Масштабні зміни в податковому законодавстві

16 січня 2020 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (проєкт № 1210). Закон спрямований на запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (далі — План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та вдосконалення процедури адміністрування податків та зборів.

МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ЗМІНИ У ТРАНСФЕРТНОМУ ЦІНОУТВОРЕННІ

Значну частину змін присвячено імплементації в українське законодавство так званого Плану дій BEPS. З цією метою законом передбачається запровадження наступних правил, передбачених Планом BEPS:

• контроль за трансфертним ціноутворенням (Кроки 8–10, 13);
• оподаткування контрольованих іноземних компаній (Крок 3);
• обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами (Крок 4);
• запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Крок 6);
• запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв (Крок 7);
• застосування процедури взаємного узгодження (Крок 14).

У зв’язку із запровадженням цих правил в Податковий кодекс України (ПКУ) вносяться істотні зміни в норми, що регулюють трансфертне ціноутворення. Так, до переліку контрольованих операцій віднесено операції платників єдиного податку 4-ї групи (сільськогосподарські товаровиробники), розширюються повноваження податкових органів з контролю в сфері трансфертного ціноутворення.

Вводиться трирівнева структура документації для міжнародних груп компаній, що включає документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), яка вже передбачена чинним законодавством, а також дві нові — глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

Глобальна документація дає загальне уявлення про діяльність всієї групи та містить аналіз її ключових операцій, опис підходу до ціноутворення, опис нематеріальних активів, механізми фінансування та розподілу фінансових потоків у групі і, нареш­ті, фінансову звітність групи. Обов’язок щодо подання глобальної документації виникає у платників податків, які входять до міжнародної групи компаній із консолідованим доходом більше 50 млн євро.

Звіт у розрізі країн — розгорнутий документ, який передбачає розкриття транснаціональними корпораціями деталізованої інформації про свої відокремлені підрозділи (дочірні підприємства, філії, представництва) у розрізі кожної країни, де вони здійснюють діяльність. Цей звіт подається материнськими компаніями або уповноваженими особами міжнародної групи компаній, консолідований дохід якої становить 750 млн євро.

Вводиться поняття «контрольована іноземна компанія» — будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або на території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем резидента України, а також запроваджується концепція оподаткування прибутку таких компаній на рівні конт­ролюючої особи такої компанії.

Уточнюється визначення постійного представництва, зокрема, через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні. Запроваджується можливість реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво, без його реєстрації як платника податків.

Вносяться значні зміни у визначення таких понять, як пов’язані особи (змінено критерії пов’язаності), дивіденди (суттєво розширено перелік операцій, які прирівнюються до дивідендів) та інші поняття.

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПРОЦЕДУРИ АДМІНІСТРУВАННЯ

Другий блок змін вводить концепцію наявності вини платника податків як підстави для притягнення до фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства. Відповідно, особа вважається винною, якщо буде визначено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм Кодексу, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов’язок щодо доведення наявності вини у діях платника покладено на податкові органи. Визначено перелік підстав для звільнення від відповідальності (серед них, наприклад, вчинення дій відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої палати Верховного суду щодо застосування норми права, правових висновків Верховного суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи), а також пом’якшення відповідальності.

Вводяться вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів.

Істотно змінюється порядок нарахування та сплати пені. Вносяться зміни у розміри та випадки застосування штрафних санкцій. У деяких випадках розмір штрафів підвищено в декілька разів.

У бік збільшення змінюється перелік підстав для проведення перевірок податковими органами. Також збільшуються строки проведення таких перевірок (35 днів із можливістю продовження ще на 30).

Законом внесені зміни в порядок оскарження рішень контролюючих органів. Поміж іншого передбачається, що розгляд матеріалів, зокрема заперечення платника податків щодо акта перевірки, здійснюватиметься комісією з питань розгляду заперечень. Змінено процедуру оскарження рішень контролюючих органів, в якій, з-поміж іншого, передбачено створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення податкових органів.

Апеляційна рада з питань розгляду скарг платника податків розглядатиме скарги платників податків за податковим повідомленням-рішенням, відповідно до якого сума грошового зобов’язання в 1000 чи більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року.

ІНШІ ВАЖЛИВІ ЗМІНИ ОПОДАТКУВАННЯ

Розширено перелік коригувальних різниць з податку на прибуток підприємств, зокрема щодо врахування курсових різниць у податковому обліку.

Змінено порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями.

Внесені зміни в розміри акцизного податку на тютюнові вироби, зокрема тютюнові вироби для електричного нагрівання, а також збільшується розмір рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

На додаток було значно збільшено граничні розміри доходів платників єдиного податку, саме: для І групи платників єдиного податку — 1 млн грн на рік (зараз — 0,3 млн грн); ІІ групи — 5 млн грн на рік (зараз — 1,5 млн грн); ІІІ групи — 7 млн грн на рік (зараз — 5 млн грн).

Цей закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін, що стосуються трансфертного ціноутворення, які набувають чинності через півроку.

ВИСНОВКИ

Отож, з очевидних плюсів цього закону маємо введення інституту вини в податкове законодавство та розширення переліку підстав для звільнення від відповідальності платників податків. Позитивним також можна вважати збільшення лімітів доходів платників єдиного податку.

Усі інші зміни спрямовані на розширення бази оподаткування, збільшення повноважень ДПС, підвищення розміру штрафів та не несуть нічого доброго для платників податків.

Зміни масштабні і торкаються майже кожного розділу Податкового кодексу, а перелік питань для вивчення дуже довгий. Тож бізнесу доведеться швидко адаптуватися до нових реалій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!