Коригування фінансового результату до оподаткування: ДПС роз’яснює нові правила

16 Червня 2020 5:07 Поділитися

Як повідомляло наше видання, 12 червня Державна податкова служба України (далі — ДПС) оприлюднила інформаційний лист № 12, в якому роз’яснюються положення Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466). Дана публікація присвячена роз’ясненням ДПС стосовно змін в частині коригування фінансового результату до оподаткування.

Законом № 466 запроваджене зменшення фінансового результату за нарахованими дивідендами та доходами від участі в капіталі нерезидентів та контрольованих іноземних компаній (КІК):

1) На суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі КІК) і дивідендів за умови, що частки участі в капіталі не менше 10% протягом року, а також нерезиденти не входять до переліку низькоподаткових юрисдикцій, окрім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Якщо у попередні податкові (звітні) періо­ди з урахуванням строків давності дивіденди фактично сплачувалися нерезидентом на користь резидента в період до досягнення таким резидентом календарного року безперервного володіння участю в капіталі нерезидента, і такий дохід підлягав оподаткуванню, резидент має право:

  • подати уточнювальну податкову декларацію за відповідні попередні податкові (звітні) періоди та
  • застосувати положення цього підпункту після досягнення одного року безперервного володіння часткою в капіталі відповідного нерезидента, якщо виконуються інші умови, за яких дозволяється коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого доходу у вигляді дивідендів.

До внесення змін до декларації ДПС рекомендує відображати нову різницю у будь-якому рядку додатка РІ до декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату (до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

2) На суму нарахованих на користь платника від КІК дивідендів — у межах суми скоригованого прибутку КІК, на яку збільшувався об’єкт оподаткування (новий підпункт).

Дана норма застосовуватиметься з 1 січня 2021 р. (за умови, що терміни запровадження правил оподаткування КІК не будуть перенесені, як раніше).

Також Законом № 466 передбачено, що фінансовий результат платника податку — правонаступника іншого суб’єкта господарювання зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, який реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення у період затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу в період затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Однак це зменшення застосовується лише за одночасного дотримання двох умов. Так, воно застосовується:

  • у межах суми власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року;
  • якщо платник податку, що припиняється, та платник податку — правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Окрім цього, Законом № 466 з 23 травня 2020 р. запроваджено різницю, яка вимагає від платника податків збільшувати фінансовий результат на суму 30% вартості товарів (у тому числі необоротних активів), робіт та послуг, реалізованих на користь нерезидентів із низькоподаткових юрисдикцій (крім результатів операцій, визнаних контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення).

Нова різниця стосується операцій за договорами продажу, дарування, надання послуг на користь:

  • нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєст­ровані як юридичні особи.

До контрольованих операцій ця різниця не застосовується, разом з тим законом № 466 передбачено, що податкова різниця не застосовується платником податку і в тому випадку, якщо операція НЕ є контрольованою, однак сума доходів від операції підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», але без подання звіту. У такому випадку (якщо платник податку вирішить скористатися можливістю такого підтвердження) застосовується наступний алгоритм:

  • якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг виявиться нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною на основі рівня ціни, розрахованої за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації;
  • якщо ціна реалізації виявиться нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», фінансовий результат до оподаткування необхідно збільшити на розмір різниці між вартістю, визначеною за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Зазначена різниця визначається за результатами податкового (звітного) 2020 р. щодо операцій, здійснених після 22 травня 2020 р.

Також відтепер чітко визначено, що за результатами податкового (звітного) року застосовується згадана податкова різниця щодо коригування фінансового результату на суму витрат з нарахування роялті на користь нерезидента.

Окрім цього, починаючи з 23 травня 2020 р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства. Відповідно, коригування не зачіпає зазначені нарахування, відображені в обліку до 22 травня 2020 р. включно.

Законом № 466 запроваджено принцип «ділової» мети при здійсненні операцій з нерезидентами, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Передбачено, що доведення таких обставин покладається на контролюючий орган.

При цьому поняття «розумна економічна причина (ділова мета)», яке міститься у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, також доповнено визначенням економічного ефекту та положеннями щодо здійснених з нерезидентами операцій, які можуть вважатися такими, що не мають ділової мети.

Так, ділова мета наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. При цьому економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

  • головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
  • у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

У ДПС зазначають, що через велику кількість практичних аспектів застосування принципу «ділової» мети відомство підготує окремий інформаційний лист.

Також з 1 січня 2021 р. набудуть чинності положення Закону № 466, які визначають правила «тонкої капіталізації» та методику розрахунку відповідної податкової різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування. Цим правилам ДПС також присвятить окремий інформаційний лист, оскільки очікується, що норми будуть уточнені найближчим часом у межах пропозицій, які опрацьовуються на майданчику Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

За матеріалами tax.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті