Профільний комітет обговорив проблеми лікування цукрового діабету в Україні

4 листопада під головуванням Михайла Радуцького відбулося чергове засідання Комітету Верховної ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет). Під час засідання розглядалися законодавчі ініціативи щодо захисту населення від шкідливого впливу тютюну, питання профілактики, діагностики та лікування дітей, хворих на цукровий діабет, обрано кандидатури представника Комітету до складу Конкурсної комісії з відбору фахових експертів у сфері закупівель та охорони здоров’я до Наглядової ради ДП «Медичні закупівлі України» та інше.

ПРОТИДІЯ ТЮТЮНОПАЛІННЮ

Розглядаючи законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» (реєстр. № 2813) Михайло Радуцький нагадав, що на минулому засіданні Комітету розглядалися альтернативні проєкти законів і було прийнято рішення підготувати єдину узгоджену редакцію законопроєкту з протидії шкідливого впливу тютюну. Підготовкою такого законопроєкту займалася Лада Булах, голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету. Вона повідомила, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, наразі в Україні 23% населення віком старше 15 років палять щоденно, а кожен п’ятий підліток віком 13–15 років палить елект­ронні сигарети.

При цьому щорічні економічні втрати держави від наслідків паління становлять близько 90 млрд грн. У ці витрати входять як курс лікування курців, так і соціальні виплати внаслідок їх непрацездатності. Щороку від хвороб, спричинених палінням, помирають 85 тис. українців, тому зусилля тютюнової індустрії спрямовані на щорічне залучення близько 70 тис. нових курців, яких знаходять у першу чергу серед молоді завдяки маркетингу новітніх засобів для паління.

Розробленим законопроєктом передбачена заборона продажу електронних сигарет та систем нагрівання тютюну особам віком до 21 року; всі види реклами тютюну, в тому числі інтернет-реклами; викладки тютюнових виборів на віт­ринах та збільшення медичного попередження з 50 до 65% площі сигаретних пачок, а також запроваджується медичне попередження на упаковках електронних сигарет та систем нагрівання. Також ним надаються додаткові повноваження міським, сільським, селищним радам визначати додаткові бездимні місця і запроваджується заборона продажу ароматизованих смакових сигарет, у тому числі з рідинами для електронних сигарет.

За результатами голосування Комітет ухвалив рішення зареєструвати даний законопроєкт у Парламенті за № 2813-д, рекомендувати Верховній Раді включити його до порядку денного та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Під час засідання розглядався проєкт постанови Верховної Ради України «Про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення належної профілактики, діагностики та лікування хворих дітей на цукровий діабет» (реєстр. № 4042). Даний проєкт постанови містить низку рекомендацій Уряду щодо вдосконалення проведення заходів з профілактики діагностики та лікування дітей, хворих на цукровий діабет, а також забезпечення їх належного фінансування за рахунок бюджетних коштів препаратами інсуліну та засобами самоконтролю, глюкометрами і тест-смужками.

Представляючи цей проєкт документа, Антон Поляков, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», повідомив, що за його статистичними даними наразі на цукровий діабет хворіють близько 6 тис. дітей віком до 13 років і більше ніж 3,5 тис. — віком 13–14 років.

У деяких містах місцева влада прийняла програми підтримки дітей, хворих на цукровий діа­бет, і забезпечують їх у тому числі приладами безперервного контролю рівня глюкози у крові та розхідними матеріалами за кошти місцевих бюджетів, але такої загальноукраїнської державної програми наразі немає. Парламентар наголосив, що запровадження такої програми не нестиме великого навантаження на бюджет, оскільки кількість хворих дітей не перевищує 10 тис., але вона підтримає батьків цих дітей.

Ірина Садов’як, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомила, що МОЗ надало свої зауваження та пропозиції авторам проєкту документа щодо тих кроків, які вже зроблено Міністерством у цьому напрямку і які дублюються в даному проєкті. Зокрема, пропозиції стосуються підходів до освітнього процесу, а саме забезпечення здорового харчування в школах і здорового способу життя учнів. Також пункти проєкту постанови щодо первинної медичної допомоги вже враховані МОЗ в Порядку надання первинної медичної допомоги, згідно з яким у перелік нозологій, допомога за якими надається в рамках первинної медичної допомоги, входить цук­ровий діабет.

У свою чергу, М. Радуцький зауважив, що якщо нормативні акти передбачають виділення коштів на якісь цілі, то в цих актах слід передбачити й джерела їх фінансування, а саме — з яких видатків зробити відповідний перерозподіл. Однак наразі в проєкті постанови це не відображено. При цьому в п. 6 проєкту постанови вказано, що фінансування заходів, необхідних для реалізації зазначеної постанови, здійснюватиметься за рахунок медичної субвенції на відповідний бюджетний період. Проте надання медичної субвенції скасовано з 1.04.2020 р. в рамках реалізації ІІ етапу реформи охорони здоров’я, за якою заклади охорони здоров’я отримують фінансування за рахунок договорів про надання медичної допомоги населенню, укладених з Національною службою здоров’я України. Тому він запропонував викласти цей пункт в іншій редакції, щоб вона відповідала Бюджетному кодексу України. У зв’язку з цим голова Комітету запропонував рекомендувати Парламенту прий­няти проєкт постанови в першому читанні за основу, щоб до другого читання в ньому відображалися видатки бюджету, за рахунок яких фінансуватимуться заходи, передбачені проєктом. В іншому разі є ризик, що Міністерство фінансів України не дозволить прийняти її в чинній редакції. За результатами обговорення члени Комітету підтримали цю пропозицію.

Також під час засідання члени Комітету розглянули питання про стан організації надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет в Україні та результати дослідження «Аналіз системи лікування та розрахунок економічних втрат від цукрового діабету в Україні».

М. Радуцький повідомив, що для України проблема захворювання на цукровий діабет є актуальною, оскільки поширення цієї патології досить високе й становить близько 3% населення країни, що призводить до значних економічних втрат для держави. За даними МОЗ, кількість хворих на цукровий діабет становить більше ніж 1,3 млн осіб, і їх кількість щороку збільшується.

В Україні хворих на цукровий діабет забезпечують за рахунок бюджетних коштів необхідним лікуванням, однак повністю забезпечити потребу в такому лікуванні за державний кошт поки не вдається. Крім того, засобами самоконтролю охоплюють лише дітей та вагітних. До того ж наразі на неналежному рівні проводяться й профілактичні заходи.

І з вступним словом з цього питання виступив Володимир Редько, виконавчий директор громадської спілки «Асоціація виробників інноваційних ліків». Він повідомив, що поширеність захворювання цукровий діабет в Україні вища, ніж у країнах Європи. На переконання спілки, відсутність змін у профілактиці, діагностуванні та лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом призводитиме до погіршення здоров’я населення і збільшення економічних втрат пацієнтів та держави.

Результати дослідження «Аналіз системи лікування та розрахунок економічних втрат від цукрового діабету в Україні» представив Анд­рій Ковальов, директор з консалтингових проєктів Київської школи економіки. Він зауважив, що в цьому дослідженні ставилися дві основні задачі: розрахунок економічних втрат, яких заз­нає економіка України від цього захворювання, та аналіз можливого покращення з метою зниження цих втрат.

А. Ковальов наголосив, що цукровий діабет посідає 7-ме місце серед груп захворювань, які зменшують тривалість життя людей у всьому світі. При цьому кількість хворих на цукровий діабет у світі постійно зростає. Стосовно України, то, за офіційними даними, кількість хворих на цукровий діабет становить 1,3 млн, однак через відсутність належної превентивної діагностики їх кількість може сягати 3,5 млн осіб. Порівняно з іншими країнами в Україні цукровий діабет частіше призводить до ускладнень через:

  • низьке діагностування — 65% хворих на цукровий діабет не діагностується, в той час як в інших країнах — 30–40%;
  • неефективне лікування, а саме забезпечення хворих лікарськими засобами та системами моніторингу глюкози є недостатнім.

Причинами неефективного лікування в Украї­ні, на думку дослідників, є дві. По-перше, застарілі протоколи лікування, які не оновлювалися з 2012 р., тому вони не включають новітні розробки і не відповідають тим ризикам, ускладненням, які несе цукровий діабет. По-друге, недостатнє забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та засобами моніторингу навіть з урахуванням наявності програми «Доступні ліки» та пілотного проєкту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну.

За розрахунками, на 2019 р. покриття інсулінами становило 69,5% від потреби. Щодо неінсулінових препаратів ситуація гірша, оскільки споживання новітніх лікарських засобів для лікування цього захворювання в Україні є низьким і порівняно з сусідніми країни вони не реімбурсуються. Також низьке забезпечення тест-смужками в системах моніторингу рівня глюкози. Хоча постійний самоконтроль дозволяє значно знизити рівень глюкози в крові.

У зв’язку з цим згідно з даними дослідження щорічні економічні втрати від цукрового діабету в Україні становлять 104 млрд грн, тому для протидії даному захворюванню пропонується:

1) розробити довготривалий Національний план боротьби з цукровим діабетом з конкретними показниками ефективності;

2) впровадити регулярне оновлення клінічних протоколів лікування цукрового діабету відповідно до міжнародних стандартів;

3) покращити рівень діагностики та скринінгу, впровадити систему заохочень та навчання сімейних лікарів сучасним практикам з чіткими ключовими показниками ефективності, діджиталізувати моніторинг пацієнтів з боку сімейного лікаря;

4) підвищити доступ до ефективного лікування шляхом розширення програми реімбурсації — як сучасними неінсуліновими препаратами, так і аналогами інсуліну.

Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України, запропонувала визнати боротьбу з цукровим діабетом пріоритетом охорони здоров’я України, щоб була розроблена національна стратегія з протидії, профілактики та контролю даного захворювання. Тому вона звернулася до МОЗ з проханням створити робочу групу, яка б опікувалася даним питанням.

Валентина Очеретенко, голова ради Української діабетичної федерації, наголосила на необхідності відновлення збору статистичних даних щодо цукрового діабету. Також вона погодилася з пропозицією про необхідність створення робочої групи, яка займатиметься оновленням протоколів лікування.

Під час обговорення даного питання також зазначалося про необхідність забезпечення лікарень, які надають допомогу хворим на COVID-19, системами постійного моніторингу рівня глюкози, оскільки цукровий діабет займає 2-ге місце серед причин смерті хворих на COVID-19. Також наголошувалося на необхідності комплексного підходу до протидії цукровому діабету, а саме регулювання вмісту трансжирів та цукру в продуктах харчування, які додаються їх виробниками.

За результатами обговорення цього питання Комітет прийняв рішення направити дані дослідження в МОЗ для вивчення та опрацювання наданих пропозицій для поліпшення стану профілактики, діагностики та лікування хворих на цук­ровий діабет.

ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА

Члени Комітету розглянули й законопроєкт «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки» (реєстр. № 4219). Цим законопроєктом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та скоротити існуючий на сьогодні перелік дозвільних документів. У зв’язку з цим вносяться відповідні зміни, що випливають з цього закону до інших законів України для спрощення існуючої дозвільної системи. Зокрема, пропонується внести зміни до:

  • Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якими скасовується спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством);
  • Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яким скасовується дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом, який видавався Державною санітарно-епідеміологічною службою України, що наразі ліквідована.

Окрім цього, законопроєктом скасовується необхідність надсилання в МОЗ копій документів про видачу дозволів на використання водних об’єктів, віднесених до категорій лікувальних, оскільки наразі всі дозволи знаходяться у відповідних електронних реєстрах, і подання копій паперових документів не потрібне.

Автор законопроєкту Роксолана Підласа, член депутатської фракції Політичної партії «Слуга народу», зауважила, що пропозиція щодо скасування дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) надходила від МОЗ до Мінекономіки, починаючи з 2017 р. Тому вона погодилася з цією пропозицією, оскільки вважає, що держава не повинна нести відповідальність за таку діяльність, як цілительство або народна медицина, і видавати дозволи. Стосовно скасування дозволу на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом парламентар зазначила, що його пропонується відмінити, оскільки він дублює загальний дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів, який залишається в силі і скасуванню не підлягає.

У цілому підтримуючи цей законопроєкт, М. Радуцький зауважив, що окрім дозволу на зай­няття народною медициною (цілительством) законопроєктом вилучаються й норми щодо заборони здійснення цілительства з використанням засобів масової інформації. Скасування цієї заборони може спричинити повернення до здійс­нення цілительства за допомогою телевізійних передач, наслідком чого може стати нанесення шкоди здоров’ю громадян і ускладнення притягнення до відповідальності винних у цьому осіб. Тому він запропонував відтермінувати на один рік дату набрання чинності положень законопроєкту, які стосуються скасування норм про народну медицину (цілительство), та доручити Уряду розробити відповідний нормативно-правовий акт, спрямований на врегулювання діяльності народної нетрадиційної медицини та відповідальності осіб, які нею займаються.

Р. Підласа запропонувала додатково обговорити з юристами Комітету це питання, оскільки до реєстрації в Парламенті готується законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення», в якому можна змінити положення про відповідальність за нанесення шкоди в результаті зайняття народною медициною (цілительством) по телебаченню. Вона підкреслила, що зауважень чи пропозицій до законопроєкту з боку МОЗ немає.

Олександр Палазов, директор департаменту регуляторної політики та підприємництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, повідомив, що, за статистикою Міністерства, протягом 2017–2019 рр. не видавалися дозволи на зайняття народною медициною (цілительством). Тому цей законопроєкт спрямований на усунення недоцільного, неефективного регулювання і зменшення витрат на їх адміністрування. Стосовно нанесення шкоди здоров’ю під час зайняття народною медициною (цілительством) він запропонував внести зміни щодо відповідальності за такі діяння або в Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», або в Кодекс про адміністративні правопорушення. Тому він попросив підтримати законопроєкт, а питання відповідальності вирішити під час підготовки до другого читання.

За результатами обговорення Комітет підтримав рішення рекомендувати Парламенту прийняти цей законопроєкт за основу.

Також під час засідання прийнято рішення:

  • про підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію щодо законодавчого регулювання у сфері охорони здоров’я між Комітетом та ГС «Українська федерація медичних об’єднань» і ГО «Асоціація працівників системи охорони здоров’я України «Медичні лідери»;
  • звернутися до МОЗ та розглянути можливість щодо включення до складу Конкурсної комісії з відбору фахових експертів у сфері закупівель та охорони здоров’я до Наглядової ради ДП «Медичні закупівлі України» представників Комітету — народних депутатів Сергія Кузьміних та Ольгу Стефанишину.
Євген Прохоренко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті