Вплив йодного дефіциту на когнітивні функції у дітей шкільного віку. Про що слід замислитися батькам?

Усі батьки хочуть найкращого для своїх дітей. Багато хто, ще гойдаючи свого первістка в колисці, замислюється про його життєвий шлях — який університет закінчить, яку професію обере. Визначивши мету, батьки не шкодують зусиль, щоб їх дитина виросла щонайменше генієм. І починається нескінченний шлях малечі дорогою знань — методики раннього розвит­ку, школа з поглибленим вивченням ключових предметів, безліч гуртків та додаткові заняття з репетиторами. Втім, життя вносить свої корективи. І в один не надто приємний момент батьки розуміють, що попри значні зусилля, вкладені в освіту дитини, їхня крихітка не справляється навіть із шкільною програмою і більше того — не справляє враження щасливої, сповненої бурхливої енергії дитини. Що ж пішло не так? Де ми помилилися? Часто відповідь на це питання приходить не одразу і виявляється настільки несподіваною, що її навіть важко сприйняти — йододефіцит, що призвів до значного погіршення когнітивних функцій малечі та погіршив загальне самопочуття. Як це могло статися з вашою дитиною?

Йододефіцит:
під прицілом Україна

Відомо, що йод потрапляє до нашого організму з навколишнього середовища разом з продуктами рослинного і тваринного походження та частково з питною водою й атмосферним повітрям. Втім, здатність харчових продуктів задовольняти наші потреби у цьому життєво необхідному мікроелементі визначається його наявністю в навколишньому середовищі, у якому зростали рослини чи тварини. Найбільшим резервуаром йоду на нашій планеті є світовий океан, з якого йод різними шляхами та у вигляді різних сполук подорожує суходолом. Тому не дивно, що чим віддаленіший регіон від узбережжя океа­нів та морів, тим менше в його ґрунті міститься йоду. А через низький рівень йоду в ґрунті рослини, що зростають на ньому, також не можуть похизуватися високим вмістом цього мікроелементу, відповідно, його недоотримують і тварини. У результаті населення віддалених від узбереж регіонів отримує з їжею недостатню кількість йоду і потрапляє в зону ризику розвитку йододефіцитних захворювань та інших порушень, пов’язаних з нестачею йоду. Так, близько 2 млрд жителів — ⅓ населення Землі — живуть в умовах йодного дефіциту (Карагизова А.Б., Толысбаева Ж.Т., 2014). Внаслідок чого, за даними ВООЗ і Міжнародного дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), приблизно у 300 млн осіб розвинувся зоб, та ще у 30 млн діагностовано кретинізм (Баран М.М., Богатиренко В.А., Прибора Н.А., 2019)

На жаль, до регіонів, у яких відмічено дефіциту йоду в навколишньому середовищі, належить значна частина території України. Історично до регіонів максимального ризику розвит­ку йододефіцитних станів належали насамперед Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Рівненська та Волинська області. Однак Чорнобильська катастрофа внесла свої корективи та зробила актуальною цю проблему і для Чернігівської, Київської, Житомирської, Черкаської та Рівненської областей (Баран М.М., Богатиренко В.А., Прибора Н.А., 2019). При цьому в Україні проблема йододефіциту з кожним роком набуває все більшого масштабу. Дефіцит йоду посилюється економічними та екологічними факторами: знизилося вживання йодовмісних продуктів, не проводиться достатня йодна профілактика. Для України проблема нестачі йоду є актуальною, адже вона призводить не тільки до збільшення щитовидної залози (формування зобу), а й впливає на інтелектуальний та освітній потенціал підростаючого покоління.

Навіщо вашій дитині йод?

Йод є життєво необхідним для людини мік­роелементом, що є одним з ключових компонентів гормонів щитовидної залози, які беруть участь в обміні речовин та впливають на діяльність головного мозку, нервової та репродуктивної систем. Від коректної функції щитовидної залози залежать швидкість біохімічних реакцій, температура тіла, обмін енергії, білковий, жировий, водно-електролітний обмін і обмін деяких вітамінів, процеси диференціювання тканин, росту і нервово-психічного розвитку організму, а також індукцію підвищення споживання кисню тканинами.

ЮНІСЕФ та Міжнародна рада з контролю за захворюваннями через йододефіцит (ICCIDD) рекомендує наступні рівні щоденного споживання йоду (таблиця). При цьому оптимальна інтенсивність надходження йоду в організм людини — 150–200 мкг/добу, а його дефіцит розвивається за надходження в організм менше 10 мкг/добу; поріг токсичності йоду — 5 мг/добу (Авхименко М.М., 2015; Баран М.М., Богатиренко В.А., Прибора Н.А., 2019).

Таблиця Щоденна потреба в йоді дітей різного віку відповідно до рекомендацій ВООЗ (Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination — 3rd ed. WHO, 2007)
Контингент Добова норма йоду, мкг
Діти молодшого віку (0–59 міс) 90
Діти шкільного віку (6–12 років) 120
Підлітки і дорослі (з 12 років) 150

Наразі відомо, що у 40% дітей (залежно від віку) відмічають йододефіцит (Горелова Ж.Ю., Буданцева С.В., Мосов А.В., 2011).

Наслідки нестачі йоду в дитячому та підлітковому віці

Багатьом відомо, що основною небезпекою довготривалого йододефіциту є розвиток ендемічного зобу. Однак, на жаль, сьогодні відомо, що окрім зобу розвиваються й інші патологічні стани. Так, при дефіциті йоду порушуються нормальний ріст та розвиток дитини. При тривалому недостатньому надходженні йоду в організмі включається складний ланцюг компенсаторних процесів, покликаних підтримати нормальний синтез і секрецію гормонів щитовидної залози. Хронічний дефіцит йоду в організмі дитини часто є прихованою причиною багатьох захворювань. Кретинізм і зоб — це лише видима частина несприятливих впливів дефіциту йоду, інші небезпечні прояви є підводною, прихованою частиною «айсберга» негативної дії хронічної йодної недостатності (Карагизова А.Б., Толысбаева Ж.Т., 2014).

Дефіцит йоду може призводити до ряду несприятливих станів у дітей:

  • формування структурних змін щитовидної залози;
  • порушення розумового, нервово-психічного і фізичного розвитку;
  • відхилення від норми в інтелектуально-мнестичній сфері, несприятливий вплив при формуванні інтелекту;
  • порушення пізнавальних процесів (зниження показників механічної пам’яті, обсягу і концентрації уваги, логічності мислення);
  • зниження швидкості прийняття рішень, зменшення обсягу оперативної пам’яті;
  • ризик розвитку порушень фізичного і статевого розвитку;
  • ризик формування гострої інфекційних і хронічних соматичних захворювань (Авхименко М.М., 2015).

Дослідження ВООЗ показали, що рівень розумового розвитку (коефіцієнт інтелекту IQ) безпосередньо пов’язаний з йодом. Зокрема, дефіцит йоду чинить виражений негативний вплив на розвиток головного мозку, що призводить до відставання у фізичному та психічному розвит­ку. Дослідження свідчать, що у людей, які живуть в регіонах, ендемічних щодо дефіциту йоду, коефіцієнт розумового розвитку (IQ) у середньому на 13,5 пункта нижчий порівняно з особами, що живуть на територіях, для яких дефіцит йоду нехарактерний (Баран М.М., Богатиренко В.А., Прибора Н.А., 2019). За іншими даними, показники IQ у школярів з йододефіцитних регіонів у середньому на 11–18% нижчі, ніж характерні для нормального інтелектуального розвитку (Авхименко М.М., 2015). Йодний дефіцит на 8–44% знижує пізнавальні функції у дошкільнят і на 11–38% — у школярів. Вважається, що дефіцит йоду несе частку відповідальності і за так званий важкий вік у підлітків і може негативно позначатися на їх фізичному і статевому дозріванні (Курмачева Н.А., 2014; Скворцов В.В. и соавт., 2017).

В іншому дослідженні було доведено уповільнення формування процесів пізнання у дітей в йододефіцитних регіонах: уваги — в 3 рази, сприйняття і дрібної моторики — в 2 рази, мислення — в 1,8 раза. Більше 80% дітей у цьому регіо­ні помірного йодного дефіциту мали той чи інший ступінь недостатності основних пізнавальних функцій. Крім того, вплив йодного дефіциту призводив до затримки формування основних пізнавальних функцій у критичні вікові періоди. Показники когнітивної сфери були достовірно пов’язані з рівнем йодного забезпечення, недостатністю функції щитовидної залози і збільшенням її об’єму (Щеплягина Л.А., Макулова Н.Д., Маслова О.Н., 2002).

При цьому клінічно доведено, що відновлення нормального рівня постачання йоду здатне покращити когнітивні функції. Так, у дослідженні 100 школярів із зобом у йододефіцитному районі отримували сполуки йоду протягом 22 міс. У результаті було виявлено достовірний взаємозв’язок між зменшенням розміру зобу і підвищенням IQ (Щеплягина Л.А., Макулова Н.Д., Маслова О.Н., 2002).

Для усунення та профілактики дефіциту йоду необхідним є додаткове надходження йоду в організм. Найкращим рішенням вважається збагачення тих чи інших продуктів йодом. Однак, як показує практика окремих країн, у реалізації даної стратегії можуть виникнути деякі складності внаслідок відсутності необхідної законодавчої бази, і Україна в цьому контексті не виняток (Карагизова А.Б., Толысбаева Ж.Т., 2014).

Профілактика дефіциту йоду у дітей

Боротися з дефіцитом йоду за рахунок змін у діє­ті у дітей та підлітків дуже складно, адже вони неохоче їдять морську капусту, яка є «чемпіоном» за вмістом йоду (0,2% від маси сухої речовини), рибу, риб’ячий жир та інші морепродукти, ріпчасту та зелену цибулю, буряк та інші продукти, багаті на йод. Значно менше його в молочних продуктах, крупах, картоплі, чорноплідній горобині (аронії) та ін. Що ж до інших продуктів, то вміст йоду в них настільки скромний, що для покриття потреби в цьому мікроелементі організму, що росте, необхідно щодня включати в раціон дитини досить велику кількість (близько 100 г) риби і морепродуктів з високим вмістом йоду. Тож повністю забезпечити організм дитини йодом за рахунок тільки харчових продуктів практично неможливо, оскільки більшість з них містить недостатню кількість йоду. Крім того, щоденний раціон, як правило, не може забезпечити його рівномірне надходження в організм. Слід зауважити, що найтяжча форма йододефіциту проявляється у дітей на тлі нестачі тваринного білка, тому батькам дітей, що мають відповідні дієтичні обмеження, необхідно звернути особливу увагу на рівень надходження йоду в організм дитини (Горелова Ж.Ю., Буданцева С.В., Мосов А.В., 2011). Таким чином, у сучасних умовах раціон дитини, складений з натуральних продуктів і цілком адекватний віковим енерговитратами, не в змозі забезпечити організм необхідною йому кількістю йоду, тому необхідно доповнювати раціон дітей продуктами, збагаченими цим елементом (Авхименко М.М., 2015).

Часто для профілактики йододефіциту рекомендують використовувати йодовану сіль, але, як відомо, зловживання сіллю може призвести до небажаних наслідків для здоров’я, зокрема відносно роботи серцево-судинної системи, та впливати на роботу нирок.

Тому обґрунтованим вибором з метою профілактики та усунення дефіциту йоду може стати прийом лікарських засобів, що містять сполуки йоду. Саме таким препаратом, здатним повністю задовольнити потребу зростаючого організму у йоді, є широко доступний препарат Йодомарин® виробництва німецької компанії «Берлін Хемі». Препарат містить йодид калію та випускається в таблетованій формі у двох дозуваннях: 100 мг (Йодомарин® 100) і 200 мг (Йодомарин® 200), що робить його прийом зручним для дітей різних вікових груп, адже з віком потреба у цьому мікроелементі зростає. Так, при профілактиці дефіциту йоду та ендемічного зобу застосовуються:

Йодомарин® 100:

  • по ½–1 таблетці (новонароджені, діти віком до 12 років);
  • 1–2 таблетки (діти віком старше 12 років і дорослі).

Йодомарин® 200:

  • по ½ таблетки (новонароджені, діти віком до 12 років);
  • ½–1 таблетка (діти віком старше 12 років і дорослі).

Ефективність медикаментозної корекції йододефіциту за допомогою препарату Йодомарин® підтверджена в ході клінічних досліджень. Так, щоденний прийом препарату Йодомарин® 100 протягом 6 міс позитивно впливав на ріст, розвиток, стан вищих психічних функцій і супроводжувався зниженням частоти гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку (Щеплягина Л.А., 2010).

Вкрай важливо, що в цілях профілактики дефіциту йоду застосування препаратів Йодомарин® 100 і Йодомарин® 200 проводиться протягом декількох років, а нерідко і протягом усього життя.

Подбати про здоров’я дитини та покращити її розумові здібності з препаратами бренду ЙОДОМАРИН® просто та зручно! Досить вагатися та «підраховувати» вміст йоду у дієті малечі — настав час для надійних рішень!

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи