Корупція у сфері охорони здоров’я: НАЗК провело публічне обговорення Антикорупційної стратегії

30 червня відбулася онлайн-дискусія «Прозорі медичні закупівлі та кадрова політика як елементи боротьби з корупцією», організатором якої виступило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Під час заходу обговорювався проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 рр. (далі — проєкт Стратегії), яку оприлюднено для громадського обговорення на вебпорталі НАЗК. У заході взяли участь Іван Пресняков, заступник голови НАЗК, Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», Олена Щербан, заступник виконавчого директора Центру протидії корупції, Олег Свєнтух, юрисконсульт з питань забезпечення доступу до лікування БО «100% Життя», та Борис Малишев, експерт з правових питань, доктор юридичних наук. Модератором заходу виступила Світлана Мусіяка, завідувач Сектору оцінки та усунення корупційних ризиків МОЗ України.

Про основні положення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 рр. розповів Іван Пресняков, який зазначив, що основними принципами Стратегії є:

  • оптимізація функцій держави та органів місцевого самоврядування;
  • зменшення впливу «людського фактора» та збільшення прозорої й ефективної взаємодії держави з громадянами та організаціями;
  • дієвий державний контроль за діяльністю державних службовців;
  • забезпечення невідворотності відповідальності.

Антикорупційна стратегія є рамковим стратегічним документом, що містить чітку програму дій та визначає принципи, мету, завдання, пріоритети, механізми, а також очікувані результати. У той же час конкретні заходи для подолання тих чи інших проблем, визначених у проєкті Стратегії, будуть вказані у державній програмі, що має бути прийнята для її реалізації.

Борис Малишев зазначив, що проєкт Стратегії виокремлює кілька державних сфер, де існує найвищий ризик виникнення корупційних дій, що дасть змогу з боку суспільства краще контролювати вжиття антикорупційних заходів у цих сферах. Зокрема, у проєкті Стратегії зазначено декілька проблем, пов’язаних із корупційними ризиками в сфері охорони здоров’я, які вона має на меті усунути, серед них:

1) неотримання лікарями та пацієнтами лікарських засобів та медичних виробів вчасно та в повному обсязі через незавершення переходу до нової системи закупівель фармацевтичної продукції;

2) неотримання лікування за кордоном та надання медичної допомоги із трансплантації органів через корупційні ризики, які спричинені недостатньою врегульованістю відповідних процедур та недостатньою прозорістю обліків громадян, які потребують такої медичної допомоги. Оскільки, незважаючи на прийняття Закону України від 17.05.2018 р. № 2427 «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, все одно існує необхідність у правовому регулюванні певних питань, пов’язаних із трансплантацією. Зокрема, щодо запровадження прозорого обліку громадян, що потребують лікування за кордоном; забезпечення належного функціонування державних інформаційних систем трансплантації, які так і не були впроваджені;

3) зловживання під час надання найбільш поширених медичних послуг, зокрема стосовно проходження професійних медичних та профілактичних оглядів, встановлення груп інвалідності та інше. На думку спікера, при наданні вказаних послуг має бути забезпечено належний рівень використання електронної системи охорони здоров’я eHealth, щоб результати проведених оглядів відображалися в системі. eHealth повинна містити інструменти оцінки стану функціональності особи на основі Міжнародної класифікації. Функції з надання висновку визначення групи інвалідності та соціальної допомоги мають розмежовуватися між МОЗ України та Міністерством соціальної політики України з метою зниження корупційних ризиків;

4) недостатньо прозорі процедури добору кадрів на керівні посади в закладах охорони здоров’я.

У результаті реалізації стратегії очікується, що запрацює єдиний вебпортал вакантних керівних посад у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, а добір здійснюватимуть конкурсні комісії з обов’язковим представництвом громадськості в їх складі. Щодо останнього доповідач зауважив, що на сьогодні законодавством передбачена така вимога, однак Стратегією пропонується посилити вплив громадськості під час участі в конкурсних комісіях.

Стосовно положень проєкту Стратегії в частині закупівель ліків Олена Щербан зауважила, що закупівельні процедури не повинні здійснювати центральні органи виконавчої влади на рівні міністерств. Оскільки наразі закупівлі ліків здійснюються як централізовано, так і на рівні закладів охорони здоров’я, аналіз таких закупівель постійно вказує на дві проблеми: корупційні ризики під час самої процедури закупівель та корупційні ризики під час розподілу ліків між пацієнтами.

На переконання доповідача, такі закупівлі мають здійснюватися професіоналами, а саме професійними закупівельними організаціями. Тому що у разі проведення процедури закупівель ліків, при якій МОЗ формує політику в сфері охорони здоров’я та затверджує вимоги до їх закупівель, виникають корупційні ризики. Раніше головною проблемою таких закупівель було те, що МОЗ, готуючи документацію, прописувало її таким чином, що переможцем визначався відразу конкретний постачальник або виробник.

У той же час існують корупційні ризики під час розподілу фармацевтичної продукції, закупленої за державний кошт. Зокрема, О. Щербан повідомила, що під час оголошеного Урядом карантину у зв’язку з поширенням COVID-19 до Центру протидії корупції надходять скарги від пацієнтів, у яких в бюджетних закладах охорони здоров’я вимагають кошти за проведення тестів на COVID-19, закуплених за державні кошти.

О. Щербан також звернула увагу на те, що на сьогодні ДП «Медичні закупівлі України» визначено державною закупівельною агенцією, уповноваженою на здійснення закупівель фармацевтичної продукції, але досі не створено наглядової ради, яка б контролювала її діяльність.

Доповідач наголосила на необхідності впровадження кадрової політики як елемента боротьби з корупцією. Оскільки, наприклад, після введення зобов’язання для головних лікарів декларувати майно громадськість дізналася про мільйонні статки головних лікарів певних закладів охорони здоров’я, які не корелювали з їх офіційними доходами. Окрім того, процедура декларування показала й випадки конфлікту інтересів, коли лікарі рекомендували МОЗ закуповувати певні препарати і при цьому декларували доходи від досліджень цих ліків, які вони проводили для фармкомпаній. Завдяки цьому у випадках, коли такі лікарі претендували на певні посади, громадськість виступала проти їх призначення, враховуючи наявні конфлікти інтересів.

Зауваження до проєкту Стратегії висловив Олег Свєнтух, який запропонував викласти в документі інституційну незалежність, зокрема в кадровій політиці, як окрему проблематику із зазначенням окремих показників з вирішення цієї проблеми. У першу чергу, це стосується Національної служби охорони здоров’я України, ДП «Медичні закупівлі України», ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та ДП «Електронне здоров’я». На його думку, в таких інституціях повинні бути більш чітко прописані правила відбору на керівні посади із залученням громадськості та обов’язкове його проведення в цілому. Також доповідач зазначив, що в проєкті Стратегії варто приділити більшу увагу конфлікту інтересів, політичній незалежності і створенню наглядових рад при зазначених органах.

Спікер додав, що в проєкті Стратегії нечітко прописані положення стосовно обов’язковості відкриття даних, оскільки для громадськості саме такі відомості є ефективним способом запобігання корупції. У зв’язку з цим О. Свєнтух запропонував визначити положення щодо необхідності забезпечення відкритих даних державних органів як один із основних принципів, на яких ґрунтується Стратегія.

Окрім цього, слід більше приділяти уваги такому питанню, як діджиталізація державних органів. Зокрема, ДП «Медичні закупівлі України» повинно мати електронну систему, яка б виконувала функцію управління залишками та постачанням лікарських засобів, так звану logistic management information system (LMIS). При цьому інформація з системи має бути відкритою для пацієнтів, що дало б їм змогу дізнатися, чи є в певній лікарні необхідні їм ліки. Тому така електронна система має бути інтегрована в систему eHealth. Оскільки, за словами спікера, в основному корупція виникає не на етапі закупівлі, а на етапі формування потреби в такій закупівлі. У таких випадках система eHealth має стати ключовим інструментом для автоматизації потреби в закупівлі ліків, тим самим зменшуючи вплив людського фактору на цей процес. У результаті формування потреб ДП «Медичні закупівлі України» проводило б відповідні закупівлі, а пацієнти в системі eHealth мали змогу відслідковувати увесь процес закупівлі.

О. Свєнтух зазначив, що проєкт Стратегії містить положення про необхідність передбачити в системі eHealth оприлюднення знеособлених даних за результатами професійних медичних та обов’язкових оглядів. Однак такі питання слід розділити, адже на сьогодні існує проблема доступності даних сторонніх реєстрів інших державних органів. Наприклад, eHealth відслідковує дані пацієнтів і по суті веде демографічний реєстр пацієнтів, але відомості про смерть вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру, який ведеться Міністерством юстиції України. Через це виникає проблема інтеграції вказаних реєстрів: по-перше, технічна, оскільки, на відміну від системи eHealth, якість даних у вищезазначених реєстрах гірша, через що порівняти їх з даними системи eHealth неможливо. По-друге, існує проблема в складності отримання даних з цих реєстрів.

Тому доповідач запропонував виокремити у проєкті Стратегії проблему консистемності і доступності даних та інтеграції з іншими реєстрами, що дозволило б в системі eHealth відслідковувати потенційні корупційні ризики за рахунок порівняння даних з eHealth з іншими реєстрами.

Стосовно пропозиції О. Свєнтуха щодо інституційної незалежності ключових державних підприємств та установ в сфері охорони здоров’я І. Пресняков зазначив, що НАЗК — це антикорупційний орган, а дана пропозиція стосується змін в галузі в цілому. Тому такі речі мають вирішуватися та визначатися профільними міністерствами. Адже в іншому разі НАЗК розробить не Антикорупційну стратегію, а стратегію розвитку галузі.

Положення проєкту Стратегії в частині закупівель ліків прокоментувала Інна Іваненко, яка запропонувала передбачити в Стратегії в частині закупівель фармацевтичної продукції, зокрема:

  • необхідність скасування функцій медичних закупівель МОЗ, закріпивши цю функцію за спеціалізованими закупівельними організаціями. Оскільки вже сьогодні МОЗ намагається впливати на процеси закупівлі, що здійснює ДП «Медичні закупівлі України», яка спроможна закуповувати ліки самостійно без впливу МОЗ;
  • обов’язкову участь громадськості в робочих групах МОЗ, які займаються питанням закупівель, з метою зниження корупційних ризиків;
  • інтеграцію системи обліку лікарських засобів та медичних виробів кожного закладу охорони здоров’я в систему eHealth та забезпечити доступність цих даних для пацієнтів.

Окрім цього, вона запропонувала додати до проєкту Стратегії проблематику відсутності оцінки якості надання медичної допомоги на всіх рівнях. У зв’язку з цим в очікуваних результатах запровадження таких механізмів варто передбачити наявність механізмів оцінки якості надання медичної допомоги та її галузевих стандартів.Це дозволить забезпечити якісно новий, більш прозорий рівень правових відносин між пацієнтом та закладом охорони здоров’я і закладом охорони здоров’я та державою. Ці механізми стануть ефективними інструментами моніторингу та контролю надання медичної допомоги.

Після завершення дискусії Світлана Мусіяка повідомила, що громадське обговорення проєкту Стратегії триває до 10 липня, та закликала надсилати свої пропозиції та зауваження на електронну адресу state@nazk.gov.ua.

 

Євген Прохоренко,
фото надані НАЗК, uacrisis.org, «Щотижневиком АПТЕКА» та www.facebook.com/profile.php?id=100008248237437

Коментарі

GREG007 06.07.2020 12:27
Капитализм без коррупции как , как свадьба без баяна.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті