Епідемія грипу та пандемія COVID-19: чого чекати взимку 2022–2023 рр.?

Тяжка зима, що на нас очікує, — це, на жаль, не тільки перебої з електропостачанням та опаленням. На думку експертів, епідеміологічна ситуація цієї зими також буде досить складною. Після двох років безпрецедентних протиепідемічних заходів маски та карантини відійшли на другий план, а сам COVID-19 наче лишився десь там, у минулому житті. Однак насправді це не так, він нікуди не подівся, а захворюваність, рівень госпіталізації та, відповідно, смертності в Україні, як очікується, будуть зростати. Аналогічно не є оптимістичними і прогнози експертів щодо грипу, адже впродовж 2 років нам вдавалося у процесі боротьби з коронавірусною інфекцією водночас значно знижувати рівень захворюваності і на інші респіраторні хвороби, у тому числі на грип. Натомість у цьому епідеміологічному сезоні нам належить «дохворіти» все, що ми «пропустили» за минулий період. Так, експерти прогнозують, що цього року на нас може чекати твіндемія (подвійна епідемія) грипу та коронавірусу. А оскільки рівні вакцинації від обох вірусів лишаються недостатніми для попередження епідемії, актуальними стають противірусні препарати широкого спектра дії, застосування яких на ранніх етапах здатне запобігти тяжкому перебігу захворювання.

Твіндемія: чого очікувати?

У 2020 та 2021 р. з метою боротьби з пандемією коронавірусу було введено тотальний масковий режим та вжито обмежувальних заходів, таких як дистанційне навчання, карантин, що сприяли також зниженню захворюваності на грип та інші респіраторні вірусні інфекції. Так, під час пандемії на 94–98% знизилася захворюваність на грип та деякі інші інфекції (Binns E. et al., 2022).

Натомість зараз багато людей не користуються масками і повернулися до звичних справ. Проте віруси грипу та SARS‐CoV‐2 нікуди не зникли. І тут для нас може бути корисним досвід Австралії, яка вже пережила цей епідемічний сезон влітку цього року. Метеорологічні сезони в південній півкулі проти­лежні сезонам у північній. Холодний період року в Австралії триває приблизно з квітня до вересня. На жаль, цього року Австралія пережила один з найтяжчих за останні 5 років сезонів грипу. Пік захворюваності припав на червень. Імовірно, різке зростання захворюваності зумовлене збільшенням соціальних контактів через послаблення протиепідемічних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19, та зниженням колективного імунітету проти грипу через низьку захворюваність протягом попередніх 2 років.

Чи допоможе вакцинація?

Відповідно до даних Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), у сезоні 2022–2023 рр. передбачається одночасна циркуляція вірусів грипу та коронавірусу SARS-CoV-2, що і визначатиме активність епідемічного процесу. У зв’язку з постійними анти­генними змінами вірусу грипу ВООЗ щорічно оновлює свої рекомендації щодо складу вакцини. Так, для профілактики грипу в наступному сезоні запропоновано чотиривалентні вакцини проти вірусів грипу, які, ймовірно, циркулюватимуть на території України: вірус, подібний до A/Victoria/2570/2019(H1N1)pdm09; вірус, подібний до A/Darwin/9/2021 (H3N2); вірус, подіб­ний до B/Austria/1359417/2021 (лінія B/Victoria); вірус, подіб­ний до B/Phuket/3073/2013(лінія B/Yamagata). У ЦГЗ наголошують, що найкращою профілактикою грипу та COVID-19 (належить до категорії гострих респіраторних вірусних інфекцій) є вакцинація. Обидва щеплення є рекомендованими. Втім рівні вакцинації у нашій країні і до війни залишали бажати кращого, а сподіватися на те, що під час війни ситуація зміниться, точно не варто. Крім того, вакцинація проти грипу для широких верств населення не внесена до календаря обов’язкових щеплень і не фінансується за рахунок державного бюджету, а провакцинуватися всією сім’єю власним коштом для багатьох зараз є надмірними витратами. З іншого боку, порушення логістики, руйнування інфраструктури можуть обмежувати доступність вакцинації для населення. За даними ЦГЗ, від початку сезону станом на 43-й тиждень 2022 р. (24–30.10.2022 р.) по всій Україні вакцинувалося 3389 осіб.

Що робити, якщо захворіли?

COVID-19 та грип від інших респіраторних вірусних інфекцій зазвичай відрізняє досить висока температура тіла, яка може перевищувати 38,5 °С. При грипі також може спостерігатися ломота у м’язах та суглобах, головний біль, а на більш пізніх етапах розвитку захворювання — нежить та кашель. Аналогічно, при COVID-19 часто спостерігається кашель, може бути нежить, головний біль, втрата відчуття запахів. Тож, розрізнити їх буває досить складно.

Для діагностики грипу та COVID-19 в домашніх умовах можна використовувати швидкі аптечні тести. Тобто людині знадобиться придбати щонайменше два тести — на грип та на COVID-19. Але знову ж постає питання фізичної та фінансової доступності, крім того, результати таких швидких тестів не завжди відповідають дійсності, та може знадобитися їх повторне проведення чи тестування в умовах спеціалізованої лабораторії. Це все час та гроші, результатом чого є відтермінування лікування та, відповідно, його субоптимальні результати.

А якщо грип та COVID-19 одночасно?

Заходи, спрямовані на зменшення передачі SARS-CoV-2, також були ефективними для зниження поширеності інших респіраторних вірусів. Водночас оскільки багато країн обмежують використання таких заходів, учені очікують, що SARS-CoV-2 буде циркулювати разом з іншими респіраторними вірусами, підвищуючи ймовірність розвитку супутніх інфекцій.

Клінічні результати респіраторних вірусних коінфекцій грипу та SARS-CoV-2 вивчено в дослідженні, результати якого опуб­ліковані в журналі «Lancet» (Swets M.C. et al., 2022). Відповідно до результатів дослідження поширеність коінфекцій у пацієнтів із SARS-CoV-2 становила близько 8,4%, майже половина з яких припадала на віруси грипу, друга позиція за поширеністю належала респіраторно-синцитіальному вірусу, третя — аденовірусам. Коінфекція вірусами грипу на фоні COVID-19 була пов’язана з підвищенням ризику проведення інвазивної штучної вентиляції легень в 4 рази та смерті в 2 рази порівняно з моноінфекцією SARS-CoV-2.

Таким чином, вірогідність захворіти одночасно на грип та COVID-19 є досить високою і може торкнутися приблизно кожного 10-го пацієнта із SARS-CoV-2, водночас така подвійна інфекція значно погіршує перебіг хвороби і підвищує ризик смерті.

Що ж робити?

Пандемія COVID-19 призвела до безпрецедентного клінічного розвитку та використання антивірусної терапії для лікування пацієнтів з гострою вірусною інфекцією. Через 2 роки після появи SARS-CoV-2 вже доступні методи противірусного лікування, які можна застосовувати на ранній стадії після встановлення діагнозу у хворих із ризиком тяжкого перебігу патології, а також для покращення результатів після розвитку ускладнень. Ці методи можна умовно розділити на противірусні препарати прямої та широкого спектра дії, а також лікарські засоби, дія яких спрямована на покращення опірності організму пацієнта. Проти­вірусні препарати прямої та широкого спектра дії — це терапія, спрямована на компоненти вірусу та пригнічення його розмноження. Щоб ці противірусні ліки були ефективними, їх необхідно вводити на ранніх стадіях розвитку інфекції, до того, як вірус досягне піку реплікації, і, отже, вони використовуються для запобігання прогресуванню тяжкого перебігу захворювання. Противірусні препарати продемонстрували свою ефективність щодо зниження смертності при COVID-19, показавши переваги і порівняно з методами терапії, спрямованими на зміцнення організму хворого (Singh M., de Wit E., 2022).

Враховуючи ж наші реалії, а саме недостатній рівень вакцинації від грипу та COVID-19 та обмежену доступність медичної допомоги в низці регіонів, інтерес викликають противірусні препарати широкого спектра дії, які впливають одночасно і на віруси грипу, і на SARS-CoV-2, що дає можливість почати терапію одразу, як тільки людина відчула, що занедужала, ще до того, як буде верифіковано, який саме вірус спричинив розвиток інфекції. А це разом із фізичною доступністю лікарського засобу є важливою передумовою раннього початку лікування, а значить, і оптимальних його результатів порівняно з пізнім призначенням.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!