Має місце розтягнення? Раціональний вибір — ФАСТУМ^® ГЕЛЬ!

Про деякі види травм опорно-рухового апарату та їх поширеність

Найбільш поширеними ушкодженнями опорно-рухового апарату є гостре розтягнення сухожиль, що виникає в результаті рухів, не властивих цій структурі, при навантаженні, що перевищує допустиму еластичність і міцність тканин, характеризується надривом волокон і збереженням анатомічної цілісності органа та часто фіксується серед фізично активних осіб, з вищою поширеністю серед жінок. З усіх суг­лобів найбільш часте розтягнення характерно для гомілковостопного суглоба, тому що він здійснює більш часті рухи порівняно з іншими суглобами.

Більше ³/₄ усіх випадків гострих розтягнень є бічним розтягненням гомілковостопного суглоба. Воно має знач­ну поширеність у загальній популяції та становить великий тягар для сфери охорони здоров’я. Щодня на 10 000 осіб у західних країнах трапляється майже 1 розтягнення такого типу. При цьому у 85% усіх випадків воно стосується бічних зв’язок (Halabchi F. et al., 2020).

Окрім спортсменів, для яких гострі розтягнення є частою травмою (близько 40% усіх травм, пов’язаних зі спортом (Halabchi F. et al., 2020)), трапляється цей тип травм і серед осіб, які мають повсякденні інтенсивні фізичні навантаження, зокрема військовослужбовців (Herzog M.M. et al., 2019).

Незважаючи на надмірну поширеність, довгостроковий прогноз є несприятливим, і велика частка пацієнтів відмічає стійкі залишкові симптоми (до 40–50%) та рецидиви травми (Halabchi F. et al., 2020).

Підвищений ризик рецидивів пов’язаний з підвищеним ризиком розвит­ку хронічної нестабільності гомілковостопного суглоба та посттравматичного остеоартрозу цього суг­лоба, що супроводжуються тривалим болем і обмеженням рухливості, а подекуди навіть інвалідизацією, та потребують довготривалого лікування й значних фінансових витрат (Gribble P.A. et al., 2016).

Варто зазначити, що особи з гострим розтягненням гомілковостопного суглоба в анамнезі мають приблизно в 3,5 раза вищий ризик отримання повторного розтягнення гомілковостопного суглоба порівняно з тими, у кого його не було (Herzog M.M. et al., 2019).

Як проявляється розтягнення?

Розтягнення відбувається переважно при підкрученні стопи на нерівностях ґрунту або при падінні убік, якщо стопа фіксована (Гищак Т.В. та ін., 2022).

Симптоми здебільшого залежать від ступеня тяжкості ушкодження. Людина не може повноцінно стати на травмовану кінцівку, а будь-які спроби активного руху викликають значно виражений біль. У місці ураження відмічається набряк, місцевий крововилив, обмеження рухливості тощо. Така симптоматика при розтягненні зв’язок гомілковостопного суглоба зумовлена ушкодженням як зв’язок, так і навколишніх м’язів та сухожиль.

У відповідь на ушкодження тканин організм ініціює біо­хімічний сигнальний каскад, опосередкований імунними клітинами та виділенням медіаторів запалення. Це призводить до розвитку локалізованого больового синдрому, набряку та обмеження рухливості ураженої ділянки (Chen L. et al., 2017).

Сучасний терапевтичний підхід

Враховуючи той факт, що ушкодження зв’язок є найчастішою причиною розвитку гострого болю в гомілковостопному суг­лобі, симптоматична терапія має бути спрямована на усунення больового синдрому (Golanо P. et al., 2010).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко застосовують при розвитку болю в опорно-руховому апараті. Вони можуть блокувати синтез простагландинів за допомогою інгібування активності ферменту циклооксигенази (ЦОГ), у такий спосіб зменшуючи вираженість болю і запалень, пов’язаних із захворюваннями опорно-рухового апарату (Shi C. et al., 2023).

Топічні НПЗП є препаратами першого вибору для лікування кістково-м’язових травм, що супроводжуються легким та помірним ступенем тяжкості вираженості больового синдрому. Вони забезпечують швидке зменшення вираженості болю та запалення, мінімізуючи при цьому системні побічні ефекти, характерні для пероральних форм (Shi C. et al., 2023).

Відповідно до настанови Американського коледжу лікарів (The American College of Physicians — ACP) та Американської академії сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians — AAFP) для лікування пацієнтів із гострим болем через травми опорно-рухового апарату, окрім болю в нижній частині спини, такі як бічне розтягнення зв’язок гомілковостопного суглоба, рекомендовано застосовувати місцеві НПЗП як терапію першої лінії для зменшення вираженості симптомів, включно з болем, для підвищення фізичної функції і задоволеності хворого лікуванням (ступінь: сильна рекомендація; докази середньої якості). Визначено, що вони були одними з найефективніших втручань для задоволеності терапією (докази найвищої якості) і для зменшення вираженості болю менш ніж за 2 год та через 1–7 днів, а зниження ступеня тяжкості симптомів визначалося як помітне, аж до повного усунення (Qaseem A. et al., 2020).

Місцеве застосування НПЗП надає можливість доставити діючу речовину безпосередньо до епіцентру запалення, максимально уникнувши системної активності. Тобто при місцевій формі застосування НПЗП можуть створювати терапевтичну концентрацію препарату в тканинах у місці нанесення, при цьому до загального кровотоку надходить лише незначна кількість діючої речовини, що дозволяє практично виключити системні побічні ефекти (Altman R., Barkin R.L., 2009).

Який лікарський засіб обрати?

У контексті вищезазначеної інформації обґрунтованим вибором може стати ФАСТУМ^® ГЕЛЬ — лікарський засіб від компанії «Берлін Хемі / А. Менаріні», показаний для місцевого застосування при посттравматичному болі у м’язах та суглобах, а також запаленні сухожиль.

Кетопрофен, що міститься у препараті ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, — це НПЗП з вираженими протизапальними та анальгезивними властивостями, який здатен блокувати активність ферментів циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), що знижує синтез простагландинів — основних медіаторів запалення та болю*.

В одному з досліджень встановлено, що удвічі більше пацієнтів, які отримували лікування розтягнень зв’язок гомілковостопного суглоба гелем на основі кетопрофену, змогли відновитися вже на 3-тю добу лікування порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (Preziosi J. et al., 1993).

ФАСТУМ^® ГЕЛЬ — це топічний НПЗП у формі гелю на основі 2,5% кетопрофену, який у відповідній формі випуску здатен проникати безпосередньо в уражену ділянку і таким чином забезпечує можливість місцевого лікування уражень суглобів, сухожиль, зв’язок та м’язів, що супроводжуються больовим синдромом*. Крім того, використання гелю дозволяє уникнути побічних ефектів, таких як подразнення шлунково-кишкового тракту, що характерно для пероральних НПЗП (Coaccioli S., 2011).

Важливо, що всмоктування лікарського засобу ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, нанесеного на шкіру, у загальний кровотік проходить дуже повільно. При нанесенні від 50 до 150 мг кетопрофену концентрація діючої речовини у плазмі крові через 5–8 год становить лише 0,08–0,15 мкг/мл*.

При розтягненні зв’язок гомілковостопного суглоба 2,5% місцевий кетопрофен (у формі гелю) перевершував плацебо вже через 30 хв після застосування щодо зменшення вираженості болю, проявляючи сприятливий профіль безпеки (Serinken M. et al., 2016).

Важливо відмітити, що місцеві НПЗП, такі як кетопрофен у вигляді гелю (ФАСТУМ^® ГЕЛЬ), мають ефективність, подібну до пероральних НПЗП, але при цьому він характеризується меншою кількістю побічних ефектів (Rannou F. et al., 2016).

Так, топічне застосування лікарського засобу ФАСТУМ^® ГЕЛЬ дає можливість досягти накопичення кетопрофену в тканинах суглоба, що і забезпечує терапевтичний ефект, мінімізуючи ризик розвитку небажаних ефектів навіть при тривалому застосуванні (Ballerini R. et al., 1986).

Має значення й потенційна зручність застосування препарату ФАСТУМ^® ГЕЛЬ, який слід наносити тонким шаром на уражені ділянки від 1 до 3 р/добу, а для кращого проникнення використовувати легкі масажні рухи.

Варто зазначити, що звикання до лікарського засобу ФАСТУМ^® ГЕЛЬ при застосуванні не розвивається*.

Тож, коли є потенційний ризик травмувань, важливо, щоб поряд були той, хто зможе надати швидку медичну допомогу, та те, що допоможе зменшити вираженість болю та запалення, адже життя не стоїть на місці та потребує руху.

Обираємо ФАСТУМ^® ГЕЛЬ!

Рухаємося без обмежень!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!