Роль фармацевтів у відповідальному самолікуванні: фармацевтична опіка при ГРВІ

«Українська Фармацевтична Школа» відкрила новий сезон. Цей проєкт дозволяє фармацевтам розширити свої знання та поліпшити професійні навички. 10 лютого 2020 р. відбулася перша в цьому році науково-практична онлайн-конференція, яка включала не тільки доповіді з актуальних для фармацевтів питань, а й майстер-клас «Фармацевтична опіка: нові можливості симптоматичного лікування». Цю практичну частину провела Олена Лозова, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармацевтичної хімії та біологічної хімії, фармакогнозії, Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет». Безумовно, питання фармацевтичної опіки є дуже актуальним для будь-якого фармацевта, тож пропонуємо більш детально ознайомитися з матеріалами цього майстер-класу.

О. Лозова почала з того, що наразі роль провізора знецінюється. Адже існує думка, що провізор — це людина, яка прос­то продає лікарські засоби. Тож, важливо розібратися в тому, чому саме так сталося та як можна змінити ситуацію — підвищити рівень поваги до фармацевтів.

Як громадяни отримують інформацію про лікарські засоби?

Спікер зазначила, що для отримання інформації про лікарські засоби громадяни України користуються наступними джерелами (у порядку зменшення значущості):

  • реклама;
  • поради знайомих;
  • інтернет;
  • поради фармацевта.

Приблизно 75% інформації люди отримують з реклами та порад знайомих, близько 67% — з інтернету та 57% — це поради фармацевтів.

Зважаючи на це, зрозумілими є результати дослідження, проведеного в рамках проєкту «(Без)коштовна медицина» Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) та Благодійного фонду «Пацієнти України». Так, було встановлено, що 69% хворих в Україні займаються самолікуванням. Основними причинами цього є:

  • вартість медичних послуг;
  • недовіра до лікарів;
  • низька культура лікування українців.

Відповідальне самолікування: роль фармацевта

Експерт наголосила, що самолікування може мати серйозні негативні наслідки. Адже неправильне використання лікарських засобів це, в першу чергу, загроза несвоєчасного звернення до лікаря, що підвищує вірогідність ускладнення хвороби та проявів небажаних ефектів від ліків. Тож, варто пам’ятати, що самолікування не розглядається як альтернатива фаховому призначенню терапії.

Зі свого боку, Всесвітня організація охорони здоров’я ввела таке поняття, як «відповідальне самолікування», у якому велику роль відіграють саме фармацевти.

Відповідальне самолікування — це використання споживачем лікарських засобів, що знаходяться у вільному продажу, для лікування та профілактики порушень самопочуття та симптомів, розпізнаних ним самим. При цьому хворий бере на себе відповідальність за результат самолікування, а фармацевт зобов’язаний надати повну об’єктивну інформацію про всі переваги та недоліки лікарських засобів (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл зобов’язань між хворим та фармацевтом під час відповідального самолікування

Оновлення протоколів фармацевта

Перш за все спікер нагадала, що наразі для позначення професії ми користуємося такими термінами, як «фармацевт» та «асистент фармацевта».

Крім того, Міністерство охорони здоров’я України наказом від 05.01.2022 р. № 7 оновило протоколи фармацевта під час відпуску лікарських засобів з аптечних закладів та їх структурних підрозділів.

Ці протоколи включають основні стани, при яких фармацевт має право надавати рекомендації і відпускати безрецептурні лікарські засоби для зменшення вираженості симптомів, які пацієнт розпізнав самостійно.

О. Лозова відмітила, що якщо проаналізувати ці протоколи, можна виділити наступний алгоритм дій фармацевтів під час відпуску безрецептурного препарату в рамках фармацевтичної опіки:

  • встановити, з приводу якого симптому та для кого вибирається препарат;
  • з’ясувати, чи не є цей симптом проявом захворювання, що потребує обов’язкового втручання лікаря;
  • визначити фармакологічну (фармакотерапевтичну) групу, що може бути рекомендована для зменшення вираженості цього симптому;
  • обрати серед препаратів певної групи оптимальний;
  • зробити вибір оптимальної лікарської форми та шляху введення;
  • пояснити правила використання лікарської форми;
  • роз’яснити особливості індивідуального дозування;
  • пояснити особливості взаємодії лікарського засобу з їжею, алкоголем, нікотином;
  • звернути увагу на час доби, оптимальний для прийому препарату;
  • наголосити на можливих несприятливих наслідках застосування препарату.

Крім того, необхідно з’ясувати, чи правильно пацієнт зрозумів отриману інформацію. Це є обов’язковим кроком фармацевтичної опіки.

Фармацевтична опіка при ГРВІ

Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) — це, як правило, клінічний симптомокомплекс, пов’язаний із запаленням слизової оболонки носа, глотки та пазух носа в результаті гострої вірусної інфекції.

За словами спікера, у даному контексті дуже важливо відрізняти симптоми ГРВІ від проявів грипу (таблиця). Адже грип — це вірусне захворювання, що може супроводжуватися дуже серйозними ускладненнями. Тож, такого пацієнта обов’язково необхідно направити до лікаря для того, щоб за ним вівся кваліфікований нагляд і була надана своєчасна допомога.

Таблиця. Характеристики, за якими можна відрізнити грип від ГРВІ
Симптоми Грип ГРВІ
Різкий та гострий початок хвороби Характерний Нехарактерний
Підвищена температура тіла Підвищується різко, зазвичай до 38 °С Може бути, але зазвичай у межах 37–37,5 °С
Нежить, закладеність носа Може з’явитися на 2–3-й день як ускладнення Виникає в перший день хвороби, часто є першим симптомом
Чхання Найчастіше немає Найчастіше є
Кашель Найчастіше з’являється на 2-й день захворювання, часто спричиняє біль за грудиною Не різко виражений, найчастіше з’являться одразу, разом з болем у горлі
Біль у горлі Зазвичай не характерний, може з’явитися на 3–4-й день захворювання Найчастіше з’являється одразу, має виражений характер
Головний біль, біль у м’язах Є Спочатку немає, може з’явитися, якщо виникають ускладнення
Відчуття втоми Є Виникає, якщо висока температура тіла зберігається більше доби

О. Лозова наголосила на тому, що симптоми ГРВІ та прояви поширеного штаму COVID-19 «омікрон» можуть бути схожими: нежить (73%), головний біль (67,5%), втома (63,5%), чхання (60%) та біль у горлі (59,6%). Тож, однією з рекомендацій має бути карантин та ізоляція хворого.

Згідно з протоколами фармацевти при ГРВІ працюють у рамках симптоматичного та базового лікування:

  • симптоматичне лікування: анальгетики та антипіретики; нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП); засоби, що зменшують набряк слизової оболонки носа та пазух носа, або розчин NaCl для носа (ізотонічний або гіпертонічний); протикашльові лікарські засоби;
  • базова терапія: відпочинок, вживання великої кількості води під час лихоманки.

У цьому контексті особливу увагу варто звернути на умови раціонального застосування НПЗП:

  • усі препарати цієї групи, особливо ацетилсаліцилову кислоту, необхідно приймати після їди;
  • препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, під час вагітності і в період годування грудьми;
  • не можна поєднувати прийом антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна дія, особливо в ацетилсаліцилової кислоти, а також гепатотоксичні ефекти);
  • ацетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою;
  • ацетилсаліцилова кислота знижує ефект петльових діуретиків;
  • ібупрофен знижує ефект тіазидних діуретиків та антигіпертензивних засобів;
  • при одночасному застосуванні з НПЗП можливе посилення дії пероральних цукрознижувальних засобів, антикоагулянтів, антиагрегантів;
  • ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не слід призначати особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості реакції.

Як відрізнити COVID-19 від застуди?

За словами експерта, жодних альтернативних шляхів, як відрізнити, це «омікрон» чи ГРВІ, крім тестування, не існує.

Можна запропонувати пацієнту використати швидкі тести на респіраторну групу, наприклад на грип, або швидкі тести на коронавірус.

Фармацевтична опіка під час профілактики ГРВІ

О. Лозова відмітила, що коли приймається рішення про профілактику ГРВІ чи грипу, перш за все необхідно з’ясувати, як часто пацієнт хворіє. Опираючись на це, можна оцінити загальний опір організму, а саме: стан імунної системи.

Якщо людина хворіє на ГРВІ рідко, варто рекомендувати дотримуватися загальних правил, які сприяють профілактиці грипу та ГРВІ, порадити лікарські засоби, що підвищують загальну резистентність організму.

Якщо особа хворіє на ГРВІ часто, необхідно поставити ряд уточнювальних питань, які наведені у протоколах фармацевта (рис. 2).

Рис. 2. Фармацевтична опіка під час відпуску лікарських засобів для профілактики грипу та ГРВІ

Лихоманка: на що звернути увагу?

Варто пам’ятати, що лихоманка — це типова терморегуляторна реакція на вплив пірогенних подразників. Тож, жарознижувальні лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38 °С та вище). Якщо раніше у дитини відмічалися судоми, можна при нижчих показниках температури тіла.

Крім того, тривалість самостійного застосування жарознижувальних засобів не має перевищувати 3 дні!

Під час вибору оптимального лікарського засобу при лихоманці варто керуватися наступними принципами:

  • прийом комбінованих препаратів доцільний при поєднанні декількох симптомів застуди (лихоманка, ознаки запального процесу);
  • більшість комбінованих протизастудних препаратів протипоказані дітям віком до 6 років;
  • комбіновані протизастудні препарати протипоказані вагітним та жінкам, що годують грудьми. Тож, для них доцільно і більш безпечно проводити симптоматичне лікування окремих проявів застуди;
  • таблетки і порошки протизастудних препаратів часто містять наповнювачі — вуглеводи, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Помилки під час самолікування ГРВІ

Найчастіше при самолікуванні застуди люди допускають наступні помилки:

  • прийом антибіотиків;
  • застосування жарознижувальних засобів при незначному підвищенні температури тіла;
  • відмова від прийому жарознижувальних засобів при тривалому (понад 2–3 дні) та суттєвому підвищенні температури тіла;
  • одночасне застосування декількох препаратів, які широко рекламуються (можливість передозування у разі застосування кількох препаратів з одним активним інгредієнтом);
  • відмова від звернення до лікаря за наявності загрозливих симптомів чи у разі, коли вираженість симптомів не зменшується (лихоманка — 3 дні, симптоми застуди — 7 днів).

Підводячи підсумок, О. Лозова зазначила, що наразі самолікування — це закономірний процес, що розвивається. Його неможливо скасувати або заборонити, однак дуже важливо його врегулювати та зробити відповідальним.

За допомогою злагодженої, спрямованої на пацієнта роботи лікарів та фармацевтів можна донести до пацієнтів:

  • важливість грамотного ставлення до свого здоров’я;
  • раціональність принципів відповідального самолікування;
  • попередження про можливі ускладнення у разі самолікування.
Римма Москаленко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті