Рахункова палата України провела аудит ефективності виконання заходів з протидії захворюванню на туберкульоз, який показав, що протягом останніх років вона була неефективною.
Як зазначається у звіті, впродовж останніх років спостерігається зниження темпів поширення захворюваності на туберкульоз: з 67,6 випадків у 2016 р. до 60,1 випадків на 100 тис. населення у 2019 р. Так, зменшилася кількість випадків чутливого до лікування та мультирезистентного туберкульозу. Проте збільшилася частка хворих на туберкульоз з розширеною резистентністю.
Рахункова палата звертає увагу на те, що рівень захворюваності, як і 25 років тому, перевищує епідемічний поріг (50 випадків на 100 тис. населення). При цьому, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 25% випадків захворювання на туберкульоз не виявляється. Це спричиняє подальше його поширення.
У 2019 р. найвищі показники захворюваності фіксували в Одеській (138,5 випадків на 100 тис. населення), Дніпропетровській (79,1), Херсонській (77,9), Кіровоградській (75,3), Запорізькій (71,7) та Київській (71,3) областях.
Разом з тим знижується смертність від туберкульозу. Торік вона становила 8,7 випадків порівняно з 9,5 випадків на 100 тис. населення у 2016 р.
У Рахунковій палаті наголошують на необхідності переглянути державну політику з протидії туберкульозу в Україні.
За висновками відомства, інформування населення щодо протидії захворюванню було неналежним. Це стало однією з причин низької ефективності лікування, стигматизації і дискримінації хворих, недостатньої мотивації до своєчасної діагностики та лікування.
Неналежною була також профілактика захворюваності. Так, МОЗ не володіє інформацією про результати обов’язкових профілактичних медоглядів на туберкульоз серед груп ризику та осіб, сфера діяльності яких може призвести до його поширення. Рівень виявлення хвороби під час таких оглядів, за даними обласних (міських) держадміністрацій, становив лише 0,2% від кількості обстежених осіб. Водночас у межах реформування закладів первинної медичної допомоги МОЗ не визначив алгоритму їх дій для попередження розвитку цього захворювання.
Аудит засвідчив малий обсяг обстежень контактних осіб з хворими на туберкульоз. У 2018–2019 рр. в Україні такий показник становив 1,4–1,6 контактів. При цьому ВООЗ рекомендує обстежувати 5–6 контактів на 1 випадок захворювання.
Показники успішності лікування, визначені ВООЗ, в Україні не досягнуті. Як приклад, ефективність лікування пацієнтів з чутливим до медичних препаратів туберкульозом, які розпочали його у 2016–2018 рр., становила 73–74%, рекомендований показник — 85%. Основні причини низької ефективності — невдале або перерване лікування та смерть хворих на туберкульоз від супутніх захворювань.
Разом з тим медико-соціальний супровід (підтримка пацієнта для недопущення переривання лікування) суттєво покращував ефективність лікування. Однак аудитори вказують на недосконалі критерії відбору пацієнтів для такого супроводу.
Як засвідчив аудит, МОЗ та Центр громадського здоров’я України (ЦГЗ) протягом 2018–2019 рр. не здійснили перехід від донорського фінансування програм з протидії туберкульозу до фінансування їх за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, існують ризики неналежного фінансування заходів з боротьби із захворюванням у подальшому, якщо обсяг безповоротної допомоги Глобального фонду зменшуватиметься. У 2018–2020 рр. на протидію туберкульозу фонд надав 55,6 млн дол. США. При цьому МОЗ не моніторувало використання цих коштів.
За висновком аудиторів, МОЗ та ЦГЗ не мають інформації про загальний обсяг коштів, використаних протягом 2018–2019 рр. на протидію туберкульозу. Також вони належним чином не моніторували забезпеченість потреби регіонів України в засобах для діагностики та лікування хвороби.
Як наслідок, через закінчення терміну придатності ліки від туберкульозу, закуплені за кошти Глобального фонду (20,9 млн грн) та державного бюджету (1,7 млн грн), не були використані. Окрім того, існує ризик невикористання ліків ще на 52,8 млн грн до завершення терміну їх придатності, що були придбані за бюджетні кошти.
Кількість протитуберкульозних закладів у межах їх реформування протягом 2018–2019 рр. зменшилася з 169 до 137, а ліжковий фонд скоротився на 3371 ліжко (16%). У 2020 р. планується скорочення ще 3254 ліжка (29%).
Нова модель фінансування за надані медичні послуги створює ризики закриття протитуберкульозних закладів у зв’язку з недостатністю коштів місцевих бюджетів на їх утримання. А це може обмежити доступ хворих до медичної допомоги та погіршити епідемічну ситуацію в країні.
Рахункова палата зазначає, що без зміни існуючих підходів до протидії захворюванню на туберкульоз неможливо досягнути цільових показників Глобальної стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу» на 2016–2035 рр. Йдеться про рівень захворюваності нижче 10 випадків на 100 тис. населення, зменшення кількості смертей від туберкульозу на 95% і зниження показника захворюваності на 90% в порівнянні з 2015 р.
Аудит проводився паралельно з Вищими органами аудиту Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії в межах проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit — GIZ) «Посилення спроможності вищих органів аудиту країн східного партнерства здійснювати моніторинг досягнення цілей сталого розвитку порядку денного ООН на період до 2030 р.».
За матеріалами rp.gov.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим