Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів
Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Державний науковий центр лікарських засобів

Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів України, в рамках підготовки ІІ (переробленого та доповненого) видання «Фармацевтичної енциклопедії» та під рубрикою «Персоналії української фармації» — пропонуємо читачам ознайомитися з добіркою енциклопедичних статей, присвячених фаховому та науковому доробку вчених державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів» МОЗ України (ДП «ДНЦЛЗ»).

АЛМАКАЄВА Людмила ГригорівнаАЛМАКАЄВА Людмила Григорівна (11.04.1957, Єлизаветградківка Кіровоградської обл.) — доктор фармацевтичних наук (2008), старший науко­вий співробітник (2003), заступник директора з наукової роботи (2008), за сумісництвом — завіду­вач лабораторії парентеральних та оральних рідких лікарських засобів ДП «ДНЦЛЗ» (1996).

Закінчила Харківський політехнічний інститут (1983).

Працювала: старший лаборант, інженер (з 1979); молодший науковий співробітник (з 1986), науковий співробітник (з 1994) ДП «ДНЦЛЗ»; завідувач лабораторії парентеральних та оральних рідких лікарських засобів (з 1996 і дотепер).

Напрями наукових досліджень: технологія виробництва парентеральних та оральних рідких ЛЗ та науково-методологічних підходів з обґрунтувань їх складу; фармацевтична розробка складу та технології, розробка НТД для реєстрації та промислового виробництва ЛЗ.

Наукові здобутки: розробник більше 50 ЛЗ, що зареєстровані та впроваджені в промислове виробництво. Співавтор 5 загальних статей для ДФУ. Автор 112 наукових праць, серед них 1 моно­графія, 38 статей, 53 тези доповідей, 20 патентів. Підготувала 4 кандидатів наук.

Основні праці: Розробка складу і стандартизація технології парентеральних та рідких оральних лікарських засобів на основі аміно­кислот (докт. дис.). — X., 2008; К созданию государственной фармакопеи Украины. Стандартизация лекарственных средств для парентерального применения // Фармаком. — 1999. — № 5 (співавт.); Розробка складу і технології одержання нового препарату для ін’єкцій «Глутакам» // Вісник фармації. — 2005. — № 3 (43) (співавт.); Инфузионные лекарственные препараты: состояние и перспективы развития отрасли // Ліки України. — 2002. — № 4; Состояние и перспективные направления создания препаратов для парентерального применения в ГП «ГНЦЛС» // Фармаком. — 2005. — № 2/3; Проб­лема наявності механічних включень у препаратах для парентерального застосування та їх нормування // Фармацевт. журн. — 2006. — № 5 (співавт.); Фармацевтические и биофармацевтические исследования парентеральных лекарственных средств на основе аминокислот // Запорожский мед. журн. — 2007. — № 1 (40) (співавт.); Пат. 38178 Україна, МПК А61К31/195, А61К9/08. Інфузійний розчин «Таурикам» для лікування захворювань серцево-судинної системи. 2001 (співавт.).

Н.Ф. Маслова

АНГАРСЬКА Марія АндріївнаАНГАРСЬКА Марія Андріївна (29.01.1907, с. Первомайське Донецької обл. — 15.07.1996, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1968), професор (1969), визнаний вчений, організатор фармацевтичної науки та практики, директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1937–1969).

Закінчила Одеський хі­міко-фарма­цевтичний інститут (1930).

Працювала: Харківський інститут гігієни праці та профзахворювань (лабораторія токсикології та санітарно-хімічної оборони); Український інститут експериментальної медицини (нині ДП «ДНЦЛЗ»): молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник (1930–1937); директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1937–1969), завідувач лабораторії фармакології (1969–1975), за сумісництвом — науковий консультант (1976–1986).

Напрями наукових досліджень: пошук та вивчення серцевих глікозидів (залежність «структура — дія», метаболізм).

Наукові здобутки: дослідження і впровадження у медичну практику близько 20 ЛП для лікування серцево-судинної патології, їх доклінічного вивчення, впровадження у виробництво і медичну практику; роботи з метаболізму ряду серцевих глікозидів із застосуванням радіо­активних ізотопів.

Нагороджена орденом Леніна, орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову відзнаку».

Основні праці: Сравнительная фармакологическая характеристика некоторых сердечных гликозидов (докт. дис.). — Х., 1968; Действие строфантина на содержание адениннуклеотидов сердечной мышцы // Фармакол. и токсикол. — 1943. — № 3; Сирениотоксин — новый сердечный гликозид // Фармакол. и токсикол. — 1957. — № 1; Фармакологічне дослідження пентаеритритолтетранітрату (ериніту) // Фармац. журн. — 1961. — № 2 (співавт.); До фармакологічних властивостей серцевого глікозиду бовозиду А // Фармац. журн. — 1965. — № 1 (співавт.); До фармакології вітчизняного ерготаміну тартрату // Фармац. журн. — 1966. — № 1 (співавт.); Деякі дані до загальної фармакології глікозиду СК // Фармац. журн. — 1968. — № 3 (співавт.); О кумулятивном эффекте сердечных гликозидов (обзор) // Фармакол. и токсикол. — 1969. — № 6 (співавт.).

Літ.: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации: Справочник-проспект / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999.

Н.Ф. Маслова

БАТЮК Вадим СергійовичБАТЮК Вадим Сергійович (21.07.1937, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1988), професор (1996).

Закінчив фармацевтичний факультет I Московського медичного інституту ім. І.М. Сеченова (1959).

Працював: лаборант, молодший науковий співробітник (1960), старший науковий співробітник (1970), в.о. завідувача лабораторії (1986), завідувач лабораторії аналітичної хімії (1989), завіду­вач науково-інформаційного відділу (1991) Харківського науково-дослідного інституту хімії й технології лікарських засобів; завідувач­ науково-редакційного сектору науково-практичного журналу «Фармаком» (1997–1999).

Напрями наукових досліджень: вивчення хімічного складу, виділення та встановлення структури БАР лікарських рослин, синтез аналогів і створення на їх основі ЛП.

Наукові дослідження:: розробив 5 ЛП, 2 з яких (сироп крушини, адонізид) випускаються промисловістю. Автор 62 друкованих праць. Має 3 авторські свідоцтва. Підготував 2 кандидатів наук.

Нагороджений медаллю «Ветеран труда».

Основні праці: Получение и химическое изучение флавоноидов ятрышника согнуточашечкового (канд. дис.). — Х., 1967; Биологически активные природные производные 2-фенилбензо-?-пирона, антрахинона, синтез аналогов и создание на их основе лекарственных препаратов (докт. дис.). — Х., 1988; Виділення та хімічне вивчення флавоноїдів з листя глоду зігнуточашечкового (Crataegus curvisepala Lindm.) // Фармац. журн. — 1964. — № 2; Применение полиамидного сорбента для выделения флавоноидов из листьев боярышника согнуточашечкового // Мед. пром-сть. — 1965. — № 11; Избирательное метилирование рутина // ХПС. — 1970. — № 3; Флавоноиды десмодиума канадского и их обезболивающее действие // Хим.-фармац. журн. — 1987. — № 1 (співавт.); Флавоноиды Solidago virgaurea L. и S. Canadensis L. и их фармакологические свойства // Раст. Ресурсы. — 1988. — № 1 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации: Справочник-проспект / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

БАШУРА Геннадій СтепановичБАШУРА Геннадій Степанович (29.03.1936, с. Некраши Мінської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1972), професор (1977), заслужений діяч науки і техніки України (1991).

Закінчив I Московський медичний інститут ім. І.М. Сеченова (1959).

Працював: лаборант (1958); молодший науковий співробітник (1960); старший науковий співробітник (1965); завідувач лабораторії медичних аерозолів (1968); завідувач відділу аерозольних, м’яких та дитячих лікарських форм (1979); завідувач лабораторії медичних аерозолів (1991–2000) ДНЦЛЗ МОЗ України.

Напрями наукових досліджень: вивчення проблеми «Теоретичні й експериментальні дослідження в галузі технології фармацевтичних аерозолів. Допоміжні речовини в технології ліків».

Наукові здобутки: організатор виробництва ЛП в аерозольній упаковці в СРСР. Автор розробки аерозолів Інгаліпт, Каметон, Камфомен, Лівіан, Гіпозоль, Цімезоль, які відзначені срібними і бронзовими медалями ВДНГ СРСР і дипломами. Був членом науково-методичної комісії з фармації, двох спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій (Харківський фармацевтичний інститут, Харківський науково-дослідний хіміко-фармацевтичний інститут). Автор 316 друкованих праць, 12 авторських свідоцтв, 10 навчально-методичних рекомендацій, 6 брошур і 5 монографій. Підготував 20 докторів і 36 кандидатів наук.

Нагороджений медалями та знаком «Изобретатель СССР».

Основні праці: Изучение реологических свойств гидрофильных основ и эмульгирующей способности поверхностно-активных веществ (канд. дис.). — Х., 1964; Исследования в области применения основ и поверхностно-активных веществ в технологии производства готовых лекарственных форм (докт. дис.). — Х., 1972; Консистентные свойства мягких лекарственных средств и методы их измерения: Монография. — Тбилиси, 1969 (співавт.); Поверхностно-активные вещества и их применение в фармации: Монография. — Тбилиси, 1972 (співавт.); Ланолин и его производные в фармацевтической и косметической практике: Монография. — Тбилиси, 1976 (співавт.); Фармацевтические аэрозоли: Монография. — М., 1978 (співавт.); Про деякі проблеми використання аерозолів у педіатрії / /Фармац. журн. — 1980. — № 3 (спів­авт.); Поверхнево-активні, колоїдно-міцелярні та піноутворюючі властивості деяких катіонних поверхнево-активних речовин // Фармац. журн. — 1982. — № 2 (співавт.); Фармацевтичні аерозольні розчини і суспензії // Фармац. журн. — 1987. — № 4; Физико-химическое исследование поверхностно-активных веществ из класса блок-сополимеров // Хим.-фармац. журн. — 1989. — № 8 (співавт.); Озонова тривога і аерозолі // Фармац. журн. — 1991. — № 6 (співавт.); Аэрозоль АБХ-1 — эффективное средство самозащиты // Фармаком. — 1994. — № 1 (співавт.); Проблема організації виробництва фармацевтичних аеро­золів в Україні // Фармаком. — 1994. — № 4; Фармацевтические аэрозоли: научные разработки и организация производства // Фармаком. — 1995. — № 1–2; Оксиэтилированные алкилфенолы — перспективные вспомогательные вещества для создания готовых лекарственных форм // Фармаком. — 1996. — № 3 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999.

Н.Ф. Маслова

БЕЗРУК Прасковія Гнатівна (27.10.1919, м. Гадяч Полтавської обл. — 1997, Харків) — доктор медичних наук (1973).

Закінчила Харківський медичний інститут (1945).

Працювала: молодший науковий співробітник (1946), старший науковий співробітник (1959), завідувач лабораторії мікробіології і промислової токсикології (1973), науковий консультант (1982–1986) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Напрями наукових досліджень: створення ЛП для лікування захворювань печінки та жовчних шляхів, оцінка нешкідливості ЛП, допоміжних речовин та пакувальних матеріалів.

Наукові здобутки: брала участь у розробленні і впровадженні ергометрин малеату, ерготалу, гіперозиду, пастенацину, флакразиду, гомфотину, конфлавіну, флакурміну, силібору та багатьох інших. Деякі ЛП відмічені срібними медалями ВДНГ СРСР. Автор 85 публікацій, у тому числі 9 авторських свідоцтв. Підготувала 6 кандидатів наук.

Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», значком відмінника соціалістичного змагання медичної промисловості. Була членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій (при Всесоюзному науково-дослідному інституті хімії та технології лікарських засобів та Харківському фармацевтичному інституті).

Основні праці: Фармакологическое изучение гликозидного препарата из листьев желтушника левкойного — Корезима (канд. дис.). — Х., 1955; Фармакологические данные о некоторых ?- и ?-пироновых веществах желчегонного и сердечного действия (докт. дис.). — Х., 1973; Некоторые фармакологические данные о флакразиде // Фармакол. и токсикол. — 1967. — № 4; Влияние бересклета на сердечно-сосудистую систему // Фармакол. и токсикол. — 1968. — № 1 (співавт.); Влияние флакразида на интенсивность коронарного кровотока и сердечную деятельность // Фармакол. и токсикол. — 1968. — № 2 (співавт.); Влияние авикулярина на желчевыделительную функцию печени // Фармакол. и токсикол. — 1969. — № 5.

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

БЄЛІКОВ Володимир ВолодимировичБЄЛІКОВ Володимир Володимирович (08.10.1936, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1990).

Закінчив I Московський медичний інститут ім. І.М. Сеченова (1959).

Працював: лаборант (1958); молодший науковий співробітник (1960); старший науковий співробітник (1970); завідувач сектору аналізу фітохімічних препаратів і рослинної сировини лабораторії аналітичної хімії (1991); завідувач сектору аналізу фітохімічної та рослинної сировини (1994); провідний науковий співробітник (2000); науковий редактор науково-видавничого відділу (2001–2002) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Напрями наукових досліджень: аналітичне вивчення природних речовин різних груп та ЛП; розробка методик їх кількісного визначення у фіто­хімічних ЛП на стадіях їх створення і промислового виробництва; створення системи їх аналітичного контролю.

Наукові здобутки: автор 62 друкованих праць, 15 авторських свідоцтв. Підготував одного кандидата наук.

Основні праці: Количественное определение ингредиентов сложных лекарственных форм и флавоноловых соединений методом комплексонометрического титрования (канд. дис.). — Х., 1968; Аналитические исследования природных фенольных соединений и разработка методов их количественного определения. ДСП (докт. дис.). — Х., 1990; Количественное определение резерпина // Мед. промышленность СССР. — 1959. — № 12 (спів­авт.); Комплексометричне визначення вісмуту та магнію у таблетках препарату бікалін // Фармац. журн. — 1960. — № 4 (спів­авт.); Комплексонометрическое определение гиперозида и его смесей с некоторыми флавоноидами // Фармация. — 1967. — № 6; Методы анализа флавоноидных соединений // Фармация. — 1970. — № 1 (співавт.); Комплексонометрическое определение кверцетина в лекарственных смесях // Фармация. — 1971. — № 6; Оценка содержания флаванонол-производных в плодах Silybum marianum (L.) Gaerth // Раст. ресурсы. — 1985. — № 3; Разработка состава препарата вено­тропного действия // Фармаком. — 1999. — № 5 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

БОРЩЕВСЬКА Марина ІллінічнаБОРЩЕВСЬКА Марина Іллінічна (07.08.1956, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1996); професор (2009); керівник департаменту біотехнології ВАТ «Фармак».

Закінчила факультет технології органічних речовин Харківського політехнічного інституту (1983).

Працювала: інженер (1983), молодший науковий співробітник (1984–1986), науковий співробітник (1990), в.о. завідувача лабораторії модифікації речовин та очних ліків (1991), завідувач сектору регуляторних БАР та очних ліків (1992), старший науковий співробітник (1997) Всесоюзного науково-дослідного інституту хімії та технології лікарських засобів; завідувач (1998), заступник директора з розвитку — начальник лабораторії (2001); керівник Департаменту біотехнології ВАТ «Фармак» (2007). Професор кафедри біотехно­логії мікробного синтезу Національного університету харчових технологій, Київ (з 2004); професор кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Напрями наукових досліджень: розробка ЛП на основі біотехнологічних субстанцій.

Наукові здобутки: вперше обґрунтовано оптимальні фізико-хімічні характеристики органо­препаратів із пантів і амніону людини з використанням сучасних методів аналізу, вивчено спектр специфічної активності отриманих препаратів, деякі аспекти корекції радіаційних уражень розчином пантокрину для ін’єкцій та порошками пантів; розроблено спосіб одержання низько­молекулярних фармацевтично активних речовин з амніону людини, вільних від високомолекулярних пептидів. Одержано новий препарат Амніокор. Підготувала одного кандидата наук.

В останні роки М.І. Борщевська займається розробкою ЛП в галузі фармацевтичного виробництва (препарати ін’єкційних, м’яких лікарських форм, розчини для парентерального застосування, препарати на основі біотехнологічних субстанцій та фізіологічно-активних сполук) та вдосконаленням технологій і оптимізацією­ технологічних процесів; складає реєстраційні досьє; проводить навчання персоналу для роботи на фармацевтичному виробництві.

Має 125 друкованих праць, серед яких 123 наукові публікації, у тому числі 2 монографії, 74 у фахових виданнях, 45 патентів на винахід та 2 публікації навчально-методичного характеру. Після захисту докторської дисертації опубліковано 62 наукові праці, в тому числі 20 — у фахових виданнях, 40 патентів на винахід та 2 навчально-методичні публікації.

Основні праці: Исследование микродисперсных систем в растворах лекарственных средств. ДСП (канд. дис.). — Х., 1990; Дослідження і розробка органопрепаратів на основі фізіологічно активних комплексів амніону людини та пантів оленів (докт. дис.). — Х., 1996; Біохімічні та пато­фізіологічні підходи в сучасних дослідженнях, спрямованих на створення медичних препаратів з тваринної сировини // Фармац. журн. — 1995. — № 5; Оптимизация технологического режима процесса кислотного гидролиза амниотической ткани человека // Фармаком. — 1995. — № 3 (спів­авт.); Препарат, полученный из амниона человека: модифицирующее действие на повреждение хромосом и иммунные реакции // Фарма­ком. — 1995. — № 4 (співавт.); Синтез кальция D-глюконата из кислоты D-глюконовой, полученной фитохимическим способом // Фармаком. — 1998. — № 5 (співавт.); Биотехнология иммунобиологических препаратов. — Х., 2008 (співавт.); Фармацевтическая биотехнология. Технология производства иммунобиологических препаратов: учебное пособие. — Х., 2009 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

ГЕОРГІЄВСЬКИЙ Віктор ПетровичГЕОРГІЄВСЬКИЙ Віктор Петрович (23.06.1937, м. Артемівськ Донецької обл.) — доктор фармацевтичних наук (1981), професор (1983), член-кореспондент НАН України (2003); академік Інженерної академії України (1992); академік Міжнародної інженерної академії (1995); дійсний член Нью-Йоркської академії наук (1997); заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991); кращий винахідник Національної академії наук України (2002); лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (2001, 2004), головний науковий співробітник ДП «ДНЦЛЗ» (з 2008) та ДП «Науково-експертний фармакопейний центр» МОЗ України (з 2006).

Закінчив фармацевтичний факультет І Московського медичного інституту ім. І.М. Сєченова (1959).

Працював: лаборант-хімік (1958), молодший науковий співробітник (1960), старший науковий співробітник (1965), завідувач лабораторії (1971) та відділу вивчення якості ЛП Всесоюзного науково-дослідного інституту хімії та технології лікарських засобів (ВНІІХТЛЗ) (1978); директор ВНІІХТЛЗ (1989–1991); директор ДП «ДНЦЛЗ» (1991–2000); головний науковий співробітник (з 2008) ДП «ДНЦЛЗ»; за сумісництвом — директор ДП «Науково-експертний фармакопейний центр» МОЗ України (1992–2006); головний науковий співробітник ДП «Науково-експертний фармакопейний центр» МОЗ України (з 2006); керівник проекту створення ДФУ; головний редактор журналу «Фармаком» (з 1992), заступник голови концерну «Укрмедбіопром» (1989–1995); голова спецради Д 6481701 «Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів» при ДП «ДНЦЛЗ» (з 1990 по теперішній час).

Напрями наукових досліджень: розроблення фундаментальних питань хіміко-фармацевтичного аналізу БАР вихідної сировини і ЛЗ; аналітичне забезпечення технологічних досліджень ЛЗ та їх стандартизація; розроблення загальної концепції та перших програм створення ЛЗ в Україні, затверджених постановами КМУ від 08.10.1992 р. № 573 та від 02.11.2006 р. № 1538.

Наукові здобутки: впровадження методу титрування в неводних середовищах у фармацевтичний аналіз; оптимізація умов хроматографування у рідинній хроматографії із багатокомпонентними рухомими фазами та газо­хроматографічного кількісного аналізу; спектрофотометричне дослідження багатокомпонентних ЛЗ; заснування системи стандартизації ЛЗ; створення школи стандартизації та контролю їх якості; розроблення пакета нормативних документів з регламентації якості ліків; першої ДФУ, гармонізованої з Європейською Фармакопеєю; розроблення особисто і за його участю понад 75 ЛЗ (глутаргін, рутес, кратал, диклоцин, фламін, алантон, ліквіритон, інгаліпт, феростат, ферамін-віта, флаванабол, фладекс, фітоліт, тіотриазолін, титріол та ін.); під його керівництвом розроблено НТД та впроваджено у виробництво 126 препаратів-генериків. Автор 503 наукових праць, 10 монографій, 74 патентів та 36 авторських свідоцтв. Підготував 13 докторів і 18 кандидатів наук.

Наукові досягнення відмічені європейською науковою громадськістю в офіційному виданні «The Europe 500, Leaders for Now Century» / The Millennium, Edition, 2001.

Нагороджений медалями «За доблестный труд» (1970) та «За трудовую доблесть» (1981), орденами «За заслуги» III (1997) та II ступеня (2002), «Святий Князь Володимир» (2001), «Святий Митро Солунський» IV ступеня (2002), почесними грамотами за заслуги перед українським народом та Українською православною церквою.

Основні праці: Исследование физико-химических свойств флавоноидов, кумаринов и антрахинонов с целью разработки методов анализа некоторых фитохимических препаратов (докт. дис.). — Х., 1981; Физико-химические и аналитические характеристики флавоноидных соединений: Монография. — Ростов-на-Дону, 1988 (співавт.); Биологически активные вещества лекарственных растений: Монография. — Новосибирск, 1990 (спів­авт.); Новые природные и полусинтетические биологически активные соединения ГНЦЛС: Монография. — Х., 1995 (співавт.); Технология и стандартизация лекарств. Т. I (1995), т. II (2000). — Х. (співавт.); Надлежащая производственная практика лекарственных средств. — К., 1999 (спів­авт.); Основные направления развития фармацевтического анализа в Украине // Фармаком. — 2006. — № 1–2; «Проблемы качества и фальсификации лекарственных средств» // Фармаком. — 2007. — № 2 (співавт.); Стандартизованная процедура валидации количественных методик титрования лекарственных средств // Фармаком. — 2009. — № 2 (співавт.).

Літ.: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; 50 впливових особистостей, XI випуск «Лауреати України». — Х., 2004; Імена України 2007: Біографічний енциклопедичний словник. — К., 2007; Національ­ний довідник. Медична еліта України. — К., 1999; В.П. Георгиевский. К 70-летию со дня рождения // Фармаком (Спецвыпуск). — 2007.

Н.Ф. Маслова

ГЛАДЧЕНКО Світлана ВасилівнаГЛАДЧЕНКО Світлана Василівна (11.12.1959, Харків — 08.06.2000, Харків) — доктор медичних наук.

Закінчила лікувальний факультет Харківського медичного інституту (1984).

Працювала: лікар-терапевт у 20-й лікарні Харкова (1984–1987); молодший науковий співробітник Харківського фармацевтичного інституту (1987–1989); старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник (1989–1994); завідувач лабораторії експериментальної фармакології ДП «ДНЦЛЗ» (1998–2000).

Напрями наукових досліджень: пошук та розроблення ЛП протизапальної, місцевоанестезувальної, анальгезивної, ангіопротекторної, гастро­протекторної дії.

Наукові здобутки: брала участь у розробленні та впровадженні в медичну практику понад 40 ЛП різних фармакотерапевтичних груп, з них 15 є оригінальними (L-лізину байкалінат, гістинат, кратал, кардіофіт, вундехіл та ін.); здійснила цикл досліджень із вивчення механізмів протизапальної дії ЛП рослинного походження: вперше в дослідах in vivo та in vitro відкрито здатність похідних 5,6,7 тригідроксифлавону вибірково інгібувати ліпоксигеназний шлях окиснення арахідонової кислоти. Автор 67 публікацій, 8 авторських свідоцтв і 8 патентів України та Росії. Підготувала 2 кандидатів наук. Член Американської асоціації з вивчення запалення (1993).

Основні праці: Фармакологическая активность производных 6-R-бензтиазолил-2-амидов малоновой кислоты (канд. дис.). — Х., 1988; Фармакологические свойства производных (арил)гетерил-амидов малоновой кислоты и 5,6,7-три-гидроксифлавона — ингибиторов био­синтеза эйкозаноидов (докт. дис.). — Х., 1994; Противозачаточные средства: Справочное руководство. — Х., 1999 (співавт.); Створення нових місцевих анестетиків на основі похідних 2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонової кислоти // Фармац. журн. — 1991. — № 2 (співавт.); Био­логические свойства 2,4-диоксо-3Н-хинолин-3-карбоновой кислоты и ее этилового эфира // Хим.-фарм. журн. — 1992. — № 2 (спів­авт.); Основні напрямки фармакологічних досліджень у створенні нових лікарських засобів і препаратів «generics» // Фармаком. — 1997. — № 2 (співавт.); Состояние и перспективы разработки и внедрения в производство препаратов ГНЦЛС для лечения заболеваний органов пищеварения // Фармаком. — 1999. — № 3–4 (співавт.); Состояние и перспективы разработки и внедрения в производство жидких лекарственных форм для педиат­рии // Фармаком. — 1999. — № 3–4.

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

ГРИЗОДУБ Олександр ІвановичГРИЗОДУБ Олександр Іванович (27.12.1948, м. Костянтинівка Донецької обл.) — доктор хімічних наук (1990), професор (1996), директор ДП «Науково-експертний фармакопейний центр» МОЗ України (з 2006).

Закінчив: Харківський державний університет ім. Максима Горького (1971).

Працював: молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії хроматографії (1994), головний науковий співробітник; заступник директора з наукових питань (за сумісництвом) (1992–2005), директор ДП «Науково-експертний фармакопейний центр якості лікарських засобів» (з 2006).

Напрями наукових досліджень: багатокомпонентна спектрофотометрія, аналітичні та фізико-хімічні аспекти газової, рідинної та тонкошарової хроматографії; стандартні зразки лікарських засобів; стандартизація, валідація й метрологічні аспекти контролю якості ліків; наукове (2001) і загальне (з 2006) керівництво створенням ДФУ і національної системи стандартних зразків лікарських засобів.

Наукові здобутки: автор близько 250 наукових праць, брав участь у розробці декількох десятків галузевих нормативних документів з питань якості ЛЗ, підготував 2 докторів і 5 кандидатів наук.

Основні праці: Линейные зависимости в тонко­слойной хроматографии и их применение к оптимизации условий разделения в бинарных подвижных фазах (канд. дис.). — Х., 1982; Оптимизация хроматографического и спектрофотометрического контроля качества многокомпонентных лекарственных средств на основе метода сравнения (докт. дис.). — Х., 1990; Линейные зависимости в тонкослойной хроматографии с двухкомпонентными системами растворителей // Журн. аналит. химии. — 1981. — № 5 (спів­авт.); Модифицированный метод Фирордта // Журн. аналит. химии. — 1984. — № 11 (спів­авт.); Спектрофотометрическое определение макро­концентраций воды в водно-этанольных средах // Журн. аналит. химии. — 1985. — № 10 (співавт.); Количественный учет априорно известной информации методом наименьших квадратов // Журн. аналит. химии. — 1993. — № 4 (спів­авт.); Стандартизация метода высвобождения in vitro биологически активных веществ из суппозиториев и мазей // Фармаком. — 1994. — № 12 (співавт.); Воспроизводимость фармакопейных спектрофотометрических методик количественного определения лекарственных средств в разных лабораториях // Фармаком. — 2004. — № 2 (спів­авт.); Стандартные процедуры валидации методик контроля качества лекарственных средств // Фармаком. — 2006. — № 1–2; Оценка воспроизводимости величин Rf в различных лабораториях // Фармаком. — 2006. — № 1–2 (співавт.); Зависимость растворимости фенсукцинала от размера частиц // Фармаком. — 2008. — № 1 (співавт.); Model of Mixed Adsorption Centre for Description of Retention in Liquid Chromatography with Multicomponent Mobile Phases // Chromatographia. — 1993. — V. 37. — № 9/10 (співавт.); Retention in Liquid Chromatography with Multicomponent Mobile Phases: Relationship with Binary ones // Chromatographia. — 1995. — V. 40. — № 5/6 (співавт.);

Літ.: Енциклопедія сучасної України. — К., 2006; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

ДІХТЯРЬОВ Сергій ІвановичДІХТЯРЬОВ Сергій Іванович (08.05.1951, Харків) — кандидат фармацевтичних наук (1981), доктор фармацевтичних наук (1992), професор (2002), заступник директора з наукової роботи та якості ДП «ДНЦЛЗ» МОЗ України (з 1990). Професор кафедри промислової фармації та економіки НФаУ (2009).

Закінчив Харківський державний фармацевтичний інститут (1973).

Працював: завідувач відділу обласного аптечного складу Сумського аптекоуправління (1973); старший лаборант (1975), молодший науковий співробітник (1977), старший науковий співробітник (1984), заступник директора з наукової роботи та якості (з 1990) та завідувач сектору хімії та технології біополімерів ДП «ДНЦЛЗ» МОЗ України (за сумісництвом); професор кафедри заводської технології ліків (за сумісництвом) НФаУ (з 2000), професор кафедри промислової фармації та економіки НФаУ (2009).

Напрями наукових досліджень: дослідження в галузі виділення та дослідження біохімічних, фармацевтичних властивостей біополімерів та їх сполук рослинного, мікробного та тваринного походження в якості потенційних фізіологічно активних речовин; фармацевтична розробка та стандартизація діючих речовин рослинного, синтетичного походження та їх лікарських форм.

Наукові здобутки: автор 131 наукової праці та тези доповідей, 11 патентів України та Росії. Співавтор монографій: Технология и стандартизация лекарственных средств (1996, 2000); Надлежащая производственная практика лекарственных средств (1999). Підготував 4 докторів та 2 кандидатів фармацевтичних наук.

Нагороджений відзнакою «Винахідник СРСР», почесними грамотами та подяками МОЗ України, Харківської облдержадміністрації, Фармацевтичної асоціації України, ЦК профспілки працівників хімічної та мікробіологічної промисловості України та президії Харківського обласного комітету профспілки працівників хімічної та мікробіологічної промисловості.

Основні праці: Получение и свойства ферментного препарата уреазы (канд. дис.). — Х., 1981; Разработка методов получения нативных и иммобилизованных ферментов уреазы, инулиназы, циклодекстринглюканотрансферазы и их исследования с целью применения в медицинской практике (докт. дис.). — Х., 1992; Медико-биологические характеристики циклодекстринов и применение их в медицине // Итоги науки и техники. Микробиология / ВИНИТИ. — М., 1988. — Т. 20 (співавт.); Ферментативный синтез циклодекстринов // Перспективы создания и производства лекарственных средств в Украине: Тез. докл. научн.-практич. конф., Одесса, 4–8 окт. 1993 г. (співавт.); Перспективы применения соединений включения на основе циклодекстринов в фармации // Наукові основи розробки лікарських препаратів: Матеріали наук. сесії відділення хімії HAH України. — Х., 1998 (співавт.); Фитопрепараты на основе ферментов. Сообщ. 1. Ферменты в растительном мире. — 1998. — № 4 (співавт.); Перспективи розробки оригінальних лікарських засобів на основі рослинних інгібіторів ферментів // Клінічна фармація. — 1999. — № 2 (співавт.); Ферменты и антиферменты // Технология и стандартизация лекарств. Сб. науч. трудов ГНЦЛС. — Т. 2. — Х., 2000 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

КАБАЧНИЙ Петро ІвановичКАБАЧНИЙ Петро Іванович (10.07.1950, Харків) — визнаний фахівець у галузі біотехнології ферментних препаратів медичного призначення; доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1993).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1972).

Працював: старший лаборант (1974), молодший науковий співробітник (1975), старший науковий співробітник (1982), завідувач відділу фітоферментних препаратів та біотехнології (1990), завідувач лабораторії фітоферментних препаратів (1991–1995) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (нині — ДП «Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції»). Кандидат фармацевтичних наук (1979), доктор фармацевтичних наук (1991), професор (1993).

Напрями наукових досліджень: одержання і організація промислового випуску лікарських ферментів амілолітичної і протеолітичної дії, специфічних інгібіторів деяких ферментних систем; створення та вивчення ферментних препаратів медичного призначення із рослинної сировини, культур мікроорганізмів та продуктів бджільництва. Розробив 6 ЛП, серед яких 2 (ораза, аспераза) виготовляються промисловістю. Роботи експонувалися на ВДНГ СРСР. Автор 5 патентів на винаходи, 78 наукових друкованих праць, у тому числі монографії, декількох брошур та галузевого стандарту. Підготував 3 кандидатів наук.

Нагороджений знаком «Изобретатель СССР».

Основні праці: Дослідження умов одержання і властивості ферментного препарату амілолітичної дії (канд. дис.). — Х., 1979; Біотехнологічні процеси виробництва і характеристика ферментних препаратів медичного призначення (докт. дис.). — Х., 1990; Амилолитические ферменты и их применение в народном хозяйстве и медицине // Обзор. информ. сер. хим.-фармац. пром-ть. — 1982. — № 4; Актуальні аспекти використання амілолітичних ферментів для діагностики та лікування шлунково-кишкових захворювань і сучасний стан їх виробництва // Фармац. журн. — 1984. — № 3; Перпективы создания лекарственных средств гипогликемического действия на основе природных ингибиторов амило­литических ферментов // Обзор. информ. сер. Лекарственные средства. Экономика, технология и перспективы получения. — 1990. — Вып. 1; Ферментні препарати медичного призначення // Фармац. журн. — 1989. — № 1; Аспераза — энзимный препарат для очищения ран // Хим.-фармац. журн. — 1991. — Т. 25. — № 1.

Літ.: Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

В.І. Кабачний

КАЗАРІНОВ Микола ОлександровичКАЗАРІНОВ Микола Олександрович (21.02.1937, Харків) — кандидат фармацевтичних наук (1969), доктор фармацевтичних наук (1989), професор (1993), член-кореспондент Інженерної академії України (1992), завідувач лабораторії таблетованих лікарських засобів (1982), головний науковий співробітник лабораторії таблетованих лікарських засобів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2009).

Закінчив фармацевтичний факультет І Московського медичного інституту ім. І.М. Сєченова (1960).

Працював: лаборант, хімік, молодший науковий співробітник (1959–1970), старший науковий співробітник (1970), завідувач лабораторії фармакопейного аналізу (1980), старший науковий співробітник (1982), завідувач лабораторії таблетованих ЛП (з 2008) ДП «ДНЦЛЗ» МОЗ України, головний науковий співробітник лабораторії таблетованих ЛП ДП «ДНЦЛЗ» (з 2009).

Напрями наукових досліджень: розроблення та впровадження у виробництво технологічних процесів отримання таблеток, гранул, капсул й однодозових порошків із субстанцій різних фармакотерапевтичних груп.

Наукові здобутки: розроблено та впроваджено у виробництво 25 оригінальних і понад 120 препаратів-генериків різної спрямованості фармакологічної дії. Автор цілого ряду методик аналізу різних БАР, методик постадійного контро­лю виробництва таніну, препаратів Корглікон, Строфантин К. Автор 160 наукових праць, 2 монографій, 13 авторських свідоцтв. Підготував 8 кандидатів наук. Член редакційних рад журналів «Фармацевтичний журнал», «Фармаком». Член спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДП «ДНЦЛЗ» і НФаУ. Протягом 20 років був ученим секретарем, а на даний час — заступник голови спеціалізованої ради при ДП «ДНЦЛЗ».

Нагороджений медалями «За доблесну працю», «Ветеран праці», грамотами МОЗ України, Асоціації фармацевтичних виробників, Харківської обласної державної адміністрації.

Основні праці: Количественное определение лекарственных препаратов, содержащих карбонильную группу, методом титрования в неводных растворителях (канд. дис.). — Х., 1969; Анализ и стандартизация ряда карбонилсодержащих соединений и препаратов на их основе (карденолиды, стероидные гормоны, ?-пироны, лактоны, сложные эфиры). ДСП (докт. дис.). — Х., 1989; Физико-химические методы анализа био­логически активных веществ: Монография. — Ашхабад, 1976 (співавт.); Розробка препарату «Скутелла» у формі твердих желатинових капсул на основі шоломниці байкальської // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика — 2009. — Вип. 18, кн. 3 — К. (співавт.); Вплив технології на якість антигістамінних супозиторіїв для дітей з лоратидину гідрохлориду // Вісник фармації — 2010. — № 1 (спів­авт.); Розробка складу та технології виробництва твердої лікарської форми із чорноморських мідій // Фармаком. — 2010. — № 1 (співавт.); Исследование влияния поверхностно-активных веществ на кинетику высвобождения сукцифената из суппозиторных основ // Фармаком. — 2010. — № 1 (співавт.); Вибір оптимального режиму сушіння та вплив тиску пресування при одержанні фітопрепарату у вигляді таблеток (англ.) // Фармацевтична технологія. Історія та погляд у майбутнє. Наук.-практ. конф. з міжнар. уч. — Х., 2008 (співавт.).

Літ.: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

КОВАЛЬОВ Іван ПетровичКОВАЛЬОВ Іван Петрович (1936, с. Ново­псков Луганської обл.) — доктор хімічних наук (1992), заступник генерального директора з наукової роботи Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1977–1989).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1959).

Працював: лаборант, хімік, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник (1958), завідувач лабораторії фізичної хімії (1977), заступник директора з наукової роботи (1977), завідувач відділу хімії і технології препаратів із заданими біофармацевтичними властивостями (1989–2000) ДП «ДНЦЛЗ»; заступник генерального директора з наукової роботи науково-виробничого хіміко-фармацевтичного об’єднання (НВХФО) «Здоров’я» (1986–1988).

Напрями наукових досліджень: дослідження в галузі спектрального аналізу природних сполук; синтез БАР із заданими біофармацевтичними властивостями; розроблення й впровадження у промислове виробництво ЛП на основі амінокислот та їх похідних; розроблення технології нових трансдермальних терапевтичних систем.

Наукові здобутки: автор 149 друкованих робіт, у тому числі 3 монографій, 5 патентів, 16 авторських свідоцтв.

Нагороджений медаллю «За трудовое отличие».

Основні праці: Спектроскопические исследования природных гликозидов (канд. дис.). — Х., 1966; Спектроскопические исследования природных гликозидов и других соединений, создание на их основе лекарственных препаратов (докт. дис.). — Х., 1992; Спектры некоторых групп природных соединений: Монография. — М., 1966; Дослідження реологічних властивостей вазелінів і мазей на їх основі // Фармац. журн. — 1970. — № 3 (співавт.); Трансдермальні терапевтичні системи // Фармац. журн. — 1990. — № 2 (співавт.); К выбору методов определения нового биологически активного соединения — L-лизина байкалината — в субстанции и некоторых лекарственных формах // Фармаком. — 1999. — № 2 (співавт.); Кількісне визначення L-лізину есцинату в субстанції та в ін’єкційній лікарській формі // Фармац. журн. — 1999. — № 4 (співавт.); Розробка промислової технології одержання оптичних ізомерів аспарагінової кислоти // Фармац. журн. — 1999. — № 5 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999.

Н.Ф. Маслова

КОЛЕСНІКОВ Дмитро Григорович (1904, с. Борова Харківської обл. — 1990, Харків) — кандидат хімічних наук (1954), доктор фармацевтичних наук (1964), професор (1969), видатний організатор фармацевтичної науки та практики, засновник школи фітохіміків в Україні.

Закінчив Одеський фармацевтичний інститут (1928).

Працював: науковий співробітник, завідувач лабораторії фітохімії та лабораторії пошуку рослинних препаратів (1928–1934), заступник директора з наукової роботи (1936–1940, 1941–1946), старший науковий співробітник — консультант (1974) ДП «ДНЦЛЗ»; за сумісництвом головний інженер хіміко-фармацевтичної промисловості МОЗ СРСР (1946–1964).

Наукові здобутки: автор понад 200 наукових праць, 30 авторських свідоцтв. Підготував 22 кандидатів наук. Під його керівництвом і за безпосередньою участю розроблені й впроваджені в промислове виробництво ЛП: Аймалін, Дигітоксин, Ергометрину малеат, Еріотал, Кафіол, Корглікон, Кордигіт, Конвалятоксин, Пастанацин, Раунатин, Резерпін, Строфантин К та ін.

Основні праці: Гликозиды наперстянки пурпурной (канд. дис.). — Х., 1954; Получение и химическое изучение сердечно-сосудистых препаратов растительного происхождения (докт. дис.). — Х., 1966; Новые отечественные препараты наперстянки — дигитоксин и гитоксин // Аптечн. дело. — 1958. — № 2 (співавт.); Хроматографический метод получения пастинацина // Аптечн. дело. — 1958. — № 6 (співавт.); Получение препарата раунатина из корней раувольфии змеиной // Мед. пром-сть СССР. — 1961. — № 12 (співавт.); Перетворення серцевих глікозидів за допомогою мікроорганізмів та ферментних препаратів з них // Фармац. журн. — 1964. — № 2 (співавт.); Плантаглюцид — новый антиязвенный препарат из листьев подорожника большого // Мед. пром-сть СССР. — 1964. — № 12 (співавт.); Автооксидація ерихрозиду // Фармац. журн. — 1964. — № 5 (співавт.); Технология производства дигоксина // Хим.-фармац. журн. — 1973. — № 9 (співавт.); Досягнення і перспективи створення рослинних лікарських засобів // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.).

Літ.: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

КОМІСАРЕНКО Микола ФедотовичКОМІСАРЕНКО Микола Федотович (04.12.1929, с. Єкатеринославка Амурської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1980), професор (1983) ДП «ДНЦЛЗ».

Закінчив Московський фармацевтичний інститут (1958).

Працював: апаратник (1957), хімік (1958), молодший науковий співробітник, науковий співробітник (1958–1965), старший науковий співробітник (1965), завідувач сектору природних та синтетичних гетероциклічних сполук (1977), завідувач лабораторії природних та синтетичних гетероциклічних сполук (1980–1997), провідний науковий співробітник (1997–1999) Харьківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (нині — ДП «ДНЦЛЗ»).

Напрями наукових досліджень: вивчення хімії природних БАР (флавоноїдів, кумаринів танінів, серцевих глікозидів, терпеноїдів), синтез БАР та створення на їх основі ЛП.

Наукові здобутки: розробив понад 20 ЛП різної спрямованості фармацевтичної дії (Адонізид, Адоніт, Алантон, Вінканор, Ескузан, Калефлон, Марелін, Рекутан, Сахарол, Флаванобол, Фладекс, Фітоліт та ін.), співавтор 2 технологічних розробок. Автор 465 наукових публікацій, в тому числі 4 монографій, 33 авторських свідоцтв та патентів. Підготував 4 докторів та 28 кандидатів наук.

Нагороджений медаллю «Ветеран труда», відзначений знаком «Отличник медицинской промышленности».

Основні праці: Выделение и химическое исследование сердечных гликозидов ландышей СССР (канд. дис.). — Х., 1964; Исследование био­логически активных кислородсодержащих гетеро­циклических соединений. ДСП (докт. дис.). — Х., 1980; Новые природные и полу­синтетические биологически активные соединения ГНЦЛС: Монография. — Х., 1995; Карденолиды семян Ornithoqalum magnum // Химия природ. соед. — 1972. — № 3; Гіпоглікемічна активність флавоноїдів // Фармац. журн. — 1985. — № 1 (спів­авт.); Экспресс-метод определения антиоксидантной активности фенольных соединений // Хим.-фармац. журн. — 1988. — № 1 (співавт.); Деякі аспекти хімічних досліджень сполук первинного та вторинного обміну видів родини валеріанових // Фармац. журн. — 1992. — № 5–6 (спів­авт.); Анаболическая, антиоксидантная, гепатозащитная и противовоспалительная активность некоторых природных кумаринов и хромонов // Раст. ресурсы. — 1993. — № 3 (співавт.); Досягнення та перспективи створення рослинних лікарських препаратів // Фармаком. — 1994. — № 8–9 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999.

Н.Ф. Маслова

КОНЄВ Федір АндрійовичКОНЄВ Федір Андрійович (08.03.1924, с. Сирцево Курської обл. — 19.02.2005, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1971); професор (1972) ДП «ДНЦЛЗ», директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1977–1989).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1949).

Працював: лаборант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач лабораторій готових та ін’єкційних ЛП (1949–1960), заступник директора з наукової роботи (1973), директор (1977–1989), завідувач відділу ін’єкційних ЛП (1980), провідний науковий співробітник (1989); консультант (1992–2002) ДП «ДНЦЛЗ»; генеральний директор НВХФО «Здоров’я» (1986–1988).

Напрями наукових досліджень: створення ін’єкційних ЛП та технології їх виробництва.

Наукові здобутки: розроблені та впроваджені в промислове виробництво 11 ЛП (дитилін, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, глюкоза, дибазол, папаверину гідрохлорид, амніоцен, баралгін, сибазон, диклофенак та ін., у тому числі препарати спецпризначення) і 3 технологічні розробки (2 роботи відмічені срібною та золотою медалями ВДНГ СРСР). Вперше у світовій практиці запропонував пароконденсаційний спосіб ампулювання ін’єкційних розчинів та їх очищення, технологію ампулювання розчинів в інертному середовищі, автоматичну систему фільтрації ін’єкційних розчинів. Автор 140 наукових праць, у тому числі 3 монографії, 35 авторських свідоцтв на винаходи, 8 патентів. Підготував 2 докторів та 10 кандидатів наук. Був головою спеціалізованої ради ДНЦЛЗ та членом редакційної колегії наукових фахових журналів.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Основні праці: Исследование процесса фильтрации в производстве инъекционных растворов (канд. дис.). — Х., 1955; Исследования в области технологии производства растворов для инъекций (докт. дис.). — Х., 1971; Технология и стандартизация лекарств: Монография. — В 2 т. — Х., 1996; 2000; О новых направлениях в технологии ампулирования инъекционных растворов // Мед. пром-сть СССР. — 1962. — № 8; До питання про контроль ін’єкційних розчинів в ампулах на відсутність в них механічних забруднень // Фармац. журн. — 1969. — № 6; Эффективность фильтров и адгезия частиц // Фармация. — 1971. — № 4; Роль науки в создании и производстве новых лекарственных средств // Фармация. — 1985. — № 6; Сучасні вимоги до якості ін’єкційних лікарських засобів // Фармац. журн. — 1988. — № 6 (співавт.); Препарати для ін’єкцій та технологія їх виробництва // Фармаком. — 1994. — № 4 (співавт.); Еволюція вимог до вмісту механічних включень у парентеральних розчинах // Фармаком. — 1999. — № 2 (співавт.).

Літ.: 75 лет ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Л.Т. Алмакаєва

ЛИТВИНЕНКО Василь ІвановичЛИТВИНЕНКО Василь Іванович (05.12.1932, радгосп Павлівка Сумської обл.) — визнаний вчений в галузі фітохімії, доктор хімічних наук (1990), професор (1991), завідувач сектору хімії й технології фенольних препаратів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2000), головний науковий співробітник сектору хімії та технології біополімерів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2009).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1959).

Працював: лаборант (1958), хімік (1959), молодший науковий співробітник (1960), старший науковий співробітник (1970), завідувач сектору (1978), завіду­вач лабораторії хімії й технології фенольних препаратів (1980), завідувач сектору хімії й технології фенольних препаратів (з 2000) ДП «ДНЦЛЗ», головний науковий співробітник сектору хімії та технології біополімерів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2009).

Напрями наукових досліджень: хімія й техно­логія природних і БАР, створення фітохімічних препаратів.

Наукові здобутки: розробив і впровадив у промислове виробництво ЛП із різних рослин: кореня солодки (гліцерам, ліквіритон, флакарбін, лавалон, сухий і густий екстракти), із квіток кмину піскового (фламін, сухий екстракт), з листя подорожника великого (плантаглюцид) та ін. Його наукова діяльність мала значний вплив на розвиток і виробництво фітопрепаратів. Автор близько 700 наукових праць, серед них 78 охоронних документів (авторські свідоцтва й патенти), 14 монографій. Підготував 12 докторів і 38 кандидатів наук.

Основні праці: Химическое исследование флаво­ноидов солодки (канд. дис.). — Х., 1964; Химия природных флавоноидов и создание препаратов при комплексной переработке растительного сырья (докт. дис.). — Х., 1990; Методы выделения и исследования флавоноидных со­единений. — М., 1968 (співавт.); Строение и свойства элеутерозида В элеутерококка колючего // Известия АН СССР. — 1969. — № 6 (спів­авт.); Chemotaxonomische Untersuchungen zur Unterfamilien Ajugoideae Benth. der Lamiaceae Lindley // Planta medica. — 1970. — № 3(спів­авт.); Хемотаксономічне вивчення роду жабрій (Galeopsis L.) родини губоцвітих // Укр. бот. журн. — 1970. — № 2 (співавт.); Машины для измельчения лекарственного растительного сырья // Хим. фармац. журн. — 1971. — № 6 (спів­авт.); Адсорбционные и хроматографические методы в производстве фитохимических препаратов. — М., 1971 (співавт.); Розмариновая кислота в представителях рода Thymus L. // Химия природ. соед. — 1972. — № 6 (співавт.); Хроматография на полиамидных сорбентах в органической химии. — Новосибирск, 1973 (співавт.); Биологически активные вещества растений семейства крестоцветных // Известия АН ТССР. — 1974. — № 5 (співавт.); Gerbstoffe und Oxyzimtsaureаbkomlinge in Labiateen // Planta medica. — 1975. — № 4 (співавт.); Внутривидовая изменчивость фенольных соединений шлемника обыкновенного // Растит. ресурсы. — 1976. — № 2 (співавт.); Количественно-систематическое изучение крымско-кавказских видов рода бес­смертник // Бюлл. МОИП. — 1977. — № 2 (спів­авт.); Экстрактивные вещества подземных органов Glycyrrhiza glabra L. 1. Современное состояние оценки качества сырья, экстрактов и препаратов // Растит. ресурсы. — 1984. — № 2 (спів­авт.); Монотерпенові амароїди родини маренових // Фармац. журн. — 1986. — № 4 (співавт.); Диастереомеризация содержащегося во фламине изосалипурпозида // Фармация. — 1989. — № 2 (співавт.); Повышение эффективности цито­статической терапии экспериментальных новообразований флавоноидом шлемника байкальского // Бюлл. Сиб. отд. АМН СССР. — 1991. — № 2 (співавт.); High-performance liquid chromatographic method for the determination of mangiferin, likviritin, and dihydroquercetin in rat plasma and urine // J. Chromatogr. — 1992. — Vol. 577 (співавт.); Application of SHF energy in pharmaceutical and food industry. — Madrid, 1993 (співавт.); Шлемник байкальский. Фитохимия и фармакологические свойства. — Томск, 1994 (співавт.); Принципы создания лекарственных препаратов — стимуляторов кроветворения природного происхождения // Эксперим. и клин. фармакология. — 1995. — № 1 (співавт.); Новые природные и полусинтетические биологически активные соединения ГНЦЛС. — Х., 1995 (спів­авт.); Цикорий в традиционной фитотерапии заболеваний желудка и кишечника // Новости медицины и фармации. — 1997. — № 1 (співавт.); Некоторые аспекты технологии получения биологически активных веществ из лекарственного растительного сырья // Фармаком. — 2003. — № 4 (співавт.); Лекарственные средства солодки, их получение и применение // Фитотерапия. — 2005. — № 4 (співавт.); Розробка нових оригінальних препаратів на основі шоломниці байкальської // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали 6-го зїзду фармацевтів України. — Х., 2005 (спів­авт.); Остеотропные свойства флаволигнанов расторопши пятнистой // Фармаком. — 2006. — № 4 (співавт.); К стандартизации растительного сырья видов подорожника // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. — Збірн. наук. статей. — Запоріжжя, 2006. — Вип. 15. — Т. 1 (співавт.); Вопросы введения в Государственную Фармакопею Украины монографии «Солодки корни» // Фармаком. — 2006. — № 3 (спів­авт.); Аналіз методів стандартизації кореневищ из коренями валеріани та препаратів на їх основі за вмістом діючих речовин // Фармаком. — 2007. — № 2 (співавт.); Фитохимия и фармакологические свойства препаратов шлемника байкальського. — Х., 2007 (співавт.); Лекарственные растения мировой флоры. — Х., 2008 (співавт.); Фенольные соединения шлемников мировой флоры // 7-й международ. симпоз. по фенольным соединениям: Фундаментальные и прикладные аспекты // М-лы симпоз. — М., 2009 (співавт.); Халкон-флаваноновый комплекс видов рода солодки (Glycyrrhiza L.) // Изыскание и создание природных лекарственных средств: Межвуз. сб. науч. тр. c международ. участ., посвящ. 25-летию кафедры фармакогнозии и ботаники. — Ярославль, 2009 (співавт.); Лютеолин, его производные и их распространение // Фітотерапія (науково-практ. часопис). — 2010. — № 1 (співавт.).

Літ.: Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999; Руководители ГНЦЛС и его научные подразделения // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Семенченко В.Ф. История фармации. — М., 2003; Георгієвський В.П. Литвиненко Василь Іванович // Фіто­терапія. Часопис. — 2007. — № 4.

Н.Ф. Маслова

ЛЯПУНОВ Микола ОлександровичЛЯПУНОВ Микола Олександрович (19.09.1950, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1990), професор (1993), завідувач лабораторії рідких та м’яких лікарських засобів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2000), завідувач лабораторії рідких та м’яких лікарських засобів та аерозолів (з 2008), головний науковий співробітник (2010) ДП «ДНЦЛЗ».

Закінчив з відзнакою Харківський фармацевтичний інститут (1972).

Працював: старший лаборант (1972), молодший науковий співробітник (1975), старший науковий співробітник (1979), провідний науковий співробітник (1989), завідувач сектору (1992), завідувач лабораторії колоїдної хімії дисперсних лікарських форм (1994), завідувач лабораторії рідких та м’яких лікарських засобів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2000), завідувач лабораторії рідких та м’яких лікарських засобів та аерозолів ДП «ДНЦЛЗ» (з 2008), за сумісництвом — головний науковий співробітник (2010).

Напрями наукових досліджень: фармацевтична розробка м’яких і рідких ЛЗ для місцевого застосування, інгаляторів під тиском, спреїв, супозиторіїв, їх дослідження й розроблення НТД для реєстрації та промислового виробництва; дослідження в галузі колоїдної хімії, хімії неводних розчинників, біофармації; розроблення галузевих нормативних документів для фармацевтичного сектору.

Наукові здобутки: розробник 10 загальних статей ДФУ, близько 100 ЛП, що зареєстровані та впроваджені в промислове виробництво. Вперше в країнах СНД розробив інгаляції під тиском, що відповідають сучасним європейським стандартам. Автор понад 350 наукових праць, методичних посібників та галузевих нормативних документів, серед них: 2 монографії, 7 книг, 35 авторських свідоцтв та патентів, більше 20 нормативних галузевих документів. Підготував 3 докторів та 17 кандидатів наук.

М.О. Ляпунов — один з основних ідеологів впровадження у фармацевтичному секторі України та держав СНД законодавчих положень та нормативних документів, гармонізованих з відповідними нормами ЄС. Завдяки створеній під його керівництвом інформаційній базі перекладів директив та настанов ЄС, документів ВООЗ, PIC — PIC/S та ICH, а також порівняльному аналізу цих документів, у фармацевтичному секторі України було обрано європейський вектор розвитку, впроваджено міжнародні норми фармацевтичної розробки та дослідження ЛП, створено сучасну систему реєстрації ЛП, впроваджено норми GMP, GDP, GCP та фармаконагляду, розпочато процес вступу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України до PIC/S та створення нового Закону України «Про лікарські засоби».

Багато зроблено ним для створення системи стандартизації у фармацевтичній галузі України: розроблено основоположний стандарт СТ МОЗУ 42-1.0:2005 «Фармацевтична продукція. Система стандартизації. Основні положення»; створено Концепцію Державної цільової програми з розробки і впровадження системи стандартизації обігу лікарських засобів та медичної продукції на період до 2015 року; розроблено настанови, що дозволили стандартизувати фармацевтичну розробку ЛП, розробку специфікацій та технологічної документації, дослідження щодо стабільності, валідації процесів, допоміжних речовин, біодоступності та біоеквівалентності, а також настанови, що стандартизують належні правила виробництва, дистрибуції та клінічних випробувань ЛЗ.

Створив наукову школу щодо розробки сучасних рідких та м’яких ЛЗ, пін та інгаляцій під тиском, супозиторіїв на гідрофільних основах, що поєднує стандартизовану методологію фармацевтичної розробки, масштабування процесів, багатопрофільні фундаментальні та прикладні дослідження з використанням сучасних фармакопейних тестів та інструментальних методів: ЕПР- та УФ-спектроскопії, рідинної та газової хроматографії, віскозиметрії, тензіометрії тощо.

Основні праці: Технологические и биофармацевтические основы создания пенных препаратов в аэрозольной упаковке антибактериального и противовоспалительного действия (докт. дис.). — Х., 1989; Ланолин и его производные в фармацевтической и косметической практике: Монография. — Тбилиси, 1976 (співавт.); Теория и практика местного лечения гнойных ран: Монография. — К., 1995 (співавт.); Надлежащая производственная практика лекарственных средств. — К., 1999 (співавт.); Дослідження агрегатів поверхнево-активних речовин (ПАР) методом спинових зондів // Фармац. журн. — 1992. — № 5 (співавт.); Пат. 15897А Україна, МКИ5 А 61 К 9/06. Основа для мазей або супозиторіїв. № 96062333, 1997 (співавт.); Некоторые закономерности растворения и сольватации нитрата миконазола в двойных и тройных смешанных растворителях на основе поли­этиленгликоля-400 // Журн. прикладной химии. — 2002. — Т. 75. — Вип. 12 (співавт.); Методологический подход к фармацевтической разработке лекарственных препаратов и его стандартизация // Фармаком. — 2008. — № 4 (співавт.); Системный подход к стандартизации при переходе на работу по правилам GMP, GDP, GCP, GLP // Промышленное обозрение. — 2008. — № 3 (8) (співавт.); Аналитическое обеспечение фармацевтической разработки лекарственных средств для ингаляций под давлением. Выбор состава и упаковки // Фармаком. — 2008. — № 3 (співавт.); Исследование вязкости и термодинамики вязкого течения водных растворов N-метилпирролидона // Фармаком. — 2010. — № 1 (співавт.); Лікарські засоби. Належна виробнича практика (Настанова СТ-Н МОЗУ 42–4.0:2008). — К., 2009 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова, П.Г. Снєгірьов

МАСЛОВА Наталія ФедорівнаМАСЛОВА Наталія Федорівна (09.12.1948, м. Красноярськ) — доктор біологічних наук (1994), професор (2000); вчений секретар ДП «ДНЦЛЗ» ( 1992), завідувач лабораторії біохімічної фармакології (за сумісництвом) (2000).

Закінчила Харківський державний університет ім. Максима Горького (1971).

Працювала: старший лаборант (1972), молодший науковий співробітник (1977), науковий співробітник (1986), старший науковий співробітник (1988), заступник вченого секретаря (1989), вчений секретар (з 1992 по теперішній час); за сумісництвом — завідувач лабораторії ферментних препаратів та інгібіторів (1994), за сумісництвом — завідувач лабораторії біо­хімічної фармакології ДП «ДНЦЛЗ» (з 2000 по теперішній час).

Напрями наукових досліджень: фундаментальні дослідження у сфері фармакологічного вивчення нових препаратів: визначення залежності «структура — дія», механізму дії препаратів різних фармакотерапевтичних груп для лікування різноманітних захворювань (залізодефіцитна анемія — препарати на основі Fe3+-амінокислих і Fe3+-полісахаридних комплексів; сечокам’яна хвороба — комбінації сольової буферної суміші з екстрактом ЛР; остеопороз — препарати на основі цитратних солей Са, БАР і вітамінів (пошук нових БАР — захворювання печінки — новогеп та ін.); експериментально-теоретичне обґрунтування нових комбінацій (недостатність ШКТ — комбіновані ферментні препарати тваринного та мікробного походження) та ін.

Наукові здобутки: впроваджено у виробництво понад 30 оригінальних препаратів (серед них Полідеканіт (гранули), Седавіт (сироп, таблетки), Простатилен-Цинк (супозиторії), Кальцій-остеовіт (капсули), Сорбоцел (присипка), Фларосукцин (сироп) та ін.) та понад 150 препаратів-генериків (Сомілаза-форте, Дарвістал, Панкреатин-ЗТ, Панкреазим, Креазим 10 000, 20 000, Мезим-Індар, Апротинін 10 000, 200 000 та ін.). Автор 225 наукових публікацій, у тому числі 4 методичних рекомендацій для ДФЦ МОЗ України; співавтор Державного формуляра лікарських засобів. Гастроентерологія. Лікарські засоби; 2 монографій; 18 охоронних документів України та РФ. Підготувала 6 кандидатів наук.

Нагороджена почесною грамотою МОЗ України (2002), подякою Кабінету Міністрів України (2006). Член 2 спеціалізованих рад: ДП «ДНЦЛЗ» і НФаУ, член редколегій «Фармацевтичного журналу», журналу «Фармаком», член Науково-експертної ради ДФЦ МОЗ України, експерт консультативно-експертної групи по гастро­ентерології ДФЦ МОЗ України.

Основні праці: Фармакологічна корекція ензимопатій травного каналу у віковому аспекті новими одно-, двох- і багатокомпонентними ферментними препаратами (докт. дис.). — Х., 1994; Растительный ингибитор липазы — новое средство в терапии панкреатитов / Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Зб. наук. статей. — Запоріжжя, 2004 (співавт.); Отечественные ферментные препараты на основе панкреатина и микробиологических субстанций в различных лекарственных формах для детей и взрослых // Фармаком. — 2006. — № 1/2 (спів­авт.); Ферропрепараты: особенности биодоступности и безопасности применения // Віс­ник фармакології та фармації. — 2007. — № 6 (співавт.); Клопидогрель (плавикс) — современное антиагрегантное средство: доказанная фармакологическая эффективность и преимущества // Провизор. — 2007. — № 20 (співавт.); Роль фитотерапии в лечении мочекаменной болезни / Експериментальна і клінічна медицина. — 2007. — № 1 (співавт.); Проблема актуальности применения ферментов микробиологического происхождения для лечения заболеваний ЖКТ // Фармаком. — 2008. — № 4 (співавт.); Фармакологічні ефекти нового препарату Біполан на основі екстракту чорноморських мідій // Фармаком. — 2009. — № 4 (спів­авт.); Експериментальні дані про Корвітин: дія на час кровотечі зі стандартних краєвих надрізів печінки і його дія на деякі показники системи гемостазу в інтакт­них тварин // Фармаком. — 2010. — № 1.

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

С.І. Діхтярьов

ОБОЛЄНЦЕВА Галина ВолодимирівнаОБОЛЄНЦЕВА Галина Володимирівна (22.08.1930, Харків — 05.10.2000, Харків) — доктор медичних наук (1984), професор (1991) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Закінчила Харківський медичний інститут (1955).

Працювала: молодший науковий співробітник (1958), старший науковий співробітник (1967), завідувач лабораторії фармакології дитячих лікарських форм (1980), завідувач лабораторії вікової фармакології та токсикології (1984), голов­ний науковий співробітник (1998–1999) ДП «ДНЦЛЗ».

Напрями наукових досліджень: експериментальна гастроентерологія — розроблення препаратів для лікування виразкової хвороби, гастритів, колітів, закрепів.

Наукові здобутки: створила та впровадила в клінічну практику близько 60 (з них 20 дитячих) ЛП (вікалін, плантаглюцид, ліквіритон, калефлон, флакарбін, алантон, ораза, кафіол, ламінарид, сенадексин тощо), більшість з яких є оригінальними та захищені понад 50 патентами та авторськими свідоцтвами. Автор понад 260 друкованих праць, у тому числі методичних рекомендацій. Підготувала 6 кандидатів та 2 докторів наук.

Нагороджена медалями «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина» (1970), «Ветеран труда», почесним званням «Заслужений винахідник Української РСР» (1991), почесною грамотою МОЗ України (1995). Була членом Фармакологічного комітету МОЗ України.

Основні праці: Фармакологическое исследование противоязвенного действия некоторых флаво­ноидов (канд. дис.). — Х., 1964; Фармакологическое изучение влияния некоторых природных и модифицированных полисахаридов на функции пищеварительной системы (докт. дис.). — Х., 1985; Експериментальне вивчення нових противиразкових препаратів. У кн.: Доклінічні дослідження лікарських засобів. — К., 2001; Фармацевтические аэрозольные препараты и их исследование // Фармация. — 1971. — № 5 (співавт.); Особенности изучения безвредности мазей и суппозиториев // Фармация. — 1983. — № 1 (співавт.); Новый противовоспалительный лекарственный препарат хлотазол // Хим.-фарм. журн. — 1983. — № 7 (співавт.); Анализ состояния научно-исследовательских работ, направленных на обеспечение медицины Украины лекарственными средствами по важнейшим фармакотерапевтическим группам // Фармаком. — 1993. — № 8–9; О дифференцированном подходе к необходимому объему доклинических фармако-токсикологических и клинических испытаний лекарственных средств // Фармаком. — 1994. — № 2–3 (співавт.); Анализ заболеваемости органов пищеварения и поиск новых препаратов для детей // Фармаком. — 1994. — № 12 (співавт.); Валькофен — новый малотоксичный препарат для лечения острых респираторных заболеваний у детей // Фармаком. — 1995. — № 7 (спів­авт.); Лікарські та харчові рослини як засоби протирадіаційного захисту // Фармац. журн. — 1996. — № 2 (співавт.); Комбинированная детская лекарственная форма «Паравит»: фармакокинетика и специфическая активность // Фармаком. — 1998. — № 4 (співавт.); Фармакологические и терапевтические свойства препаратов солодки // Хим.-фарм. журн. — 1999. — № 8 (співавт.).

Літ: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

ОРИДОРОГА Валентин ОлександровичОРИДОРОГА Валентин Олександрович (20.07.1939, с. Варварівка Луганської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1990).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1961).

Працював: інженер (1964); молодший науковий співробітник (1966), старший науковий співробітник (1973), завідувач лабораторії природних та високомолекулярних допоміжних хіміко-фармацевтичних речовин (1980), завіду­вач лабораторії високомолекулярних речовин та перев’язувальних матеріалів (1988), завідувач лабораторії природних та високомолекулярних допоміжних хіміко-фармацевтичних речовин (1989), завідувач відділу, лабораторії допоміжних хіміко-фармацевтичних речовин та крово­спинних засобів (1990–2000) ДП «ДНЦЛЗ».

Напрями наукових досліджень: створення нових допоміжних хіміко-фармацевтичних речовин, кровоспинних препаратів та шовно-хірургічних матеріалів.

Наукові здобутки: розроблено понад 10 ЛП і виробів медичного призначення, деякі з них відзначені золотою медаллю ВДНГ СРСР. Автор 51 наукової праці, 37 авторських свідоцтв.

Основні праці: Изучение окисления целлюлозы окислами азота, разработка метода получения гемостатических средств (канд. дис.). — Х., 1971; Рассасывающиеся местные гемостатики и шовно-хирургические материалы на основе монокарбоксилцеллюлозы. ДСП (докт. дис.). — Х., 1990; Гемостатичні та комбіновані препарати на основі окисленої целюлози // Фармац. журн. — 1971. — № 2 (співавт.); До аналітичних методів визначення препарату «Циміналь» // Фармац. журн. — 1977. — № 1 (співавт.); Дослідження в галузі створення місцевих гемостатиків і шовно-хірургічних матеріалів, що розсмоктуються // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.); Основные результаты и перспективы развития исследований по созданию вспомогательных химико-фармацевтических веществ и крово­останавливающих средств // Фармаком. — 1995. — № 7; Розробка промислової технології одержання оптичних ізомерів аспарагінової кислоти // Фармац. журн. — 1999. — № 5 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

ПІВЕНЬ Олена ПетрівнаПІВЕНЬ Олена Петрівна (31.01.1955, Харків) — доктор фармацевтичних наук (2005), завідувач відділу маркетингових досліджень і координації науково-дослідних робіт (з 2006) ДП «ДНЦЛЗ, викладач НФаУ (2008)

Закінчила Харківський інженерно-економічний інститут (1977).

Працювала: інженер-економіст (1977), молодший науковий співробітник (1986), науковий співробітник (1988), старший науковий співробітник (1990), завідувач лабораторії техніко-економічних досліджень (1996), завідувач лабораторії маркетингових і техніко-економічних досліджень (1999), завідувач відділу маркетингових досліджень і координації науково-дослідних робіт (з 2006) ДП «ДНЦЛЗ», викладач НФаУ (2008)

Напрями наукових досліджень: техніко-економічні дослідження в галузі створення й організації виробництва ЛП; маркетингові аспекти інноваційного розвитку фармацевтичної промисловості; питання ціноутворення на ЛП і науково-технічну продукцію; фармакоекономічні аспекти споживання ліків.

Наукові здобутки: автор понад 70 наукових праць, у тому числі одне свідоцтво про авторське право на наукову розробку.

Основні праці: Комплексное исследование по совершенствованию организации и планирования производства перевязочных средств. ДСП (канд. дис.). — Х., 1988; Теоретичні й організаційні засади підвищення ефективності науково-виробничої діяльності фармацевтичної промисловості (докт. дис.). — Х., 2005; Маркетинговый подход к разработке программ конкурентоспособных лекарственных препаратов. В сб. науч. тр. — Т. 2. — Технология и стандартизация лекарств. — Х., 2000 (співавт.); Формування структури системи ціноутворення на лікарські засоби і вироби медичного призначення // Фармац. журн. — 2003. — № 1; Методична база реєстрації цін на основні лікарські засоби і вироби медичного призначення // Фармац. журн. — 2003. — № 2 (співавт.); Основные направления совершенствования системы ценообразования на лекарственные средства и изделия медицинского назначения в Украине // Фармаком. — 2003. — № 1; Разработка научных подходов к оценке конкурентоспособности лекарственных средств на основе потребительной стоимости и фармакоэкономических принципов // Фармаком. — 2003. — № 4; Научно-методические подходы к оценке стоимости научно-технической продукции при подготовке договора на создание лекарственного средства и продажу лицензии // Фармаком. — 2004. — № 2; Основні наукові напрямки та результати діяльності лабораторії маркетингових і техніко-економічних досліджень ДП «ДНЦЛЗ» за 2000–2005 рр. // Фармаком. — 2005. — № 2–3 (співавт.); Удосконалення фінансування інноваційних програм підприємства зі створення й організації виробництва лікарських засобів // Фармаком. — 2007. — № 1 (співавт.); Анализ структуры украинского рынка препаратов по лекарственным формам и перспективы расширения их использования при формировании отечественного ассортимента // Фармаком. — 2008. — № 1 (спів­авт.); Разработка основных подходов и системы показателей для проведения мониторинга эффективности функционирования системы цено­образования на продукцию фармацевтического сектора // Фармаком. — 2008. — № 2.

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

ПРОКОПЕНКО Олексій ПрокоповичПРОКОПЕНКО Олексій Прокопович (02.01.1924, с. Колона Харківської обл. — 26.06.1996, Харків) — визнаний в Україні та за її межами науковий фахівець у галузі хімії й техно­логії рослинних ЛП; доктор фармацевтичних наук (1974), професор (1978).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1951).

Працював: старший лаборант, молодший науковий співробітник (1951), старший науковий співробітник (1958), завідувач лабораторії технології фіто­хімічних виробництв (1965–1989), завідувач відділу хімії й технології рослинних препаратів (1979), провідний науковий співробітник (1990–1991) ДП «ДНЦЛЗ»; науковий редактор журналу «Фармаком» (1992–1996).

Напрями наукових досліджень: розроблення нових і вдосконалення існуючих технологій ЛП (екстрагування, концентрування й сушіння; екстракція БАР зрідженими газами в замкнутій системі). Виконані розробки були реалізовані у виробництві багатьох препаратів, що не мають аналогів.

Наукові здобутки: вивчив склад кумаринів — близько 50 видів рослин сімейства зонтичних; установив структуру нових сполук; запропонував понад 10 оригінальних препаратів (Авісан, Даукарин, Келін, Мукалтин, Раунатин та ін.). Автор близько 200 наукових праць, серед яких 2 монографії, 30 винаходів, 4 патенти. Підготував 10 кандидатів наук.

Нагороджений Орденом Вітчизняної війни I ступеня, Орденом Слави III ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», «За трудовое отличие», «Ветеран праці» та 8 ювілейними медалями. Був членом спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисер­тацій при ДНЦЛЗ та НФаУ. Працюючи науковим редактором журналу «Фармаком» і тематичної редакції «Хімія і технологія ЛП», першої у світі української електронної телевізійної комп’ютерної газети «УСІ — УСІМ», став одним з авторів концепції створення в Україні галузевого інформаційного середовища і телекомунікаційної інфраструктури на базі комп’ютерів і комп’ютерних технологій.

Основні праці: Получение и химическое исследование фуранохромонов амми зубной (канд. дис.). — Х., 1956; Химическое изучение растений семейства зонтичных и разработка способов получения из них лекарственных препаратов (докт. дис.). — Х., 1976; Растительные лекарственные средства: Монография. — М., 1985; Виділення та кількісне визначення атамантину // Фармац. журн. — 1965. — № 3; Кумарины порезника промежуточного // Раст. ресурсы. — 1966. — № 2; Количественное определе­ние келлина с применением тонкослойной хроматографии // Хим.-фармац. журн. — 1968. — № 9 (спів­авт.); Испытания по обезвоживанию водных растворов и экстрактов фитохимических препаратов в кипящем слое инертной насадки // Хим.-фармац. журн. — 1973. — № 12 (співавт.); Створення та впровадження у практику рослинних лікарських засобів // Фармац. журн. — 1979. — № 2; Актуальные проблемы научно-технической информации // Фармаком. — 1992. — № 1; Разработка технологии производства облепихового масла из плодов облепихи, произрастающей в различных регионах // Фармаком. — 1993. — № 10–11 (спів­авт.).

Літ.: К 70-летию со дня рождения // Фармаком. — 1994. — № 1 (18); Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

П.П. Вєтров

ПРОКОПЕНКО Сергій ОлексійовичПРОКОПЕНКО Сергій Олексійович (31.03.1952, Харків — 31.01.1997, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1988).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1974).

Працював: молодший науковий співробітник (1975) Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз; асистент (1976), доцент (1990) кафедри фармакогнозії Харківського фармацевтичного інституту, старший науковий співробітник (1991–1997) лабораторії техно­логії фітохімічних виробництв та аналітичної хімії ДП «ДНЦЛЗ».

Напрями наукових досліджень: пошук різних груп БАР та розроблення методів їх одержання з ЛРС, розроблення та вдосконалення технологічних процесів комплексної переробки сировини з метою максимального використання сполук, що містяться в ній, розробка технологій виробництва фітопрепаратів на основі рослинних масел та впровадження їх у виробництво.

Наукові здобутки: автор 2 ЛП, 34 наукових пуб­лікацій, співавтор низки НТД на сировину та фітопрепарати, що планувалися до промислового випуску; член технологічної комісії ДП «ДНЦЛЗ».

Основні праці: Химическое исследование видов рода шалфей (канд. дис.). — Х., 1982; Исследование биологически активных веществ растений семейства яснотковых флоры Украины и создание на их основе лекарственных средств (докт. дис.). — Х., 1988; Досягнення та перспективи підвищення ефективності наукових дослід­жень у галузі вивчення лікарських рослин. — Х., 1985 (співавт.); Вуглеводи рослин родини яснот­кових. — Х., 1986; Технологічні параметри рослинної сировини. — Х., 1987 (співавт.); Сучасний стан та шляхи підвищення технічного рівня фітохімічних виробництв. Загальні відомості про фітохімічні препарати та лікарську сировину. Технологія та технологічна документація. — Х., 1993 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Т.С. Прокопенко

РОЗЕНФЕЛЬД Абрам Давидович (1872, м. Акерман Одеської обл. — 1936) — магістр фармації (1902), доктор наук (1906, без захисту), професор (1921), організатор фармацевтичної освіти та фармацевтичної промисловості в Україні.

Закінчив медичний факультет Харківського імператорського університету (1893).

Працював: фармакологічна лабораторія проф. М.П. Кравкова Петербурзької військово-медичної академії (1905–1907); завідувач хіміко-аналітичної лабораторії аптеки Щавинського (Харків) (1907–1913); директор Хіміко-фармацевтичного і бактеріологічного інституту Харківського хіміко-фармацевтичного товариства (1913–1920); директор Експериментального хіміко-фармацевтичного інституту (1920–1932), асистент при кафедрі фармації й фармакогнозії Харківського медичного жіночого інституту (1914–1920); декан (1922–23), професор, завідувач кафедри з виготовлення фармацевтичних і галенових препаратів (за сумісництвом) Харківського фармацевтичного інституту (1921–1934), дійсний член науково-дослідної кафедри фармацевтичної хімії, постійний член ради професорів і навчальної методологічної комісії (1924–1926). Брав активну участь в організації фармацевтичної промисловості України: консультант хіміко-фармацевтичного заводу «Здоров’я трудящим» (1924–1927), консультант хіміко-фармацевтичного заводу «Червона зірка» (1934–1936). Працював у різних урядових комісіях з організації хіміко-фармацевтичної промисловості в Україні (1928–1933); член фармацевтичної комісії НКОЗ (з 1921) та вченої медичної ради (1926–1936); член редколегії й редактор наукового відділу «Фармацевтичного журналу» (1928–1936); брав активну участь у створенні VІІ Державної Фармакопеї. Почесний член Московської та Харківської наукових фармацевтичних асоціацій.

Наукові здобутки: автор 20 друкованих праць. Керівник понад 60 наукових праць.

Основні праці: Об оксидазе из корня Raphanus sativus L. и о влиянии на нее алкалоидов (докт. дис.). — Х., 1906; О применении аналитической ртутно-кварцевой лампы при фармацевтических исследованиях // Фармац. журн. — 1928. — № 1–2 (співавт.); Новый объемный способ определения уксусно-алюминиевой соли в жидкости Бурова // Фармац. журн. — 1928. — № 6; Нове про гармін та добування його з кореня Peganum Harmala L. // Фармац. журн. — 1930. — № 4; До питання про настої кореня проскурняка (Infusum Althaeae) // Фармац. журн. — 1932. — № 7 (спів­авт.); До методики біологічного дослідження ріжків (Secale cornutum) і їх препаратів // Фармац. журн. — 1933. — № 4 (співавт.); Хімічна оцінка ріжків (Secale cornutum) і їх препаратів // Фармац. журн. — 1933. — № 4 (співавт.).

Літ.: А.Д. Розенфельд (1872–1936) // Фармаком (Спецвыпуск). — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

РОЗСОХА Таїса МиколаївнаРОЗСОХА Таїса Миколаївна (05.06.1934, ст. Кардаїл Воронізької обл. — 10.05.1997, Харків) — науковець у галузі фармако-економічних досліджень, кандидат фармацевтичних наук (1974), доктор фармацевтичних наук (1987), професор (1991) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Закінчила Харківський інститут інженерів залізничного транспорту ім. С.І. Кірова (1957).

Працювала: бухгалтер, старший бухгалтер обласної контори Промбанку (м. Свердловськ, 1957); бухгалтер (1958), інженер-економіст (1959) Куп’янського відділення залізниці (Харківська обл.); інженер-економіст (1960), молодший науковий співробітник (1965), старший науковий співробітник (1970), керівник лабораторії техніко-економічних досліджень (1971), завідувач сектору у відділі техніко-економічних досліджень (1978), завідувач лабораторії перспективного планування та прогнозування (1979), завідувач відділу техніко-економічних досліджень (1980–1996) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Напрями наукових досліджень: розроблення окремих економічних проблем підвищення науково-технічного прогресу фармацевтичної промисловості; підвищення ефективності виробництва на основі проведення його спеціалізації із застосуванням економіко-математичних методів; удосконалення системи управління інноваційними процесами фармацевтичних підприємств та іншими пріоритетними напрямками економіки та організації фармацевтичної галузі.

Наукові здобутки: автор 78 друкованих праць, у тому числі 18 брошур. Розроблені та впроваджені 3 стандарти підприємства. Підготувала 3 докторів та 2 кандидатів наук.

Нагороджена медаллю «Ветеран труда».

Основні праці: Исследования в области повышения эффективности и организации производства инъекционных растворов в ампулах (канд. дис.). — Х., 1974; Исследования в области специализации и повышения экономичной и социальной эффективности производства готовых лекарственных средств (докт. дис.). — Х., 1987; Статистичні методи розрахунку трудовитрат при виготовленні лікарських засобів в аптеках // Фармац. журн. — 1964. — № 2 (співавт.); Оптимальне планування виробництва таблетованих препаратів // Фармац. журн. — 1976. — № 1 (спів­авт.); Оцінка техніко-економічної ефективності нових технологічних розробок // Фармац. журн. — 1976. — № 5 (співавт.); Совершенствование планирования производства инъекционных растворов в ампулах на предприятиях медицинской промышленности // Фармация. — 1977. — № 4 (співавт.); До питання ефективності від упровадження автоматизованої інформаційно-пошукової системи // Фармац. журн. — 1990. — № 2 (співавт.); Техніко-економічні дослідження в галузі виробництва лікарських засобів та фітохімічних препаратів // Фармац. журн. — 1990. — № 3; Стан задоволення потреби охорони здоров’я в готових лікарських засобах і заходи щодо його поліпшення // Фармац. журн. — 1991. — № 6 (співавт.); Прогноз науково-технічного прогресу медичної промисловості — необхідна умова для перспективи задоволення потреби охорони здоров’я України в медикаментах // Фармац. журн. — 1995. — № 6 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

СПИРИДОНОВ Володимир МиколайовичСПИРИДОНОВ Володимир Миколайович (31.08.1936, Керч) — доктор фармацевтичних наук (1988), професор (1992) кафедри косметології й аромології (з 2004).

Закінчив першу Московську медичну академію (1958–1959), військово-фармацевтичний факультет при Харківському фармацевтичному інституті (1954–1957).

Працював (1958–1999): лаборант (1958–1959), хімік (1959–1960), молодший науковий співробітник (1960–1970), старший науковий співробітник (1970–1978), завідувач лабораторії (1978–1999) ДНЦЛЗ (Харків).

Напрямки наукових досліджень: отримання, хімічне вивчення та організація виробництва рослинних субстанцій і ЛП на їх основі, у тому числі й для застосування в педіатрії.

Наукові здобутки: вперше розроблені методологія і селективний спосіб хроматографічного розділення близьких за структурою сполук на колонках поліамідного сорбенту при елююван­ні їх неполярними розчинниками, який широко застосовують у фітохімічних дослідженнях країн СНД і за кордоном. Із лікарських рослин отримано та встановлено будову понад 40 сполук різних класів, на основі яких створені оригінальні препарати (флавазид, есфлазид та ін.) і нові технології виробництва (фламіну, есцину та ін). Очолював Державну комплексну програму зі створення та впровадження у виробництво дитячих ЛП (запроваджено у виробництво понад 60 найменувань ЛП: гранули для суспензій флакуміну, силібору, фламіну, калефлону, фурадоніну, фуразолідону та ін. і пакувальних та дозуючих пристроїв до них). Автор понад 100 наукових праць, у тому числі 16 винаходів. Підготував 6 кандидатів наук.

Основні праці: Хроматография флавонолов каштана на полиамиде // Хим.-фармац. журн. — 1968. — № 5; Лекарства для детей. В кн.: Техно­логия и стандартизация лекарств. — Х., 1996 (співавт.); Разработка состава препарата венотропного действия // Фармаком. — 1999. — № 5 (співавт.); Сушка и деконтаминация гранул на основе активированных порошков семян каштана конского и отрубей пшеничных // Фармаком. — 2002. — № 2 (співавт.).

Літ.: Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Под ред. чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черних. — Х., 1999; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений // Фармаком. — 2000. — № 1; К 70-летию со дня рождения Спиридонова Владимира Николаевича // Фармаком. — 2006. — № 4.

О.Г. Башура

Тимофєєв Віктор ВасильовичТИМОФЄЄВ Віктор Васильович (23.03.1937, с. Ворошилівка Миколаївської обл. — 24.05.2003, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1985).

Закінчив Харківський фармацевтичний інститут (1959).

Працював: лаборант (1958); молодший науковий співробітник (1960); старший науковий співробітник (1966); завідувач лабораторії інженерних досліджень (мало­відходної технології фармацевтичних препаратів) (1971–1999); заступник директора з наукової роботи (1986–1990) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту; заступник генерального директора з наукової роботи НВХФО «Здоров’я» (1986–1988).

Напрями наукових досліджень: створення та організація маловідходних технологій виробництва ЛП з урахуванням раціонального використання природних ресурсів.

Наукові здобутки: розробив і впровадив у промислове виробництво технологію фільтрації повітря й рідин у випуску ін’єкційних розчинів, низку маловідходних технологічних процесів приготування фітохімічних препаратів. Деякі розробки були відзначені дипломами та бронзовою медаллю ВДНГ СРСР. Автор 93 наукових праць, 8 авторських свідоцтв.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.

Основні праці: Изучение процесса фильтрации воздуха и жидкостей в производстве инъекционных растворов (канд. дис.). — Х., 1965; Исследование и разработка технологии комплексного использования сырья в производстве лекарственных препаратов. ДСП (докт. дис.). — Х., 1985; К вопросу фильтрации жидкостей в ампульном производстве // Мед. промышленность СССР. — 1964. — № 8 (співавт.); К вопросу о точности поточного фотоэлектрического контроля чистоты фармацевтических жидкостей // Хим.-фармац. журн. — 1970. — № 7 (співавт.); Перспективи виробництва препаратів рослинного походження й охорони природи // Фармац. журн. — 1981. — № 5 (співавт.); Амінокислотний склад рослинних відходів від виробництва деяких фіто­хімічних препаратів // Фармац. журн. — 1983. — № 3; Біологічно активні речовини рослинних відходів від виробництва фітохімічних препаратів // Фармац. журн. — 1984. — № 5; Екологічні проблеми у фармації // Фармац. журн. — 1990. — № 5 (співавт.); Белково-аминокислотный комплекс корня солодки и его препаратов // Фармаком. — 1994. — № 8–9 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

ХАДЖАЙ Ярослав Іванович (1921, стан. Динська Краснодарського краю — 1995, Харків) — видатний вчений-фармаколог, доктор медичних наук (1969), професор (1970) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Закінчив лікувальний факультет Харківського (1939–1941), а потім Киргизького (1941–1944) медичного інституту з відзнакою (1944).

Працював: санітар Харківського евако­шпиталю (1941); молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник (1944), завідувач лабораторії загальної фармакології (1957), керівник відділу фармакології (1978), провідний науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1989–1990); а також працював асистентом кафедри фармакології Харківського фармацевтичного інституту (1944–1950).

Напрями наукових досліджень: фармакологія ЛП рослинного походження, біофармацевтичні дослідження.

Наукові здобутки: за його участю створені та впроваджені у виробництво понад 60 ЛП для лікування серцево-судинних захворювань, захворювань органів травного тракту, протизапальних, ранозагоювальних та інших, багато з яких були відмічені медалями ВДНГ СРСР. Був членом ради з фармакології й фармації АМН СРСР, редакційної ради журналу «Фармакология и токсикология». Автор понад 430 наукових праць, 38 винаходів, довідника, монографії та 8 статей у Великій медичній енциклопедії. Підготував 4 докторів і 14 кандидатів наук.

Нагороджений урядовими нагородами (орден «Знак Пошани» та 3 медалі).

Основні праці: Фармакологическое исследование флавона бессмертника (канд. дис.). — Х., 1950; Фармакологическое исследование природных флавоноидов, фурохромонов и кумаринов (докт. дис.). — Х., 1969; Фармацевтические аэрозоли: Монография. — М., 1978; Фламин // Аптечн. дело. — 1956. — № 3; Фармакологічне дослідження авісану — препарату плодів амі зубної // Фармац. журн. — 1961. — № 1; О питуитриновой модели коронарной недостаточности // Фармакол. и токсикол. — 1961. — № 2; О графическом способе опреде­ления эффективной дозы и ее доверительных границ при учете реакции в градированной форме // Фармакол. и токсикол. — 1965. — № 1; О действии экстракта артишока на печень // Фармакол. и токсикол. — 1971. — № 6 (співавт.); Новый аэрозольный препарат камфомен // Хим.-фармац. журн. — 1977. — № 1 (спів­авт.); К вопросу о методах изучения аллергизирующего действия лекарственных форм (обзор литературы) // Фармакол. и токсикол. — 1978. — № 3 (співавт.); Особенности изучения безвредности мазей и суппозиториев // Фармация. — 1983. — № 1 (співавт.); Влияние сердечных гликозидов на связывание ионов кальция липидами биомембран // Фармакол. и токсикол. — 1987. — № 2 (співавт.); Воздействие эсцина на биологические мембраны // Хим.-фармац. журн. — 1988. — № 12 (співавт.); Лікарські препарати протизапальної, анальгетичної та репаративної дії // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.); Фармакотоксикологические аспекты применения циклодекстринов в качестве носителей лекарственных средств (обзор) // Хим.-фармац. журн. — 1990. — № 7 (спів­авт.); Сродство к биомембранам и некоторые особенности фармакокинетики соединений флаво­ноидной природы // Хим.-фармац. журн. — 1992. — № 2 (співавт.).

Літ.: К 75-летию ГНЦЛС // Фармаком. — 1995. — № 8/9; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

Н.Ф. Маслова

ЧЕРНОБАЙ Володимир Тимофійович (15.08.1924, с. Кремінне Ворошиловградської (нині Луганської) обл. — 19.11.1998, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1973); професор (1982) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Закінчив з відзнакою Харківський фармацевтичний інститут (1952).

Працював: лаборант (1952), молодший науковий співробітник (1953), старший науковий співробітник (1960), завідувач лабораторії фітоферментних препаратів (1971), в.о. завідувача відділу ферментних препаратів та біотехнологічних процесів (1982), провідний науковий співробітник (1989–1991) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту; науковий консультант фармфірми «Здоров’я трудящим» (1991–1998).

Напрями наукових досліджень: створення нових ЛП на базі природних сполучень і розроблення технологічних процесів їх виробництва.

Наукові здобутки: автор або співавтор технологій багатьох ЛП рослинного походження (Резерпін, Раунатин, Фламін, Карофілен, Строфантин К, Калефлон та ін.). Один із перших у СРСР здійснив теоретичні та прикладні дослідження з напівсинтезу БАР карденолідів рослинного та синтетичного походження; отримав та впровадив у виробництво перші віт­чизняні ліполітичні та гідролітичні ферментні препарати рослинного походження Нігедаза, Ораза, Аспераза, Уреаза, інгібітори ферментів рослинного походження. Розробки відмічені 4 срібними медалями ВДНГ СРСР. Автор та співавтор понад 120 наукових праць, зокрема 2 брошур та 20 винаходів. Підготував 2 докторів та 9 кандидатів наук. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Нагороджений багатьма медалями. Був членом двох спеціалізованих рад (при Всесоюзному науково-дослідному інституті хімії та технології лікарських засобів і Харківському фармацевтичному інституті).

Основні праці: Получение и химическое исследование сердечных гликозидов харга кустарникового (канд. дис.). — Х., 1958; Исследования в области природных и синтетических карденолидов (докт. дис.). — Х., 1974; О частичном синтезе К-строфантина-? // Химия природ. соед. — 1965. — № 3; Частичный синтез коротоксигенин (3)-?-D-гликозида // Химия природ. соед. — 1965. — № 4; О некоторых конформационных особенностях карденолидов и буфадиенолидов // Химия природ. соед. — 1966. — № 3 (спів­авт.); Пошуки рослинної сировини, що містить фермент уреазу // Фармац. журн. — 1978. — № 5 (співавт.); Изучение некоторых свойств амилолитических ферментов лекарственного препарата оразы // Фармация. — 1980. — № 2 (співавт.); Нигедаза — новое лекарственное средство // Хим.-фармац. журн. — 1987. — № 3 (співавт.); Ферментні препарати медичного призначення // Фармац. журн. — 1989. — № 1 (співавт.); Вплив катіонів та аніонів на спект­ри флуоресценції ферментів з різних природних джерел // Фармац. журн. — 1989. — № 4 (співавт.); Проблеми створення ферментних та антиферментних препаратів для медичної практики // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.); Аспераза — энзиматический препарат для очищения ран // Хим.-фармац. журн. — 1991. — № 1 (співавт.).

Літ.: К 70-летию со дня рождения // Фармаком. — 1994. — № 7; Руководители ГНЦЛС и его научных под­разделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.

С.І. Діхтярьов

ШТЕЙНГАРТ Марко ВольфовичШТЕЙНГАРТ Марко Вольфович (22.02.1938, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1992).

Закінчив I Московський медичний інститут ім. І.М. Сеченова (1961).

Працював: лаборант (1960); хімік; молодший науковий співробітник (1962); старший науковий співробітник (1978); завідувач сектору оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих ЛП (1991); завідувач лабораторії оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих ЛП (1994); старший науковий співробітник (за сумісництвом) (2003) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту; заступник генерального директора з науки ЗАТ «Фармастарт» (Київ, з 2006).

Напрями наукових досліджень: оптимізація біо­фармацевтичних властивостей лікарських субстанцій шляхом використання сполук включення з циклодекстринами і включення в ліпосоми; проведення наукового пошуку ЛП і розробка нових технологічних процесів з метою створення ЛП із заданою швидкістю вивільнення.

Наукові здобутки: автор 54 наукових праць, 2 авторських свідоцтв.

Основні праці: Исследования в области стабильности таблетированных лекарственных препаратов (канд. дис.). — Х., 1969; Исследование и разработка методов оптимизации физико-химических свойств и технологии таблетирования лекарственных препаратов. ДСП (докт. дис.). — Х., 1992; Влияние растворимости таблетированных веществ на эффективность разрыхляющего действия крахмала // Фармация. — 1970. — № 1 (співавт.); Таблетирование без грануляции // Фармация. — 1972. — № 1 (співавт.); Проблемы и современное состояние производства таблетированных лекарственных средств // Фармаком. — 1993. — № 8–9 (спів­авт.); Основные результаты и перспективы развития исследований по созданию твердых лекарственных форм // Фармаком. — 1995. — № 4 (співавт.); К созданию Государственной Фармакопеи Украины. Стандартизация твердых лекарственных форм по показателю «распадаемость» // Фармаком. — 1999. — № 6 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000.

Н.Ф. Маслова

ЯСНИЦЬКИЙ Борис ГеоргійовичЯСНИЦЬКИЙ Борис Георгійович (18.08.1919, Мелітополь — 06.04.1991, Харків) — доктор хімічних наук (1970), професор (1971).

Закінчив Харківський політехнічний інститут (1944).

Працював: науковий співробітник (1941), завідувач лабораторії органічної технології (хімічної технології допоміжних хіміко-фармацевтичних речовин) і кровоспинних засобів (1944), завідувач відділу (1970), заступник директора з наукової роботи (1951–1959, 1961–1973) Українського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (нині ДП «ДНЦЛЗ»).

Напрями наукових досліджень: пошук нових БАР і допоміжних фармацевтичних речовин та розробка технології їх виробництва.

Наукові здобутки: розробив і впровадив у медичну практику 13 нових ЛП та виробів медичного призначення (Ацемін, Аспарагінова кислота, Нітазол, Циміналь, Ериніт, марля кровоспинна, віскоза гемостатична та ін.) і низку барвників. Автор 350 наукових праць, 70 винаходів і 27 іноземних патентів. Підготував 2 докторів та 11 кандидатів наук.

Нагороджений медалями «За доблестный труд в Великой Отечественной войне», «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина» та «Ветеран труда».

Основні праці: Исследования механизма взаимодействия хлоросульфоновой кислоты с некоторыми ароматическими соединениями (канд. дис.). — Х., 1969; Исследования в области химии хлорацетальдегида и его комплексного использования (докт. дис.). — Х., 1971; Перспективы производства и применения хлор- и кислород-производных этана как полупродуктов для химико-фармацевтической промышленности // Мед. пром-сть СССР. — 1964. — № 3; Гемостатичні та комбіновані препарати на основі окисненої целюлози // Фармац. журн. — 1971. — № 2 (спів­авт.); Новая технология получения препарата «кровоостанавливающая марля» // Хим.-фармац. журн. — 1972. — № 7 (співавт.); Изучение возможности радиационной стерилизации кровоостанавливающих рассасывающихся препаратов на основе монокарбоксилцеллюлозы // Фармация. — 1980. — № 3 (співавт.); Новый противовоспалительный лекарственный препарат хлотазол // Хим.-фармац. журн. — 1983. — № 7 (спів­авт.); Новый кровоостанавливающий препарат оксицелодекс // Хим.-фармац. журн. — 1984. — № 4 (спів­авт.); Радиационно-химические превращения препаратов на основе монокарбоксилцеллюлозы под действием ионизирующих излучений в дозах до 5 Мрад // Фармация. — 1985. — № 3 (спів­авт.); Кинетика кислотного гидролиза танина // Хим.-фармац. журн. — 1989. — № 5 (співавт.); Дослідження в галузі створення місцевих гемо­статиків і шовно-хірургічних матеріалів, що розсмоктуються // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (спів­авт.); Розробка технології виробництва хлор­ацетальдегіду і створення ряду синтетичних лікарських засобів на його основі // Фармац. журн. — 1991. — № 6 (співавт.); Вспомогательные химико-фармацевтические вещества: состояние и пути дальнейшего развития // Фармаком. — 1993. — № 2 (співавт.).

Літ.: Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. — Х., 1999.

Н.Ф. Маслова

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи