«З любов’ю до фармації та людей»: до 75-річчя з дня народження та 50-річчя науково-педагогічної та суспільної діяльності професора О.І. Павлія

«Життя, прожите гідно, слід вимірювати діяннями, а не роками».
Р. Шерідан

Олександр Іванович Павлій — доктор фармацевтичних наук (1990 р.), професор кафедри фармакогнозії (1991 р.), перший проректор Української фармацевтичної академії (1993–1996 рр.), професор кафедри хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету (2005 р.), відмінник охорони здоров’я СРСР, нагороджений ювілейною медаллю «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения В.И. Ленина» (1970 р.), орденом «Знак почета» (Указ Президіуму Верховної Ради СРСР, 1976 р.), знаком «Отличнику здравоохранения», грамотами Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я України, почесною грамотою Верховної Ради України (2008 р.), видатний вітчизняний вчений-фармацевт, фітохімік, талановитий педагог та організатор вищої фармацевтичної освіти, що зробив ґрунтовний внесок у розвиток славетної школи фітохімії та фармакогнозії України та Національного фармацевтичного університету (НФаУ).

AB INITIO … ВІД ДЖЕРЕЛ

Олександр Іванович ПавлійШість складових успіху — щирість, особистісна цілісність, скромність, ввічливість, мудрість, милосердя — все це, за словами ректора НФаУ, члена-кореспондента НАН України, професора Валентина Черних, риси особистості, які поєднуються у постаті однієї людини: славетного педагога, вченого-фармацевта, фітохіміка, фармакогноста, професора Олександра Івановича Павлія. І справді, кому, як не В. Черних, добре знати Олександра Павлія, з яким потоваришували з перших кроків навчання у Харківському медичному училищі, що обидва закінчили у далекому 1959 р. з відзнакою?!

А починалося все зовсім поряд — у м. Лозова Харківської обл., де 11 вересня 1939 р. народився Олександр Іванович Павлій.

З ФАРМАЦІЄЮ У СЕРЦІ

Після закінчення медичного училища у 1959 р. Олександр Іванович вступив до Харківського фармацевтичного інституту (ХФІ, тепер — НФаУ). Саме тут майбутній науковець зрозумів, що на все життя пов’яже свою долю із фармацією, серце якої знаходиться тут, у Alma mater! Будучи молодою людиною вже із певним кругозором з медичних знань, О.І. Павлій не втратив снаги до пізнання, бажання творчо підходити до навчання, що вже тоді формувало основ­ні риси наполегливої, цілеспрямованої натури майбутнього вченого.

Саме в той час юнак зацікавився світом лікарських рослин та біологічно активними сполуками, які в них містяться. Цьому активно сприяло щире та самовіддане викладання фармакогнозії такими корифеями, як доценти Ю.Г. Борисюк, М.І. Борисов, Н.М. Солодовниченко, Н.М. Ткаченко, Г.В. Макарова, асистент О.В. Мироненко. Незважаючи на труднощі, адже тоді кафедра скромно займала три кімнати, в яких одночасно розташовувалися лабораторії з морфолого-анатомічного та хімічного дослідження лікарської рослинної сировини, і асистентська, вони зуміли забезпечити не тільки навчальний процес, а й проведення наукових досліджень. Тому вже на останніх курсах ХФІ О.І. Павлій остаточно вирішив пов’язати своє життя з науково-педагогічною роботою.

Роки навчання в ХФІ подарували майбутньому вченому не тільки знання, путівку у велику науку, дружбу з багатьма цікавими, порядними людьми, а й кохану дружину, однодумця, щиру та надійну подругу — Ларису Борисівну Павлій, яка народила йому двох чудових синів, розділила професійні інтереси та завжди підтримувала чоловіка в усіх його починаннях. Після закінчення ХФІ вона впродовж багатьох років працювала заступником завідувача аптеки № 297 м. Харкова, а останні 15 років очолює аптеку в Інституті протезування та відновлення трудової діяльності.

З любов’ю до фармації та людей

ДО ЩИРОЇ ПРАЦІ

У 1964 р. О.І. Павлій з відзнакою закінчив ХФІ та був рекомендований до аспірантури. У вересні того ж року він вступив до аспірантури на кафедру фармакогнозії ХФІ. Однією з фундаментальних наукових тематик ХФІ було і залишається понині вивчення фенольних сполук лікарської рослинної сировини, тому як об’єкт майбутніх досліджень О.І. Павлій обрав поліфеноли рослин роду горобина (Sorbus spp). У 1967 р. він блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему: «Поліфенольні сполуки горобини плакучої та дуболистної» під керівництвом професора Ю.Г. Борисюка та доцента Г.В. Макарової.

Доля була прихильною до молодого науковця та подарувала йому знайомство і можливість вчитися у визнаних корифеїв: фармації та органічної хімії — професора П.О. Петюніна, фітохімії стероїдів — професора І.Ф. Макаревича. Слід зазначити, що саме професору П.О. Петюніну завдячують залученням талановитої молоді до підготовки висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів ХФІ у той період, у тому числі й О.І. Павлія.

З 1967 р. О.І. Павлій почав працювати асистентом кафедри фармакогнозії, а з 1970 р. — доцентом тієї ж кафедри та заступником декана фармацевтичного факультету. Добра вдача О.І. Павлія та доброзичливе ставлення до колег сприяли швидкому становленню молодого науковця як авторитетного фахівця серед колег ХФІ, що зумовило його обрання у 1971–1976 рр. секретарем партійної організації інституту, яка була центром суспільного життя інституту. З 1978 по 1981 р. доцент кафедри фармакогнозії О.І. Павлій мав унікальний досвід роботи за кордоном — у Конакрійському політехнічному інституті (Республіка Гвінея, Африка) на педагогічній посаді, успішно викладаючи фармакогнозію французькою мовою. Після повернення О.І. Павлія в Україну у 1981 р. його успішний зарубіжний досвід роботи було використано ректоратом ХФІ — Олександр Іванович призначений деканом по роботі з іноземними студентами, а у 1986–1993 рр. — проректором з міжнародних зв’язків. У ці роки О.І. Павлій остаточно сформувався як професіонал вищої школи, котрий майстерно володіє прийомами педагога та досвідом викладання предмету французькою мовою для іноземних громадян.

Треба відзначити успішну та інтенсивну суспільну діяльність О.І. Павлія: член ревізійної комісії РК КПУ, член Київського райкому компартії України (Харків), депутат Київської райради м. Харкова, делегат 16 з’їзду ВЛКСМ (Москва, 1970 р.). При цьому, за відгуками колег, він залишався доброю, чуйною людиною, надійним товаришем, авторитетним колегою, готовим завжди прийти на допомогу.

ДО НАУКИ

Незважаючи на активну суспільну діяльність, О.І. Павлій подумки завжди повертався до науки, яка, насправді, була йому більш близькою. Дався взнаки і науковий вплив професора П.О. Петюніна, який завжди заохочував прагнення молодих науковців творити науку. Тож вже у середині 1980-х років наукові інтереси фітохіміка О.І. Павлія поповнюються вивченням біологічно активних сполук у ряду похідних дикарбонових кислот і глюкозаміну.

Сьогодні сфера наукових досліджень 50-річної діяльності професора О.І. Павлія охоплює вивчення біологічно активних сполук в ряду похідних дикарбонових кислот, глюкозаміну, а також лікарської рослинної сировини. Ним розроблено та захищено авторськими свідоцтвами оригінальні способи отримання нових біологічно активних сполук:

  • вперше здійснено синтез 2-D-(+)глюкозамідів, N-R-сульфамоїланілідів, арилгідразидів, аренсульфогідразидів 2-D-(+)глюкозилоксамінової кислоти в результаті реакції глюкозиламінолізу відповідних естерів оксамінових кислот;
  • вивчено вплив природи замісників на ацилування екранованої первинної ароматичної аміногрупи, розроблені способи отримання етилових естерів N-ацилгідразидів, N-R-оксамоїлгідразидів та N-R-сульфамоїл-оксалоїлгідразидів щавлевої кислоти;
  • з рослинної сировини — насіння жовтофіо­лії Алліона, жовтушника, листя акокантери у співавторстві з професором І.Ф. Макаревичем виділені нові серцеві глікозиди та їх аглікони і впроваджено у виробництво на Одеському хіміко-фармацевтичному заводі ім. 60-річчя СРСР нову екологічно безпечну технологію отримання лікарського препарату Лантозид з листя наперстянки шерстистої;
  • розроблено спосіб отримання дигітоксину з відходів виробництва целаніду, що підвищував вихід продукту та покращував його якість;
  • запропонований препарат Оксаглюкамін, який має широкий спектр активності: протизапальну, анальгезивну, ранозагоювальну, антиалергічну. Ця сполука значно перевищувала препарати порівняння за антиексу­дативною та анальгезивною дією та була менш токсичною. Оксаглюкамін пройшов 2 фази клінічних випробувань;
  • експериментально перевірено в промислових умовах одностадійний метод синтезу гідразиду 4-карбетоксиоксанілової кислоти з етилового естеру параамінобензойної кислоти, що дозволило значно скоротити тривалість, енергомісткість технологічного процесу в декілька разів та підвищити вихід до 85%;
  • у співавторстві з доцентом С.Г. Ісаєвим розроблена препаративна методика синтезу нітрозаміщених N-фенілантронілових кислот у водному середовищі з використанням гетерогенного каталізатору.

Плідна праця професора О.І. Павлія, його однодумців та учнів у 1990 р. увінчалася блискучим захистом докторської дисертації на тему: «Пошук біологічно активних сполук в ряді похідних оксанілоіл-D-глюкозаміна, карденолідів та флавоноїдів», науковим консультантом якої був професор П.О. Петюнін. Таблетки оксаглюкаміну (хондропротектор) та бензодіоксу пройшли різні фази клінічних випробувань. У 1991 р. О.І. Павлія було обрано професором кафедри фармако­гнозії, у 1993–1996 рр. він обіймав посаду першого проректора Української фармацевтичної академії, у 1997–2005 рр. — проректора із заоч­ної (дистанційної) форми навчання. З 2005 р. по теперішній час О.І. Павлій працює професором кафедри хімії природних сполук НФаУ, читає курс лекцій з фармакогнозії для студентів денної та заочної форм навчання, а також фармакогностичного аналізу нової лікарської рослинної сировини та фітотерапії для магістрів фармації.

Професор О.І. Павлій є автором понад 250 публікацій, серед яких 70 авторських свідоцтв і патентів України, 19 методичних посібників, монографій та рекомендацій, співавтор підручника з фармакогнозії. За останні 5 років підготовлено понад 10 методичних посібників та рекомендацій. Під керівництвом О.І. Павлія захищено 2 докторські дисертації: Дунгердорж Денсмаагійн (Монголія), С.Г. Ісаєв та 5 кандидатських дисертацій: В.С. Кулагіна, О.В. Бухаріна, Нажи Ель-Таїб Мустафа (Судан), Муїн Фуад Салман Дабабне (Іорданія), С.О. Мамедова.

Колектив Національного фармацевтичного університету щиро вітає Олександра Івановича Павлія із 75-річчям від дня народження і 50-річчям науково-педагогічної і суспільної діяльності та бажає міцного здоров’я, творчого натхнення, реалізації задумів.

Підготував Р.Г. Редькін, кандидат фармацевтичних наук
Фото надані НФаУ

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті