Прогноз OECD щодо впливу українців на трудові ресурси Європи

Згідно з прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD) приріст трудових ресурсів європейських країн за рахунок переселенців з України до кінця 2022 р. становитиме 1,2 млн, або 0,5%. Найбільше зростання спостерігатиметься в трьох країнах: Чехії (2,2%), Польщі (2,1%) та Естонії (1,9%). Для кількох інших держав вплив оцінюється на рівні 1–1,5% (Угорщина, Латвія, Словацька Республіка, Литва, Румунія). Для всіх інших країн очікується, що відносна зміна буде значно нижчою, щонайбільше 0,5%, і навіть меншою для більшості великих європейських країн.

Про стан ринку праці

Відповідно до Директиви про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive — TPD) Європейського Союзу, біженці з України отримали статус захисту в ЄС на термін до 3 років, а також доступ до медичного страхування та ринку праці. Порівняно з іншими біженцями українці мають деякі характеристики, які полегшують їх інтеграцію (наприклад профіль освіти, наявні соціальні мережі, негайний доступ до роботи), тоді як інші можуть, навпаки, перешкоджати їм (багато з них є матерями-одиначками з дітьми та іншими утриманцями).

Загальний оцінений вплив на робочу силу є приблизно вдвічі більшим, ніж вплив потоку біженців до Європейського Союзу в 2014–2017 рр. Враховуючи відмінності в профілях мігрантів у 2014–2017 рр. та сьогодні, сегменти впливу на ринок будуть різними — ймовірно, переважно сфера послуг, на відміну від некваліфікованої фізичної праці.

Що заважає адаптації?

Основними перешкодами на шляху працевлаштування в Європі для українців залишаються дефіцит мовних навичок та відсутність підтвердження кваліфікації. Так, у червні Мюнхенський інститут економічних досліджень (Münchener Gesellschaft zur Förderung der Wirtschaftswissenschaft — CESifo) провів опитування майже 1000 українських біженців і виявив, що хоча 90% респондентів хотіли б знайти роботу в Німеччині, лише половині з них вдалося це зробити. Коли дослідники CESifo опитали 1000 менеджерів з персоналу німецьких компаній з різних галузей промисловості, 83% сказали, що незнання німецької мови є основною перешкодою для найму людей.

Понад 85% опитаних Інститутом CESifo мали вищу або середню спеціальну освіту. Тим не менш, щоб працювати в регульованій галузі, наприклад, фармацевтом або водієм вантажівки, претенденти повинні мати визнану професійну кваліфікацію. Без офіційного визнання українських документів про освіту вони не мають права працювати в Німеччині — ще одна перешкода для інтеграції. Як пише «Deutsche Welle», без кваліфікації чи мовних навичок люди можуть знайти роботу в таких секторах, як догляд за людьми похилого віку. Національна асоціація догляду та медсестринства (Verband für häusliche Betreuung und Pflege e.V. — VHBP) вже навіть б’є на сполох через можливу експлуатацію ненавчених українських біженців. Вони можуть бути готові працювати за частину звичайної зарплати, заявив генеральний директор асоціації Даніель Шлер (Daniel Schlör) в ефірі телерадіокомпанії «ARD».

Ще одна проблема, з якою стикаються країни, що приймають біженців, — адаптація учнів та студентів. Як зазначено у тематичному звіті, виникає суттєва напруженість для систем з точки зору можливостей, необхідних людських і фінансових ресурсів. Крім того, біженці, наприклад, із Сирії, Афганістану, Венесуели та кількох африканських країн, що втікали від тривалих воєн і криз, залишаються в країнах, які зараз підтримують недавніх українських біженців. Вони також потребують постійної допомоги.

За матеріалами www.oecd.org; www.cesifo.org; www.dw.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!