Типові порушення застосування РРО

1 січня 2019 р. набув чинності Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Саме ним доповнено пункт 10 статті 296 Податкового кодексу України, яким визначаються платники єдиного податку, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО). Серед них — платники I групи, а також платники II–IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Абзац 4 п. 10 ст. 296 уточнює, що норми щодо незастосування РРО не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів.

Отже, з 1 січня всі фізичні особи — підприємці (далі — ФОП) — власники аптек, незалежно від групи платника єдиного податку, повинні у своїй господарській діяльності застосовувати РРО. Податковим кодексом Украї­ни (далі — ПК України) також визначено, що ФОП застосовують РРО відповідно до Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон, у свою чергу, допускає встановлення норм щодо незастосування РРО тільки ПК України, що означає, що виключень в інших нормативно-правових актах існувати не може, і застосування РРО аптеками відтепер є обов’язковим незалежно від їх групи та обсягу доходу.

Окрім того, нещодавно Уряд реорганізував Державну фіскальну службу (далі — ДФС), поділивши її на дві окремі — Державну податкову та Державну митну служби України, проте ДФС поки продовжує виконувати свої функції та пов­новаження до закінчення реорганізації.

Найпоширеніші порушення

При роботі з РРО через брак знань або внаслідок неуважності нерідко трапляються помилки, специфіка яких полягає в тому, що вони відслідковуються в документах та звітності, фіксуються в пам’яті РРО та передаються до ДФС. Наслідком цього можуть стати серйозні штрафні санкції, при цьому виправлення помилок заднім числом неможливе, і воно не позбавляє від відповідальності за подання недостовірної інформації, за перешкоджання споживачам у захисті своїх прав і т. д.

Протягом 2017 р. ДФС в ході проведення перевірок склала статистику основних порушень:

  • 62% загальної кількості — неоприбуткування готівкових коштів;
  • 15% — непроведення розрахункових операцій через РРО;
  • 13% — продаж товарів, не відображених у обліку товарних запасів за місцем продажу;
  • 3% — невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків.

Серед інших типових порушень нерідко трап­ляються випадки:

  • неправильного програмування РРО;
  • проведення операцій на неповну суму вартості проданих товарів;
  • використання недозволених РРО;
  • використання РРО після закінчення терміну їх служби;
  • порушення встановленого порядку ведення звітності щодо РРО;
  • інші порушення.

Початок роботи з РРО

Реєстратор, який використовують у своїй діяльності суб’єкти господарювання, повинен відповідати вимогам чинного законодавства, бути сертифікованим і дозволеним до застосування. Відсутність належним чином зареєстрованого РРО згідно зі ст. 94.2.4 ПК України є однією з підстав для застосування арешту майна суб’єкта господарювання.

Перед застосуванням РРО потрібно зареєструвати в ДФС, здійснити його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи. Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2017 р. № 547. Реєстрація здійснюється за місцем обліку платника з поданням заяви за формою №1-РРО, а для тих, хто належним чином включений до системи подання звітності в електронному вигляді, передбачена можливість подачі заяви через власний електронний кабінет.

Пломбування здійснюють центри сервісного обслуговування, з якими суб’єкт господарювання укладає договір. У разі встановлення факту застосування РРО з відсутньою чи пошкодженою пломбою, у конструкцію чи програмне забезпечення якого внесено зміни, що не передбачені технологією або документацією виробника, накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також здійснюється так звана фіскалізація РРО, тобто присвоєння фіскального номера в контролюючих органах, який потім зазначається у всіх розрахункових документах, чеках тощо.

Перед початком застосування РРО слід окремо вивчити вимоги щодо змісту розрахункових документів. Якщо відсутній хоча б один з обов’язкових реквізитів — документ не вважається розрахунковим, що порушує вимоги п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Інша можлива помилка — неправильне заповнення реквізитів. Дане порушення може бути прирівняне ДФС до нероздрукування розрахункового документа. Найчастіше вони виникають у процесі попереднього програмування РРО.

Для того щоб їх уникнути, слід до початку роботи правильно запрограмувати РРО та перевірити наявність і правильність кожного з передбачених законодавством реквізитів. Точний перелік обов’язкових реквізитів наведено в п. 2 Розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (далі — Положення).

За дане порушення, якщо воно вчинене вперше, фінансова санкція становитиме 1 грн., проте за кожне наступне — 100% від вартості проданого з порушенням товару. Правильно запрограмований РРО убезпечить від вищенаведеного порушення протягом усього терміну служби, але вже надруковані чеки неможливо виправити і в разі відсутності на них будь-якого з обов’язкових реквізитів штраф неминучий.

Зверніть увагу, що для розрахунків при видачі коштів покупцю у разі повернення ним товару видається фіскальний чек видачі коштів, який також має містити правильні обов’язкові реквізити. Крім того, розрахункові документи можуть містити й додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, тобто інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Усі зазначені форми розрахункових документів затверджені та наводяться у додатках до Положення.

Ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що суб’єкти господарювання зобов’язані проводити операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості. Отже, попередньому програмуванню підлягають виключно ті найменування та ціни на товари, які реалізуються аптекою. За порушення вказаної норми встановлено санкцію у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Усю звітність щодо РРО можна умовно поділити на дві групи:

I. Звітність, що формується реєстратором.
II. Звітність, що подається про використання реєстратора.

Звітність, що формується РРО

На робочому місці повинно забезпечуватися зберігання виданого після завершення процедури реєстрації РРО в ДФС посвідчення та довідки про останнє пломбування. Хоча нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності за втрату реєстраційного посвідчення, платник, який помітив втрату зазначеного документа, задля уникнення порушення норм із застосування РРО має звернутися до ДФС та отримати дублікат. Аналогічне стосується і довідки про пломбування РРО, відсутність якої може викликати питання у посадової особи контролюючого органу.

Крім того, всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). Не застосовувати КОРО можна лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання видав наказ про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку в реєстраційному посвідченні робиться відповідна позначка, проте у разі виходу РРО з ладу або ж відключення електроенергії здійснювати розрахункові операції забороняється. У разі ж наявності КОРО на період ремонту РРО або відключення електроенергії можна продовжувати проводити розрахункові операції, використовуючи КОРО та розрахункову книжку.

Потреба в КОРО викликана необхідністю друкувати X-звіти та щоденні Z-звіти за здійсненими розрахунковими операціями на РРО. Хоча за порушення останньої вимоги самим законом не передбачено жодних санкцій, проте у п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 вказано, що оприбуткування готівки передбачає її облік в повній сумі фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування й друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО. У разі порушення цієї умови готівка вважається неоприбуткованою, що тягне за собою штраф в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми

Z-звіти повинні зберігатися в електронній формі не менше 1095 днів. За порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів застосовується ст. 121.1 ПК України, відповідно до якої передбачено штраф у розмірі 510 грн. за перше порушення та 1020 грн. — за вчинене повторно.

Форма КОРО наведена в додатку до вищезазначеного Порядку, наразі вона містить усього 2 розділи:

  • Розділ 1 «Облік руху готівки та сум розрахунків»;
  • Розділ 2 «Облік розрахункових квитанцій».

Вимоги щодо реєстрації та ведення КОРО наведено в Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547. Згідно з цим порядком перша КОРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО за основним місцем обліку. При цьому в разі наявності відокремлених підрозділів КОРО реєструється окремо для кожного з них і кількість книг, що реєструються одночасно, не обмежується. Перед реєстрацією КОРО слід підготувати наступним чином:

  • прошнурувати;
  • пронумерувати;
  • встановити засоби контролю;
  • зафіксувати на титульній сторінці власні дані, загальну кількість аркушів, номер встановленого засобу контролю та дані про РРО.

Засоби контролю являють собою спеціальну прямокутну пломбу, яка унеможливлює розшнурування КОРО або вилучення з неї аркушів. Перед її використанням на титульній сторінці вказують дату початку ведення, але при цьому окремо визначено, що записи слід виконувати кульковою ручкою з темною пастою.

Ведення КОРО не вважається складним, воно повинно здійснюватися з урахуванням усіх вимог, визначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547. Однак порушення встановленого порядку ведення книги може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 155Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для усіх суб’єктів господарювання, що використовують РРО, законом встановлено обов’язок друкувати чи створювати в елект­ронній формі на РРО контрольні стрічки — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057, згідно з техноло­гією, розробленою Національним банком України. За ненадруковану контрольну стрічку або нестворення її в електронній формі, а також у разі спотворення даних про операції, інформація про які зафіксована на контрольній стрічці, що створена в електронній формі, чинним законодавством передбачено штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для ФОП із загальною системою оподаткування законом передбачено обов’язок забезпечувати відповідність сум готівки у місці проведення розрахунків тій сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за виданими за робочий день квитанціями. Невикористання книжки у визначених законом випадках, так само як і використання незареєстрованої належним чином книжки або порушення використання може призвести до накладення штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічний штраф передбачено за незберігання розрахункових книжок та КОРО протягом 3 років після їх закінчення як для платників єдиного податку, так і тих, що працюють за загальною системою.

Звітність, що подається про використання РРО

Протягом календарного року щодо суб’єктів господарювання органами ДФС може бути проведена як планова, так і позапланова перевірка, серед предметів якої може бути й дотримання вимог законодавства в частині проведення розрахункових операцій.

Найпоширенішим порушенням, як видно з вищенаведеної статистики ДФС, є проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості, що призводить до невідповідності вказаних сум та їх непроведення через РРО з фіскальним режимом роботи. Вказані порушення, так само як і нероздрукування розрахункового документа, призведуть до штрафу розміром в 1 грн. за перше порушення та 100% від вартості проданого з порушенням товару за кожне наступне.

Крім цього, інколи важко розмежувати кваліфікацію порушень щодо порядку ведення КОРО та несвоєчасного оприбуткування готівки. Відтак питання про те, який саме штраф застосують до порушника (штраф від 2 до 5 або ж від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб чи штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої готівки) за те чи інше порушення залишається відкритим, тому краще не допускати навіть дрібних упущень. У разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки в національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у розмірах, визначених Указом Президента від 12.06.1995 р. № 436/95.

Звітність, яка формується за результатами застосування РРО та розрахункових книжок, подається до 15 числа місяця, наступного за звітним, до органу доходів і зборів. Звітність, пов’язана із використанням КОРО і розрахункових книжок, подається за формою № ЗВР-1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 р. № 13. Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та довідки про використані розрахункові книжки, форму якої наведено в додатку до Порядку, затвердженого вищезгаданим наказом. Наразі така звітність подається по дротових або бездротових каналах зв’язку у вигляді електронних копій у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057. Штраф за неподання або несвоєчасне подання звітності щодо РРО становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок.

Через технічну несправність інколи суб’єкти господарювання не можуть своєчасно подати звітність. Щодо несправності РРО, а також щодо пошкодження засобів контролю законом встановлено вимогу протягом робочого дня письмово або засобами електронного зв’язку повідомити про це центр сервісного обслуговування, та протягом 2 робочих днів — контролюючий орган за місцем реєстрації. У разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані здійснити гарантійний ремонт в узгоджений строк, але не більше ніж протягом 7 робочих днів. На цей період суб’єкт господарювання може користуватися резервним РРО (у разі наявності) або ж використовувати розрахункові книжки та КОРО. Відразу після поновлення роботи РРО суб’єкт господарювання повинен провести через нього суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, у такому разі щодо нього не буде застосовано фінансових санкцій.

Ліна Лисенко
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Максим Федорович 16.01.2019 3:22
Добрый день! Государство я так понимаю топит мелкий бизнесс по полной! Какие штрафы если я до сих пор не нашкреб денег купить РРО на мои 3 точки !? Или лучше не идти против системы и закрыть свой бизнес и поехать в Россию или в Польшу чтобы прокормить мою семью???
Таня 19.01.2019 4:15
Не можу зрозуміти який саме буде штраф, якщо РРО взагалі не встановлено?
Юрист 21.01.2019 10:20
Відповідно до п. 1 ст. 17 закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, якщо таке порушення вчинене вперше, то 1 гривня. Однак за кожне наступне вчинене порушення — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Таня 21.01.2019 1:32
Це мені відомо, я думала що є саме штраф за відсутність РРО. Думаю це різні понятя.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті