Як відомо, 1 січня 2019 р. закінчився мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок. Нині у суб’єктів господарювання виникає ряд запитань, які стосуються процедури перевірок, у тому числі у сфері ринкового нагляду. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) як один з органів ринкового нагляду оприлюднила інформацію щодо принципів здійснення ринкового нагляду в Україні. Нагадаємо, що раніше Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками інформувала, що проведення планових перевірок характеристик продукції у сфері обігу медичних виробів може здійснюватися без попереднього повідомлення.Підстави, повноваження та спосіб, у який зобов’язані діяти посадові особи, що здійснюють державний ринковий нагляд, визначені у законах України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актах, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентах. У ст. 7, 10, 23 та 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зазначено, що при здійсненні державного ринкового нагляду застосовуються відповідні положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Посилання на необхідність застосування норм п. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планової перевірки характеристик продукції не пізніше ніж за 10 днів до дня здійснення заходу у законодавстві про державний ринковий нагляд відсутнє. Судова практика підтверджує право Держпродспоживслужби не попереджати суб’єкта господарювання про перевірки у сфері ринкового нагляду.
Таким чином, дія положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» застосовується при здійсненні заходів ринкового нагляду лише в межах законодавства про державний ринковий нагляд.
Державний ринковий нагляд — діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається із законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Перевірки продукції під час здійснення ринкового нагляду
Об’єктом перевірки є суб’єкти господарювання, тобто виробник, його уповноважений представник, імпортер, розповсюджувач відповідної продукції. Предметом перевірки є забезпечення відповідності конкретного переліку продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції згідно із секторальними планами ринкового нагляду, а позапланові — у розповсюджувачів та виробників такої продукції за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але є інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію, та окремо у виробників, у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання; у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.
Строки проведення перевірок
Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції 2 робочих днів, у її виробника — 3 робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.
Порядок проведення перевірок
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки. Об’єктом перевірки є суб’єкти господарювання, тобто виробник, його уповноважений представник, імпортер, розповсюджувач відповідної продукції. Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового, які щорічно до 1 грудня затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику. Секторальні плани ринкового нагляду та зміни до них не пізніше 3 робочих днів з дня їх затвердження оприлюднюються шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду та розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.
Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, мають право проводити документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, торговельні та складські приміщення суб’єктів господарювання тощо у будь-який час протягом часу роботи об’єкта; вимагати від суб’єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів (якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб’єкти господарювання зобов’язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду); вимагати від посадових осіб суб’єктів господарювання та фізичних осіб — підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів; складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб’єктів господарювання; складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення; залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців; вимагати від посадових осіб суб’єктів господарювання та фізичних осіб — підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій; звертатися до органів внутрішніх справ за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Результат перевірок та порядок його оскарження
Результатом перевірки може бути застосування заходу ринкового нагляду, а саме: обмеження надання продукції на ринку; заборона надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідальність суб’єктів господарювання
Інформацію щодо відповідальності суб’єктів господарювання згідно із Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль за нехарчовою продукцією» наведено в таблиці.
| Стаття | Зміст порушених вимог нормативного акта з державного ринкового нагляду | Розмір штрафу | |
| Неоподатковуваних мінімумів | Грн. | ||
| Ст. 44 | Відповідальність суб’єктів господарювання | ||
| Ч. 1 | Суб’єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно із законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність | ||
| ЦИВІЛЬНА | |||
| Ч. 2 ст. 44 | До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: | ||
| П. 1 | Введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, — у розмірі від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 1500–3000 | 25 500–51 000 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від двох тисяч п’ятисот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | 2500–5000 | 42 500–85 000 | |
| П. 2 | Введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону), у тому числі нанесення національного знаку відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, — у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 500–1500 | 8500–25500 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 1000–3000 | 17 000–51000 | |
| Ч. 3 ст. 44 | До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: | ||
| П. 1 | Розповсюдження продукції, на якій відсутній національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, — у розмірі від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 150–250 | 2550–4250 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 200–350 | 3400–5950 | |
| П. 2 | Розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано національний знак відповідності (крім нанесення національного знаку відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), — у розмірі від сімдесяти п’яти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 75–150 | 1275–2550 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 100–250 | 1700–4250 | |
| П. 3 | Розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, — у розмірі від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 150–250 | 2550–4250 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | 200–350 | 3400–5950 | |
| П. 4 | Недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, — у розмірі від двохсот п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 250–1000 | 4250–17 000 |
| а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. | 500–1500 | 8500–25 500 | |
| Ч. 4 ст. 44 | До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: | ||
| П. 1 | Невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених у частині першій статті 28 цього Закону, — у розмірі від двох тисяч п’ятисот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, | 2500–5000 | 42 500–85 000 |
| та у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів | 500–1500 | 8500–25 500 | |
| П. 2 | Невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, — у розмірі від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, | 1500–3000 | 25 500–51 000 |
| та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів | 300–1000 | 5100–17 000 | |
| П. 3 | Невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, — у розмірі від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, | 250–500 | 4250–8500 |
| а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції — у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 1000–2000 | 17 000–34 000 | |
| АДМІНІСТРАТИВНА | |||
| Ст. 188–37 КУпАП | Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів | ||
| Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | 10–20 | 170–340 | |
| КРИМІНАЛЬНА | |||
| Ст. 227 ККУ | Умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції | ||
| Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах (500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | 100–200 | 1700–3400 | |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим