Фізична та економічна доступність ліків: чи є привід для занепокоєння?

Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні (ВООЗ в Україні) на своїй сторінці у Facebook опублікувало звіт про опитування щодо доступності медичної допомоги та ліків в Україні в умовах війни. Зокрема, щодо доступу населення до лікарських засобів зазначається, що, за даними опитування, загалом кожна п’ята людина (22%) не змогла отримати необхідні їй ліки. На тимчасово окупованих територіях та територіях з активною фазою конфлікту цей показник зростає до кожної третьої особи. Схожа ситуація і з внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Спробуємо розібратися, чи насправді все так погано із доступністю ліків в Україні?

За даними опитування ВООЗ в Україні, найчастіше респонденти називали такі види ліків, які важко було отримати:

від високого артеріального тиску — 49%;
від серцевих захворювань — 49%;
знеболювальні препарати — 41%;
седативні препарати — 33%;
антибіотики — 32%.

Серед основних причин неотримання ліків відзначаються наступні:

підвищення цін на ліки — 84%;
відсутність ліків в аптеці — 46%.

Зі свого боку, зауважимо, що на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну дійсно відзначалися певні проблеми із доступністю лікарських засобів для населення. Основними чинниками цього стали масштабні обстріли населених пунктів по всій території України, внаслідок чого значна частина аптечних закладів не працювала або працювала обмежений проміжок часу. До того ж у перші дні повномасштабного вторгнення виникли панічні настрої серед населення, до аптечних закладів вишиковувалися великі черги, люди закуповували ліки про запас, особливо для лікування хронічних захворювань. У ці дні обсяги аптечного продажу зросли майже у 2 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 р. А в умовах ускладненої логістики поповнювати запаси аптечним закладам було дуже важко. А тому залишки ліків в аптеках на початку березня скоротилися до 14 днів при довоєнному рівні у 32–33 дні (рис. 1). При цьому за деякими категоріями ліків залишків в аптеках було менше ніж на 10 днів, зокрема серед категорій ліків, які користувалися найвищим попитом в українців. До таких належать такі категорії: анальгетики; засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему; протизапальні та протиревматичні засоби; психолептичні засоби; антисептичні і дезінфікуючі засоби; кардіологічні препарати; засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа. А за деякими препаратами взагалі фіксувався дефіцит — наприклад, для окремих препаратів інсуліну та левотироксину натрію. Ці проблеми значно посилювалися у регіонах, де точилися бойові дії.

Втім, криза тривала недовго, учасники ринку швидко адаптувалися до нових умов, і проблеми із запасами та наявністю ліків в аптечних закладах зникли. Також були вирішені питання із поставкою препаратів, на які виник дефіцит.

Тобто проблеми із фізичною доступністю ліків на більшій частині території України відзначалися лише на початку повномасштабної війни. Безумовно, в регіонах, де точаться бойові дії, та у віддалених районах, до яких складно дістатися через обстріли, ці проблеми залишаються.

Рис. 1 Поденна динаміка обсягів аптечного продажу лікарських засобів та залишків в аптеках з 1.01.2022 до 26.10.2022* р.

Щодо економічної доступності, то відповідно до звіту більшість респондентів скаржаться на недоступність ліків через підвищення цін. Однак тенденція щодо зростання цін фіксується не лише у сегменті ліків, а й для більшості товарів.

Загалом за період січень–вересень 2022 р., за даними Державної служби статистики України, інфляція становить 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У той же час, за даними компанії «Proxima Research», за період січень–вересень 2022 р. рівень інфляції на ринку лікарських засобів становив 16%, що нижче за рівень інфляції у країні в цілому. При цьому варто відзначити, що з початку повномасштабного вторгнення інфляція на фармринку зросла до 20% і залишалася відносно стабільною, тобто подальшого зростання цін не відбувалося. Однак з 21 липня 2022 р. Національний банк України (НБУ) скоригував офіційний курс гривні до долара США на 25% — з 29,25 до 36,57 грн/дол., що призвело до зростання цін переважно на товари з великою часткою імпортної складової, до яких належать і ліки. Варто зауважити, що лікарські засоби, навіть українського виробництва, здебільшого мають значну імпортну складову. Після девальваційних процесів інфляція прискорилася до 27–28% та наразі залишається на такому ж рівні, що в цілому відповідає загальному рівню інфляції в країні (рис. 2).

Крім того, з початку повномасштабного вторгнення увесь час працювала програма реімбурсації, за якою пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою, цукровим та нецукровим діабетом, а також розладами психіки, поведінки та епілепсії могли отримати ліки безкоштовно або з невеликою доплатою. При цьому, незважаючи на складні обставини, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) намагалася забезпечити фінансування програми навіть у прифронтових регіонах. З початку року за програмою рембурсації виписано 9,7 млн рецептів, з них 1,2 млн — на препарати інсуліну. Аптечним закладам відшкодовано 1,92 млрд грн, з них за препарати інсуліну — 1,32 млрд грн. З початку року 11 315 аптек та аптечних пунктів здійснили погашення хоча б 1 рецепта за програмою реімбурсації.

Рис. 2 Динаміка споживчої інфляції у 2022 р.