У Німеччині дослідили різні системи роботи клінічних фармацевтів у стаціонарі

Shot of a young woman doing inventory in a pharmacy on a digital tablet with her colleague in the background

Залучення клінічних фармацевтів (КФ), на додаток до електронної системи підтримки клінічних рішень, може запобігти клінічно значущим проблемам, пов’язаним з ліками (Drug-related problems — DRPs). Лише кілька КФ у штаті лікарні здатні виявити потенційні DRPs на ранній стадії, перш ніж вони можуть завдати шкоди пацієнту. У дослідженні, опублікованому у журналі «Frontiers in Pharmacology», проаналізовано результати систематичної роботи команди з 9 КФ у одному з відділень університетської лікарні Гамбург-Еппендорф (University Medical Center Hamburg-Eppendorf). Одна група фармацевтів користувалася процесом управління ліками із замкнутим циклом (Closed Loop Medication Management process — CLMM), точніше, її різновидом (Closed Loop Clinical Pharmacists — CL-CPs), інша ще однією системою підтримки — Process Detached Clinical Pharmacists (PD-CPs). Автори проаналізували результативність роботи обох груп.

Рекомендація для лікарняних фармацевтів

Нещодавнє дослідження свідчить, що DRPs були причиною 45% випадків госпіталізації (Garin та ін., 2021). Згідно з попередніми дослідженнями, близько половини або більше DRPs можна запобігти (Howard et al., 2007; Leendertse et al., 2008; Zed et al., 2008).

Так, частину DRP — особливо помилок при призначенні — можна попередити шляхом впровадження комп’ютеризованого оформлення призначень лікаря з системою підтримки клінічних рішень CPOE-CDSS (van den Bemt та ін., 2000; Velez-Diaz-Pallares та ін., 2018). Подальшого підвищення безпеки пацієнтів можна досягти шляхом залучення КФ, які здатні допомогти розв’язати або запобігти DRPs на будь-якому етапі процесу лікування, що також підтверджено рядом досліджень. Участь КФ у поєднанні з CLMM настійно рекомендовані Європейською асоціацією лікарняних фармацевтів (European Association of Hospital Pharmacists — EAHP) та, зокрема, Німецькою асоціацією лікарняних фармацевтів (Bundesverband Deutscher Krankenhausapotheker — ADKA). CLMM поєднує електронні рецепти, управління ліками, що здійснюється КФ, орієнтовану на пацієнта фармацевтичну логістику, а також електронний супровід адміністрування.

Кількісні та якісні відміни у результативності

Загалом 9 КФ задокументували 1329 фармацевтичних втручань (pharmacists’ interventions — PIs). Схвалення PIs (заходів, запропонованих фармацевтами) становило 91,9%. Найпоширеніші причини втручань належали до категорії «ліки» (наприклад показання, вибір препарату/форми випуску та документація) — 42,7%, другі за поширеністю — «доза» (29,6%). Одна чверть PIs стосувалася терапевтичної підгрупи «J01 Антибактеріальні засоби для системного застосування». Із 1329 PIs як помилки медикаментозного лікування були класифіковані 1295, а їх переважна більшість (81,5%) — як «помилки без шкоди» (категорії B-D). При цьому серед PIs, виконаних в рамках CL-CP (n = 1125), найбільша частка була віднесена до більш «серйозної» категорії B (56,5%), тоді як у групі PD-CP (n=170) переважали помилки категорії C (68,2%) (p<0,001).

До того ж користування CLMM давало перевагу щодо продуктивності порівняно із PD-CPs. Так,  підгрупа CL-CP (n=6), проаналізувавши 5430 пацієнто-днів, задокументувала 1125. У той же час КФ підгрупи PD-CP (n=3) зареєстрували лише 710 пацієнто-днів та 170 PIs.

Автори дійшли висновку, що проаналізовані ними дані з реального життя підкреслюють значний потенціал CLMM та підтверджують необхідність розширення його впровадження на міжнародному рівні.

За матеріалами www.frontiersin.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!