Біоетика в Україні: стан та перспективи

?

29 вересня — 2 жовтня 2004 р. у Києві проходив ІІ Національний конгрес з біоетики. В роботі заходу взяли участь близько 600 делегатів із України, Росії, США, Канади, Бельгії, Великобританії та інших країн, представили доповіді понад 370 учасників. Організаторами конгресу стали Інститут медицини праці АМН України, Національний науковий центр з медико-біологічних проблем при Президії НАН України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Центральний комітет профспілки працівників охорони здоров’я України, Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, інші неурядові українські та зарубіжні організації.

Учасників конгресу привітали та виступили із доповідями президент НАН України, академік НАН України Борис Патон, президент АМН України, академік НАН та АМН України Олександр Возіанов, голова Комісії з питань біоетики при Кабінеті Міністрів України, академік НАН та АМН України Юрій Кундієв. На адресу учасників Конгресу надійшли також привітання від голови Верховної Ради Володимира Литвина, заступника міністра охорони здоров’я Володимира Загороднього, представництва Ради Європи.

Під час засідання круглого столу на тему «Етика в науці»
Під час засідання круглого столу на тему «Етика в науці»

Б. Патон відзначив, що конгрес є важливою подією у науковому та громадському житті України, це свідчення відродження української науки й культури. Бурхливий розвиток біотехнологій на  тлі світової екологічної кризи зумовлює необхідність постійного пошуку нових підходів до оцінки цих процесів. Беззастережне застосування сучасних досягнень біологічної науки може призвести до небажаних наслідків навіть тоді, коли вони використовуються з найкращими намірами. Нині ведуться активні дискусії щодо використання стовбурових клітин, допоміжних репродуктивних технологій, генетично модифікованих організмів. Одне з завдань біоетики — передбачення та запобігання небажаним наслідкам, пов’язаним із реалізацією наукових розробок. Усі вчені повинні усвідомити, що справжній прогрес без високої моралі неможливий. Для вирішення цих важливих питань при Президії НАН України у 1998 р. було створено Комітет з біоетики. В останні роки стало обов’язковим проведення біоетичної експертизи наукових проектів та дисертаційних робіт в  установах НАН, впроваджується викладання цієї дисципліни у вузах. Вже майже 3 роки діє Комітет з питань біоетики при Кабінеті Міністрів, який координує цю роботу на національному рівні.

О. Возіанов наголосив, що біоетика, основний принцип якої — повага до життя, покликана визначити ті межі, які не повинні переходити ані лікарі, ані науковці у ставленні до людей і тварин. З метою активного впровадження біоетичних принципів у роботу наукових установ при Президії АМН створена Комісія з біоетики.

З моральної точки зору не завжди легко поєднати захист прав людини та суспільства в цілому. Наприклад, Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» передбачає максимальний захист прав донорів, але він не лише рятував життя сотням і тисячам пацієнтів, а й став на заваді трасплантації і практично зробив неможливим надання донорської допомоги.

Значна кількість невирішених питань пов’язана із застосуванням стовбурових клітин. У деяких країнах під етичні, а інколи й законодавчі заборони потрапляє можливість отримання стовбурових клітин з абортивного матеріалу. Тому виникає потреба у проведенні додаткових досліджень та розробці нових технологій. Одним із найважливіших завдань конгресу доповідач назвав вироблення єдиної позиції українських вчених, що безсумнівно стане вагомим внеском у світовий досвід проведення наукових досліджень з дотриманням високих моральних принципів.

Ю. Кундієв зазначив, що три роки, які минули після проведення І Національного конгресу з біоетики, відзначилися бурхливим розвитком науки про життя, появою таких нових напрямів, як геноміка, протеоміка, фармакогеноміка, токсикогеноміка. На  жаль, комерціалізація набагато випереджає фундаментальні дослідження у цих галузях, а також у використанні стовбурових та ембріональних клітин.

Основними завданнями біоетики є ініціювання вчення про шляхи виживання, зміна існуючих поглядів, підвищення ролі і значення інтеграції, міждисциплінарного підходу в науці і практиці, протистояння лже- і паранаукам. На думку Ю. Кундієва, рівень біоетики в країні віддзеркалює рівень моральності в суспільстві. Доповідач зазначив, що порівняно з національними органами з біоетики в інших країнах (Великобританії, Німеччині, Франції та ін.), права Комісії з питань біоетики при Кабінеті Міністрів України обмежені. Комісією були підготовлені рекомендації для Верховної Ради щодо ратифікації Конвенції про права людини і біомедицину, прийнятої Радою Європи. Українська сторона підписала Конвенцію. Разом з Міністерством юстиції виконано величезний обсяг роботи з зіставлення законодавства України з основними положеннями Конвенції. Ініційовано процес ратифікації цього документа, який повинен завершитися найближчим часом, після чого Конвенція Ради Європи набуде в Україні сили закону.

Комітети чи комісії з біоетики активно працюють при НАН і АМН України, вищих медичних навчальних закладах, інститутах АМН, інших установах медико-біологічного профілю різної підпорядкованості. На локальному рівні створено близько 70 комітетів і комісій. Особливо активно вони діють у Криму, Одесі, Харкові. Основне їх завдання — впроваджувати етичні принципи в усі сфери діяльності своїх установ, вони повинні здійснювати біоетичну експертизу проектів, широко інформувати про свою роботу громадськість. Як зазначив Ю. Кундієв, особливо актуальними на сьогодні є розробка і впровадження системи акредитації цих структур, створення єдиного інформаційного центру.

Голова Комісії з питань біоетики при Кабінеті Міністрів України розповів про підготовку Етичного кодексу лікаря України, рішення про створення якого було прийнято на І Конгресі. Робота над ним виявилася непростим завданням. Щодо деяких принципових моментів, таких, наприклад, як матеріальна винагорода за роботу лікареві, існують різні точки зору, тому досягти консенсусу не вдалося. Після тривалої дискусії проект, який підтримали більшість членів комісії, буде доопрацьовано з урахуванням зауважень та передано для ухвалення остаточного рішення в усі асоціації лікарів та наукові товариства.

Доповідач зазначив, що комісія ініціювала введення в  шкільні програми уроків з біоетики. Тепер за рішенням Міністерства освіти та науки у школах буде викладатися етика, у тому числі і біоетика. Більше 2 років комісія переконує ВАК України в  необхідності здійснення біомедичної експертизи всіх дисертацій із медичних та біологічних спеціальностей. Робота в цьому напрямку продовжується, хоча остаточне рішення ще не прийнято. Комісія тісно співпрацює з відділом біоетики Ради Європи, з ЮНЕСКО, бере участь у Форумі комітетів з етики країн СНД.

На думку Ю. Кундієва, найбільшим досягненням є те, що біоетика поступово входить в життя наукових лабораторій і інститутів, їй стали приділяти більше уваги у вузах. Біоетична експертиза наукових проектів стала звичайною практикою. Клінічні дослідження нових ліків проводяться з дотриманням принципу попередньої інформованої згоди. Завершуючи свою доповідь, голова Комісії з питань біоетики підкреслив, що за останні три роки ця наука в Україні зробила рішучі кроки. І хоча група справжніх ентузіастів галузі поки невелика, завдяки їх наполегливості і послідовності досягнуто певних результатів.

В рамках конгресу відбулося засідання круглого столу на  тему «Етика в науці», в роботі якого взяли участь директор Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва, доктор економічних наук Борис Маліцький, завідуючий лабораторією Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва, кандидат фізико-математичних наук Олександр Попович, голова Комісії з питань біоетики при Кабінеті Міністрів України, академік НАН та АМН України Юрій Кундієв, інші представники вітчизняних та зарубіжних наукових організацій і комітетів з біоетики.

Борис Маліцький, який проводив засідання круглого столу, зупинився на особливостях наукової етики та окреслив коло її проблем. Наукова етика, що є частиною загальнолюдської, має певні особливості. Основними засадами наукової етики є істина, а не компроміс в її досягненні, академічні свободи та відповідальність кожного вченого за те, що відбувається у науковій спільноті. До основних свобод належать: вільний вибір програми дослідження, право вченого отримати оцінку власної праці за світовими критеріями. Б. Маліцький звернув увагу на те, що в  науковому середовищі все частішими стають випадки нехтування нормами наукової етики, недобросовісного ставлення до наукового пошуку та дещо легковажного розуміння таких проблем, як відповідальність вченого за достовірність наукового знання, підтвердження авторства конкретного дослідника. Внаслідок цього зменшується ефективність роботи, розквітає лженаука, підривається авторитет науки та вчених у суспільстві.

Учасники засідання відзначили, що на сьогодні дуже гостро стоїть проблема запровадження досягнень науки у практику. Причиною цього є відсутність інституту наукового менеджменту. Але у цьому напрямі вже відбулися певні зрушення: Б. Маліцький повідомив, що спеціалісти Центру досліджень науковотехнічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва розробили та впровадили навчальний курс з інноваційного менеджменту, на  який вже отримано ліцензію Міністерства освіти та науки України.

Учасники круглого столу визнали необхідним створення Етичного кодексу вчених. Відзначено, що до цього документа, зокрема, повинні входити положення про певні санкції щодо порушників, створення в  наукових колективах та суспільних організаціях спеціальних органів (комісій з наукової етики, судів честі вчених і т.д.), які б контролювали дотримання положень цього кодексу.

З метою забезпечення належного рівня дотримання принципів етики серед наукової громадськості керівникам науково-дослідних колективів необхідно інтенсифікувати дослідження у галузі цієї науки, ввести спеціальні курси з етики науки та біоетики в навчальних закладах для підготовки магістрів та аспірантів, рекомендувати редакціям наукових журналів більше уваги приділяти незалежній експертизі наукових робіт, чітко визначати особистий внесок кожного зі співавторів наукових статей, що публікуються.

В рамках конгресу відбулося п’ять пленарних, шість секційних засідань, стендові сесії, міжнародні семінари та круглі столи, присвячені актуальним проблемам біоетики, які, зокрема, стосувалися допоміжних репродуктивних технологій, клінічного використання стовбурових клітин, клінічних випробувань і реєстрації нових лікарських засобів та медичних технологій. Ми плануємо розповісти читачам про деякі з них у наступних публікаціях. n

Дар’я Полякова, фото Євгена Чорного

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*