Медики та фармацевти у Європі закінчують навчання частіше, ніж інші студенти

Незакінчення вищої освіти — поширене явище у багатьох країнах. Так, у 18 країнах, дані про які має Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), близько третини (32%) колишніх першокурсників не отримують дипломи*. Так, в Угорщині, Новій Зеландії, Норвегії та США відраховують понад 40% студентів, проте у Данії, Фінляндії, Франції та Японії — менше 25%. За даними польського Центру обробки інформації (Ośrodek Przetwarzania Informacji Państwowy Instytut Badawczy — OPI PIB), у 2012–2020 рр. у Польщі відраховано 40% колишніх студентів, тобто 1,3 млн осіб.

Фактори відсіву

Згідно з отриманими даними, в Польщі найменший відсоток відрахувань характерний для навчання за напрямами медичних наук (медицина, фармація, стоматологія, медична біологія тощо) та мистецтвознавства (по 29%). Це складні напрямки навчання, з великою кількістю охочих, які вимагають великих особистих вкладень вже на етапі вступу. Натомість, найвищий рівень відрахувань спостерігається серед тих, хто вивчає природничі (51%) та гуманітарні (47%) науки.

Студенти, що навчаються очно, з більшою вірогідністю отримають дипломи, ніж заочники. Також студенти жіночої статі частіше закінчують навчання, ніж їхні однокурсники. За даними OECD, на 10 відсоткових пунктів. Тільки в Австралії, Німеччині, Швеції та США різниця за цим показником між статями менша ніж 5%. Навпаки, у Чехії, Фінляндії та Польщі відповідна різниця дорівнює чи навіть перевищує 15%.

Так, аналіз, проведений експертами OPI PIB, показав, що частка відрахованих серед чоловіків є на 15 процентних пунктів вищою, ніж серед жінок. Це пов’язано з більш частим вивченням природничих та інженерних наук чоловіками, що характеризується високим відсотком відрахувань. При цьому на частоту рішення про припинення навчання суттєво не впливає вік, у якому студенти починають навчатися за певною програмою.

Причини відрахування з навчання

Фактори, що впливають на рішення про припинення навчання, можна розділити на дві групи — інституційні та індивідуальні, зазначено у повідомленні OPI PIB. Перші включають елементи, пов’язані з програмою, предметами та викладачами, співвідношенням кількості годин теоретичних і практичних занять, негнучким підходом до розкладу, студентським життям, рівнем оплати, а також інфраструктурою. Індивідуальними факторами є перш за все відсутність інтересу до предмету навчання, особисті проблеми студента (здоров’я, фінансове становище), інші зобов’язання, такі як робота або друга спеціальність, а також навчання далеко від дому. Рішення покинути навчання рідко пов’язане з появою лише одного з цих факторів, зазвичай це наслідок багатьох подій і обставин.

За матеріалами www.oecd.org; opi.org.pl

*OECD (2013) Education at a Glance 2013: OECD Indicators, OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/eag-2013-en.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!