Нова система громадського здоров’я: Верховна Рада ухвалила проєкт закону № 4142

07 Вересня 2022 11:42 Поділитися

Під час пленарного засідання 6 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні проєкт закону № 4142 «Про систему громадського здоров’я». За відповідне рішення проголосувало 228 народних депутатів. Наразі документ передано на підпис голові Верховної Ради України.

Чому він важливий і як його ухвалення допоможе збудувати систему громадського здоров’я в Україні — пояснює Міністерство охорони здоров’я України.

«Збереження здоров’я людей і його максимальних показників, забезпечення якісного, повноцінного життя є одними з найважливіших цілей усієї світової спільноти. Здоров’я громадян є найбільшою цінністю й України. Адже саме завдяки кожному з нас країна здобуде перемогу і зможе досягти сталого соціально-економічного розвитку», — йдеться в повідомленні.

Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Крім того, Україна як член Організації Об’єднаних Націй приєдналася до реалізації Цілей сталого розвитку, що також передбачає формування відповідних програм громадського здоров’я.

Отже, країна стоїть на шляху оновлення не лише економічних і політичних процесів — змінюватиметься і система охорони здоров’я. Першим кроком на шляху до цих змін є прийняття законопроєкту 4142 «Про систему громадського здоров’я».

Ухвалений проєкт закону дозволить оновити розбалансовану систему охорони здоров’я, зробити її сучасною, інтегрованою в європейську мережу; створити комплексну систему громадського здоров’я.

Також виконання норм законопроєкту № 4142 сприятиме:

  • запобіганню хворобам, зміцненню здоров’я населення та збільшенню тривалості життя;
  • ефективному використанню коштів державного бюджету для забезпечення епідеміологічного нагляду, моніторингу, готовності та реагування на загрози та надзвичайні ситуації;
  • ефективному здійсненню повноважень центральних органів виконавчої влади та інших суб’єктів;
  • розвитку комплексного підходу до розв’язання проблем громадського здоров’я;
  • збереженню функції забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту держави через створення національної мережі установ із контролю та профілактики хвороб тощо.

«Для виконання своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами, ЄС і громадянами наша країна має збудувати цілісну систему громадського здоров’я, яка запобігатиме травматизму, інвалідизації та смерті, працюватиме над продовженням тривалості життя людей, промотуватиме здоровий спосіб життя та формуватиме здорове середовище для всіх і кожного. Крім того, така система регулюватиме загальну політику в галузі охорони здоров’я, її організацію й управління, а також — вибудує ефективну систему протидії біологічним загрозам», — підкреслив Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.

У Міністерстві зазначають, що громадське здоров’я стосується заходів, спрямованих як на всю спільноту, так і на індивідуальні потреби кожного. Частина цих заходів орієнтована на зниження ризиків, що формують значний тягар захворюваності та смертності серед населення та стимулювання факторів, які, навпаки, сприяють зміцненню та збереженню здоров’я.

Це дуже важливо для України, адже, за різними оцінками, частка економічних втрат держави внаслідок передчасної смертності становить щонайменше 12,1 млрд грн. А найчастіше причиною смерті стають неінфекційні, інфекційні захворювання та травми.

Тому оновлена система має сформувати низку заходів, які допоможуть українцям значно підвищити якість і тривалість життя: від маркування харчових продуктів до напрацювання стратегії імунізації, зміцнення здоров’я та догляду за дітьми, гарантування якісно організованих і доступних медичних послуг. Пріоритетом має стати саме профілактика. Такий підхід обрали європейські країни, і це дозволило їм зробити суттєвий стрибок у сфері громадського здоров’я. Там середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок — 80.

Натомість показники України за останні 20 років лишаються на одному рівні та в середньому є на 5 років нижчими за європейські. Чоловіки в нашій країні живуть у середньому 66 років, а жінки — 76.

Зараз в Україні діє значна кількість нормативно-правових актів, які регулюють відносини між окремими складовими системи, проте єдиної нормативно визначеної системи громадського здоров’я в її класичному розумінні, спроможної реагувати на виклики, немає. Щоб її побудувати і досягти цілей, важливо переглянути чинне законодавство і прийняти нове, яке відповідатиме поставленим завданням. У країні будуть визначені суб’єкти, які працюють над питаннями громадського здоров’я, і кожен з них матиме права і обов’язки.

Зокрема, законопроєкт № 4142 гарантує фізичним особам безпечні для здоров’я і життя харчові продукти, питну воду, довкілля, умови праці, навчання, виховання, побут, дозвілля, відпочинок. Водночас він зобов’язує громадян піклуватися про своє здоров’я, здоров’я і гігієнічне виховання дітей; не шкодити здоров’ю інших тощо.

«Україна обрала євроінтеграційний вектор розвитку, але рух у цьому напрямі потребує об’єднаних зусиль усього суспільства. І тільки якщо кожен щодня дбатиме про себе і сумлінно виконуватиме свою частину зобов’язань, ми зможемо досягти визначеної мети», — резюмує МОЗ.

За матеріалами moz.gov.ua,
фото t.me/radutsky

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті