Хіміки вже впродовж тривалого часу прагнули створювати дедалі складніші молекули. У фармацевтичних дослідженнях це часто проявлялося у штучному відтворенні природних молекул з лікувальними властивостями. Це призвело до створення багатьох чудових молекулярних конструкцій, але робота, як правило, займає багато часу та коштує дорого.
Цього року троє вчених отримали Нобелівську премію з хімії за роботу, яка покликана спростити складні процеси. Винагороду в цій номінації «за розробку методів клік-хімії та біоортогональної хімії» присуджено:
- Каролін Р. Бертоцці, Стенфордський університет (Stanford University), Каліфорнія, США;
- Мортену Мелдалу, Копенгагенський університет (Københavns Universitet), Данія;
- К. Баррі Шарплессу, Scripps Research, США.
У 2000 р. Б. Шарплесс ввів концепцію клік-хімії. Цей термін використовується для опису реакцій, які проходять у м’яких умовах зі значною швидкістю. Саме легкість та невибагливість таких процесів і обумовлює термін «click» — клацання.
Невдовзі Б. Шарплесс та М. Мелдал незалежно один від одного представили те, що зараз називають «перлиною в короні» клік-хімії — азидоалкінове циклоприєднання під дією мідних каталізаторів. Це елегантна та ефективна хімічна реакція, яка зараз широко використовується, у тому числі в розробці препаратів, картографуванні ДНК.
К. Бертоцці, яка працює в галузі глікобіології та біоортогональної хімії, вивела клік-хімію на новий рівень і почала застосовувати її у живих організмах.
Наразі біоортогональні реакції використовуються в усьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів. Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили націлювання онкопрепаратів, які зараз проходять клінічні дослідження.
За матеріалами www.nobelprize.org
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим