Майбутнє аптечної справи, яке створюється сьогодні

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Ліна Костенко

Ми завершуємо цикл публікацій, присвячених перебігу ХІ Міжнародного фармацевтичного форуму «АПТЕКИ СВІТУ–2022», який відбувся 3 червня в Києві. Заключна сесія була присвячена питанням трансформації роботи на фармацевтичному ринку в умовах воєнного часу. Спікери обговорили, як працює програма реімбурсації у нинішній ситуації; як можуть змінитися відносини між учасниками фармринку; які є способи відповідати на виклики воєнного часу, коли аптеки мають ризик опинитися в заблокованому місті, без електроенергії і води, втратити частину документів; як розвиваються технології, що застосовуються в аптечній справі.

Програма реімбурсації в умовах воєнного стану

Тетяна Бойко, заступник голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), розповіла, як працює система фінансування медичних закладів та програми реімбурсації «Доступні ліки» під час воєнного стану.

На даний момент НСЗУ укладено 1282 договори з аптечними закладами — понад 12 тис. місць відпуску ліків за програмою «Доступні ліки». Переважна більшість — це аптеки приватної форми власності (що належать юридичним особам та фізичним особам — підприємцям). «Для нас це великий показник довіри, що бізнес довіряє державі в особі НСЗУ», — зазначила спікер.

За програмою реімбурсації можна отримати близько 400 лікарських засобів, що застосовуються при серцево-судинних хворобах, цукровому діабеті ІІ типу, для профілактики інсультів та інфарктів, при бронхіальній астмі, розладах психіки та поведінки, епілепсії, нецукровому діабеті, а також інсуліни.

З початку 2022 р. НСЗУ своєчасно виплатила аптекам понад 992 млн грн за відпущені препарати за програмою реімбурсації. Доповідач нагадала, що бюджет програми на 2022 р. становить 4,6 млрд грн. Враховуючи очікуваний спад роздрібного ринку лікарських засобів у поточному році, за умови, що весь цей бюджет буде використано, частка препаратів, включених до програми реімбурсації, в структурі ринку може становити близько 6%.

З початку повномасштабної війни було виписано понад 3 млн електронних рецептів, за якими пацієнти отримували ліки. Уряд вніс низку змін, щоб кожен українець із хронічним захворюванням мав доступ до безоплатних ліків на території країни. Розуміючи, що в умовах воєнного стану можливі перебої з інтернетом, електроенергією тощо, на період воєнного стану препарати за програмою «Доступні ліки» та інсулін дозволено відпускати як за електронним, так і паперовим рецептом. НСЗУ відшкодовує аптекам їх вартість. Також НСЗУ відшкодовує аптекам повну вартість інсулінів. Всі 47 препаратів інсуліну, включені до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, на період дії воєнного стану повністю безоплатні для пацієнтів.

Держава продовжує гарантувати пацієнтам надання медичної допомоги за Програмою медичних гарантій безоплатно. Пацієнти мають доступ до лікування, а лікарні отримують гроші за надані послуги. Враховуючи ситуацію в країні, не всі заклади охорони здоров’я мають змогу вести електронні медичні записи. Щоб забезпечити безперебійне фінансування, НСЗУ сплачує щомісяця фіксовану суму коштів законтрактованим медичним закладам, незважаючи на фактично внесені записи в електронну систему охорони здоров’я. Це 1/12 від суми договору на місяць.

Реформат сервісу бронювання в аптеках

Микита Алфьоров, керівник проєкту Apteki.ua, представив кейс реформатування сервісу бронювання ліків в аптеках та розповів, як GeoApteka трансформувалася в сервіс Apteki.ua (Аптеки України). Новий сервіс стартував 10 травня 2022 р. Це інтернет-сервіс http://www.Apteki.ua, що дає користувачеві можливість отримувати актуальну інформацію про наявність, вартість та місця продажу необхідних лікарських засобів в зручному для користувача районі, а також додаткову інформацію про графік роботи аптек. Сервіс також дозволяє здійснювати резервування препаратів.

Ринок має змінитися і мають змінитися відносини між операторами ринку. Все залежатиме від того, хто як працюватиме.

На сайті доступна карта працюючих аптек. Наразі база налічує більше 16 тис. торгових точок.

«З мого досвіду, більшість проєктів електронної комерції в Україні має монолітну інфраструктуру, яка дуже важка. Це коробкові рішення, такі як Magento та ін. Монолітна інфраструктура не дозволяє швидко розвиватися, оскільки і бізнес-логіка, інтерфейс, і самі дані скріплені в єдиному пучку. Ми ж використовуємо мікросервісну інфраструктуру, де є окремі великі та невеликі сервіси, що дозволяють зробити розробку більш гнучкою та масштабувати продукт у майбутньому», — пояснив спікер.

Основна ціль реформатування сервісу бронювання ліків — підвищення зручності використання та ефективності сервісу.

«Ми поставили бізнес-мету отримувати товарні дані за мінімальний час. Якщо раніше дані оновлювалися 1 раз на годину, то зараз кожні 15 хв, що дозволяє мати найактуальніші дані щодо наявності та залишків ліків в аптеках. Автоматичне розпізнавання даних із використанням штучного інтелекту становить 95–98%, — повідомив доповідач. — Під час проєктування нового, зручнішого для користувача інтерфейсу ми, зважаючи на зростання використання мобільних пристроїв, керувалися Mobile-First підходом. Також ми перебудували свої алгоритми (тепер можна побачити найближчі аптеки від 100 м), замінили картографічний сервіс, розробили функціонал пошуку замовлення в одній аптеці, змінили технічну інфраструктуру».

Відносини між операторами ринку мають змінитися?

Які зміни відбулися у взаєминах між операторами фармацевтичної галузі після 24 лютого та чи слід сподіватися на повернення до того, що було раніше? Як зазначив Ігор Назаренко, директор аптечної мережі «Ліки України» (Чернігів), ставлення аптечних мереж до тих зобов’язань, які брали на себе дистриб’ютори, змінилося. Деякі мережі стали закуповувати товар напряму у виробника, що було зумовлено ситуацією і потребою. Наприклад, коли Чернігів був в оточенні, не було жодної можливості отримати забезпечення від національних дистриб’юторів, товари не доставляли. Доводилося посилати свій транспорт — під обстрілами, по неузгоджених гуманітарних коридорах — до виробника. Спікер висловив вдячність виробникам, які надавали таку можливість і свій товар. «Я не розумію, в чому причина спроб дистриб’ютора повернути все до того, як було раніше», — зазначив доповідач. На думку спікера, ринок має змінитися і мають змінитися відносини між операторами ринку. Все залежатиме від того, хто як працюватиме. І. Назаренко подякував всім співробітникам як з боку виробників, так і дистриб’юторів, які допомагали регіонам.

Ані цифровізація, ані COVID-19 не змогли зробити такої революції. Наразі 60% аптечних мереж вже працює в системах електронного документообігу.

За словами спікера, більшість національних виробників дуже гідно змінилися, відчуваючи проблематику аптечних мереж. Водночас дещо шокує підхід певних інших виробників, які надають плани на червень, виходячи з розрахунків попереднього року. При цьому навіть не розуміють, наприклад, яка кількість населення залишилася. Якщо національні мережі мають певний запас міцності за рахунок західних та центральних регіонів, які менше постраждали, то малі і середні регіональні мережі, які зазнали певних втрат, можуть опинитися в ситуації, коли вони стануть неконкурентоспроможними. І. Назаренко закликав виробників звертати на це увагу і підходити до планування з урахуванням ситуації в регіонах.

Доповідач також нагадав, що тягар маркетингу фактично повністю лягає на плечі споживача. А це наші громадяни і їх сім’ї, які тією чи іншою мірою постраждали від війни. Зрозуміло, що є питання маржинальності, проте необхідно мати певну відповідальність перед споживачем, зокрема відповісти на запитання, чому в нас деякі ліки дорожчі, ніж за кордоном (а громадяни, які повернуться з-за кордону, напевно ставитимуть такі запитання). Доповідач сподівається на позитивні зміни у цьому напрямку. Вони залежатимуть від виробників, їх свідомості та їх політики.

Наостанок доповідач з досвіду роботи аптечної мережі в заблокованому місті надав декілька порад колегам, які наближені до лінії фронту, де є ризик часткового або повного оточення — попіклуйтеся про генератори та запас палива для них, бо без таких речей втриматися дуже важко. Одне з проблемних питань, з якими стикнулася мережа «Ліки України» під час оточення, пов’язане з тим, що програмне забезпечення не працювало. Усі сервери були в Чернігові. Перепідключити їх вдалося лише після вивезення до Києва.

Підтримка та майбутнє аптечних програм з урахуванням потреб у воєнний час

Про новини на ринку сервісів для автоматизації роботи аптек розповів Вадим Янчарук, Product Director напрямку technology Proxima Research International. У січні 2022 р. компанія Proxima Research International випустила нову версію програмного забезпечення для аптек Proxima Apteka (прим. ред.: попередня версія — ПК «Аптека»).

«Під час розробки нової версії ми використовували напрацьований досвід, який налічує загалом 20 років роботи на ринку автоматизації, 1500 установ, автоматизованих на попередній версії продукту, а також 8000 аптек, які використовують наші дані в аналітиці, та 12 000 аптек, які користуються нашими довідниками», — поінформував доповідач. Так сталося, що в лютому частина аптек вже працювала на новій версії, таким чином вона несподівано отримала стрес-тестування.

Proxima Apteka розроблений з використанням хмарного сервісу AWS. Перевагами цього є можливість легко масштабуватися (підключати нові аптеки), надійність та безпека. Хмарний сервіс постійно оновлюється. Нова версія встановлюється дуже швидко, лише за 1 день, сервіс постійно доступний у режимі онлайн. Водночас система може працювати й офлайн, єдина умова роботи — наявність електрики. За першої ж можливості інтернет-підключення інформація оновлюється.

Будь-яке виправлення, доповнення або функціонал можна оновити для будь-якої кількості аптек. Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та наявність підказок дозволяють користувачеві з будь-яким рівнем навичок роботи з обліковою системою за 5 хв розібратися та почати працювати в системі. Для підтримування комунікації з фармацевтом передбачені push-повідомлення.

Завдяки технології штучного інтелекту відбуваються автоматичне розпізнавання товарів у накладних та прайс-листах з будь-яких зовнішніх документів, а також щоденна актуалізація характеристик товарів (які характеристики оновлюватимуться, обирає сам користувач).

«Зараз ми готуємо пропозицію для ринку, щоб закрити потребу у програмі бухгалтерського обліку 1С, додаючи до нашого аптечного обліку бухгалтерський. Я думаю, найближчим часом ми вийдемо з цією пропозицією на ринок», — підсумував В. Янчарук.

Аптеки — у вогні. Технології рятують

Як відомо, через війну кількість працюючих аптек в країні зменшилася. Найбільше постраждали «гарячі» регіони з очевидних причин. Проте слід зауважити, що і в нібито спокійних регіонах кількість аптек дещо зменшилася. «Я надзвичайно вдячна нашим клієнтам, які не зупинили жодної програми підтримки пацієнтів, — зазначила Тетяна Жолуденко, CEO MDM. — Зараз ми робимо усе, щоб продовжити співпрацю з аптечними мережами».

Компанія MDM надає послуги з супроводу програм підтримки пацієнтів та маркетингових договорів, співпрацює з понад 95 аптечними мережами (понад 400 юридичних осіб), які разом включають понад 12,5 тис. працюючих торгових точок. Навантаження з ведення договорів з аптечними мережами та виробниками — величезне. У середньому за один квартал обробляється більше 3,5 тис. документів (акти, рахунки, звіти тощо). Ніхто не очікував, що колись доведеться стикнутися із ситуацією, коли неможливо підтвердити необхідні документи через те, що аптека, наприклад, зруйнована або згоріла, але ці питання вирішуються. Побічним ефектом повномасштабної війни став суттєвий ривок у переході на електронний документообіг. Ані цифровізація, ані COVID-19 не змогли зробити такої революції. Наразі 60% аптечних мереж вже працює в системах електронного документообігу (ЕДО), і це надзвичайно позитивні зміни. Перехід на ЕДО дозволяє співпрацювати і виконувати умови угод стосовно надання послуг аптечними мережами в ситуації, коли підписанти та відповідальні особи перебувають у різних куточках світу і весь документообіг здійснюється дистанційно в належні терміни. MDM закликає аптечні мережі активно переходити на ЕДО та готові допомагати і підтримувати їх у цьому.

Інформувати лікарів та пацієнтів стосовно того, де є препарати, можливо також за допомогою чат-боту. Наразі всі пацієнтські програми, які не оснащені чат-ботами, оснащуються ними.

Відбулося різке скорочення візитів медичних працівників до аптек. У зв’язку з цим перед Фармою постали такі питання: як підтвердити послуги з викладки; як навчати фармацевтів; як контролювати запаси в аптеках; як інформувати лікарів та пацієнтів, де є препарати. Доповідач розповіла про додаток Appteka. Це онлайн-платформа для ефективної комунікації з фармацевтами. Початково цей додаток застосовувався переважно для навчання. Наразі додано функціонал фотозвітності, встановлення завдань та контролю за їх виконанням.

Інформувати лікарів та пацієнтів стосовно того, де є препарати, можливо також за допомогою чат-боту. «Цією ідеєю вже активно користуються деякі бренди. Аптечним мережам також ватро звернути увагу на даний інструмент як для внутрішньої комунікації, так і для донесення інформації до пацієнтів. Він зручний, швидкий, його легко реалізувати. Ми готові співпрацювати з мережами. Оскільки ми підтримуємо комунікаційні проєкти, а також програми підтримки пацієнтів, ми розуміємо, наскільки по-різному потребують підтримки різні люди. Хочу звернути увагу, що наразі всі пацієнтські програми, які не оснащені чат-ботами, оснащуються ними. Пропоную вам звернути увагу на ці можливості», — зазначила Т. Жолуденко.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті