Ліки від алергії: важливі фактори ефективності та безпеки

27 Травня 2022 11:04 Поділитися

25 травня 2022 р. провайдер з безперервної медичної освіти — Група компаній «МедЕксперт» провела онлайн-захід «Нові реалії праці фармацевтів в умовах воєнного часу. Практикум». У своїй доповіді Ганна Зайченко, завідувач кафедри фармакології, доктор медичних наук, професор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, розставила важливі акценти у питаннях класифікації, ефективності та безпеки застосування актуальних сьогодні протиалергічних засобів.

Коли слід застосовувати мембраностабілізатори?

Г. Зайченко наголосила, що мембраностабілізатори призначають тільки для профілактики алергічних реакцій «поки з носа ще не потекло, а очі ще не почервоніли і не сверблять». Адже ці препарати виключно попереджають викид гістаміну. Коли цей процес вже почався, зупинити його вони не можуть.

Мембраностабілізатори мають наступні особливості застосування:

  • прийом препаратів починають за 3–4 тиж до ймовірного контакту з алергеном;
  • стійкий ефект розвивається протягом 10–12 тиж постійного прийому;
  • у перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової оболонки носа, що не потребує відміни препарату;
  • для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на добу.

До представників цієї групи препаратів належать кислота кромогліциєва, недокроміл натрію, кетотифен.

Місцеві глюкокортикостероїди: на що звернути увагу?

Місцеві глюкокортикостероїди є поширеною групою препаратів, що показані для лікування алергії. Однак Г. Зайченко навела ряд важливих аспектів, які необхідно враховувати при їх застосуванні:

  • не призначаються після перенесених травм носа (2 міс) та операцій на носовій перетинці (1 рік ), за наявності виразок на слизових оболонках носа;
  • при тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових оболонок, носові кровотечі, пригнічення функцій кори надниркових залоз;
  • не можна перевищувати призначену дозу, необхідно суворо дотримуватися техніки розпилювання, що наведена в інструкції для застосування;
  • не застосовують у вагітних та в період годування грудьми, а також у дітей віком до 4 років;
  • є причиною розвитку ряду побічних ефектів: гірсутизм, атрофія шкіри, стриї, вугровий висип, можуть спричинити системну дію при нанесенні на велику ділянку шкіри.

Особливості застосування місцевих симпатоміметиків

До безрецептурних місцевих симпатоміметиків належать ті, що блокують α1 (фенілефрин) та α2адренорецептори (наприклад тетризолін, ксилометазолін, нафазолін). Ця група препаратів чинить судинозвужувальну дію та виявляє широкий спектр ефектів: поліпшення носового дихання, зменшення кількості секрету, що виділяється, зменшення набряку слизової оболонки та гіперемію.

Разом із цим серед їх побічних ефектів виділяють стимуляцію центральної нервової системи, безсоння, дратівливість, підвищення артеріального тиску, запаморочення, тремор, атрофію слизової оболонки носа (при тривалому застосуванні).

Зважаючи на це, у симпатоміметиків існують певні особливості застосування:

  • не рекомендується застосовувати більше 5–6 днів. Перед їх прийомом для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини;
  • масляні розчини назальних капель не використовуються у дітей віком до 2 років, оскільки це може призвести до потрапляння їх у легені та розвитку пневмонії;
  • ці препарати можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим із артеріальною гіпертензією та гіпертиреозом;
  • можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають пацієнтам із глаукомою;
  • не призначають особам, що мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі;
  • не призначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, з блокаторами β- адренорецепторів (можливі зменшення вираженості антигіпертензивного ефекту, розвиток порушення серцевого ритму), седативними препаратами (можливе послаблення дії), антидепресантами, інгібіторами моноамінооксидази (можливе збільшення вираженості дії та побічних ефектів), а також із іншими лікарськими засобами, що вводяться через носову порожнину.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті