Medicines for Europe про ризики в ланцюгах постачання генериків та покращання моделей ціноутворення

22 Вересня 2022 9:33 Поділитися
Європейські системи охорони здоров’я нині стикаються з викликами, що впливають на ланцюги постачання лікарських засобів. Це питання стало предметом обговорення під час 27-ї Щорічної конференції асоціації «Medicines for Europe» в Сіджесі, Іспанія, що тривала з 29 червня до 1 липня 2022 р. Під час конференції організація поділилася результатами звіту «New pricing models for generic medicines to ensure long-term healthy competitiveness in Europe». У звіті зазначається, що європейський ринок лікарських засобів наразі стикається з безпрецедентним ціновим тиском, спричиненим новою «реальністю», що настала у зв’язку з початком пандемії COVID-19, широкомасштабною війною в Україні та прискоренням інфляції. Значно зросли ціни на енергію, паливо та інгредієнти (сировину). Логістика та транспортування також зазнали ускладнень та додаткових витрат, оскільки глобальний ланцюг постачання вимушено доповнився новими каналами доставки. Ці події актуалізували потребу у заходах, які б компенсували багатовимірне навантаження на фармацевтичний сектор. У даній публікації пропонуємо ознайомитися з ключовими міркуваннями та пропозиціями щодо реформування політики ціноутворення на генеричні препарати, консолідовані асоціацією у цьому звіті.

Поточна політика ціноутворення в європейських країнах

Ефективна політика щодо генеричних препаратів полегшує доступ пацієнтів до лікування і водночас сприяє економії бюджетів на охорону здоров’я.

Генерики відіграють важливу роль у європейській системі охорони здоров’я. Близько 70% препаратів, що відпускаються в Європі за рецептом, становлять непатентовані препарати — генерики та біосиміляри. Серед європейських країн з найбільшою часткою генериків на ринку рецептурних препаратів — Нідерланди, Німеччина, Польща та Великобританія (рисунок).

Рисунок. Обсяги ринку рецептурних препаратів в європейських країнах (не включає біосиміляри) у 2021 р. в умовних одиницях (1 умовна одиниця відповідає 1 табл./шприцу) із зазначенням частки генериків

Джерело: Звіт асоціації Medicines for Europe «New pricing models for generic medicines to ensure longterm healthy competitiveness in Europe».

У Великобританії та Данії діє вільне ціноутворення. У даному випадку уряд покладається на конкуренцію, щоб підтримувати ціни на низькому рівні. У Німеччині діє змішана система. Проте більшість європейських країн регулюють ціни на генеричні препарати, використовуючи такі методи, як зовнішнє референтне ціноутворення, внутрішнє референтне ціноутворення, обмеження вартості генерика у відсотках від ціни оригінатора, узгодження цін тощо (таблиця).

Таблиця. Політика ціноутворення у європейських країнах
Країна Система ціноутворення Зовнішнє референтне ціноутворення Внутрішнє референтне ціноутворення Узгодження цін на генерики Повернення/ компенсація (payback/ clawback)
Австрія Цінове регулювання Ні Так Ні Ні
Бельгія Цінове регулювання Ні Так Ні Так
Болгарія Цінове регулювання Так Так Ні Так
Чехія Цінове регулювання Так Так Ні Ні
Данія Вільне ціноутворення Ні
Фінляндія Цінове регулювання Ні Так Ні Ні
Франція Цінове регулювання Ні Так Ні Так
Німеччина Вільне ціноутворення і цінове регулювання Ні Так Ні Так
Греція Цінове регулювання Так Так Ні Так
Угорщина Цінове регулювання Ні Так Ні Так
Ірландія Цінове регулювання Так Так Ні Ні
Італія Цінове регулювання Ні Так Так Так
Литва Цінове регулювання Так Так Так Так
Нідерланди Цінове регулювання Так Так Ні Так
Польща Цінове регулювання Так Так Так Так
Португалія Цінове регулювання Так Так Ні Так
Румунія Цінове регулювання Так Так Ні Так
Словаччина Цінове регулювання Так Так Ні Так
Іспанія Цінове регулювання Ні Так Ні Ні
Швеція Цінове регулювання Ні Ні Ні Ні
Великобританія Вільне ціноутворення Так

Джерело: Звіт асоціації Medicines for Europe «New pricing models for generic medicines to ensure longterm healthy competitiveness in Europe».

У цілому ряді європейських країн запроваджено систему референтного ціноутворення у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби. Як правило, контролю за цінами підлягають ліки, вартість яких відшкодовується.

Зовнішнє референтне ціноутворення — практика порівняння цін на фармацевтичні товари в різних країнах для встановлення базової ціни. Вона спрямована на те, щоб країна не платила більше, ніж інші порівнювані країни. Кошик референтних країн розраховується індивідуально для кожної країни. Критерії відбору можуть включати місцезнаходження, рівень доходу, розмір ринку тощо. Кількість референтних країн варіює від 3–4 у Франції, Португалії, Хорватії та Кіпру до понад 20 в Австрії, Італії та Польщі. Зовнішнє референтне ціноутворення зазвичай використовується разом з іншими методами ціноутворення, а не як окремий політичний інструмент.

Внутрішнє референтне ціноутворення передбачає практику порівняння цін на фармацевтичні продукти, які терапевтично схожі та можуть бути взаємозамінними в межах країни. Внутрішнє референтне ціноутворення є класичним інструментом, який найчастіше використовується для гармонізації цін на препарати з таким самим або подібним терапевтичним ефектом (референтна група). Найкраще працює в поєднанні з заходами, що заохочують застосування генеричних препаратів.

Метою внутрішнього референтного ціноутворення є обмеження ціни, яку держава сплачує за препарат з таким самим або подібним терапевтичним ефектом, щоб знизити коливання цін. Внутрішнє референтне ціноутворення має кілька переваг. По-перше, робить пацієнтів і лікарів більш чутливими до ціни, особливо якщо пацієнти добре поінформовані про альтернативні методи лікування. Якщо пацієнт обирає дорожчий препарат у тій самій референтній групі, він має доплатити різницю між фактичною та референтною ціною.

Багато країн застосовують обмеження ціни на генеричні препарати у відсотках від ціни оригінатора. Наприклад, у Франції ціна генеричного препарату має бути на 60% нижчою за вартість оригінального лікарського засобу, а в Румунії — на 35%. Австрія, Словаччина та Угорщина мають три рівні обмеження — на перший, другий і третій генерики після оригінатора.

Також є інструменти, які дозволяють розділити ризики між державою і виробником лікарських засобів і спрямовані на запобігання перевитратам бюджету. Наприклад, практика, що передбачає обмеження обсягів продажу препаратів, які відшкодовуються державою (в рамках реімбурсації), або при перевищенні яких виробник зобов’язаний провести певні виплати державі або повернути частину доходу (payback/clawback).

Головною проблемою, яку відзначили експерти в звіті Medicines for Europe, є відсутність динамічного підходу до ціноутворення, недостатність зв’язку між референтною ціною та рівнем конкуренції в певній референтній групі: наприклад, якщо конкурентів мало, референтну ціну можна підвищити, якщо багато — знизити. За підтримки експертів було визначено три нові найперспективніші з точки зору можливості впровадження моделі цінової політики, які потенційно можуть піти на користь щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку непатентованих препаратів, — багаторівневе ціноутворення, відмова від прив’язки до ціни оригінатора та модель автоматичної індексації.

Модель багаторівневого ціноутворення

Дана модель враховує досвід Канади, де багаторівнева система ціноутворення (Tiered Pricing Framework) почала діяти у 2014 р. Система передбачає 3 рівні ціноутворення. Якщо на ринку наявний лише один генерик, його відносять до 1-го рівня; якщо є 2 генерики — до 2-го рівня; якщо 3 або більше — до 3-го рівня. Для генериків 1-го рівня встановлюється обмеження ціни на рівні 75% від ціни оригінатора, 2-го рівня — 50%, 3-го рівня — 25%.

Тобто модель багаторівневого ціноутворення передбачає, що ціни на генерики залежатимуть від референтної ціни оригінатора, а також кількості конкурентів. Вважається, що такий підхід створюватиме стимули для виведення препаратів на ринок, сприятиме ціновій конкуренції, уповільненню зниження ціни, коли вона знижується до рівня, коли залишатися на ринку економічно невигідно.

Перевагою даної моделі може бути те, що вона одночасно враховує два аспекти, критично важливі для європейського ринку генериків, — адаптується до рівня конкурентоспроможності та сприяє стійкості. Складний характер цієї моделі може потребувати створення певної інфраструктури для її успішного впровадження, але ці інвестиції мають окупитися в майбутньому.

Повна або часткова відмова від прив’язки до ціни оригінатора

Чому примусове зниження ціни відносно ціни оригінатора може бути проблемою? Наявність обмеження ціни на генеричні препарати у відсотках від ціни оригінатора може впливати на рівень ринкової конкуренції шляхом постійного примусу генеричних препаратів постійно підтримувати знижку відносно ціни референтного препарату. Деякі  виробники оригінальних препаратів можуть зловживати своїм домінуючим становищем на ринку та знижувати ціну до рівня, коли залишатися на ринку генерикам стане економічно невигідно.

У звіті запропоновано 3 варіанти відмови від прив’язки до ціни оригінатора:

  • повна — відсутність обмеження ціни генериків відносно ціни оригінального препарату, тобто відсутність примусу до зниження ціни для генериків;
  • часткова — еталонна ціна встановлюється один раз і використовується в усіх наступних розрахунках. У такому разі будь-які подальші зміни ціни оригінального препарату не впливатимуть на ціни генериків;
  • за умови досягнення певного рівня конкуренції — передбачає припинення прив’язування до ціни оригінатора, коли конкуренція досягає певного рівня, пов’язаного з кількістю генериків та їх часткою на ринку.

Автоматична індексація

Оскільки спочатку пандемія коронавірусу, а згодом війна в Україні призвели до прискорення інфляції в усьому світі, може бути доцільним розглянути можливість такого методу захисту від впливу інфляції, як автоматична індексація.

Моделі автоматичної індексації спрямовані на компенсацію втрат через інфляційні процеси шляхом автоматичного коригування цін на основі заданого індексу. Прийнятність застосування даного підходу значною мірою залежить від того, який ризик, пов’язаний з інфляцією, готовий прийняти платник, щоб запобігти вимиванню з ринку генеричних препаратів.

Як варіант — між виробниками та державою може бути укладена домовленість про розподіл ризиків: замість того, щоб ціни на ліки коригувалися на весь рівень інфляції, їх може бути скориговано на його частку (наприклад половину).

У поточній політиці європейських країн головною метою є створення економії, в той час як можливий вплив на конкуренцію може нехтуватися. Проте якщо методи цінового регулювання, за рахунок яких ця економія досягається, нав’язуються надто агресивно, це може мати негативний ефект у вигляді дефіциту ліків через зниження цін до того рівня, коли виробнику буде економічно невигідно залишати препарат на ринку. Запропоновані асоціацією Medicines for Europe моделі ціноутворення мають на меті висвітлити інструменти, які можна використовувати, якщо рівень конкуренції слабшає.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті