Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонів

9 червня відбувся бізнес-форум щодо медичних виробів у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі — Світовий банк) інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект), організаторами якого виступили МОЗ України спільно з МБРР за партнерської підтримки Асоціації «Оператори ринку медичних виробів». У заході взяли участь представники профільного міністерства, Світового банку, виробників медичних виробів та медичної техніки, профільних асоціацій. Під час заходу обговорювалася процедура закупівлі Світового банку, загальна інформація щодо тендерів, існуючі проблеми та ін.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівРоман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, зауважив, що мета заходу — максимально поінформувати представників бізнесу, виробників, постачальників, дистриб’юторів медичних виробів та обладнання про перелік, строки та обсяги закупівель медичного обладнання в рамках цього проекту. Профільне міністерство зацікавлене в прозорій процедурі закупівель, щоб усе відбулося чесно з висвітленням предмету закупівель. Такий підхід забезпечить максимальну участь у ній більшої кількості учасників і таким чином підвищиться конкуренція, що, у свою чергу, сприятиме визначенню оптимальної ціни і дасть можливість уникнути будь-якої корупційної складової.

Заступник міністра підкреслив, що МОЗ України максимально відкрите для спілкування з усіх питань щодо впровадження проекту.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівФон Зао, керівник програм з людського розвитку Світового банку, зазначив, що Світовий банк є потужним партнером України. Після Майдану Світовий банк втричі збільшив допомогу, яка надається Україні. І в певний момент часу загальний портфель фінансування з боку Світового банку, виділеного на розвиток України, становить 4 млрд дол. США. Ці кошти були розподілені по різним галузях, включаючи енергетику, охорону здоров’я і т.д.

Наступним кроком Світового банку у підтримці буде прийняття 4-річного плану допомоги Україні. При цьому дана підтримка ґрунтуватиметься, зокрема, на таких підвалинах:

  • розбудова ринку в Україні. Оскільки наразі на ринку домінують державні компанії, на думку Світового банку, необхідно створити рівні умови, правила для того, щоб приватний бізнес займав таку ж саму нішу, що й державний сектор;
  • поліпшення соціальних послуг, що включає охорону здоров’я, соціальний захист та освіту. Наразі вже певні процеси функціонують у закупівлях медичного обладнання в рамках Проекту.

Ф. Зао попередив, що процедури закупівель Світового банку досить складні через необхідність забезпечення прозорості та справедливості процесу. Світовий банк хоче уникнути будь-якої корупції або навіть потенційного ризику корупції, щоб народ України міг отримати найкраще за ті кошти, які будуть витрачені в рамках Проекту (250 млн дол.).

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівПро процедуру надання позики Світового банку розповів Саллі Календжу, керівник групи закупівлі Світового банку для України, Молдови, Білорусії, Туреччини. Він повідомив, що Світовий банк фінансує проекти урядів у країнах-членах, і згідно з положенням угоди всі закупівлі мають відповідати процедурам цього банку, щоб була впевненість, що кошти витрачаються саме для тих цілей, для яких вони виділені, і процес здійснюється з уникненням корупційних ризиків. З цією метою Світовий банк розробив протоколи і процедури закупівлі, які застосовуються вже протягом 50 років.

Для того щоб спростити застосування цих процедур, розроблено методичні рекомендації, у яких окремо розглядаються закупівлі консалтингових послуг, товарів та робіт. Коли Світовий банк надає кошти країнам-членам, то завжди укладаються відповідні угоди між сторонами. Однак банк спершу оцінює спроможність закупівлі в Україні або агенції (відомства), яка впроваджує проект. Також надає допомогу агенції із закупівлі в розробці плану закупівлі, проводить навчання щодо процедур, моніторує відповідність фінансової угоди положенням Світового банку, у разі підоз­ри у шахрайстві чи корупції проводить розслідування і, якщо необхідно, вводить санкції.

У свою чергу, замовник (позичальник кош­тів) готує план закупівель, тендерну документацію, розміщує інформацію про проведення торгів, отримує заявки і проводить їх оцінку, надає контракт, впроваджує проект і здійснює оплату. Таким чином, Світовий банк безпосередньо не втручається в процедуру торгів, оцінку і впровадження. З іншого боку, учасники торгів також виконують певну роль: якщо вони беруть участь у закупівлі, яка фінансується банком, то повинні ретельно вивчити тендерну документацію і також оцінити спроможність своїх партнерів, якщо вони входять у спільне підприємство з іншими компаніями (консорціум). Також у разі необхідності учасники торгів можуть звертатися до замовника за роз’ясненнями стосовно тендерної документації тощо.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівЄвгенія Матюшко, консультант з координації в регіонах (з питань реформи охорони здоров’я) більш детально розповіла про Проект. Вона зазначила, що він розпочався у червні 2015 р. і перший рік створювалися інституційні засади його реалізації, оскільки були певні вимоги в угоді про позику. Сам проект реалізовуватиметься в 8 областях України: Львівській, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Вінницькій. Ці регіони були вибрані на конкурсній основі. Вони підготували такі субпроекти, які дадуть у кінцевому результаті поліпшення надання медичної допомоги населенню. Для цього в кожній з областей, а також на центральному рівні створені групи впровадження Проекту. Його структура розподіляється за 3 напрямками.

Перший напрямок з найбільшою сумою позики 189,5 млн дол. якраз і впроваджуватиметься 8 областях, на які придбаватиметься необхідне обладнання товари та послуги.

Другий напрямок проекту полягає в зміцненні урядування профільного міністерства в галузі охорони здоров’я. Зокрема, кошти спрямовані на створення електронної системи охорони здоров’я (3 млн дол.); реформу фінансування охорони здоров’я (9,4 млн дол.); громадського здоров’я (2,4 млн дол.); розбудову організаційних спроможностей Міністерства, тобто створення нормативних актів і їх впровадження (3,8 млн дол.); інформацію і комунікації (2 млн дол.); моніторинг і оцінювання, управління проектом (4,5 млн дол.).

Третій напрямок спрямований на підтримку впровадження, моніторингу оцінювання результатів Проекту. Окрім коштів Світового банку, кожна область додала 10% співфінансування. І ці кош­ти також використовуватимуться для придбання медичного обладнання, витратних матеріалів, навчання персоналу і т.д. Однак тендерні процедури із залученням цих коштів відбуваються виключно за українським законодавством, а не процедурами Світового банку.

Субпроекти регіонів поділяються на дві частини: «А», які реалізовуватимуться протягом 5 років, та «В», які реалізовуватимуться протягом 3 років. Строки їх реалізації залежали від складності заходів, бо окрім того, що вони забезпечуватимуть медичним обладнанням, високотехнологічним автотранспортом, також передбачають великі обсяги робіт з будівництва, реконструкції, капітальних ремонтів закладів охорони здоров’я для розміщення цього обладнання. Крім того, кошти виділено і на тренінги, навчання спеціалістів для уникнення ситуацій, коли закуплено обладнання, але немає спеціалістів, які з ним можуть працювати. Якраз одним із показників ефективності і прийнятності субпроектів Світового банку було саме проведення комплексу робіт.

Також Є. Матюшко повідомила, що Проект містить матрицю результатів, відповідно до якої кожна область не просто повинна придбати обладнання, а в кінці проекту продемонструвати зниження захворюваності на серцево-судинну патологію, збільшення кількості проведених операцій на серці. Якщо це онкологія, то зменшення кількості запущених випадків тощо.

Доповідач звернула увагу, що залишився великий обсяг закупівель, які ще необхідно провести. Усього передбачено 234 пакети закупівель, з них уже підписано 132 контракти, на різних стадіях процедури закупівель перебувають 20 пакетів. На стадії підготовки до процедури закупівель знаходяться 6 пакетів і 25 — на стадії завершення технічного завдання. Тому доповідач запросила учасників приєднатися до їх проведення та надавати свої цінові пропозиції.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівБільш детально саме про закупівлю медичного обладнання розповіла Олена Дорошенко, представник Світового банку. Вона зауважила, що загальна мета проекту — покращення якості послуг в охороні здоров’я з фокусом на первинну, вторинну медичну допомогу, а також профілактику онкологічних і серцево-судинних захворювань за рахунок доступу до необхідного обладнання; тренінгів; електронної системи охорони здоров’я; проведення інформаційної кампанії.

Найбільше обладнання закуповуватиметься для оснащення первинної та вторинної медичної ланки або обладнання, яке стосується невідкладної допомоги, а саме оснащення відділень необхідним діагностичним обладнанням для проведення різних хірургічних втручань.

Для проведення закупівель регіони розпочинали з ідентифікації своїх потреб, на які вони отримали фінансування в межах Проекту. Було проведено оцінку отриманих даних, тобто потребу конкретно і детально з кожного закладу. Проводилося пакування в лоти. Після цього регіонами проводилася детальна робота з розробки технічних специфікацій.

Під час розробки тендерної специфікації загальним правилом Світового банку є те, що вони мають зумовлювати можливість конкуренції, не бути упередженими, тобто відповідати тільки одному виробнику. Це є обов’язковою позицією Світового банку, і його фахівці так само ознайомлюються зі специфікаціями перед тим, як запускають їх в роботу. Також під час розробки технічних специфікацій відбувається аналіз ринку на предмет того, яке обладнання є в наявності.

Технічні специфікації повинні відповідати таким принципам, щоб забезпечити можливість участі різних постачальників з різним обладнанням. Крім того, вони мають описувати функціо­нальність цього обладнання досить детально, щоб у регіонах можна було прийняти рішення про те, підходить воно для них, чи ні. Так само обладнання, яке закуповується, обов’язково має відповідати міжнародним стандартам і клінічним практикам.

В учасників торгів також є можливість пропонувати обладнання, яке є еквівалентним тому, що запропоновано в технічних специфікаціях. Якщо на ринку існує обладнання, еквівалентне тому, яке описане в технічних специфікаціях, то можна внести зміни в специфікації, щоб дати можливість його закупити.

О. Дорошенко звернула увагу, що після проведення декількох торгів у регіонах спостерігається одна з найбільшим проблем — низький рівень конкуренції. Можливо, це сталося через недостатність розуміння самої процедури закупівель або через непоінформованість про проведення торгів. На торги завжди виходить невелика кількість представників виробників медичного обладнання.

Для Світового банку це негативний показник, оскільки він бажає стимулювати активність на ринку, щоб регіони отримували найкраще обладнання на конкурентних умовах.

Крім того, учасники не до кінця розуміють правила проведення торгів. Тобто є спеціальні настанови, які описують процес підготовки тендерних пропозицій, торгів. Досить часто неправильно заповнюються цінові пропозиції, і це є підставою для їх відхилення. У зв’язку з тим, що учасники проводять досить велику роботу з підготовки пропозицій, але через те, що технічно вони подані неправильно, такі пропозиції мають бути або відхилені, або досить довго вирішуватиметься питання, наскільки банк готовий погодитися з помилками, якщо вони не є критичними.

Також існує негативна практика, коли пропозиції надходять в останній день перед розкриттям пропозицій усіх учасників торгів, що не дає часу адекватно відповісти на дані пропозиції або не дає змоги їх опрацювати. Тому доповідач закликала учасників ринку все ж таки завчасно подавати свої пропозиції, а також брати участь у таких торгах, що допоможе Україні впроваджувати Проект в регіонах.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівПро основні види та правила закупівель розповів Дмитро Донець, консультант з питань закупівель Світового банку. Він звернув увагу, що роль банку під час закупівель полягає в наданні допомоги позичальнику при впровадженні Проекту. Світовий банк здійснює контроль за проведенням процесу закупівель, дотримання їх правил та процедур, забезпечує своє­часний та належний розгляд скарг від учасників торгів, а також у разі необхідності проводить аудит. При цьому інспекції, аудит, перевірки банк може проводити в будь-який момент.

Крім того, під час підписання договорів переможці тендеру надають свою згоду на те, що в будь-який момент представники банку або уповноважені ним особи (аудитори та інші) мають право отримувати доступ до будь-яких рахунків та документацій для перевірки факту дотримання правил та процедур закупівлі Світового банку.

Існує й попередній та постфактум-конт­роль проведення закупівель. Попередній конт­роль означає, що вся документація і всі рішення, які приймаються, спочатку мають бути розглянуті банком. А постфактум-контроль полягає в тому, що банк може розглядати на вибірковій основі результати процесу, підготовку проведення тендерної процедури після того, яка вона завершилася. Даний контроль може бути здійснено в будь-який момент. Окрім цього, є певний термін, протягом якого переможці торгів мають зберігати всі документи, пов’язані з контрактом, тендерною процедурою та відбором учасника.

Доповідач наголосив, що в Світового банку нульовий рівень толерантності до корупції, тому в нього немає терміну давності порушень. І якщо представникам банку стане відомо про порушення, які виникли, то вони можуть розглядатися навіть якщо були здійснені багато років тому.

У банку є чорний список компаній, які тією чи іншою мірою порушили процедури. Даний список є в публічному доступі. Крім того, існує угода про пересічне відсторонення між іншими міжнародними банками реконструкції та розвитку або міжнародними банками розвит­ку. Зокрема, між Ісламським, Африканським, Європейським банками реконструкції та розвит­ку. Відповідно до цієї угоди, якщо компанія або консалтингова фірма потрапляє до чорного списку одного з банків, то вона автоматично включається до аналогічних списків інших банків. Це виражається в певних санкціях, які полягають у тому, що компанія протягом якось періоду не може брати участь у тендерах та ін.

Основні принципи закупівель, якими керується Світовий банк, наступні:

  • економії та ефективності;
  • надання рівних можливостей усім учасникам торгів;
  • сприяння розвитку місцевого виробництва та виконання робіт;
  • прозорість процесу закупівель;
  • якість консультаційних послуг.

Також доповідач звернув увагу, що всі закупівлі проводяться за стандартною тендерною документацією, яка знаходиться у вільному доступі на сайті Світового банку.

Представники ринку обговорили проект Світового банку щодо закупівлі медичного обладнання для регіонівПавло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (далі — Асоціація), директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія», звернув увагу на те, що на сьогодні медичний виріб може бути легалізований і знаходитися в обігу завдяки свідоцтву про державну реєстрацію або документа, що посвідчує відповідність технічним регламентам щодо медичних виробів.

При цьому якщо медичний виріб знаходиться в обігу відповідно до процедури оцінки відповідності, то аптечні заклади або замовники під час госпітальних закупівель можуть вимагати декларацію про відповідність та документи, які підтверджують якість виробу. На сьогодні декларація не є обов’язковим документом, який надається з виробом, але Асоціація рекомендує його надавати. Тому що вже були певні прецеденти, коли Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) під час перевірок аптечних закладів вимагала наявності декларації про відповідність медичного виробу. У свою чергу, якщо виріб знаходиться в обігу на підставі свідоцтва про реєстрацію, то мають надаватися сертифікат якості та саме свідоцтво.

Однак 1 липня 2017 р. закінчується перехідний період від процедури державної реєстрацію до процедури оцінки відповідності. У зв’язку із цим з 2 липня 2017 р. легалізація всіх медичних виробів здійснюватиметься виключно за процедурою оцінки відповідності. При цьому якщо медичний виріб був введений в обіг на підставі свідоцтва про державну реєстрацію до цієї дати, то він може знаходитися в обігу до закінчення терміну придатності, але не більше 5 років з дати введення його в обіг.

Також П. Харчик зауважив, що часто у суб’єктів ринку виникає питання, чи потрібен висновок санітарно-епідеміологічної експертизи (далі — висновок СЕС) на медичний виріб. Відповідно до постанови КМУ від 05.10.2011 р. № 1031 «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України», на медичні вироби, які зареєстровані в Україні, висновок СЕС не вимагається. Однак якщо медичний виріб ввозиться відповідно до процедури оцінки відповідності, то митники можуть вимагати цей висновок з огляду на колізійність законодавства. У зв’язку із цим нині Асоціація понад 6 міс супроводжує проект змін до даної постанови, щоб під час ввезення медичних виробів за будь-якою процедурою легалізації такий висновок не вимагався.

П. Харчик нагадав, що в Україні діє Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою КМУ від 13.01.2016 р. № 94. Він розповсюджується на такі медичні вироби, як аналізатори медичного призначення, вимірювачі артеріального тиску, кардіодефібрилятори, ультразвукові діагностичні прилади та ін. У зв’язку із цим виник­ла правова колізія, яка полягає в тому, що для введення в обіг цих медичних виробів слід проходити ще одну процедуру оцінки відповідності згідно із цим технічним регламентом. Наразі за ініціативою Асоціації та безпосередньою участю в діяльності робочої групи при Мінекономрозвитку вже напрацьовано проект постанови, яким передбачається, що медичні вироби, які пройшли оцінки відповідності згідно з постановами КМУ від 02.10.2013 р. № 753 та № 754, не підпадатимуть під дію постанови № 94.

Доповідач повідомив про поточну ситуацію з реєстрами медичних виробів. Так, за даними Асоціації, на сьогодні діють Реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення (далі — Реєстр виробів) та Реєстр уповноважених осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг (далі — Реєстр осіб). Їх веде Держлікслужба і вони знаходяться на сайті цього відомства.

Стосовно Реєстру виробів П. Харчик зауважив, що інформація щодо всіх медичних виробів, які станом на 30 червня 2015 р. в ньому знаходилися, буде зберігатися до 30 червня 2020 р. Це пролобійовано Асоціацією для того, щоб була можливість перевіряти інформацію про ті медичні вироби, які перебуватимуть в обігу на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. У свою чергу, Реєстр осіб створений відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів і призначений лише для медичних виробів І класу безпеки.

Наразі Асоціація у ході засідання 18.05.2017 р. спільно з Держлікслужбою погодилися з тим, що існує необхідність розробити методичні рекомендації стосовно подання інформації в Реєстр осіб. Ці рекомендації не будуть обов’язковими для виконання, однак їх використання буде корисним, оскільки сьогодні є досить багато питань стосовно форми довіреності, інформації, що вноситься, і т.д.

Також Асоціація вважає, що державні реєстри медичних виробів повинні бути на всі класи, а не лише для виробів І класу безпеки. Адже наразі споживач, придбаваючи медичний виріб, не зможе перевірити, чи легалізований він в Україні і чи може його продавати аптека. Такої інформації він не знайде. Наприклад, під час придбання шприца на його упаковці буде відображатися лише значок органу, який видав сертифікат відповідності на нього. Однак якщо зайти на сайт даного органу, то в більшості випадків інформацію щодо нього неможливо буде отримати, бо вона або недоступна, або її можна знайти лише за номером виданого сертифіката, який споживач апріорі не може знати. Тому наразі здійснюються кроки щодо внесення змін до чинного законодавства, які передбачатимуть ведення реєстру для всіх медичних виробів, незважаючи на їх клас безпеки.

На сьогодні також існує й проблема формату нанесення органу оцінки відповідності на упаковки для медичних виробів вищих класів безпеки. Так, 08.06.2017 р. у ході установчого засідання робочої групи з питань розроблення та удосконалення нормативно-правових актів у сфері обігу медичних виробів, склад якої затверджено наказом МОЗ України від 26.05.2017 р. № 40-Адм, Асоціація виступила з ініціативою рекомендувати органу ринкового нагляду (Держлікслужбі) при здійсненні перевірок та у разі виявлення медичних виробів, виготовлених до моменту проведення засідання (тобто до 08.06.2017 р.), з невірним нанесенням формату ідентифікаційного органу (без UA.TR) вважати таке порушення формальним (а не таким, що становить серйозний ризик) у розумінні Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Також П. Харчик звернув увагу на те, що наразі в Україні під час проведення госпітальних закупівель граничні надбавки на медичні вироби не повинні перевищувати 10%, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. Це стосується у тому числі такого сегменту ринку медичних виробів, як медична техніка. Асоціація вважає за доцільне скасувати граничну націнку як торговельний бар’єр з огляду на те, що вона не покриває фактичні витрати, які несуть суб’єкти господарювання (логістичні витрати, гарантійне обслуговування і т.д.). Наразі вже розроблено проект змін і підготовлено звернення від імені Асоціації до іноземних профільних асоціацій, Уряду, торгового представника в Мінекономрозвитку та Ради бізнес-омбудсмена (прим. ред.: 15.06.2017 р. представники Асоціації зустрілися з бізнес-омбудсменом Альгірдасом Шеметою). За словами доповідача, цю ідею також підтримують Американська торговельна палата та Європейська Бізнес Асоціація.

Стосовно податку на додану вартість (ПДВ) доповідач зауважив, що це питання регулюється постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 410, якою затверджено перелік медичних виробів, які оподатковуються за ставкою 7% ПДВ. Однак в нього входить лише частина медичних виробів, які є на ринку, тому більшість з них оподатковуються за ставкою 20%. Винятком з цього правила є лише медичні вироби, які закуповуються за бюджетні кошти із залученням спеціалізованих закупівельних організацій. Однак, на думку Асоціації, на всі медичні вироби, а також на лікарські засоби, що виготовляються в умовах аптек, має бути встановлена ставка ПДВ в 7%, що відповідатиме європейській практиці.

Під час форуму з метою залучення більшої кількості учасників до участі в торгах представники груп консультаційної підтримки субпроектів в областях розповіли про тендерні процедури, які відбуватимуться в їх регіонах:

1. Субпроект Закарпатської обл., спрямований на розвиток кардіологічної служби. Планується закупити глюкометри, автоклав, апарат для газової стерилізації. У разі залучення необхідної кількості учасників торги передбачається закінчити до вересня.

2. Субпроект Вінницької обл., розрахований на 5 років і спрямований на будівництво окремого кардіохірургічного комплексу та закупівлю обладнання для нього. На даний субпроект виділено більше 30 млн дол. Він розбитий на дві частини: будівництво регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології та закупівля медичного обладнання. У 2017 р. планується закупівля на 2 млн грн. Це обладнання призначене для вже існуючого кардіологічного центру. А в 2018–2019 рр. планується закупівля обладнання для кардіологічного центру, який будується.

3. Субпроект Запорізької обл., розрахований на вдосконалення медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями системи кровообігу. Мета проекту — дооснащення та оснащення центрів первинної медико-санітарної допомоги області. Відповідно до субпроекту закуповуватимуться медичне обладнання, медичні меблі, комп’ютерна техніка, а також передбачено навчання персоналу.

4. Субпроект Дніпропетровської обл., спрямований на профілактику та лікування серцево-судинних захворювань. Він передбачає як роботи з реконструкції амбулаторій та відділень екстреної та невідкладної допомоги, так і закупівлю обладнання. У листопаді передбачається оголошення про проведення закупівлі. На сьогодні здійснюється оцінка тендерних пропозицій з реконструкції цих відділень, після чого закуповуватиметься обладнання для них.

5. Субпроект Волинської обл. передбачає реконструкцію приміщень, закупівлю обладнання для всіх рівнів медичної допомоги, закупівлю санітарного транспорту.

Детальніше з ходом виконання Проекту можна ознайомитися за посиланням wb.moz.gov.ua. Також на сайтах обласних державних адміністрацій будуть опубліковані оголошення про майбутні тендери.

Крім того, під час форуму учасники ставили питання представникам Світового банку стосовно процедури закупівлі. Зокрема щодо того, за яким принципом відбувається пакування в лоти, тобто об’єднання різного обладнання в лот. Оскільки, за словами учасників, лоти формуються таким чином, що складно виконати умови участі в тендері й задовольнити весь спектр обладнання в лоті. У зв’язку із цим на торги завжди виходить невелика кількість представників виробників медичного обладнання. Наприклад, у Полтавській обл. в одному лоті об’єднані ростоміри, ваги, офтальмоскопи і стрес-системи кардіологічні. А це абсолютно різні класи обладнання. І навряд чи є хоча б один виробник, який вироб­ляє всі 3 типи обладнання, або постачальник. Відповідно на лоті нуль учасників.

На це О. Дорошенко зауважила, що саме цей тендер є міжнародним. Тобто очікувалося, що на ці торги подаватимуться великі міжнародні компанії, які зможуть виконати вказані вимоги. Крім того, таким чином заохочується створення спільних підприємств, тобто консорціуму, для виконання умов тендеру. Вона повідомила, що для Світового банку це також було індикативним, вони провели торги й не отримали на них пропозицій, тому такі лоти будуть переглядатися.

Стосовно цього один із учасників зауважив, що в світі також навряд чи є виробники, які зай­маються абсолютно різними напрямами виробництва медичного обладнання.

А щодо консорціуму він зазначив, що в місячний термін, який виділяється на підготовку документації, неможливо його організувати. Тому, на його думку, якщо раціональніше підходити до об’єднання обладнання за лотами відповідно до їх функціонального призначення, то підвищується ймовірність того, що в ньому братиме участь велика кількість постачальників, і що це будуть саме виробники, а не посередники. Відповідно, буде більша конкуренція і кращі умови та ціни.

У свою чергу, Д. Донець звернув увагу, що правила банку є такими, що під жодного виробника технічна специфікація не готується. Світовий банк, зі свого боку, завжди вимагає, щоб було мінімум 3 виробники, які б відповідали цим специфікаціям, які є на ринку. І це підтвердження вимагається у замовника торгів.

Владислав Страшний, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації Торгово-промислової палати України, зауважив, що сегмент медичної техніки та обладнання не дуже активний, на відміну від фармації. Тому він побажав учасникам активніше брати участь у розвитку ринку медичних виробів і запросив до інтерактивної роботи.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи