідомо хибний виклик «швидкої». Відтак проєктом збільшується розмір адміністративного покарання:

  • за перший хибний виклик — від 3,4 до 8,5 тис. грн,
  • за другий хибний виклик, вчинений протягом року, — від 6,8 до 17 тис. грн або громадські роботи терміном від 40 до 60 год.

Депутати підтримали проєкт закону № 6423 та запропонували Комітету з питань правоохоронної діяльності рекомендувати Верховній Раді України прийняти проєкт за основу.

Також на засіданні були затверджені пропозиції Комітету до проєкту порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання на період лютий–липень 2022 р.

Оксана Миронюк
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті